Ухвала суду № 73959163, 14.05.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 травня 2018 рокум. Ужгород№ 807/268/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання - Павлова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області про відстрочення виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 травня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Ухвали. Ухвала в повному обсязі складена 15 травня 2018 року.

Перечинська РДА звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року в адміністративній справі № 807/268/13-а за позовом ОСОБА_1 до Перечинської РДА, Управління соціального захисту населення Перечинської РДА про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди.

Подана заява про розстрочення виконання судового рішення мотивована тим, що виконання рішення суду ускладнюється у зв'язку з тим, що на даний час особа, яка була призначена на посаду начальника управління соціального захисту населення Перечинської РДА ОСОБА_2 перебуває у соціальній відпустці по догляду до досягнення трирічного віку та ст. 184 КЗпП категорично заборонено звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Райдержадміністрація неодноразово намагалась запропонувати інші варіанти працевлаштування ОСОБА_2, але згоди на це не отримувала. 23.01.2015р. за № 46/01-26 на ім'я ОСОБА_2 було направлено листа із пропозицією зайняти вакантну посаду головного спеціаліста загального відділу апарату райдержадміністрації, проте 24.02.2015р. даний лист повернувся до райдержадміністрації у зв'язку із закінченням терміну зберігання. 03.03.2015р. на ім'я ОСОБА_2 повторно було направлено листа за № 146/01-26 із пропозицією про працевлаштування після виходу із відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року № 2147-VIII.

Вказаним Законом вводиться в дію нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

У відповідності до п.10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року №2147-VIII), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 3 ст. 3 КАС України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, здійснюючи розгляд даної заяви, суд керується нормами КАС України у редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання судового рішення, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного:

Підстави для звернення до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення встановлені ст. 378 КАС України, згідно ч. 3 якої - звернення з заявою передбачає наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, перелік таких обставинам також встановлений цією статтею та такими обставинами є відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо та інші подібні обставини.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому, таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Судом встановлено, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.03.2014р. (справа № 807/268/13-а, головуюча - суддя Калинич Я.М.) у задоволенні уточненого позову ОСОБА_1 до Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області, Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014р. (справа № 876/4316/14, головуючий - суддя Кухтей Р.В.) постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.03.2014р. по справі № 807/268/13-а скасовано та прийнята нова, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області № 4-о від 02.01.2013р. "Про звільнення ОСОБА_1І."; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління праці та соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області з 02.01.2013р.; стягнено з управління праці та соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області в користь ОСОБА_1 48609,28 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу без урахування прибуткового податку (податку на доходи фізичних осіб) та інших обов'язкових платежів та 2500,00 грн. понесених витрат на правову допомогу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.04.2015р. (справа № К/ 800/54795/14, головуючий - суддя Олендер І.Я.) касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації відхилено, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014р. у справі № 807/268/13-а - залишено без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016р. виправлено описку у четвертому та п'ятому абзаці резолютивної частини постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014р., вказавши відповідача 2 "управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області".

Підставою для відстрочення рішення суду про поновлення особи на займаній на час звільнення посаді є працевлаштування на цю посаду іншої особи, яка на час примусового виконання виконавчого листа перебуває у соціальній відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, та з цієї підстави судом було зупинено розгляд заяви ухвалою від 12.12.2017р.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи Розпорядження голови Перечинської РДА від 18.02.2015р. № 7-к Про надання соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2, начальнику управління соціального захисту населення райдержадміністрації ОСОБА_2 надано соціальну відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 18.02.2015р. по 24.12.2017р.

Оцінюючи додані до заяви докази на підтвердження наявності підстав для відстрочення виконання постанови суду у даній справі, суд зазначає наступне:

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу встановлені ст. 40 КЗпП України, та згідно п. 6 цієї статті - такий розривається у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Якщо працівника поновлено на роботі за рішенням суду, а на його посаді вже працює інший працівник, то цей інший працівник підлягає звільненню на підставі п. 6 ст. 40 КЗпП України (у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу). При цьому звільнення на цій підставі допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП України).

Таким чином, роботодавець зобов'язаний запропонувати працівникові, який підлягає звільненню за п. 6 ст. 40 КЗпП України, іншу роботу на тому ж підприємстві. Якщо на посаді поновлюваного працівника працює особа, яка не може бути звільнена з ініціативи роботодавця (у відповідності до ч. 3 ст. 40 КЗпП України), вона підлягає обов'язковому працевлаштуванню.

Виходячи з наведеного, заява про відстрочення виконання судового рішення не підлягає до задоволення, оскільки заявником не надано та не підтверджено обставини, що ускладнюють виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року в адміністративній справі № 807/268/13-а за позовом ОСОБА_1 до Перечинської РДА, Управління соціального захисту населення Перечинської РДА про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області про відстрочення виконання рішення суду - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали - протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя С.І. Рейті