Вирок № 7396215, 03.12.2009, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №1-115-09

Вирок

Іменем України

3 грудня 2009 року Горохівський районний суд

Волинської області

в складі:

головуючого: Чонки В.В.

при секретарі: Грищук Г.Г.,

за участю прокурора: Сасюка Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Горохові справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, на утриманні неповнолітня донька, раніше не судимого, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, -

встановив:

Підсудний ОСОБА_1 наприкінці липня 2009 року, в обідню пору, переслідуючи мету заволодіння чужим майном, зірвавши навісний металевий замок на вхідних дверях житлового будинку розташованого в с.Печихвости Горохівського району належного ОСОБА_2, таємно викрав ручну швейну машину, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальних збитків на суму 275 гривень.

В судовому засіданні підсудний свою вину в інкримінованому йому злочині визнав, суду пояснив, що дійсно наприкінці липня 2009 року знаходячись в с.Печихвости Горохівського району проник в будинок своєї тітки ОСОБА_2, звідки таємно викрав, ручну швейну машинку, яку згодом переніс додому по місцю свого мешкання. За будинком після смерті тітки ОСОБА_2 доглядала ОСОБА_3 на яку будинок і все інше майно було переписане ще при житті покійної ОСОБА_2. В скоєному злочинні щиро кається, просить суворо не карати, запевняє суд, що в подальшому з його боку подібне більше не повториться.

Крім повного визнання вини підсудним, факт скоєння ним злочину стверджується показаннями потерпілого, свідків, висновками товарознавчої експертизи та іншими матеріалами справи.

Так, потерпіла ОСОБА_3 в суді при проведенні судового слідства пояснила, що її хрещена мати ОСОБА_2 котра проживала по-сусідськи померла в 2002 році. Близьких родичів у неї не було. Після смерті, будинок та все майно покійної перейшло у спадок їй. Вона за будинком доглядала обробляла город підтримувала належний стан довкола подвір’я. Наприкінці липня 2009 року виявила зірвану металеву скобу на вхідних дверях в будинок. Коли оглянула приміщення будинку виявила пропажу ручної швейної машинки. У крадіжці відразу запідозрила ОСОБА_1. Кілька разів говорила йому повернути викрадене, проте він ігнорував її проханнями.

Свідок ОСОБА_4 при проведенні досудового слідства пояснила, що наприкінці липня 2009 року додому її батько ОСОБА_1 приніс ручну швейну машинку. Особисто вона любить займатися вишиванням і очевидно батько їй зробив подарунок. Вона не знала, що батько машинку викрав у своєї покійної родички. 18 серпня 2009 року працівники міліції вилучили з будинку викрадену батьком машинку і тоді їй стало відомо, що машинка не подарована, а викрадена.

Висновком товарознавчої експертизи за №82 від 10 вересня 2009 року (а.с.44-47) встановлено, що вартість швейної машини на момент викрадення становить 275 гривень.

З заяви ОСОБА_3 (а.с.5) вбачається, що крадіжка швейної машинки була скоєна в кінці липня 2009 року.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 23 вересня 2009 року ( а.с. а.с. 57-59) з участю підсудного ОСОБА_1 встановлено, що при проведенні слідчих дій останній розповів про обставини вчинення ним крадіжки.

Постановою про визнання викраденого в якості речового доказу (а.с.53) стверджується, що ручна швейна машинка, яка була викрадена підсудним ОСОБА_1 передана на зберігання законному володільцю ОСОБА_3.

Аналізуючи матеріали справи досліджені в суді, в їх сукупності, суд вважає, що матеріалами справи вина підсудного у вчиненому злочині повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ст.185 ч.3 КК України – як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, всі обставини справи, його особу.

Підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується по місцю мешкання позитивно, в скоєному щиро кається, спричинені збитки відшкодовано, на його утриманні одна неповнолітня донька, а тому з таких підстав суд вважає за можливе обрати йому покарання в межах станції даної статті, без ізоляції його від суспільства, з застосуванням ст.. 75 КК України.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного суд відносить щире його каяття у вчиненому та сприяння у його розкритті.

Обставин, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.323; 324 КПК України, суд, -

засудив:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3-х (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області 35228002000932 в УДПК у Волинській області МФО 803014 ідентифікаційний код 25574908, призначення платежу: «За проведення дослідження «8» - 1338 (одну тисячу триста тридцять вісім) гривень 64 копійки.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про не виїзд.

Вирок суду може бути оскаржено до судової палати у кримінальних справах Апеляційної суду Волинської області через Горохівський районний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: В.В.Чонка