Рішення № 73960918, 04.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/1874/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Копко І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) 22.05.2017 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідачів, Служби безпеки України (далі - СБУ, відповідач-1) та управління Служби безпеки України у Львівській області (далі - УСБУ у Львівській області, відповідач-2), з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ першого заступника Голови СБУ генерал-майора Демчини П.В. від 22.04.2017 № 452-ОС ДСК в частині звільнення оперуповноваженого Мостиського МРВ УСБУ у Львівській області капітана ОСОБА_1 з військової служби у запас Збройних Сил України у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника УСБУ у Львівській області генерал-майора Андрейчука В.Г. від 28.04.2017 № 330-ОС ДСК про виключення ОСОБА_1 із списків особового складу Управління з урахуванням часу на здавання посади з 05.05.2017;

- поновити ОСОБА_1 на військовій службі на посаді оперуповноваженого Мостиського МРВ УСБУ у Львівській області з 06.05.2017;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань УСБУ у Львівській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Представник позивача 20.03.2018 подав заяву про зміну предмета позову (а.с. 126), якою уточнив позовні вимоги в частині стягнення грошового забезпечення та просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань УСБУ у Львівській області в користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 59646,78 грн.

Ухвалою № 813/1874/17 від 23.05.2017 суд (головуючий суддя Кузан Р.М.) відкрив провадження за цим позовом.

Ухвалою від 19.06.2017 на стадії підготовчого провадження суд зупинив провадження у справі № 813/1874/17 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 813/591/17 за позовом ОСОБА_1 до УСБУ у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів. За наслідками оскарження цієї постанови в апеляційному порядку Львівський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 12.12.2017, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року у справі № 813/591/17 - без змін.

У зв'язку із закінченням повноважень судді Кузана Р.М. на здійснення процесуальних дій за наслідками проведеного 17.01.2018 повторного автоматизованого розподілу справу № 813/1874/17 передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Москалю Р.М. Ухвалою від 29.01.2018 суд поновив провадження у цій справі та продовжив її підготовку до судового розгляду.

Позивач та його представник стверджують, що оскаржувані накази є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач вважає, що керівництво УСБУ у Львівській області з березня 2016 ставилося до нього упереджено. 08.03.2016 поліція склала протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП (керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння). Наголошує, що постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 20.04.2016 провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Проте керівництво після цього випадку впродовж року створювало штучні і надумані підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а також несприятливі умови для несення ним служби, переслідуючи єдину мету - звільнити позивача зі служби. При цьому відповідач-2 систематично не виконував свої зобов'язання за контрактом щодо забезпечення військовослужбовця при переїзді на нове місце служби адміністративним приміщенням, орендованим житлом, санітарно-курортним та реабілітаційним лікуванням, про що ОСОБА_1 неодноразово клопотав у рапортах та листах, адресованих УСБУ у Львівській області. Позивач вважає, що несприятливе ставлення в тому числі обумовлене тим, що він звертався до керівництва про перегляд рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також до суду - про скасування рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Зазначає, що відповідач-2 порушив процедуру його звільнення, провівши з ним дві бесіди, а також атестацію.

Відповідачі позов не визнали. Представник відповідачів подала заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1 (а.с. 69-74), просить суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Представник відповідачів зазначає, що підставою для прийняття наказу щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби було неналежне виконання ним своїх функціональних обов'язків та систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем. З цих причин протягом 2016-2017 року на ОСОБА_1 було накладено п'ять дисциплінарних стягнень, які на час звільнення не були зняті. Законність цих дисциплінарних стягнень оспорювалась позивачем в судовому порядку. Постановою суду від 16.06.2017 у справі № 813/591/17, що набрала законної сили, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні цього позову до УСБУ у Львівській області. Суд визнав накладені на ОСОБА_1 дисциплінарні стягнення такими, що прийняті органами СБУ в межах повноважень та з дотриманням відповідних процедур.

Представник позивача подав відповідь на відзив (а.с. 132-133), в якому навів свої пояснення щодо відзиву відповідачів та мотиви відхилення їх доводів. Зокрема, представник позивача вкотре зазначив, що при звільненні ОСОБА_1 відповідач-2 порушив процедуру звільнення, провівши перед звільненням дві бесіди. Представник позивача стверджує, що накладені на ОСОБА_1 дисциплінарні стягнення приймались не з огляду на якість виконання позивачем військового/службового обов'язку та дотримання військової дисципліни, а за подання ним численних рапортів керівництву про належне забезпечення його соціальних прав згідно умов контракту, а також через звернення ОСОБА_1 до суду за захистом своїх прав. Також зазначив, що правова оцінка, надана фактам щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень при розгляді справи №813/591/17 не є обов'язковою для суду, що розглядає цю справу. Повідомив, що 12.01.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову суду від 16.06.2017 та ухвалу апеляційного суду від 12.12.2017 у справі № 813/591/17.

Представник відповідачів подала заперечення від 16.04.2018 № 62/16-4656п, в якому на спростування тверджень представника позивача зазначила, що бесіди з ОСОБА_1 проведено з дотриманням норм відповідної інструкції, а зміст бесід відображено у довідках та листках бесід. Складання таких документів зумовлено тим, що позивач відмовлявся від ознайомлення із будь-якими матеріалами щодо звільнення з військової служби. Звертає увагу суду на те, що в судовому засіданні позивач підтвердив факт відмови від підпису атестаційного листа та подання на звільнення, факт доведення яких до його відома зафіксовано в згаданих документах.

Суд заслухав пояснення учасників справи та покази ОСОБА_1, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 з березня 2009 проходив військову службу за контрактом осіб офіцерського складу у Службі безпеки України.

03.04.2014 з позивачем укладено другий за рахунком п'ятирічний контракт строком до 07.04.2019 (а.с. 10-11).

В період з 18.08.2014 по 19.09.2014 та з 24.06.2015 по 11.10.2015 ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей (а.с.7-9). В жовтні 2014 відзначений почесною грамотою голови СБУ, а в серпні 2015 - подякою начальника УСБУ у Луганській області.

З 05.03.2015 ОСОБА_1 призначено співробітником Старосамбірського міжрайонного відділення УСБУ у Львівській області (наказ № 182-Ос від 05.03.2015, а.с.47).

08.03.2016 працівники патрульної поліції склали протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 07.03.2016 керував автомобілем марки Jeep в стані алкогольного сп'яніння.

14.03.2016 начальник Старосамбірського міжрайонного відділення наклав на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - догану (а.с.53).

16.03.2016 начальник УСБУ у Львівській області видав наказ № 193-ос «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність (а.с.12).

19.04.2016 з капітаном ОСОБА_1 проведено бесіду та запропоновано підписати подання про звільнення; позивач підписувати це подання відмовився (а.с.51).

20.04.2016 місцевий загальний суд розглянув справу № 466/2686/16-п та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.50).

11.05.2016 начальник міжрайонного відділення УСБУ у Львівській області наклав на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - сувору догану (а.с.64, 167).

21.06.2016 з капітаном ОСОБА_1 проведено бесіду та запропоновано підписати подання про звільнення; позивач підписувати подання відмовився (а.с.52, 53).

Представник відповідачів підтвердила ці обставини та повідомила, що відповідач-1 розглянув згадані подання відповідача-2 та повернув їх без реалізації, оскільки не прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1

З 04.07.2016 ОСОБА_1 призначено співробітником Мостиського міжрайонного відділення УСБУ у Львівській області (наказ № 547-Ос від 18.07.2016, а.с.48).

13.02.2017 заступник начальника УСБУ у Львівській області наклав на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - догану (а.с.14).

22.02.2017 заступник начальника Мостиського МРВ УСБУ у Львівській області провів з позивачем бесіду та довів до його відома, що в березні 2018 планується винесення на атестаційну комісію питання щодо подальшого проходження ОСОБА_1 військової служби, оскільки спливає річний термін з моменту накладення на нього стягнення у формі попередження про неповну службову відповідність (а.с.15).

25.02.2017 начальник УСБУ у Львівській області наклав на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - зауваження (наказ № 150-ос від 25.02.2017, а.с.49).

ОСОБА_1 звертався до керівництва з рапортами від 20.02.2017, 27.02.2017, 02.03.2017, 06.03.2017 щодо забезпечення житлом або виплату грошової компенсації, санаторно-курортним лікуванням та реабілітацією, службовими адміністративними приміщеннями, про виплату підйомної допомоги та отримував на них відповіді, які вважає відписками (а.с.16-24).

20.03.2017 проведено атестацію капітана ОСОБА_1 за період з травня 2013 до березня 2017 (а.с.166-168). Вказано, що за атестаційний період зарекомендував себе в основному негативно, оскільки попри значний оперативний та професійний досвід до виконання прямих функціональних обов'язків ставиться безвідповідально, часто порушує терміни виконання поставлених завдань, систематично притягався до дисциплінарної відповідальності. Попередня атестація проводилася у 2013 році, за її наслідками було прийнято рішення про відповідність ОСОБА_1 посаді за умови покращення військово-службової дисципліни. Виходячи з професійних та ділових якостей капітана ОСОБА_1 атестаційна комісія 20.03.2017 дійшла висновку про доцільність дострокового розірвання контракту та подання його на звільнення з військової служби за пп. «и» п. 62 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ - у зв'язку із систематичним невиконаням умов контракту. Це рішення комісії затверджено начальника УСБУ у Львівській області.

20.03.2017 ОСОБА_1 відмовився ознайомитися з атестацією та підписати її, про що складено довідку відповідного змісту (а.с.147).

27.03.2017 з позивачем проведено бесіду, в ході якої ОСОБА_1 доведено, що за рішенням атестаційної комісії від 20.03.2017 у зв'язку із наявністю у нього більше двох не знятих дисциплінарних стягнень вноситься подання про звільнення його з військової служби. В листку бесіди від 27.03.2017 (а.с.44) вказано, що капітан ОСОБА_1 із поданням до звільнення ознайомився, заперечень не висловив, однак підписувати його та лист бесіди відмовився.

29.03.2017 сформовано подання до звільнення з військової служби капітана ОСОБА_1 (а.с.63-66), згідно якого ОСОБА_1 характеризується з негативної сторони, з 2012 по 2017 притягався до дисциплінарної відповідальності більше 10 разів, за останній рік - 5 разів; за наслідками проведеної 20.03.2017 атестації зроблено висновок про доцільність дострокового розірвання контракту у зв'язку із його систематичним невиконанням. Начальник УСБУ у Львівській області дійшов висновку про те, що капітан ОСОБА_1 станом на 27.03.2017 має більше ніж два незнятих дисциплінарних стягнення, що відповідно до п.7.10 наказу Голови СБУ від 14.10.2008 № 772 «Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України» є підставою для подання на звільнення на підставі підпункту «б» пункту 61 (у запас Збройних Сил України) та підпунктом «и» пункту 62 (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та пункту 88-1 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України.

29.03.2017 з ОСОБА_1 проведено бесіду з приводу його звільнення з органів СБУ. Позивач з поданням на звільнення та атестаційним листом ознайомився, проте відмовився такі підписувати (а.с.45).

22.04.2017 ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом «б» пункту 61 (у запас Збройних Сил України) та підпунктом «и» пункту 62 (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та пункту 88-1 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, про що видано наказ першого заступника Голови СБУ від 22.04.2017 № 452-ОС (а.с. 42).

ОСОБА_1 з 05.05.2017 виключено зі списків особового складу, про що видано наказ начальника УСБУ у Львівській області № 330-ОС «По особовому складу» від 28.04.2017 (а.с. 43) та скеровано позивачеві повідомлення відповідного змісту (а.с.27).

13.02.2017 Львівський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 813/591/17 за позовом ОСОБА_1 до УСБУ у Львівській області про:

- визнання протиправними дій начальника Старосамбірського МРВ УСБУ у Львівській області майора Копишинського В.В., пов`язаних із оголошенням на службовій нараді від 14.03.2016 р. щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

- визнання протиправним та скасування наказу №193-ос «Про накладення дисциплінарного стягнення» від 16.03.2016;

- визнання протиправними дій посадових осіб УСБУ у Львівській області, пов`язаних із поданням на розірвання контракту, письмовим інформуванням прокуратури Львівської області щодо опротестування в порядку ст.ст. 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 20.04.2016;

- визнання протиправним та скасування наказу №891/ДСК «Про призначення службової перевірки» від 30.12.2016.

27.02.2017 позивач у справі № 813/591/17 уточнив позовні вимоги та просив суд:

- визнати протиправними дій начальника Старосамбірського МРВ УСБУ у Львівській області, пов`язаних із оголошенням на службовій нараді від 14.03.2016 р. щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

- визнати протиправним та скасувати наказ №193-ос «Про накладення дисциплінарного стягнення» від 16.03.2016;

- визнати протиправними дії посадових осіб УСБУ у Львівській області, пов`язані із поданням на розірвання контракту, письмовим інформуванням Прокуратури Львівської області щодо опротестування в порядку ст.ст. 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 20.04.2016;

- визнати протиправним та скасувати наказ №891/ДСК «Про призначення службової перевірки» від 30.12.2016;

- визнання протиправним та скасувати наказ №102-ос від 07.02.2017;

- визнання протиправними дії заступника начальника УСБУ у Львівській області (начальника ГВ БКОЗ УСБУ у Львівській області), пов'язані із оголошенням особисто дисциплінарного стягнення у вигляді догани від 13.02.2017;

- стягнення за рахунок бюджетних асигнувань УСБУ у Львівській області на користь позивача коштів по відшкодуванню матеріальної шкоди в розмірі 14000 грн. та моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Ухвалою № 813/591/17 від 27.02.2017, що набрала законної сили 27.04.2017, суд залишив без розгляду такі позовні вимоги ОСОБА_1 (з причини пропуску строку звернення до суду без поважних причин):

- визнати протиправними дій начальника Старосамбірського МРВ УСБУ у Львівській області, пов`язані із оголошенням на службовій нараді від 14.03.2016 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

- визнати протиправним та скасувати наказ №193-ос «Про накладення дисциплінарного стягнення» від 16.03.2016 р.

16.06.2017 суд відмовив ОСОБА_1 в задоволенні інших позовних вимог до УСБУ у Львівській області. Ця постанова суду набрала законної сили 12.12.2017.

При вирішенні спору суд керується такими нормами права:

Закон України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут):

83. На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

88. Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

97. Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.

104. Безпосередні командири зобов'язані доповідати по команді про заохочення та дисциплінарні стягнення … щодо прапорщиків (мічманів) та офіцерів - командирам військових частин.

105. Облік заохочень та дисциплінарних стягнень ведеться в усіх підрозділах (від роти і вище) та військових частинах.

Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затверджене Указом Президента України від 27.12.2007 року № 1262/2007 зі змінами та доповненнями (далі - Положення № 1262):

50. Для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання, вдосконалення підготовки військовослужбовців Служби безпеки України, об'єктивної та принципової оцінки їх професійної підготовки, ділових і моральних якостей, визначення відповідності займаним посадам та перспективи службового використання, створення резерву кандидатів для просування по службі та направлення на навчання проводиться атестування військовослужбовців.

51. Атестування військовослужбовців Служби безпеки України у мирний час проводиться:

а) не менше ніж один раз на 5 років;

б) перед закінченням строку контракту (не пізніше ніж за 3 місяці) у разі укладання нового контракту;

в) при переміщенні військовослужбовців з вищих посад на нижчі згідно з підпунктом "в" пункту 46 цього Положення;

г) при поданні до звільнення за підпунктом "е" пункту 62 чи підпунктом "е" пункту 63 цього Положення військовослужбовців, на яких накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність, якщо вони протягом року не виправили свою поведінку зразковим виконанням військового обов'язку і стягнення не відіграло виховної ролі.

61. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

… б) у запас Збройних Сил України:

… осіб офіцерського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час, у разі недоцільності використання їх у запасі Служби безпеки України.

Рішення про звільнення з військової служби в запас або у відставку доводиться до відома військовослужбовців Служби безпеки України, як правило, не пізніше ніж за два місяці до подання про звільнення.

Безпосередні та прямі начальники проводять з ними особисті бесіди.

Порядок звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби визначається Головою Служби безпеки України.

62. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці Служби безпеки України звільняються з військової служби:

…и) у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Інструкція про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затверджена наказом Служби безпеки України від 14.10.2008 №772 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.12.2008 за № 1323/16014 зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція №772):

7.4. З військовослужбовцями, які звільняються за однією з підстав, передбачених підпунктами "а"-"д", "з", "ї", "к" пункту 62 Положення та підпунктами "а"-"д", "и", "і" пункту 63 Положення, перед звільненням із військової служби проводиться не менше двох індивідуальних бесід.

Перша бесіда проводиться завчасно перед поданням до звільнення, під час якої роз'яснюються підстави і строки подання до звільнення, пільги та переваги з працевлаштування і матеріально-побутового забезпечення, надаються необхідні роз'яснення з інших питань, встановлюється підрозділ Центрального управління, регіональний орган Служби безпеки України чи військовий комісаріат для направлення військовослужбовця на військовий облік, місце його проживання після звільнення, з'ясовуються прохання військовослужбовця. При цьому з військовослужбовцем обговорюються питання перебування його в запасі, керівництвом органу, підрозділу, закладу, установи визначається вид запасу. З військовослужбовцями, які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі, перша бесіда проводиться під час оголошення їм рішення про неможливість залишення на військовій службі (абзац п'ятий пункту 1.4 цієї Інструкції).

Друга бесіда проводиться безпосереднім начальником перед надсиланням подання до звільнення, під час якої надаються відповіді на запитання і прохання, висловлені військовослужбовцем під час першої бесіди, уточнюються підстави звільнення з урахуванням висновку військово-лікарської комісії та інші питання, пов'язані зі звільненням.

Зміст проведених бесід відображається в листках бесід, що підписуються начальниками, які проводили бесіди, та військовослужбовцем, що звільняється. Листки бесід долучаються до частини "Особова справа" матеріалів особової справи військовослужбовця.

У разі відмови військовослужбовця підписати листок бесіди його підписує начальник, який проводив бесіду, та особи, присутні під час бесіди, із зазначенням факту відмови.

7.5. З військовослужбовцями, які звільняються з військової служби за підставами, передбаченими підпунктами "е"-"ж", "и", "і" пункту 62 Положення та підпунктами "е"-"з" пункту 63 Положення, бесіди, передбачені пунктом 7.4 цієї Інструкції, не проводяться.

7.10. Підставою для звільнення військовослужбовців із військової служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту з їх боку (підпункт "и" пункту 62 Положення) може бути неналежне їх ставлення до виконання службових обов'язків, про що свідчить накладення на них протягом року двох і більше дисциплінарних стягнень, які на момент звільнення залишаються незнятими.

7.12. Військовослужбовець, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту, має право оскаржити це рішення у встановленому чинним законодавством порядку. Оскарження не припиняє виконання рішення. У разі визнання рішення про дострокове розірвання контракту (звільнення) незаконним військовослужбовець поновлюється на посаді, яку займав до звільнення, або на рівній посаді.

7.15. Наказ про звільнення військовослужбовця у запас або у відставку оголошується йому особисто його прямим начальником. Виключення військовослужбовців, які звільнені з військової служби, зі списків особового складу проводиться на підставі відповідного наказу з урахуванням часу на здавання посади.

Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України):

Стаття 72. Поняття доказів

1. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи…

Стаття 73. Належність доказів

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення…

Стаття 77. Обов'язок доказування

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу…

Стаття 78. Підстави звільнення від доказування

… 4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При прийнятті рішення суд керується такими міркуваннями:

ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в СБУ. Позивач достроково звільнений з військової служби з причини систематичного невиконання ним умов контракту (пп. «и» п. 62 Положення № 1262). Подання та наказ про звільнення обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 має за рік, що передував прийняттю цього рішення, більше двох разів незнятих дисциплінарних стягнень.

Долученими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджується, що ОСОБА_1 перед звільненням п'ять разів притягувався до дисциплінарної відповідальності: - догана (14.03.2016); - попередження про неповну службову відповідність (16.03.2016); - сувора догана (11.05.2016); - догана (13.02.2017); - зауваження (25.05.2017).

Суд не бере до уваги твердження представника позивача про неналежну фіксацію безпосередніми керівниками позивача оголошених йому дисциплінарних стягнень (догани від 14.03.2016 та 13.02.2017, сувора догана від 11.05.2016), оскільки можливість безпосереднього оголошення дисциплінарного стягнення військовослужбовцю прямо передбачена ст. 97 Дисциплінарного статуту, а повідомлення командира про таке стягнення шляхом подання відповідного рапорту ґрунтується на нормі ст. 104 цього статуту.

За змістом норм п. 61 Положення № 1262 та п. 7.10 Інструкції №772 накладення на військовослужбовця протягом року двох і більше дисциплінарних стягнень, які на момент звільнення залишаються незнятими, кваліфікується як неналежне ставлення військовослужбовця до виконання службових обов'язків та є підставою для його звільнення з військової служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту (підпункт "и" пункту 62 Положення).

ОСОБА_1 не погоджується з правомірністю притягнення його до дисциплінарної відповідальності та, як наслідок, звільнення з військової служби. Оцінюючи аргументи позивача про те, що факти вчинення ним дисциплінарних проступків в березні 2016 спростовуються рішенням суду про закриття справи про вчинення ним адміністративного правопорушення, а накладені надалі дисциплінарні стягнення були безпідставними та обумовлені бажанням керівництва звільнити його за будь-яку ціну, суд враховує таке: ідентичні доводи та аргументи ОСОБА_1 були підставою його позовних вимог у судовій справи №813/591/17 про визнання протиправними дії УСБУ у Львівській області та рішень про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Суд відмовив у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 з мотивів їх необґрунтованості. Щодо дисциплінарних стягнень від 14.03.2016 та 16.03.2016, то суд зауважує, що ОСОБА_1 не оскаржував їх у встановлені Дисциплінарним статутом та КАС України місячний строк, натомість звернувся до суду з такими вимогами в лютому 2017, тобто майже через рік після притягнення до дисциплінарної відповідальності. Така процесуальна поведінка позивача зумовила залишення його позовних вимог в цій частині без розгляду, а такі дисциплінарні стягнення залишилися незнятими. Рішення про накладення суворої догани від 11.05.2016 позивач не оскаржував. Правомірність дій та рішень УСБУ у Львівській області про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності 13.02.2017 та 25.02.2017 встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили та на підставі ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягає доказуванню в цій справі. Суд відхиляє аргумент представника позивача про те, що Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №813/591/17, оскільки цей факт не спростовує того, що судове рішення у цій справі набрало законної сили. Тому УСБУ у Львівській області звільнене від обов'язку повторно доводити правомірність своїх рішень та дій щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності в межах справи № 813/1874/17.

Щодо доводів представника позивача про те, що відповідач-2 порушив процедуру звільнення військовослужбовця, оскільки з ОСОБА_1 перед звільненням проводили бесіди та атестацію, то такі аргументи жодним чином не доводять протиправності прийнятих рішень про звільнення з військової служби та виключення позивача зі списків особового складу. Оскільки ОСОБА_1 16.03.2016 було попереджено про неповну службову відповідність, а після цього неодноразово притягнено до дисциплінарно відповідальності, відповідач-2 на підставі норми п. 51 Положення №1262 вправі був провести атестацію військовослужбовця з метою вирішення питання про можливість подальшого проходження ним військової служби. Щодо бесід перед звільненням з військової служби, то такі є обов'язковими у випадку звільнення на підставі підпунктів "а"-"д", "з", "ї", "к" пункту 62 Положення та підпунктами "а"-"д", "и", "і" пункту 63 Положення. Такими підставами є закінчення строку контракту, стан здоров'я, досягнення граничного віку, неможливість подальшого використання на службі, сімейні обставини тощо - тобто обставини, що з об'єктивних причин перешкоджають військовослужбовцю продовжувати проходження військової служби. Бесіди проводяться з такою метою: роз'яснюються підстави і строки подання до звільнення, пільги та переваги з працевлаштування і матеріально-побутового забезпечення, надаються необхідні роз'яснення з інших питань, встановлюється підрозділ Центрального управління, регіональний орган Служби безпеки України чи військовий комісаріат для направлення військовослужбовця на військовий облік, місце його проживання після звільнення, з'ясовуються прохання військовослужбовця. При цьому з військовослужбовцем обговорюються питання перебування його в запасі, керівництвом органу, підрозділу, закладу, установи визначається вид запасу та уточнюються інші питання, пов'язані зі звільненням. Зміст проведених бесід відображається в листках бесід, що підписуються начальниками, які проводили бесіди, та військовослужбовцем, що звільняється. Отже, проведення бесід у перелічених вище випадках є обов'язком роботодавця, а мета їх проведення - роз'яснення та забезпечення прав особи, що звільняється з військової служби. В той же час з військовослужбовцями, які звільняються з військової служби у зв'язку із невиконанням умов контракту, в дисциплінарному порядку чи у зв'язку із притягненням до відповідальності, такі бесіди не проводяться. З огляду на викладене суд вважає, що факт проведення перед звільненням з ОСОБА_1 бесід, яких роботодавець не повинен був проводити, сам по собі жодним чином не порушує його прав та охоронюваних законом інтересів.

За таких фактичних обставин справи суд вважає, що відповідач-1 мав передбачені п. 62 Положення №1262 та п. 7.10 Інструкції №772 правові підставі для прийняття рішення (наказу №452-ос від 22.04.2017) про дострокове звільнення ОСОБА_1 з військової служби. Тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування такого наказу слід відмовити з мотивів їх безпідставності.

З огляду на висновок суду про правомірність наказу №452-ос від 22.04.2017 похідні вимоги про скасування наказу відповідача-2 №330-ос від 28.04.2017 про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не підлягають до задоволення.

Оскільки сторони не надали доказів понесення ними судових витрат, суд не має підстав для прийняття рішення про їх розподіл.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33, ідентифікаційний код 00034074) та управління Служби безпеки України у Львівській області (79012, м. Львів, вул. Вітовського, буд. 55, ідентифікаційний код 20001591) про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Судові витрати не розподіляти.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14.05.2018.

Суддя Москаль Р.М.