Рішення № 73962824, 15.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 травня 2018 р. № 820/1450/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Спірідонова М.О., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Харківського обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Коцарська, буд. 56, код ЄДРПОУ 08166355), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Держпром, 3 під., 2 пов. код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1. Визнати за ОСОБА_1 право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до якого включені: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за тривалість безперервної військової служби, винагорода за безпосередню участь у антитерористичніи операції.

2. Визнати протиправними дії (бездіяльність) Харківського обласного військового комісаріату щодо не включення у довідку про додаткові види грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 наступних складових грошового забезпечення: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди та винагороди за безпосередню участь у антитерористичніи операції, винагороди за тривалість безперервної військової служби, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

3. Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку військової частини А0785 від 30.01.2018 року №183 про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, яка має містити дані щодо розміру сум про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагороду за тривалість безперервної військової служби, винагороду за безпосередню участь у антитерористичній операції.

4. Визнати протиправною бездіяльність (дії") головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області щодо не включення до грошового забезпечення з якого обчислений розмір пенсії ОСОБА_1 наступних складових грошового забезпечення: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за тривалість безперервної військової служби, винагороди за безпосередню участь у антитерористичній операції. 5. Зобов'язати Головне управління Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію з 03.08.2017 року в розмірі, який обчислений із грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за безпосередню участь у антитерористичній операції, винагороди за тривалість безперервної військової служби, в розмірах зазначених у довідці військової частини А0785 від 30.01.2018 року №183 , починаючи з 03.08.2017 року.

6. Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 03.08.2017 року.

7. Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області подати протягом п'ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

В обґрунтування позову зазначено, що бездіяльність (дії) ГУ ПФУ щодо обчислення та виплати пенсії позивачу з грошового забезпечення без урахування складових грошового забезпечення які позивач отримував під час проходження військової служби, а саме: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за тривалість безперервної військової служби, винагороди за безпосередню участь у антитерористичні операції є протиправною, та такою що порушує права позивача.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1, проходив військову службу у Збройних Силах України з 1 серпня 1992 року по 02 серпня 2017 року.

Під час проходження військової служби позивач отримував у складі грошового забезпечення грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, щомісячну додаткову грошову винагороду, винагороду за тривалість безперервної військової служби, винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції.

02.08.2017 року позивач - ОСОБА_1 наказом командира військової частини А0785 був звільнений з військової служби у Збройних Силах України.

Також судом встановлено, що документи для призначення пенсії позивачу були оформлені Харківським обласним військовим комісаріатом та при оформленні документів для призначення пенсії військова частина А0785 не зазначила в довідці про додаткові види грошового забезпечення від 04.08.2017 р. №1369 відомості про складові грошового забезпечення які позивач отримував під час проходження військової служби, а саме: грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, щомісячну додаткову грошову винагороду, винагороду за тривалість безперервної військової служби, винагороду за безпосередню участь у антитерористичній операції. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі ГУ ПФУ) призначило позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі оформлених документів Харківським обласним військкоматом з 03.08.2017 року.

Головне управління ПФУ розрахувало розмір пенсії позивачу на підставі довідки військової частини А0785 від 04.08.2017 р. №1369.

У січні 2018 року позивач звернувся до військової частини А0785 із заявою про надання довідки про отримані додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував за останні 24 місяці перед звільненням з військової служби, із зазначенням відомостей про складові додаткових видів грошового забезпечення, а саме: грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагороду за тривалість безперервної військової служби, щомісячну додаткову грошову винагороду, винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Військова частина А0785 надала позивачу нову довідку про додаткові види грошового забезпечення від 30.01.2018 року №183, в якій зазначені відомості про складові грошового забезпечення, які позивач отримував під час проходження військової служби, а саме: грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, щомісячну додаткову грошову винагороду, винагороду за тривалість безперервної військової служби, винагороду за безпосередню участь у антитерористичній операції.

Позивач звернувся до Харківського ОВК та ГУ ПФУ із заявами від 12.02.2018 р. про перерахунок та виплату пенсії з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби, щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за безпосередню участь у антитерористичній операції, розмір яких зазначений у довідці військової частини А0785 про щомісячні додаткові та одноразові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 30.01.2018 р. №183. До зазначених заяв були додані довідки.

20.02.2018 р. під час прийому у ГУ ПФУ позивач дізнався що розмір пенсії позивача не перерахований.

Не погоджуючись із вказаною відмовою відповідача, ОСОБА_1, звернувся до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" уточняється, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У свою чергу стаття 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Із аналізу наведених правових норм вбачається, що після 01 січня 2011 року пенсія особам, звільненим з військової служби та деяким іншим категоріям осіб обчислюється, виходячи з сум грошового забезпечення, до якого на підставі статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачувався єдиний соціальний внесок.

Предметом оскарження в даній справі є неправомірність відмови органів Пенсійного фонду України щодо віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, на підставі якого здійснюється перерахунок раніше призначеної пенсії.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Причому, як зазначається в рішенні Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015 перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій осіб, визначається виключно законами України. В свою чергу граматичний аналіз положень першого речення частини третьої статті 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" дає підстави стверджувати, що слова "надбавок, доплат, підвищень" є вставленою конструкцією словосполучення "нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення», яка вказує на те, що такими видами є лише надбавки, доплати, підвищення.

З аналізу положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вбачається, що грошове забезпечення є однією із соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям. При цьому до інших гарантій законом віднесено: продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, пільги та компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей, одноразова грошова допомога тощо. Відтак, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.

Частина третя статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та статтею 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Суд дійшов висновку, що одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року в справі №286/2987/16-а.

Стосовно врахування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань суд зазначає, що вказаний вид грошового забезпечення має назву «матеріальна допомога» і не зазначений у переліку видів грошового забезпечення, відповідно до 43 статті Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», які враховуються до складу грошового забезпечення, з яких розраховується пенсія.

Відповідно до пп.3 п.5 Постанови КМ України від 7.11.2007р. №1294 „Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", визначено, що керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Згідно п.33.1. розділу XXXIII „Правил виплати матеріальної допомоги" Інструкції, особам офіцерського складу, для вирішення соціально - побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, а за п.33.2. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (далі-Інструкція), затвердженою наказом МО України від 11.06.2008р. № 260, який (наказ) зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2008р. за №638/15329 та застосовується у Збройних Силах України з 01.01.2008р. (далі - Інструкція)- матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частині. Вказаний вид грошового забезпечення не є щомісячним.

Також суд зазначає, що допомога на оздоровлення - це вид грошового забезпечення має назву «допомога» і не зазначений у переліку видів грошового забезпечення, відповідно до 43 статті Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», які враховуються до складу грошового забезпечення, з яких розраховується пенсія.

Відповідно до пп.3 п.5 Постанови КМ України від 7.11.2007р. №1294 „Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", визначено, що керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Пунктом 30.1 Інструкції визначено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Вказаний вид грошового забезпечення не є щомісячним.

Щомісячна додаткова грошова винагорода (далі - ЩДГВ) установлена ПКМ України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.». Відповідно до вказаної постанови вказану допомогу отримують військовослужбовці, які займають штатні посади.

На час отримання позивачем ЩДГВ діяв наказ МО України від 15.11.2010 № 595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України.», відповідно до якого:

п.5. Винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

п.8. Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, позивач не має права на включення винагороди до складу грошового забезпечення, з якого проводиться призначення (перерахунок) пенсії.

Відповідно до додатку 25 Постанови КМ України від 7.11.2007р. №1294 „Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу." винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується військовослужбовцям разово при досягнення певного строку безперервної військової служби. Вказана винагорода не носить постійний характер та не відноситься до переліку видів грошового забезпечення які, відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» включаються до складу грошового забезпечення з якого нараховується та виплачується пенсія.

Зазначена позиція також підтверджується Конституційним Судом України, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 року № 4-рп/2015, положення першого речення ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якими „усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством", в аспекті порушених у конституційному зверненні питань необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.

Стосовно врахування винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях суд зазначає, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях установлена ПКМ України від 4 червня 2014 р. № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.» Вказана винагорода виплачувалась за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою. Вказана винагорода не носить постійний характер та не відноситься до переліку видів грошового забезпечення які, відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» включаються до складу грошового забезпечення з якого нараховується та виплачується пенсія.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.257,258,262, 246, 255,295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Харківського обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Коцарська, буд. 56, код ЄДРПОУ 08166355), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Держпром, 3 під., 2 пов. код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.