Рішення № 73959403, 11.05.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2018 р. справа № 809/357/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап'юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу в частині, та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2018 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу № 1 від 02.01.2018; зобов'язання викласти пункт 1 наказу № 1 від 02.01.2018 в новій редакції; зобов'язання внести пункт 1 нової редакції наказу № 1 від 02.01.2018 до трудової книжки.

23.02.2018 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу в частині, та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків, які позивач у строк, встановлений судом усунув.

12.03.2018 ухвалою суду відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу в частині, та зобов'язання вчинити певні дії, а справу, у відповідності до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач працював на посаді начальника відділу соціальних допомог та компенсацій управління праці та соціального захисту населення Косівської райдержадміністрації. 02.01.2018 позивач подав заяву про звільнення із займаної посади у зв'язку з обранням його на виборну посаду заступника Рожніського сільського голови. Однак, його звільнено із посади на підставі пункту 3 статті 86 Закону України «Про державну службу», тобто за ініціативою державного службовця або за угодою сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк встановлений судом не скористався з невідомих суду причин, тому суд розглянув дану адміністративну справи за наявними у ній доказами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у позовній заяві, встановив наступне.

ОСОБА_1, з 01.09.2007 працював на посаді начальника відділу соціальних допомог та компенсаційних виплат Управління праці та соціального захисту населення Косівської райдержадміністрації.

29.10.2017 позивач обраний депутатом Рожнівської сільської ради об'єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області.

07.12.2017 рішенням І сесії сьомого демократичного скликання Рожнівської сільської ради об'єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області за №11-1/17, відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державну службу в органах місцевого самоврядування», ОСОБА_1 затверджено на посаду заступника Рожнівського сільського голови. Вказане рішення набрало чинності з 03.01.2018.

02.01.2018 позивач подав заяву до Управління праці та соціального захисту населення Косівської райдержадміністрації про звільнення із займаної посади у зв'язку з обранням його на виборну посаду заступника Рожніського сільського голови, якого, цього ж дня, наказом «Про звільнення ОСОБА_1» за №1 звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділу соціальних допомог та компенсацій Управління праці та соціального захисту населення Косівської райдержадміністрації на підставі пункту 3 статті 86 Закону України «Про державну службу» з 02.01.2018.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу».

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 88 Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби у зв'язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін, є обрання на виборну посаду до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з дня набуття повноважень.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою.

Статтею 118 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України підставами припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Таким чином, суд встановив, що посада заступника сільського голови є виборною посадою, а підставами для припинення державної служби позивача в Управлінні праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації є обрання його на виборну посаду до органу місцевого самоврядування з дня набуття повноважень.

Як наслідок, підставами для припинення державної служби та звільнення позивач з посади начальника відділу соціальних допомог та компенсаційних виплат Управління праці та соціального захисту населення Косівської райдержадміністрації, є норми пункту 5 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України та пункт 5 частини 1 статті 88 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до частини 3 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Таким чином, обставинам, які стали підставою звільнення позивача із займаної посади, у наказі «Про звільнення ОСОБА_1» за №1 від 02.01.2018, дана неправильна юридична кваліфікація, а формулювання причин звільнення підлягають зміні з приведенням оскаржуваного наказу у відповідність з чинними на час виникнення спірних правовідносин законодавством про працю.

Відповідно пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої копією наказу Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 у разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний". Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним" звільнений... і зазначається нове формулювання.

У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

За таких обставин, необхідно змінити в пункті першому наказу Управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації «Про звільнення ОСОБА_1» за №1 від 02.01.2018 формулювання звільнення ОСОБА_1 на «Звільнити ОСОБА_1 з посади начальника відділу соціальних допомог та компенсацій Управління праці та соціального захисту населення Косівської райдержадміністрації на підставі пункту 5 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України та пункт 5 частини 1 статті 88 Закону України «Про державну службу», (у зв'язку з обрання на виборну посаду до органу місцевого самоврядування) з 02.01.2018» та внести відповідні зміни формулювання причини звільнення позивача до трудової книжки згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993.

Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасувати пункт 1 наказу «Про звільнення ОСОБА_1» за №1 від 02.01.2018 в частині підстав звільнення з посади, то такі вимоги є підставою для зміни формулювання звільнення позивача, однак не обґрунтовують заявлених вимог про скасування наказу про звільнення.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, які підлягають до задоволення.

Стаття 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 даного Кодексу до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно частини 2 статті 134 даного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з пунктом 1 частини 3 зазначеної статті цього ж Кодексу для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2 114, 40 гривень, згідно квитанцій за №ПН1215 від 19.02.2018, №ПН1267 від 01.03.2018, та витрати, пов'язані з розглядом справи (на професійну правничу допомогу) згідно розрахунку адвоката ОСОБА_2 затрат робочого часу при наданні правничої допомоги позивача від 16.02.2018 та квитанції прихідного касового ордеру від 16.02.2018 на суму 1 600 гривень.

Розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони.

У зв'язку з цим, стягненню на користь позивача підлягає частина сплачених судових витрат, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації підлягає стягненню частина сплаченого судового збору в розмірі 1 409, 60 гривень та частина витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 066, 67 гривень, що разом складає 2 476, 27 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Змінити в пункті першому наказу Управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (індекс 78600, вулиця Незалежності, 41, місто Косів, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 031934420) «Про звільнення ОСОБА_1» за №1 від 02.01.2018 формулювання звільнення ОСОБА_1 (індекс 78635, АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на «Звільнити ОСОБА_1 з посади начальника відділу соціальних допомог та компенсацій Управління праці та соціального захисту населення Косівської райдержадміністрації на підставі пункту 5 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України та пункт 5 частини 1 статті 88 Закону України «Про державну службу», (у зв'язку з обрання на виборну посаду до органу місцевого самоврядування) з 02.01.2018».

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (індекс 78600, вулиця Незалежності, 41, місто Косів, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 031934420) внести зміни формулювання причини звільнення ОСОБА_1 (індекс 78635, АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до трудової книжки серії АВ №184659, згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993

Стягнути на користь ОСОБА_1 (індекс 78635, АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (індекс 78600, вулиця Незалежності, 41, місто Косів, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 031934420) 2 476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 27 копійок на відшкодування судових витрат із сплати судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (на професійну правничу допомогу).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.