Рішення № 73958188, 08.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року № 369/14133/17

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участі секретаря судового засідання - Приходько Н.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Лісовського Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.01.2018 до Київського окружного адміністративного суду у порядку статті 29 КАС України надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, у якому позивач просить:

- визнати незаконними дії Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку;

- зобов`язати Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити позивачу з 12.07.2017 пенсію зі зниженням пенсійного віку як громадянину, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно відмовлено йому у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки на позивача розповсюджується дія положень статей 14, 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою Київського оружного адміністративного суду від 26.03.2018 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.04.2018.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Наполягав на тому, що документально підтверджений період проживання позивача на території гарантованого добровільного відселення становить 2 роки 12 днів, що є меншим ніж строк, визначений статтею 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Позивач звернувся до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як потерпілому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС ІІІ категорії.

До заяви позивачем було додано посвідчення громадянина, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії НОМЕР_2 та довідку Рокитнівської районної державної адміністрації від 05.09.2014 № 10/188 про проживання на території гарантованого добровільного відселення в с. Кам'яне Рокитнівського району Рівненської області у період з 23.09.1960 по 11.12.1989.

Рішенням Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 12.04.2017 № 2773 позивачу відмовлено у призначенні такої пенсії (а.с. 10).

Вказане рішення мотивовано тим, що позивачем не надано документального підтвердження проживання протягом трьох років на територіях гарантованого добровільного відселення, оскільки згідно наданих позивачем документів, він проживав на такій території лише 2 роки та 12 днів.

При цьому, при визначенні права на пенсію, відповідачем було взято до уваги дані трудової книжки позивача, згідно якої у період із 20.09.1985 по 12.09.1989 позивач перебував на території Російської Федерації.

Не погоджуючись з правомірністю такого рішення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій встановлено статтею 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно даної статті для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Згідно з положенням частини третьої статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Приписами даної статті передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи - особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років.

Згідно з частиною третьою статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи.

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 7 зазначеного Порядку документами, що засвідчують особливий статус особи, є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що документами, які підтверджують право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку є: особистий паспорт громадянина України, посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю; довідка про період проживання на цих територіях.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, позивачем при зверненні до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку було подано посвідчення громадянина який потерпів від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії НОМЕР_2 (а.с. 9) та довідку Рокитнівської районної державної адміністрації від 05.09.2014 №10/188 про проживання на території гарантованого добровільного відселення в с. Кам'яне Рокитнівського району Рівненської області у період з 23.09.1960 по 11.12.1989 (а.с. 10).

Зі змісту наявної в матеріалах справи довідки Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 10.05.2017 № 2122 слідує, що ОСОБА_1 з 23.09.1960 по 11.12.1989 проживав та був зареєстрований в с. Кам’яне, яке згідно із Постановою КМ України від 23.07.1991 № 106 відноситься до зони гарантованого (добровільного) відселення (3 зона) (а.с. 6).

Проте, відповідачем не взято до уваги надані ОСОБА_1 документи та відмовлено у призначенні такої пенсії у зв'язку з тим, що позивач не проживав протягом трьох років у зоні гарантованого (добровільного) відселення з посиланням на дані трудової книжки останнього, суд зазначає наступне.

Згідно з даними трудової книжки ОСОБА_1 він працював на території Російської Федерації у період:

- з 20.09.1985 по 25.10.1986 у колгоспі «Ушаковський»,

- з 06.06.1987 по 15.10.1987 в совхозі ім.. А.Г. Первухіна,

- з 10.05.1988 по 15.10.1988 в колгоспі «Супринський»,

- з 25.05.1989 по 12.09.1989 в колгоспі «Пушкаревський».

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що позивач проживав у зоні гарантованого (добровільного) відселення лише 2 роки та 12 днів.

Проте, такий висновок відповідача суд вважає необґрунтованим, оскільки, як зазначено вище, позивачем було додано до заяви про призначення пенсії документи, що підтверджують право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, а саме - довідку про період проживання на території гарантованого добровільного відселення та посвідчення громадянина, який потерпів від наслідків Чорнобильської катастрофи.

У судовому засіданні позивач пояснив позивач, що він дійсно працював у вказані періоди на відповідних підприємствах і вони дійсно знаходяться на території Російської Федерації. Проте, він працював там вахтовим методом, тобто, періодично перебував поза межами с. Кам'яне.

Допитаний в ході розгляду справи в якості свідка ОСОБА_2 підтвердив, що він з 1960 року по 1989 рік проживав поряд з позивачем у с. Кам'яне. У цей час ОСОБА_1 працював вахтовим методом на підприємствах, що знаходяться на території Російської Федерації, куди періодично від'їжджав.

Отже, висновки відповідача про те, що позивач не проживав у зоні гарантованого (добровільного) відселення термін, достатній для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є необґрунтованими та спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

При цьому, згідно з пунктом 38 Порядку - орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Проте, відповідачем не надано суду будь-яких доказів того, що надані ОСОБА_1 документи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку видані необґрунтовано.

Таким чином, наведені обставини підтверджують те, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій та свідчить про безпідставність відмови відповідача у її призначенні.

При цьому, суд зазначає, що подані позивачем документи не викликають сумнівів щодо його проживання в зоні посиленого радіологічного контролю. Інших підстав неможливості призначення позивачу пенсії відповідачем не наведено, а тому, суд вважає, що така відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення та соціальний захист, а отже є протиправною.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За таких обставин, та беручи до уваги встановлене судом право позивача на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», така пенсія повинна бути призначена позивачу з 12.07.2017.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи те, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій, при цьому позивачем доведено протилежне, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, а підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 280,00 грн. (квитанції від 19.12.2017 № N07FO58906 та від 15.01.2018 № N07FO52566).

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Святошинська, 50, ідентифікаційний код 41248571) щодо відмови ОСОБА_1 АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Зобов'язати Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул.. Святошинська, 50, ідентифікаційний код 41248571) призначити з 12.07.2017 ОСОБА_1 АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) пенсію зі зниженням пенсійного віку як громадянину, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул.. Святошинська, 50, ідентифікаційний код 41248571) судові витрати у сумі 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата складення повного тексту рішення - 14 травня 2018 р.