Ухвала суду № 73959206, 10.05.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1596/18

Провадження № 2-з/0203/43/2018

УХВАЛА

10 травня 2018 року 10 травня 2018 року суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікян М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто-Трейд» про захист прав споживачів, визнання попереднього договору недійсним та застосування реституції,

у с т а н о в и в:

05 травня 2018 року представниця позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Інтер-Авто-Трейд» про захист прав споживачів, визнання попереднього договору недійсним та застосування реституції.

Разом із позовом подано заяву про забезпечення позову. Заявниця просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачеві, а також накласти арешт на грошові кошти у розмірі 30000, 00 грн., що знаходяться на всіх рахунках ТОВ «Інтер-Авто-Трейдта владах чи на зберіганні в банківських установах.

Заяву обґрунтовано тим, що між позивачкою та відповідачем укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу за яким позивачка внесла грошові кошти у сумі 30 000 грн. на поточний рахунок відповідача. Наступного дня їй було повідомлено, що автомобіль не пройшов передпродажну підготовку тому необхідно написати заяву про повернення грошових коштів, що і було зроблено. Однак, дотепер кошти позивачці не повернуто, особи, з якими позивачка спілкувалася неодноразово, на зв'язок не виходять. Отже, в діях відповідача вбачаються ознаки недобросовісних дій і є вірогідність того, що сплачені грошові кошти будуть перераховані на інший рахунок, що може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Ознайомившись з поданими матеріалами доходжу наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Приписами ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За вимогами ч.1 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позовну повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Судом встановлено, що позивач просить стягнути з ТОВ «Інтер-Авто-Трейд» грошові кошти у сумі 30 000 грн., а в заяві про забезпечення позову просить накласти арешт на все належне відповідачеві рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках та вкладах чи на зберіганні в банківських установа, що не є співмірним із зазначеними в позові вимогами. Крім того, у заяві не зазначено, на яке саме майно необхідно накласти арешт та не надано доказів на підтвердження належності такого майна відповідачеві.

Таким чином, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, враховуючи співмірність та адекватність запропонованих заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, суд не вбачає достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, що належить відповідачеві, а також на грошові кошти що знаходяться на всіх рахунках та вкладах ТОВ «Інтер-Авто-Трейдчи на зберіганні в банківських установах,

Ураховуючи зміст приведених норм, а також принципи співмірності, вважаю зазначені вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 149, 150, 151, 153, 258 - 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто-Трейд» про захист прав споживачів, визнання попереднього договору недійсним та застосування реституціївідмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом пятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя М.О. Католікян