Рішення № 73961047, 14.05.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 р. № 814/352/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54034

до відповідачів:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001 Центральний відділ поліції ГУ НП в Миколаївської області вул.Декабристів, 8, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач 1) з вимогами про:

- визнати протиправною дією Головного управління національної поліції в Миколаївській області розгляд в порядку встановленому Законом України "Про звернення громадян" заяви від 11.01.2018 року про підроблення рішення Миколаївської міської ради від 21.12.2000 року № 26/1;

- визнати протиправною дією Головного управління національної поліції в Миколаївській області найменування мене по батькові у листі напрвленому мені 24.01.2018 року № І-01/50-18.

Ухвалою суду від 16.03.2018 року до участі у справі залучено в якості другого відповідача - Центральний відділ поліції ГУНП в Миколаївській області (далі - відповідач 2).

ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог, послався на те, що ним до відповідача була подана заява про злочин, а саме про підроблення рішення Миколаївської міської ради, але відповідач протиправно розглянув її в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян", тоді як ст. 12 цього закону визначає, що його положення не поширюються на заяви, які підлягають розгляду в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Головне управління національної поліції в Миколаївській області надало відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідачем не порушено прав, свобод чи інтересів позивача, а найменування позивача "по батькові" не є дискримінацією за національною ознакою.

Від Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області відзиву на позовну заяву, заперечень чи інших клопотань по справі до суду не надходило.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся 11.01.2018 року до начальника слідчого відділу Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області з заявою про підроблення рішення Миколаївської міської ради від 21.12.2000 року № 26/1, яким перейменовано вулицю Паркову на вулицю Олійника А.О. Позивач в позовній заяві зазначає, що він подав таку заяву для розгляду як заяву про злочин в порядку Закону України "Про звернення громадян" та вважає, що дія ст. 12 вказаного Закону, не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним законодавством. Позивач вважає, що незважаючи на те, що підроблення рішення міської ради є злочином, передбаченим ст.366 Кримінального кодексу України (далі - КК України), відповідач розглядав заяву не в порядку КПК України, а в порядку Закону України "Про звернення громадян", що є протиправною дією.

Центральний відділ поліції ГУ НП в Миколаївській області розглянувши заяву ОСОБА_1 від 11.01.2018 року, надав відповідь на звернення, оформлену листом від 24.01.2018 року за вих. № І-01/50-18 в порядку Закону України "Про звернення громадян".

У своєму листі-відповіді відповідач 2 назвав позивача на ім'я та по батькові, що на думку ОСОБА_1 є нав'язуванням традицій росіян представникам інших національностей України називатися по батькові, та зі сторони відповідача 2 є зухвалістю та цинізмом в період агресії Російської Федерації на Сході України.

В листі від 24.01.2018р. відповідач 2 зазначив, що ОСОБА_1 вже звертався з аналогічною заявою, за результатами розгляду якої було прийнято рішення, а відповідно до ст. 8 Закону України "Про звернення громадян" повторні звернення від одного і того ж громадяна з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, не розглядається.

Як визначено ст. 12 Закону України "Про звернення громадян", дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством. Отже, наявність у заяві повідомлення про кримінальне правопорушення, виключає її розгляд за правилами цього закону.

Відповідно, якщо зава позивача не містить відомостей про кримінальне правопорушення, згідно п. 5 розділу III Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 6 листопада 2015 р. № 1377 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2015 р. за № 1498/27943 її належить розглядати за правилами Закону України "Про звернення громадян", але відповідач суперечить сам собі - на час прийняття заяви позивача, він не вбачав в ній відомостей про кримінальне правопорушення, тому заяву позивача від 11.01.2018 року розглянуто згідно Закону України "Про звернення громадян".

Суд вважає, що заява позивача містить достатньо даних, які можуть вказувати на кримінальне правопорушення, а сам по собі факт можливості в судовому порядку оскаржити нормативний акт, який прийнятий з порушенням процедури, не виключає наявності складу кримінального правопорушення, тому відповідач не мав права надавати позивачу відповідь за Законом України "Про звернення громадян".

Протиправність дій відповідача 2 підтверджується також ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.01.2018 року по справі № 490/267/18 (арк.справи 46).

Стосовно позовної вимоги щодо визнання протиправною дією відповідача в найменуванні позивача по батькові у листі направленому 24.01.2018 року за №І-01/50-18, суд зазначає, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про національні меншини" кожний громадянин України має право на національні прізвище, ім'я та по батькові. Громадяни мають право у встановленому порядку відновлювати свої національні прізвище, ім'я та по батькові. Громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати "по батькові", мають право записувати в паспорті лише ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - ім'я батька і матері.

Згідно ст. 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" № 5207 від 06.09.2012 року (далі - Закон № 5207) дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону № 5207 не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії.

Позивачем всупереч ст. 77 КАС України не доведено, які саме його права, свободи та інтереси порушені чи обмежені, виходячи з того, що відповідач назвав ОСОБА_1 в листі від 24.01.2018р. "по батькові".

Позивачем не доведено, що зазначення у відповіді відповідача його ім'я "по батькові" є дискримінацією за національною ознакою. Практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Пічкур проти України" від 7.11.2013 року п. 3) зазначено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об'єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях. Надання відповіді із вказівкою прізвища "по батькові" ніяким чином не обмежує права та свободи позивача, не створює будь-яких перешкод в реалізації його прав та свобод, в ній не йдеться мова про утискання його прав, свобод людини і громадянина. Цією відповіддю відповідача не обмежуються та не порушуються права позивача.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України " Про звернення громадян", яка визначає, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

ОСОБА_1 в позовній заяві вказано, що відповідач з особливою зухвалістю й цинізмом застосував до нього традицію росіян називатися по батькові.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з ввикладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач на підставі ст. 5 ч. 1 п. 9 Закону України "Про судовий збір" звільнений від його сплати, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,Миколаїв,54034) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001 ) , Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 8, м. Миколаїв, 54001) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 8, м. Миколаїв, 54001) щодо розгляду заяви ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54034) від 11.01.2018р. про підроблення рішення Миколаївської міської ради від 21.12.2000 р. № 26/1 в порядку Закону України "Про звернення громадян".

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов