Ухвала суду № 73961905, 14.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1481/18

УХВАЛА

14 травня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування будівельного паспорту,-

ВСТАНОВИВ:

03.04.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо видачі будівельного паспорту від 05.10.2016р., реєстраційний №01-07/230 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельних ділянках площею 0,0258 га (кадастровий номер НОМЕР_2) та площею 0,0151 га (кадастровий номер НОМЕР_1) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 замовник - ОСОБА_1; скасування будівельного паспорту від 05.10.2016р. реєстраційний №01-07/230 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на вказаних земельних ділянках.

Окрім цього, заступник прокурора Одеської області надав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій підставою поважності пропущеного строку зазначає те, що прокуратурі стало відомо про вищевказані правопорушення після отримання спірного будівельного паспорту 14.03.2018 року та співвідношення інформації, що міститься у ньому з діючою у м.Одесі містобудівною документацією.

Ухвалою суду від 10 квітня 2018 року адміністративний позов залишено без руху, а також встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду письмових пояснень та доказів на підтвердження наявності законодавчо передбачених підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, окрім того, позивачу необхідно надати до суду належним чином оформлену позовну заяву та засвідчених належним чином письмових доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, із доказами направлення вказаних позову та доказів учасникам справи, а також шляхом надання до суду заяви із наведенням інших підстав поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом.

16.04.2018 року позивач отримав копію ухвали суду від 10.04.2018 року.

26 квітня 2018 року до суду надійшов лист (вхід. №11715/18) від заступника прокурора області із адміністративним позовом та належним чином засвідченими додатками (із доказами надсилання сторонам). У листі заступник прокурора області зазначає, що заява заступника прокурора області про поновлення пропущеного строкузвернення до суду, яка була подана ним 03.04.2018 року підлягає задоволенню, оскільки причини пропуску строку є поважними. З твердженням суду щодо неповажності пропуску строку звернення до суду в ухвалі суду про залишення позову без руху від 10.04.2018 року не погоджується. Заступник прокурора зазначає, що в ухвалі суду не зазначені обставини що стали підставою висновку про неповажність причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.

Згідно з п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Суддя зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В ухвалі від 10.04.2018 року про залишення позову без руху, судом обґрунтовано причини визнання неповажним пропуск заступником прокурора Одеської області строку звернення до суду із даним позовом, зокрема зазначено, що строк звернення до суду обчислюється з дня порушення прав суб'єкта владних повноважень, а не з моменту, коли прокуратура, яка звертається до суду в інтересах суб'єкта владних повноважень, дізналась про порушення прав та законних інтересів останнього.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові по справі №6-1852цс16 від 12 квітня 2017 року.

Суддя зазначає, що не погоджуючись із доводами викладеними в ухвалі суду від 10.04.2018 року про залишення позову без руху, позивач разом з тим не надав до суду заяву із наведенням інших підстав поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Таким чином, заступником прокурора Одеської області не виконано вимоги ухвали суду від 10.04.2018 року в частині надання до суду заяви із наведенням інших підстав поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Крім того, суддя критично оцінює посилання заступника прокурора області на те, що питання законності видачі спірного будівельного паспорту не було предметом перевірок позивача, що свідчить про неналежне виконання функції контролю з боку останнього, про що прокурору достеменно стало відомо лише 14.03.2018 року, оскільки згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень Одеським окружним адміністративним судом у справі №815/4053/17 за позовом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ в Одеській області Олещук Юрія Анатолійовича про визнання неправомірними та такою, що проведено із порушенням норм чинного законодавства позапланову перевірку дотримання вимог законодавства управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та скасувати рішення Департаменту ДАБІ в Одеській області №№413,414,415,416,417,418 від 17.02.2017 року винесено рішення від 28 березня 2018 року, згідно якого, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівної діяльності Управлянням архітектури та містобудування Одеської міської ради стосовно видачі будівельного паспорта №01-07/230 від 05.10.2016 на будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої ДАБІ в Одеській області було складено Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 17.02.2017 року.

Таким чином суддя зазначає про те, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ще в лютому 2017 року дізнався про незаконність, як вказує заступник прокурора Одеської області, будівельного паспорту від 05.10.2016 року № 01-07/230 та протиправність дій Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, а тому, в даному випадку, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з моменту, коли повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи судом.

Зі змісту п. 51 рішення Європейського Суду з прав людини від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», п. 570 рішення Європейського Суду з прав людини від 20 вересня 2011 року у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», правової позиції викладеної Верховним Судом України у справі № 6-2469цс16 вбачається, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу.

Згідно ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, в тому числі, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Недоліки, зазначені в ухвалі суду від 10.04.2018 року, позивачем в 10-денний строк з дня отримання її копії, усунені не були.

За таких обставин, позов слід повернути позивачу з усіма доданими до нього матеріалами, копія позовної заяви залишається в суді.

Одночасно, слід роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 123, 169, 171, 256, 295, 297 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування будівельного паспорту- повернути позивачеві.

Направити позивачеві копію цієї ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами. Копія позовної заяви залишається в суді

Ухвала підлягає оскарженню у встановлений статтями 295, 297 та Перехідних положень КАС України строк і порядок.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя С.М. Корой