Рішення № 73961118, 30.03.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10099/17

Провадження № 2/185/1081/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2018 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Пожидаєвої Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу ЄУ № 185/10099/17 за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про продовження строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

представник позивача - ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, в якому просить продовжити строк для прийняття спадщини за законом в три місяця після померлого, ІНФОРМАЦІЯ_3, його батька - ОСОБА_3.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_3. У зв'язку зі смертю батька відкрилася спадщина, яка складається з 1/5 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зі слів матері позивачу відомо, що батько виїхав у 1999 році на заробітки до Росії, надалі мати втратила зв'язок, вона його розшукувала, а в 2006 році стало відомо, що батько помер. На день смерті батька позивачу було 12 років. Мати позивача не займалась оформленням документів для одержання спадщини після померлого батька, тому позивачу не було відомо про його права, як спадкоємця. При зверненні до нотаріальної контори в 2017 році заяву про прийняття спадщини не було прийнято та відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, в зв'язку з тим, що позивач не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк, а також не надав доказів фактичного прийняття спадщини (на момент смерті не проживали та не були зареєстровані разом зі спадкодавцем). У зв'язку з вищевказаним, позивач змушений звернутись до суду для поновлення пропущеного строку для прийняття спадщини, в зв'язку з тим, що причини пропуску строку є поважними.

22 грудня 2017 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області вищевказаний позов було залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

16 січня 2018 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про продовження строку для подачі заяви про прийняття спадщини та призначено до розгляду.

В судове засідання позивач, представник позивача не з'явилися, представник позивача надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовну заяву підтримала, просила її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, згідно якої просить розглянути справу без присутності представника та при винесенні рішенні покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до копії паспорта громадянина України, серії НОМЕР_2, позивач - ОСОБА_1.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, в графі батько зазначений -ОСОБА_3, мати - ОСОБА_4.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_4, ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_3, та змінила прізвище - ОСОБА_4.

Згідно копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 від 15.03.2002 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Полярний, Мурманській області, Росія.

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, НОМЕР_6, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано 03.09.2002 року, актовий запис № 399.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з 1/5 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 01.04.1993 року за НОМЕР_7.

Відповідно до письмової відмови Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 27.10.2017 року позивачу було відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 з тих підстав, що ОСОБА_1 не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк, а також не надав доказів фактичного прийняття спадщини (на момент смерті не проживали та не були зареєстровані разом зі спадкодавцем), що необхідно для вчинення нотаріальної дії.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 11.10.2017 року ОСОБА_4 відмовлено у подачі заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3, в зв'язку з тим, що пропущений шестимісячний для подачі заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто, спадщина відкрилась до 01.01.2004 року, тому до застосування підлягають норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» (далі - ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7) відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинностіЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Відповідно до статті 525 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 ЦК УРСР.

Таким чином, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Стаття 527 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) передбачає, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.

Згідно приписів статті 529 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти ( у тому числі усиновлені ), дружина і батьки ( усиновителі ) померлого.

Відповідно до статті 548 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно статті 549 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчиненні протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 протягом визначених законодавцем 6 місяців з дня відкриття спадщини після смерті батька не вчинив дій, передбачених ст. 549 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ).

Частина 1 статті 550 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) передбачає, що строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 ЦК УРСР ( шість місяців з дня відкриття спадщини), може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.

Відповідно до письмових пояснень, ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, про смерть батька дізнався в 2006 році, коли йому було 12 років. На день смерті проживав постійно у бабусі в АР Крим, з мамою бачилися рідко. Про спадщину нічого не знав взагалі, бо був неповнолітній та вважав, що мати його не зможе образити. Тільки в 2017 році мати повідомила що йому належить частка квартири, з огляду на це він займається одержанням свідоцтва про право на спадщину.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_4, її чоловік помер в 2002 року, про що вона дізналась в 2007 року та одержала свідоцтво про смерть. На день смерті у чоловіка залишилось майно, яке складається з 1/5 частини квартири в АДРЕСА_1. Син навчався та жив у її матері в АР Крим. Про спадщину нічого сину не розказувала, він був неповнолітній, та вважала, що немає на це право. Вважає, що з її вини, син пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

З позовної заяви та досліджених судом матеріалів справи вбачається, що позивач не звернувся вчасно, в строк встановлений ст. 549 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ), до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки на момент смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, позивач разом з померлим не проживав, в управління та володіння майном не вступив, ОСОБА_3 помер в м. Полярний, Мурманській області, Росія. На день смерті батька позивачу було лише 12 років, тому позивачу не було відомо про його права, як спадкоємця, позивач не знав до 2007 року про смерть батька, не знав про наявність спадкового майна у померлого батька, та вважав, що спадщину належним чином прийняла мати, так як не знав про розірвання шлюбу між батьками.

Також, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем першої черги за законом була його дружина ОСОБА_4, з якою на час смерті ОСОБА_3 шлюб розірвано не було, але ОСОБА_4 належним чином та в строки, передбачені ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ) спадщину не прийняла, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

Тому, враховуючи всі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про те, що в силу об'єктивних, непереборних обставин, пов'язаних з істотними труднощами, позивач мав поважну причину пропуску шестимісячного строку встановленого для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3.

Керуючись ст.5,12,13,81,89,258,259,263-265,268,273 ЦПК України,549, 550 ЦК УРСР в редакції 1963 року суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про продовження строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, строком в три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач: Павлоградська міська рада Дніпропетровської області, ЄДРПОУ: 33892721, вул. Соборна, 95, м. Павлоград, Дніпропетровська область.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня її проголошення (складання).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко