Рішення № 73962942, 02.05.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року справа № 823/1014/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Баклаженко Н.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

відповідача 1 – ОСОБА_2 (за посадою),

представника відповідача 2 – ОСОБА_3 (за довіреністю),

представника третьої особи ОСОБА_4 – ОСОБА_5 (за довіреністю),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – ОСОБА_6, ОСОБА_4, про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул. Б.Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18001, далі – позивач) з адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 (далі – відповідач 1), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі – відповідач 1), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – ОСОБА_6 (далі – третя особа 1), ОСОБА_4 (далі – третя особа 2), в якому просить скасувати рішення відповідача від 01.12.2017 №1547.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_2 протиправно скасовано дію містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки (додаток до наказу Департаменту архітектури та містобудування від 31.05.2017 №156), оскільки порушення позивачем строку видачі третім особам вищевказаних містобудівних умов і обмежень не може бути підставою для їх скасування. Крім того, на думку позивача відповідач помилково вважає невідповідність намірів забудови плану зонування території міста Черкаси, оскільки реконструкція передбачає наявність офісних приміщень, що на думку позивача цілком відповідає супутнім видам використання зони Г-5 (адміністративні споруди, офіси) та гаражів-боксів, розміщення яких відноситься до переважних видів використання – підприємства побутового обслуговування населення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, наведених вище.

Відповідач 1 та представник відповідача 2 позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити повністю, надали до суду письмовий відзив на позов в якому зазначили, що оскаржуваним рішенням правомірно скасовано дію містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки (додаток до наказу Департаменту архітектури та містобудування від 31.05.2017 №156), оскільки позивачем порушено строк видачі третім особам вищевказаних містобудівних умов і обмежень. Крім того, наміри забудови зазначені у вищевказаних містобудівних умов і обмежень не відповідають плану зонування території міста Черкаси, оскільки зона Г-5 не передбачає реконструкцію гаража з офісними приміщеннями з добудовою гаража та надбудовою мансардного поверху. Також відповідачі зазначили, що у пунктах 5, 6, 7 та 11 розділу “Містобудівні умови та обмеження” від 31..05.2017 №156 не зазначені конкретні положення нормативно-правових актів, відомості, які базуються на розрахунках та не міститься конкретних цифрових показників, за якими можливо визначити містобудівні умови та обмеження, тому в задоволенні позову просили відмовити повністю.

Третя особа ОСОБА_6 просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні погодився з доводами позивача та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що наказом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 31.05.2017 №156 надано громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_4 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по вул. Гетьмана Сагайдачного, 173/1 для реконструкції гаража з офісними приміщеннями з добудовою гаража та надбудовою мансардного поверху.

Посадовими особами відповідача проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 22.11.2017 та на підставі якого винесено рішення від 01.12.2017 №1547 про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки (додаток до наказу Департаменту архітектури та містобудування від 31.05.2017 №156).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає, що ч. ч. 2 та 3 ст. 8 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 № 3038-VI (надалі – Закон № 3038-VI) встановлено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно зі ст. 26 Закону № 3038-VI передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частиною 5 цієї статті визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно ст. 29 Закону № 3038-VI, основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до п. 2.1 Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 (далі – Порядок №109), містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Судом із матеріалів справи встановлено, що заява третіх осіб на видачу містобудівних умов і обмежень зареєстрована управлінням надання адміністративних послуг Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради 19.05.2017, а наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 31.05.2017 №156 «Про громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_4 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по вул. Гетьмана Сагайдачного, 173/1» винесений 31.05.2017, тобто на восьмий робочий день з дня реєстрації відповідної заяви.

Пунктом 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки передбачено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Із матеріалів справи судом встановлено, що в пунктах 5, 6, 7 та 11 розділу “Містобудівні умови та обмеження” від 31.05.2017 №156 не зазначені конкретні положення нормативно-правових актів, відомості, які базуються на розрахунках та не міститься конкретних цифрових показників, за якими можливо визначити містобудівні умови та обмеження, що є порушенням п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI.

Щодо невідповідність намірів забудови земельної ділянки по вул. Гетьмана Сагайдачного, 173/1 для реконструкції гаража з офісними приміщеннями з добудовою гаража та надбудовою мансардного поверху плану зонування території міста Черкаси, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.17 Закону № 3038-VI, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.

План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (ч.1 ст.18 Закону № 3038-VI). План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Відповідно до Генерального плану міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 №3-505, земельна ділянка за визначенням по генплану: “територія громадських закладів”.

Згідно з Планом зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, земельна ділянка належить до перспективного торгівельної зони Г-5.

Так, торгівельна зона Г-5 (Г-5п) – зона призначена для розташування об’єктів торгівлі (магазинів, торгівельних комплексів), ринкових комплексів. Зону формують території здебільше громадської забудови, на яких за містобудівною документацією розміщуються торгівельні заклади та інші об’єкти обслуговування населення. Переважні види використання: 1) магазини, торгівельні та ринкові комплекси; 2) готелі, центри обслуговування туристів; 3) підприємства громадського харчування; 4) підприємства побутового обслуговування населення; Супутні види використання: 1) адміністративні споруди, офіси; 2) банки, відділення банків; 3) юридичні установи; 4) споруди для тимчасового зберігання транспортних засобів, для обслуговування існуючих в зоні об’єктів; 5) малі архітектурні форми декоративно-технологічного призначення; 6) парки, сквери, бульвари; Допустимі види використання (потребують спеціального дозволу або погодження): 1) гаражі та стоянки для постійного зберігання транспортних засобів, для обслуговування існуючих в зоні об’єктів; 2) громадські вбиральні; 3) пожежні депо; 4) стаціонарні малі архітектурні форми. Використання території зони, розміщення підприємств і установ здійснюється відповідно до вимог ДБН 360-92**.

Таким чином, зона Г-5 не передбачає реконструкцію гаража з офісними приміщеннями з добудовою гаража та надбудовою мансардного поверху, що фактично є збільшенням невідповідностей Зонінгу і є порушенням вимог абз. 2 п. 2.4 розділу ІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, ч. 2 ст. 5, ч. ч. 2, 7 ст. 18, ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, відповідно до п. 2.17 ДБН 360-92** до виробничих територій входять зони і ділянки підприємств з виробництва й переробки сільськогосподарської продукції, ремонту, технічного обслуговування і зберігання сільськогосподарських машин і автомашин, дільниці комунально-складських та інших об’єктів, дороги, проїзди і майданчики для стоянки автомашин, інші території, у зв’язку з чим, суд не приймає до уваги посилання позивача на віднесення намірів забудови до підприємств побутового обслуговування населення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 14.05.2018.