Рішення № 73960564, 14.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 р. № 643/8865/16

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 (9784321, АДРЕСА_1) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків,61170, код ЄДРПОУ22682655) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, у якому з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог 17.04.2018 року просить суд визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова щодо виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі нижчому ніж прожитковий мінімум; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова призначити та перерахувати ОСОБА_1 здійснивши розрахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2011-2013), які передували року звернення при призначенні пенсії і які враховуються для розрахунку пенсії за 2014 рік згідно ст.ст.25,27,40,42,43,49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", закону України " Про реабілітацію політичних репресій на Україні", починаючи з 10.04.2014 року з виплатою нарахованих сум за мінусом отриманих сум на момент виплати.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12.09.2016 року у справі відкрито провадження та ухвалою суду від 05.10.2016 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа прийнята до провадження та призначена до розгляду. В порядку ст. 20, п. 3 ч. 1 ст. 29 та п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України ухвалою від 31.01.2018 року справа направлена до Харківського окружного адміністративного суду за підсудністю.

28.03.2018 року адміністративну справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження.

17.04.2018 року позивачем подано уточнений адміністративний позов, якій направлено на адресу відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачем по справі зазначено, що відповідачем невірно визначено розмір пенсії, внаслідок чого остання є меншою ніж прожитковий мінімум; заяви про здійснення перерахунку пенсії залишені без розгляду, що обумовило звернення до суду

Відповідачем поштою направлено на адресу суду відзив на адміністративний позов (вх.№ 01-26/19673/18 від 25.04.2018 року), у якому зазначено, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з тих підстав, що управлінням виконано рішення Московського районного суду м.Харкова від 12.12.2014 року у справі 643/17990/14-а та відновлено позивачеві виплату пенсії за віком з урахуванням наявних у пенсійній справі документів, підстави для перерахунку пенсії відсутні, оскільки рішенням суду управління не зобов’язано здійснити такий перерахунок.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком довічно, що підтверджується пенсійним посвідченням серія ААІ № 126718. (а.с. 16)

Позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль, внаслідок чого йому виплачено пенсію за 6 місяців наперед, особовий рахунок закрито, з обліку знято з 01.12.2000 року.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 12.12.2014 року у справі № 643/17990/14-а визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України відновити і виплачувати позивачеві пенсію за віком та інші пенсійні надбавки, на підставах, визначених пенсійним законодавством, як непрацюючому громадянину України за документами, які є в його пенсійній справі, з урахуванням індексу інфляції починаючи з 10.04.2014 р. та зробити відповідні виплати.

На виконання зазначеного рішення, яке набрало законної сили, відповідачем, починаючи з 10.04.2014 р., нараховується та виплачується позивачеві щомісяця пенсія в розмірі 74.70 грн.

Не погодившись із визначеним розміром пенсії позивач оскаржив призначення пенсії у судовому порядку. Постановою Московського районного суду м. Харкова від 09.07.2015 року у справі 643/8870/15-а позовні вимоги задоволено частково: визнано незаконними дії відповідача щодо порядку поновлення та виплати пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"та нарахувати та перерахувати призначену за віком пенсію з надбавками за понаднормативний стаж, підвищення пенсійної надбавки як члену сім'ї реабілітованого, на підставах, визначених ч. 2 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 9 липня 2003 року на підставі документів, що є у пенсійній справі, з урахуванням додаткових документів, з урахуванням індексу інфляції, починаючи з 29.11.2014 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито, з тих підстав, що вказаний позов мав розглядатися в порядку, визначеному ст..267 КАС України ( в ред. до 15.12.2017 року).

31.03.2016 року позивач через свого представника звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії, проте листом від 14.04.2016 року № 207/Х-З йому повідомлено про відсутність підстав для розгляду заяви, оскільки остання подана через представника, а не особисто пенсіонером (а.с.24)

Крім того листом від 29.04.2016 року № 253/Х-3 (а.с.25-26), позивачеві повідомлено про те, що постанова Московського районного суду м.Харкова від 12.12.2014 року у справі № 643/17990/14-а не містять зобов’язання щодо проведення перерахунку, поновленої за матеріалами пенсійної справи, пенсії за віком, тому відсутні підстави для її перерахунку. До вказаної листа надано протокол б/н від 28.04.2016 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії за його заявою від 21.04.2016 року

Листом від 07.05.2015 року № 551/Х-3 позивачеві повідомлено, що розмір пенсії обчислено з урахуванням довідок про заробітну плат, виданих установами, де працював позивач та з урахуванням наявного стажу на момент призначення пенсії 42 роки 1 місяць та 6 днів.

Перевіряючи оскаржувані рішення (дії ) відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України , суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.1ст.1, ч.1ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV ( у ред.. на момент виникнення спірних правовідносин) мінімальна пенсія це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000№ 2017-III до числа основних державних соціальних гарантій включаються в т.ч.: мінімальний розмір пенсії за віком. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі ст.1,2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковим мінімумом є вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 року № 9 визначено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Крім того, згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Петриченко проти України" від 12 липня 2016 року визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з тим, що у цій справі національні суди не розглянули доводи заявника з прямим посиланням на статтю 46 Конституції України про те, що розмір його пенсії був нижчим від встановленого у відповідний час прожиткового мінімуму. Аналогічних висновків Європейський суд з прав людини дійшов у справі "Проніна проти України" та у справі "Богатова проти України".

З огляду на вказані правові норми, суд приходить до висновку, що пенсія позивача не може бути встановлена в розмірі, нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач через свого представника звертався до відповідача з заявами про здійснення перерахунку пенсії, проте відповідними листами, йому відмовлено про відмову у здійсненні такого перерахунку з підстав неналежного звернення.

Суд зазначає, що постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з пунктом 1.5 Порядку заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

При цьому, у відповідності до пункту 1.1 вищезазначеного Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).

Таким чином, пенсіонер наділений правом вибору щодо особистого звернення до органу, що призначає пенсію, або через свого уповноваженого представника, отже відмова відповідача у розгляді питання щодо проведення перерахунку пенсії з підстав, подання заяви через представника є необґрунтованою.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити та перерахувати пенсію здійснивши розрахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2011-2013), які передували року звернення при призначенні пенсії і які враховуються для розрахунку пенсії за 2014 рік згідно ст.ст.25,27,40,42,43,49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", закону України " Про реабілітацію політичних репресій на Україні" , починаючи з 10.04.2014 року з виплатою нарахованих сум за мінусом отриманих сум на момент виплати, суд зазначає наступне.

Питання призначення (перерахунку) пенсії визначені ст.ст.25,27,40-43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 2.8 Порядку, якими передбачено, що у випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не проведено перерахунок відповідно до статті 43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року.

Судом встановлено, що при реалізації управлінської функції владний суб'єкт не перевірив та не з'ясував дійсної наявності підстав для здійснення перерахунку пенсії, не надав належної юридичної оцінки документам поданим позивачем для перерахунку.

Враховуючи викладене, суд не вбачає за можливе зобов’язати відповідача прийняти рішення у спірних правовідносинах, що призведе до обмеження його права діяти на власний розсуд при прийнятті рішення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”

Вказана позиція підтверджується висновками Верховного Суду України, викладених у постанові від 18.03.2014 (справа №21-11а14), якими визначено, що оскільки звернення позивача відповідач не розглядав, та відповідного рішення не приймав, то суд повинен зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

Проте, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача повторно розглянути звернення позивача про здійснення перерахунку пенсії та прийняти рішення з урахуванням положень, визначених ст.ст.25,27,40, 42, 43, 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", закону України " Про реабілітацію політичних репресій на Україні".

Оскільки вимога про зобов’язання відповідача здійснити виплату нарахованих сум за мінусом отриманих сум на момент виплати, є похідною від вимоги про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, то суд також не знаходить підстав для її задоволення.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних дій, а отже, адміністративний позов є таким, що підлягає частковому задоволенню

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку, визначеному ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова щодо виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі нижчому ніж прожитковий мінімум.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків,61170, код ЄДРПОУ22682655) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2011-2013), які передували року звернення при призначенні пенсії і які враховуються для розрахунку пенсії за 2014 рік згідно ст.ст.25,27,40,42,43,49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", закону України " Про реабілітацію політичних репресій на Україні", починаючи з 10.04.2014 року

В іншій частині вимог адміністративний позов залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зоркіна Ю.В.