Ухвала суду № 73961745, 15.05.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5134/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Данко В.Й., при секретарі Віраг Е.М., з участю слідчого – Гарапко М.В., прокурора – Ісак В.М., підозрюваного – ОСОБА_1, В.В. захисника – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3, погодженого прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про обрання відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 (Чапаєва), будинок №56, Мукачівського району, Закарпатської області, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

- запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 травня 2018 року за №№12018070000000172.

Із внесеного клопотання, погодженого з прокурором вбачається, що 13 травня 2018 року біля 14 години 50 хвилин, водій ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи ввіреним йому автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі «A 170 CDI» реєстраційний номер ОСОБА_5 «PLRP63023», разом з пасажирами ОСОБА_6, який сидів на передньому сидіння пасажира, ОСОБА_7, який сидів на задньому сидінні пасажира зліва та ОСОБА_8, який сидів на задньому сидінні пасажира справа, рухався по автодорозі «М-06» сполученням «Київ-Чоп», зі сторони м.Свалява у напрямку м.Мукачево, та проїжджаючи заокруглення дороги праворуч, де дорога має дві смуги руху, по одній у кожному напрямку, які розділені між собою дорожньою горизонтальною розміткою 1.1. (вузька суцільна лінія) що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на які виїзд заборонено, діючи в супереч вимог п.п. 1.3.; 2.1. «а»; 2.3. «б»; 2.9. «а»; 10.1.; 12.1. та п.34.1.1 «Правил дорожнього руху України», будучи самовпевненим та самонадіяним, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не втримав автомобіль у межах своєї смуги руху, перетнув дорожню горизонтальну розмітку 1.1. та допустив виїзд на зустрічну смугу руху з послідуючим зіткненням із зустрічним двоколісним мотоциклом НОМЕР_1, під керуванням водієм ОСОБА_9, після чого допустив зіткнувся з другим двоколісним мотоциклом марки «Kawasaki» моделі «Vulcan», реєстраційний номер ОСОБА_5 Угорщини «HUIY060» під керуванням водієм ОСОБА_10 та його пасажиром ОСОБА_11, які у той час рухалися один за одним у своїй смузі руху зі сторони м.Мукачево у напрямку м.Свалява.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла гр.ОСОБА_10, отримав значні травми у т.ч., травматичні ампутації верхньої лівої кінцівки та неповної ампутації нижньої лівої кінцівки, а його пасажир дружина ОСОБА_11 отримала повну ампутацію нижньої лівої кінцівки. Також водій другого мотоцикла гр.ОСОБА_9 отрмав відкритий перелом лівої гомілки зі зміщенням. Всі постраждалі доставлені до реанімаційного відділення Мукачівської центральної районної лікарні.

Таким чином, водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п. 1.3.; 2.1. «а»; 2.3. «б»; 2.9. «а»; 10.1.; 12.1. та п.34.1.1 Правил дорожнього руху України, якими визначено:

п.1.3. - Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

п.2.1. ПДР - Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

п.2.3. - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.2.9. ПДР – Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

п.10.1. ПДР - Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п.12.1. - Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п.34.1. ПДР - Горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1(вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

Невиконання водієм ОСОБА_1 вказаних вимог п.п. 1.3.; 2.1. «а»; 2.3. «б»; 2.9. «а»; 10.1.; 12.1. та п.34.1.1 Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв`язку з наступившими наслідками, зокрема отриманням гр.ОСОБА_10, гр.ОСОБА_11 та гр.ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, а саме, порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

13.05.2018 року органом досудового розслідування у відповідності до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211 та 213 Кримінального процесуального кодексу України, було затримано гр.ОСОБА_1

14.05.2018 року гр.ОСОБА_1 у встановленому ст.ст.276, 277 та 278 Кримінального процесуального кодексу України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.05.18 та схемою до нього, поясненням очевидця гр.ОСОБА_12, допитом свідка ОСОБА_6, висновком медичного огляду водія ОСОБА_1 на стан сп’яніння №81 від 13.05.18.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що підозрюваний ОСОБА_1, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, ОСОБА_1, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може виїхати за межі України чим самим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадження, таким чином наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому застосування більш м’яких запобіжних заходів таких як застава, особисте зобов’язання, особиста порука, домашній арешт, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили застосувати більш м’який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

У відповідності до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1, ніде не працює, є сезонним працівником і не має постійного джерела доходу, вчинив злочин в стані алкогольного сп’яніння.

Також встановлено, що 14.05.2018 року ОСОБА_10 від отриманих травм помер.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує відомості, які характеризують особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_1, раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання.

Слідчий суддя також зважає на те, що під час досудового розслідування важливим також є захист потерпілих та свідків, що слугує забезпеченню належного відправлення правосуддя шляхом отримання показань свідків без будь-яких перешкод.

Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), зазначив: «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред’явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії).

Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, фактів його притягнення до кримінальної відповідальності раніше, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду.

Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 8 років.

Зазначені обставини в своїй сукупності, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.

Приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, слід чий суддя вважає, що матеріали внесеного клопотання містять достатньо обставин, які свідчать, що інші більш м’які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що внесене слідчим клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам закону та підлягає до задоволення.

Поряд з цим, виходячи з положень п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_1, не слід визначати розмір застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 (Чапаєва), будинок №56, Мукачівського району, Закарпатської області, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання з 13 травня 2018 року з 17 год. 00 хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 закінчується 11 липня 2018 року о 17 год. 00 хв. .

Ухвала підлягає негайному виконанню. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_13