Рішення № 73961769, 14.05.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5113/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Придачук О.А.

за участю секретаря - Бомбушкар В.П.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

перекладача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за адміністративним позовом військової частини 1493 Державної прикордонної служби України до громадянина Афганістану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Військова частина 1493 Державної прикордонної служби України звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до відповідача - громадянина Афганістану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.

Позов мотивовано тим, що відповідач в складі групи осіб 09 травня 2018 року незаконно, поза пунктами пропуску, перетнув державний кордон з України в Угорську Республіку в районі прикордонного знаку №342, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Саловка», однак після незаконного перетину кордону був затриманий представниками прикордонної поліції Угорської Республіки та 10 травня 2018 року, в пункті пропуску «Тиса» Чопського прикордонного загону, на підставі статті 3 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб був переданий на територію України у встановленому угодою порядку під час проведення прикордонно-представницької зустрічі. Документи що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України у відповідача відсутні.

Вказану особу було затримано відповідно до ст. 263 КУпАП. Даними діями відповідач вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ч. ст.204-1 КУпАП. Позивач просить затримати громадянина Афганістану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилався на обставини зазначені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав зазначила , що в Афганістані війна , там небезпечно для життя і він не хоче повертатися . Додав , що планував потрапити нелегально в Німеччину . У міграційну службу , або ж у інші державні органи про визнання його беженцем із заявою не звертався. Документи у нього відсутні , оскільки залишив їх у Афганістані. Хоче залишитися жити та працювати в Україні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач, в складі групи осіб 09 травня 2018 року незаконно, поза пунктами пропуску, перетнув державний кордон з України в Угорську Республіку в районі прикордонного знаку №342, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Саловка», однак після незаконного перетину кордону був затриманий представниками прикордонної поліції Угорської Республіки та 10 травня 2018 року, в пункті пропуску «Тиса» Чопського прикордонного загону, на підставі статті 3 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб був переданий на територію України у встановленому угодою порядку під час проведення прикордонно-представницької зустрічі. Документи що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України у відповідача відсутні. В подальшому відповідача було затримано відповідно до ст. 263 КУпАП.

Вказані обставини підтверджуються: протоколом про адміністративне затримання від 10.05.2018 р., протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучених речей і документів від 10.05.2018 р., Актом приймання-передавання особи від 10.05.2018 р., Протоколом зустрічі помічника Прикордонного Уповноваженого України і помічника Прикордонного Уповноваженого Угорщини, довідкою №81/77 від 13.05.2018 р. ДПС України Чопського прикордонного загону (в/ч 1493), рішенням про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства. Дії громадянина Афганістану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, кваліфіковані за ч. 2 ст.204-1 КУпАП.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їх основні права, свободи та обов'язки, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію. Згідно з ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Судом встановлено, що відповідач коштів для виїзду з території України не має, працевлаштуватись на території України не має змоги та не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту.

Судом встановлено, що відповідач - громадянин Афганістану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до України потрапив незаконно, поза пунктами пропуску через державний кордон, державу Україну використовував виключно як країну транзиту, наміру залишатися в Україні для подальшого життя не мав, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, не звертався.

Враховуючи встановлені судом обставини про те, що відповідач - громадянин Афганістану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не має законних підстав для перебування на території України порушив вимоги законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, незаконно перетнув державний кордон України, а також беручи до уваги відсутність у відповідача документів, що дають право на перетин державного кордону України, суд приходить до висновку що позов підлягає до задоволення.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 257, 241, 244, 246, 289 КАС України, ст. ст. 4, 9, 16, 29, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов військової частини 1493 Державної прикордонної служби України до громадянина Афганістану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України - задовольнити.

Затримати громадянина Афганістану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання.

Рішення може бути оскаржено з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. 289, п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України протягом у десятиденний строк із дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Придачук