Рішення № 73961139, 11.05.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/700/18

Провадження № 2/185/1394/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Головіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Молчанової Н.Ю.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2018 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила шлюб з відповідачем, зареєстрований 11 червня 2011 року Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 272 – розірвати, та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред’явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову вона зазначила, що 11 червня 2011 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. В шлюбі у них 26 травня 2012 року народився син ОСОБА_3, який проживає разом з нею, та знаходиться повністю на її утриманні. Спільне життя з відповідачем не склалося. Фактичні шлюбні відносини припинені з липня 2015 року, та вони проживають окремо. Причиною розпаду сім'ї, є несумісність характерів та різні погляди на сімейне життя. Позивачка вважає, що сім'я розпалася остаточно і відновлена бути не може, тому строк на примирення їм не потрібен. Крім того, між нею та відповідачем на момент пред’явлення позову не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання та виховання дитини. Тому вона просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина.

Ухвалою суду від 27 лютого 2018 року по справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Позивачка – ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з’явилася, але від неї надійшла заява, в якій вона просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач – ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з’явився, однак від нього надійшла заява, в якій він просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав, та не заперечував проти задоволення позову.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторони 11 червня 2011 року уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (арк.с.8). Від шлюбу у них 26 травня 2012 року народився син ОСОБА_3, який проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утримані (арк.с.9).

Сторони шлюбно-сімейні відносини не підтримують та загальне господарство не ведуть з липня 2015 року, шлюб носить формальний характер і збереження його суперечило б інтересам сторін.

Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ст.113 СК України, особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Тому позовні вимоги щодо розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Щодо стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини, то ця вимога також пілягає задоволенню, оскільки дитина проживає разом з позивачкою та повністю знаходиться на її утримані, добровільно допомоги на утримання сина відповідач не надає.

Відповідно до ст.180 СК України - батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Як слідує з положень ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших майнових представників дитини, разом з якими проживає дитина.

08 липня 2017 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» за № 102 від 08 червня 2017 року, яким внесено зміни до ч.2 ст.182 СК України, відповідно до якого розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Отже, відповідно до вищезазначеного мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.191 СК України – аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Отже з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 лютого 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки повинно бути стягнено судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп., який було сплачено було позивачкою при подачі позовної заяви про розірвання шлюбу, що підтверджується квитанцією (арк.с.1).

Крім того, позивачку звільнено від сплати судового збору за подачу позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, тому відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 112, 113, 180, 181, 182, 190 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 11 червня 2011 року між ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) та ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5) Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області згідно актового запису № 272.

Після розірвання шлюбу прізвища ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5) витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5) аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 лютого 2018 року і до повноліття дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь держави (Стягувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження вул. Липська,18/5, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 26255795, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В. О. Головін