Рішення № 73962922, 15.05.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1406/18

РІШЕННЯ

іменем України

15 травня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Хмельницький обласний військовий комісаріат в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою КМ України №975 від 25.12.2013 та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014; зобов'язати відповідача подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою КМ України №975 від 25.12.2013 та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з травня 1987 року по січень 1989 року брав участь у складі військової частини пп51931 у складі діючої армії та брав участь у бойових діях в Афганістані, в результаті чого отримав контузію та поранення.

Звернувся до відповідача в черговий раз у березні 2018 із заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням третьої групи інвалідності, внаслідок отримання поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.

Однак 23 березня 2018 року, відповідачем згідно листа-відповіді вказано, що оскільки позивачем не було додано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), як це передбачено п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служби у військовому резерві.

Позивач зазначає, що про вказані обставини його було повідомлено листом Хмельницького обласного військового комісаріату за №14/678 від 23.03.2018.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 1,2,3 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи зокрема щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

На адресу суду 11 травня 2018 року надійшов відзив відповідача, в якому зазначає, що не погоджується з позовними вимогами та вважає, що позивачем до заяви щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням третьої групи інвалідності, внаслідок отримання поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби не додано документ що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, який передбачений нормами чинного законодавства.

При цьому, відповідач у поданому відзиві зазначає, що позивач з відповідною заявою мав би звернутись через районний військовий комісаріат на обліку у якому безпосередньо перебуває, що в даному випадку є Старокостянтинівський об'єднаний міський військовий комісаріат.

В зв'язку із цим вважає, що відповідач діяв в межах норм чинного законодавства, просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, відзив наданий на позовну заяву, а також дослідивши належні та допустимі докази, що містяться в матеріалах справи суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач є інвалідом війни ІІІ групи, про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії АВ №0570789.

Згідно витягу з протоколу засідання ВЛК Західного регіону № 651 від 01.10.2015 року ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, отримав множинні вогнепальні осколкові поранення в голову, поперекову ділянку та праву нижню кінцівку (1988 р.) з наявністю зміцнілих шкірних рубців в місцях поранення, контузія.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача 22 березня 2018 року до Хмельницького обласного військового комісаріату із заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням третьої групи інвалідності, внаслідок отримання поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Проте, відповідачем, листом № 14/678 від 23 березня 2018 року позивачу було вказано, що оскільки позивачем не було додано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служби у військовому резерві, при цьому подані ним документи не містять такого документу, а тому після надання позивачем відповідних документів в Хмельницький обласний військовий комісаріат, вони будуть направленні на розгляд комісії Міністерства оборони України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суб'єкти публічного права мають право здійснювати свої повноваження в межах встановлених границь та повноважень. Тобто діє принцип "можна тільки те, що дозволено". Для публічного права характерний специфічний юридичний порядок "влади - підпорядкування", згідно якого управління повинно здійснювати точну реалізацію вказівок влади, а всі інші особи підпорядкуватися їм.

Отже, повноваження відповідача визначені законом та носять імперативний характер.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно ч.ч.6, 8, 9 ст.16-3 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом ОСОБА_2 України.

Станом на час виникнення спірних правовідносин порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги здійснювався згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок №975).

Пунктом 11 Порядку №975 встановлено перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу.

Згідно п.12 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 Порядку №975 встановлено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Отже, Порядком №975 встановлено вичерпний перелік дій, що має вчинити відповідач після надходження документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги це подання висновку розпорядникові бюджетних коштів щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, подані позивачем, для прийняття розпорядником бюджетних коштів рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Повернення документів в зв'язку з відсутністю довідки, яка свідчить про причину та обставини поранення, Порядком №975 не передбачено.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі Щокін проти України (рішення від 14 жовтня 2010 року п. 56-58) Європейський суд з прав людини зазначив, що на думку Суду, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Вищевикладених міркувань достатньо, щоб суд дійшов висновку, що втручання у майнові права заявника було незаконним для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Таким чином, суд вважає, що повернувши документи з підстав не надання довідки, яка свідчить про причину та обставини поранення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Суд не погоджується із твердженням відповідача стосовно того, що позивач повинен був звернутись із вказаною вище заявою до Хмельницького обласного військового комісаріату лише через Старокостянтинівський об'єднаний міський військовий комісаріат, оскільки згідно Порядку №975, такого обов'язку відносно заявника не передбачено, а також у листі від 23.03.2018 №14/678 відповідачем вказано, що після отримання усіх відповідних документів, вони будуть направлені Хмельницьким обласним військовим комісаріатом на розгляд комісії Міністерства оборони України, при цьому щодо неналежного звернення з відповідною заявою позивача жодного аргументу у листі не зазначено.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_2 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи те що позивач звільнений від сплати судового збору судові витрати згідно вимог ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (31150, Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с.Стецьки, вул.Садова, 6, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Хмельницького обласного військового комісаріату (29000, м.Хмельницький, вул.Героїв майдану, 64, ідентифікаційний код - 08202826) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Хмельницького обласного військового комісаріату, що полягає у не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету ОСОБА_2 України №975 від 25.12.2013 та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014.

Зобов'язати Хмельницький обласний військовий комісаріат подати висновок та документи розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету ОСОБА_2 України №975 від 25.12.2013 та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя ОСОБА_3