Рішення № 73957946, 03.05.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2018 р. справа № 809/432/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Котик Д.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Левченка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про поновлення на роботі, визнання протиправними та скасування наказу № 50 від 09.02.2018, пункту 1 наказу № 183 від 05.02.2018 та висновку службового розслідування від 05.02.2018,-

ВСТАНОВИВ:

05.03.2018 ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за №50 о/с від 09.02.2018 про звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3; пункту 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за №183 від 05.02.2018 про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів Національної поліції України; висновку службового розслідування, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 05.02.2018; поновлення на роботі.

12.03.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом ОСОБА_3, а справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 09.02.2018 наказом за №50 о/с, винесеним на підставі наказу за №183 від 05.02.2018 його протиправно звільнено зі служби в Національній поліції України, внаслідок притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни у зв?язку із реєстрацією в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, встановленого вироком суду та дисциплінарного проступку, встановленого службовим розслідуванням.

Представник позивача позовні вимоги підтримала, з мотивів викладених в позовній заяві. Суду пояснила, що службове розслідування щодо позивача проведено неналежно, вказала на те, що відповідачем під час службового розслідування не розмежовані поняття дисциплінарного проступку та посадового злочину у сфері службової діяльності, вина позивача у вчинені дій, передбачених статтею 368 Кримінального кодексу України на час винесення оскаржуваних наказів та звільнення позивача зі служби не доведена перед судом, досудове розслідування триває, дії позивача досудовим слідством перекваліфіковані з частини 3 на частину 1 статті 368 Кримінального кодексу України, також не встановлена вина позивача у вчинені дисциплінарного проступку. Зазначила, що норма статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» не містить підпункту 6 пункту 1, який вказаний підставою звільнення позивача з органів Національної поліції України. Вважає оскаржувані накази протиправними, а звільнення позивача із займаної посади незаконним.

Відповідач подав відзив на позов, в якому позовних вимог не визнав, проти його задоволення заперечив. В обґрунтування відзиву вказав, що підставою застосування до позивача дисциплінарного стягнення слугував факт допущення грубого порушення службової дисципліни, що виразилось у самовільному отриманні службових документів, без жодних вказівок (резолюцій) керівника, проведенні перевірки та прийнятті рішення про складання адміністративного протоколу, підтримання неділових стосунків з особою, щодо якої складено протокол, що виразилося в зустрічі з останнім поза службою, проведення переговорів та не повідомлення про факт пропозицій отримання неправомірної вигоди, отриманні такої вигоди. Приводом проведення службового розслідування слугував факт реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №41018090000000001 відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, за фактом вимагання неправомірної вигоди в сумі 12 тисяч гривень окремими працівниками Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів викладених у відзиві, також зазначив, що відповідач при винесенні оскаржуваних наказів та притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності не здійснював оцінку його дій на предмет наявності в них ознак складу кримінального правопорушення, а дії позивача оцінені виключно на предмет наявності в них складу дисциплінарного проступку.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши докази, суд робить висновок, що адміністративний позов задоволенню підлягає частково, виходячи з таких мотивів.

Суд встановив, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ з 03.09.2006.

З 19.12.2016 позивач наказом за №501 від 09.12.2016 призначений на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Косівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківської області.

Наказом за №70 о/с від 31.01.2017 позивачу присвоєно спеціальне звання - старший лейтенант поліції.

16.01.2018 Прокуратурою Івано-Франківської області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018090000000001 про кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, за фактом вимагання неправомірної вигоди в сумі 12 тисяч гривень окремими працівниками Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області.

17.01.2018 наказом начальника Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області за №100 у зв?язку з тим, що 17.01.2018 працівниками Івано-Франківського управління ДВБ НП України спільно з працівниками прокуратури Івано-Франківської області та Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, у ході проведення слідчих (розшукових) дій в смт. Кути Косівського району Івано-Франківської області затримано інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Косівського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, під час отримання частини неправомірної вигоди в сумі 5 000 гривень від громадянина ОСОБА_4 за повернення йому реєстраційних документів на автомобіль, який зареєстрований у Республіці Польща, та номерних знаків до нього призначено службове розслідування за вказаним фактом.

19.01.2018 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за наслідками розгляду клопотання про відсторонення від посади ОСОБА_3, підозрюваний за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, відсторонений від займаної посади інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області до 17 березня 2018 року.

05.02.2018 начальник Головного управління національної поліції в Івано-Франківській областізатвердив висновок службового розслідування за фактом порушення дисципліни і законності інспектором сектору реагування патрульної поліції №2 Косівського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3

Також, 05.02.2018 наказом начальника Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області за №183 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Івано-Франківській області» за грубе порушення вимог статтей 3, 6 та 8 Закону України «Про Національну поліцію», статтей 1, 2 та 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», розділу І пунктів 2 та 3 «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України за №1179 від 09.11.2016, керуючись статтями 2, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту наказано звільнити зі служби в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3.

09.02.2018 наказом за №50 о/с «По особовому складу» згідно зчастиною1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

28.03.2018 повідомленням старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, погодженим з прокурором у кримінальному провадженні позивач повідомлений про зміну раніше повідомленої підозри від 18.01.2018 у вчинені злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України та про нову підозру в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та не вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Стаття 77 вказаного Закону встановлює підстави звільнення зі служби в поліції, пунктом шостим частини першої якої встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв?язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут, Статут).

Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно статті 12 зазначеного Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Статуту, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення наказом Міністра внутрішніх справ України за №230 від 12.03.2013 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).

Пункт 2.1. Інструкції передбачає, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до підпункту 2.2.2. пункту 2.2. Інструкції службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України кримінальне правопорушення.

Зазначені норми Дисциплінарного статуту та Інструкції підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та в силу їх дії призначення наказом №100 від 17.01.2018 та подальше проведення службового розслідування щодо позивача є правомірним та обґрунтованим.

За результатами проведеного службового, оформленого висновком від 05.02.2018 встановлено вчинення інспектором сектору реагування патрульної поліції №2 Косівського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог статтей 3, 6 та 8 Закону України «Про Національну поліцію», статтей 1, 2 та 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», розділу І пунктів 2 та 3 «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України за №1179 від 09.11.2016.

Стаття 3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює правову основу діяльності поліції та передбачає, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 6 Закону України «Про Національну поліцію» визначає верховенство права, як принцип діяльності поліції, згідно положень частини першої якої поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1). Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (частина 2).

Стаття 8 Закону України «Про національну поліцію» встановлює законність принципом діяльності поліції, у відповідності до якого поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина 1); поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази (частина 2); накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України (частина 3).

Частиною першою статті першої Дисциплінарного статуту службова дисципліна визначена, як дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Дисциплінарним проступком відповідно до статті 2 Статуту є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту встановлені обов?язки осіб рядового і начальницького складу, якою передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Стаття 18 Закону України «Про національну поліцію» визначає основні обов?язки поліцейського, пунктами 1 та 2 частини 1 якої передбачено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов?язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Прийнята позивачем, при вступі на службу в поліції, присяга, відповідно до статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає взяття на себе обов'язків поваги та охорони прав і свобод людини, честі держави, несення високого звання поліцейського з гідністю та сумлінного виконання своїх службових обов'язків.

Функціональні обов?язки інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Косівського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 затверджені начальником Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області 01.12.2017.

Відповідно до функціональних обов'язків позивач, обіймаючи посаду інспектора реагування патрульної поліції №2 Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області здійснював безпосереднє керівництво особовим складом групи реагування патрульної поліції (далі - ГРПП), ніс відповідальність за ефективність виконання працівниками ГРПП покладених на них завдань та функцій; у разі отримання інформації про вчинення кримінальних, адміністративних правопорушень або інші події невідкладно організовував реагування ГРПП; забезпечував своєчасне прибуття ГРПП на місце подій та проведення в повному обсязі невідкладних першочергових дій щодо документування вчиненого правопорушення; у разі виявлення ГРПП ознак кримінального правопорушення доповідав старшому інспектору-черговому про необхідність направлення слідчо-оперативної групи на місце його вчинення; забезпечував надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок правопорушень та інших подій, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя та здоров'я; за фактами вчинення правопорушень забезпечував у межах своєї компетенції збір матеріалів для прийняття протягом зміни рішення про їх закінчення у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян», Кодексу України про адміністративні правопорушення (некримінальні) або передачі до слідчого підрозділу (за ознаками кримінального правопорушення); інформував старшого начальника сектору реагування патрульної поліції про необхідність доставлення транспортного засобу до відділу поліції або на спеціальний майданчик чи стоянку для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів; після закінчення чергування доповідав начальнику сектору реагування патрульної поліції про результати роботи ГРПП за зміну із наданням відповідних підтверджуючих матеріалів (рапортів, пояснень, довідок, фото-, аудіо-, відеоматеріалів тощо), щодо виконання поставлених під час інструктажу завдань (відповідно до плану-завдання), а також результатів реагування на правопорушення та події; приймав участь в огляді місць скоєння дорожньо-транспортних пригод з метою виявлення та фіксації незадовільних дорожніх умов, які безпосередньо призвели або сприяли скоєнню дорожньо-транспортних пригод чи вплинули на тяжкість їх наслідків; здійснював узагальнення та аналіз відомостей про стан аварійності та дорожньо-транспортного травматизму на вулично-дорожній території обслуговування, підготовку відповідних аналітичних матеріалів для доповіді керівництву відділу поліції з пропозиціями щодо запобігання скоєння дорожньо-транспортних пригод та усунення причин і факторів, які негативно впливають на безпеку дорожнього руху та вчинення адміністративних правопорушень у цій сфері, вносив відомості про дорожньо-транспортні пригоди в базу даних «НАІС» (розділ ДТП).

Службовим розслідуванням встановлено, що позивач, будучи призначеним співвиконавцем матеріалів зареєстрованих в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №226 від 14.01.2018 за фактом вчинення 14.01.2018 ОСОБА_4, під час керування автомобілем Хонда-Сівік, реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_2 дорожньо-транспортної пригоди у с. Стопчатків Косівського району Івано-Франківської області, без отримання завдання на проведення перевірки та прийняття за її наслідками рішення, самовільно без виконання відповідного запису в журналі єдиного обліку, 15.01.2018 отримав матеріали перевірки, склав протокол серії БР №095189 про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вступив у позаслужбові стосунки з ОСОБА_4, проводив з останнім переговори та 17.01.2018 отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 5 000 гривень, одразу після чого затриманий органами досудового слідства за підозрою у вчинені злочину, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України.

Висновками службового розслідування зазначені дії позивача визначено як такі, що грубо порушують вимоги статтей 3, 6 та 8 Закону України «Про Національну поліцію», статтей 1, 2 та 7 Дисциплінарного статуту, розділу І пунктів 2 та 3 «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України за №1179 від 09.11.2016, які вчинені через неналежне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, низькі морально-ділові якості та є несумісними з подальшим перебуванням позивача на службі в Національній поліції України.

Як встановлено службовим розслідуванням відповідача, не заперечується позивачем та доведено перед судом долученою копією супровідного листа про направлення матеріалів зареєстрованих в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №226 від 14.01.2018 начальнику Косівського відділення поліції Байдусю О.В., відповідно до резолюції останнього, перевірку за вказаними матеріалами доручено старшому інспектору черговому ГРПП №3 старшому лейтенанту поліції Ставчанському М.М. та інспектору сектору реагування патрульної поліції №2 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3, при цьому в резолюції начальника відділу поліції першим зазначено прізвище Ставчанського М.М. (а.с.72).

Порядок здійснення у Національній поліції України організації контролю за виконанням на належному рівні документів, що розробляються на виконання завдань, визначених у законах України, актах Президента України, постановах Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актах Кабінету Міністрів України, дорученнях Прем?єр-міністра України, актах Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центральних і місцевих органів виконавчої влади, кореспонденції Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, документів Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України (далі - документи, за виконанням яких здійснюється контроль) визначає інструкція з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України за №503 від 13.06.2016 (далі - Інструкція №503).

Згідно з розділом ІІ Інструкції №503 контроль за якістю та строками виконання документів працівниками підпорядкованих підрозділів, а також за додержанням ними встановленого порядку реагування на заяви, повідомлення про правопорушення та інші події відповідно до компетенції та покладених завданьздійснюється начальниками територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів поліції.

Пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції №503 встановлено, що при надходженні до органу чи підрозділу поліції документ першочергово реєструється підрозділом документального забезпечення відповідного органу чи підрозділу поліції та не пізніше наступного дня після реєстрації (а стосовно документа термінового характеру - негайно) подається до керівництва відповідного органу чи підрозділу, яке визначає виконавців, встановлює строки виконання документа та необхідність здійснення контролю.

При підготовці документів, що передбачають виконання конкретних заходів, в обов'язковому порядку визначаються головний виконавець, співвиконавці та встановлюються терміни або строки виконання заходів, що підлягають контролю.

Пунктом 2 розділу І Інструкції №503 головний виконавець визначений - як особа, зазначена в резолюції першою, якщо інше не обумовлено, а співвиконавець - як особа, яка згідно з резолюцією не є головним виконавцем документа, але поставлені завдання належать до її компетенції.

Відповідно до положень пункту 4 розділу ІІІ Інструкції №503 головний виконавець організовує та безпосередньо відповідає за своєчасне та якісне виконання в повному обсязі контрольного документа. У разі розбіжностей позицій співвиконавців щодо вирішуваного питання головний виконавець завчасно узгоджує їх, а в разі непогодження - доповідає керівництву органу чи підрозділу поліції. Співвиконавець зобов'язаний надати свої пропозиції з питань виконання завдання головному виконавцеві протягом першої половини строку, відведеного для виконання доручення, завдання, а при опрацюванні документів, у яких міститься вимога щодо термінового виконання завдання (далі - термінові документи), - за один день, якщо не зазначено інше.

Таким чином, резолюцією начальника Косівського відділення поліції головним виконавцем перевірки матеріалів зареєстрованих в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №226 від 14.01.2018 за фактом вчинення 14.01.2018 ОСОБА_4 під час керування автомобілем Хонда-Сівік, реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_2 дорожньо-транспортної пригоди у с. Стопчатків Косівського району Івано-Франківської області, якому доручено організацію своєчасного та якісного їх розгляду визначений старший інспектор черговий ГРПП №3 старший лейтенант поліції Ставчанський М.М., а співвиконавцем - позивач.

Службовим розслідуванням встановлено, що позивача визначено співвиконавцем з розгляду вищевказаних матеріалів, у зв?язку із віднесенням до його функціональних обов'язків здійснення узагальнення та аналізу відомостей про стан аварійності та дорожньо-транспортного травматизму на вулично-дорожній мережі території обслуговування.

Визнання цих обставин також зазначено позивачем у позовній заяві, де в обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що він не виїжджав на місце події дорожньо-транспортної пригоди, не був присутній під час медичного огляду учасників цієї дорожньо-транспортної пригоди в Косівській центральній лікарні та не був присутнім під час освідчення на предмет встановлення стану алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_4, номерні знаки та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не вилучав, безпосереднього відношення до документування адміністративного правопорушення, скоєного внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди не мав, а в його функціональні обов?язки як керівника особового складу групи не входило безпосередньо складати протоколи про вчинення правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Суд погоджується із висновком відповідача, що дії позивача, які мали місце 15.01.2018 та 17.01.2018 є такими, що порушують службову дисципліну, оскільки є такими, що вчинені без підстав, поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, порушують вимоги статей 3 та 8 Закону України «Про Національну поліцію», статті 7 Дисциплінарного статуту.

Крім того, суд зазначає, що дії позивача не відповідають вимогам, встановленими Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України за №1179 від 09.11.2016 та можуть поставити під сумнів неухильного дотримання положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також дотримання принципів справедливості та рівності при здійснені поліцейським своєї діяльності таприйнятті рішень.

Таким чином, судом встановлено, що службовим розслідуванням виявлено неналежне виконання інспектором сектору реагування патрульної поліції №2 Косівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 службової дисципліни, що утворює собою склад дисциплінарного проступку.

Заявляючи позовні вимоги про скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за №50 о/с від 09.02.2018 про звільнення зі служби лейтенанта поліції ОСОБА_3; пункту 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за №183 від 05.02.2018 про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів Національної поліції України; висновку службового розслідування, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 05.02.2018; поновлення на роботі позивач підставою позову визначив факт відсутності встановлення вироком суду, який набрав законної сили вини у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого статті 368 Кримінального кодексу України.

Суд зазначає, що вказані підстави не обґрунтовують заявленого позову, оскільки позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, а не у зв?язку із вчиненням кримінально карного діяння, факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №41018090000000001 від 16.01.2018 слугував підставою для призначення службового розслідування.

Наявність вини позивача у вчиненні кримінального проступку не може слугувати предметом дослідження службового розслідування, призначеного відповідно Дисциплінарного статуту, а будь-які відомості, доводи чи аргументи відповідача з приводу наявності чи відсутності ознак складу кримінального проступку в діях будь-яких осіб, в тому числі позивача суд в силу дії частини 1 статті 62 Конституції України не розглядає та до уваги не приймає, оскільки вказана норма Основного Закону гарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В силу дії вказаної норми Конституції України, при розгляді даного адміністративного позову суд не здійснював оцінку доказів, а також не досліджував обставини, що належать до предмету доказування у кримінальному проваджені, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №41018090000000001 від 16.01.2018.

Твердження позивача про належність обставин, встановлених висновком службового розслідування до підстав звільнення позивача з органів Національної поліції України, які передбачені пунктом 10 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», тобто у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення та виникнення обґрунтованості такого звільнення тільки з моменту набрання обвинувальним вироком суду щодо позивача законної сили також не обґрунтовує заявленого позову.

За наслідками проведеного службового розслідування встановлено наявність в діях позивача складу окремого дисциплінарного проступку, що слугував підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосуванні відповідно до Дисциплінарного статуту дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, реалізація якого згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» є самостійною підставою для звільнення поліцейського зі служби в поліції.

Також, в обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на порушення оскаржуваними наказами принципу юридичної відповідальності, який виключає притягнення особи до відповідальності двічі за одне й те саме порушення. Зміст вказаного принципу позивач розуміє як заборону притягнення за одне діяння особи до різних видів юридичної відповідальності, що є невірним.

З цього приводу суд зазначає, що стаття 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує, що нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.

Частина 1 статті 61 Конституції України встановлює гарантії дотримання прав людини та забезпечує дію принципу юридичної відповідальності, який передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Як наслідок, здійснення досудового слідства, повідомлення позивачу про підозру у вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України не є перешкодою для притягнення відповідачем наказами за №183 від 05.02.2018 та за №50 о/с від 09.02.2018 позивача до дисциплінарної відповідальності. Оскільки, здійснення кримінального провадження щодо позивача, у випадку визнання його вини у вчиненні кримінального проступку обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили передбачатиме своїм наслідком притягнення його до кримінальної відповідальності, що є іншим видом юридичної відповідальності ніж дисциплінарна відповідальність.

Притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності за вчинення дій, які одночасно утворюють собою різні види правопорушеньне суперечить та не порушує принцип юридичної відповідальності, гарантований статтею 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та частиною 1 статті 61 Конституції України.

Крім того, суд, даючи оцінку правомірності оскаржуваних наказів та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнені зі служби в поліції, застосовуючи принцип верховенства права, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини зазначає, що оскаржувані накази відповідають законові, оскільки така підстава для звільнення передбачена законом, а також дотримано процедуру звільнення. Мета втручання в право особи на професію, що охоплюється сферою дії статті 8 Конвенції про захист людини і основоположних свобод за наявності фактів забезпечення належного рівня функціонування органу, виконання поліцейським службових обов'язків на належному рівні з дотримання службової дисципліни є виправданим, а втручання є пропорційним з огляду на публічність особи, що притягується до відповідальності та підвищений суспільний інтерес до функціонування органів патрульної поліції.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, наказ начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за №50 о/с від 09.02.2018 про звільнення зі служби лейтенанта поліції ОСОБА_3; пункту 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за №183 від 05.02.2018 про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів Національної поліції України; висновку службового розслідування, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 05.02.2018 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством та не підлягають до скасуванню, а також відсутні фактичні та правові підстави для поновлення ОСОБА_3 на роботі в органах Національної поліції України.

Одночасно з цим, твердження позивача про неправильність посилання відповідача на правову підставу його звільнення з поліції є обґрунтованими.

В наказі Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області «По особовому складу»за №50 о/с від 09.02.2018 причину звільнення вказано у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства (у зв??язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), однак посилаючись на відповідний пункт статті закону відповідач неправильно його зазначив, вказавши підпункт 6 пункту 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Стаття 77 Закону України «Про Національну поліцію» регулює звільнення зі служби в поліції, складається з трьох частин, частина перша статті 77 цього закону встановлює підстави звільнення зі служби в поліції та містить одинадцять пунктів.

Звільнення зі служби в поліції у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби передбачено пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Помилкове зазначення позивачем підпункту 6 пункту 1 статті 77 замість пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» є неправильним та таким, що не відповідає чинному законодавству, однак не змінює зміст прийнятого рішення та підстав звільнення позивача зі служби в поліції, а також не тягне поновлення позивача на роботі.

Частиною 3 статті 235 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Як наслідок, підлягає зміні в наказі Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за №50 о/с від 09.02.2018 формулювання звільнення ОСОБА_3 на «Згідно з частиною 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби): старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, спеціальний жетон - НОМЕР_3, інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Косівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, з виплатою компенсації за 2 доби невикористаної чергової відпустки за фактично відпрацьований час у 2018 році».

Таким чином, за наслідками судового розгляду обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги підтверджені в частині помилковості посилання на пункт статті закону, який встановлює підставу звільнення, а заявлений адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню в частині зміни формулювання звільнення позивача зі служби в поліції, зазначеного наказом за №50 о/с від 09.02.2018.

Позивач при зверненні з даним адміністративним позовом до суду звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», про понесення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи учасники справи не заявляли, а також доказів, що підтверджують розмір таких судових витрат, суду не надано. Як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Змінити в наказі Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Академіка Сахарова, 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 40108798) за №50 о/с від 09.02.2018 формулювання звільнення ОСОБА_3 АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на «Згідно з частиною 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби): старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, спеціальних жетон - НОМЕР_3, інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Косівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, з виплатою компенсації за 2 доби невикористаної чергової відпустки за фактично відпрацьований час у 2018 році».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.

Рішення складене в повному обсязі 08 травня 2018 р.