Ухвала суду № 73957734, 15.05.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

15 травня 2018 рокум. Ужгород№ 807/426/18

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцька Н.Д., розглянувши заяву Закарпатської обласної державної адміністрації про забезпечення адміністративного позову, -

ВСТАНОВИВ:

Закарпатська обласна державна адміністрація звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Косонської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, якою просить: визнати незаконним та скасувати рішення Косонської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 21 лютого 2018 року № 444 "Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району".

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Одночасно з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, якою позивач просить: 1) Зупинити дію рішення Косонської сільської ради Берегівського району від 21 лютого 2018 року № 444 "Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району"; 2) Заборонити Косонській сільській ради Берегівського району вчиняти дії, що випливають з прийнятого рішення від 21 лютого 2018 року № 444, зокрема щодо затвердження проекту плану зонування території села Косонь та розроблення плану земельно-кадастрового устрою.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що оскаржене рішення прийняте з порушенням вимог законодавства. Обласна державна адміністрація за результатами розгляду депутатського звернення Закарпатської обласної ради рекомендувала Косонській сільській раді не приймати рішень щодо затвердження проекту плану зонування території села Косонь та винести на розгляд чергового засідання сільської ради питання про призупинення дії рішення від 21 лютого 2018 року № 444. Допущені відповідачем порушення є очевидними, вказане рішення тягне подальші негативні наслідки та порушує державні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно положень ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Приписами частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З аналізу викладених норм, вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову.

Тобто, необхідною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення; а також наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що оскаржене рішення прийняте з порушенням вимог законодавства, однак ним не надано доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також те, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидності протиправності рішення, що є обов'язковими критеріями під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, рішення Косонської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 21 лютого 2018 року є предметом розгляду у даній справі, а відтак, висновок щодо його незаконності, протиправності та відповідності вимогам чинного законодавства може встановити лише суд за результатами розгляду справи, вирішивши спір по суті.

Таким чином, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення Косонської сільської ради буде фактично вирішенням спору по суті заявлених позовних вимог, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову..

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачами обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених ч.2 ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Виходячи з наведеного, в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволені заяви Закарпатської обласної державної адміністраці про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

2.Копію ухвали направити сторонам у справі.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя Н.Д. Маєцька