Вирок № 73957609, 15.05.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/13937/16-к

Провадження №1-кп/127/81/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі колегії: судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Іванченка Я.М., Короля О.П.,

при секретарі Невмиваці Я.І., Гилик А.О.,

за участю прокурора Парфьонова І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 24.06.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016020420000162по обвинуваченню

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, військовослужбовець, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 410, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2015 року наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-лейтенанта ОСОБА_5 № 203 від 20.05.2015 підполковника ОСОБА_6 призначено на посаду начальника відділення оперативного маскування та ведення в оману оперативного управління штабу Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, та він є військовою службовою особою, яка постійно обіймає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків.

Згідно вимог ст. ст. 11, 16, 58, 59, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Військової присяги підполковник ОСОБА_6 зобов’язаний, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, дотримуватись зазначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу один до одного, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, тощо.

17 березня 2014 року ОСОБА_7о. Президента України № 303/2014 оголошено часткову мобілізацію в Україні та відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» саме з 17 березня 2014 року в країні почав діяти особливий період, який діє по даний час.

15.01.2015, начальник відділення оперативного маскування та ведення в оману оперативного управління штабу командування ПС ЗС України підполковник ОСОБА_6 відповідно до наказу командира військової частини А0201 (по стройовій частині) № 9 від 15.01.2015, вибув у службове відрядження (посвідчення про відрядження № 41, видане підполковнику ОСОБА_6) до штабу АТО (м. Краматорськ Донецької області). Термін закінчення відрядження визначено в наказі: «до окремого розпорядження».

10.04.2015 ОСОБА_6 вибув із штабу АТО (м. Краматорськ Донецької області), залишивши зону проведення антитерористичної операції (далі - АТО), поїздом наступним маршрутом: м. Краматорськ - м. Київ - м. Вінниця.

11.04.2015 ОСОБА_6 прибув до м. Вінниці та направився в розташування військової частини А0201 (м. Вінниця, вул. Червоноармійська 105).

Однак бажаючи незаконно збагатитись за рахунок держави, з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем, підполковник ОСОБА_6 вирішив стати на злочинний шлях та шляхом шахрайства, а саме внесення недостовірної інформації до службових документів ввів в оману керівництво військової частини А0201 та фінансовий орган військової частини А0549 про період свого перебування у відрядженні в зоні проведення АТО.

Відповідно до примітки № 73 штату № 2/279, технічне, тилове та фінансове забезпечення військових частин А0215 та А0201, покладено на військову частину А0549.

З вищевказаною метою підполковник ОСОБА_6 приховав від керівництва військової частини А0201 факт прибуття з службового відрядження 11.04.2015 та в період з 11.04.2015 по 17.04.2015 власноручно виготовив рапорт, який є офіційним документом, передбаченим пунктом 2.1.6 Інструкції з діловодства в Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 16 вересня 2013 року, до якого вніс недостовірні відомості про повернення з відрядження 17.04.2015, після чого даний рапорт здав до адміністративного відділу адміністративного управління військової частини А0215.

Крім того в квітні 2015 року підполковник ОСОБА_6, достовірно знаючи, що він прибув до розташування військової частини А0201 11.04.2015, однак бажаючи додатково отримати як військовослужбовець, який приймав участь в АТО, надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 11.04.2015 по 17.04.2015, подав до адміністративного відділу адміністративного управління військової частини А0215 посвідчення про відрядження № 41 від 14.01.2015, яке є офіційним документом, передбаченим пунктом 2.10.8.3 Інструкції з діловодства в Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 16 вересня 2013 року, до якого було внесено недостовірні відомості про прибуття ОСОБА_6 з відрядження 17.04.2015.

На підставі поданих ОСОБА_6 вищевказаних документів, які містили недостовірні відомості про повернення ним з відрядження 12.04.2015, було видано наказ командира військової частини А0201 генерал-майора ОСОБА_8 №83 від 30.04.2015, в пункті 30 якого було зазначено: відповідно до пункту №2 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158, нижче пойменованому особовому складу виплатити грошову винагороду за період 2015 року, який бере (брав) безпосередню участь в антитерористичній операції, а саме підполковнику ОСОБА_6, який було подано до фінансового управління військової частини А0549 для нарахування зазначених у наказі коштів.

В травні 2015 року начальником фінансового відділу військової частини А0549 підполковнику ОСОБА_6 було нараховано надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 11.04.2015 по 17.04.2015 в сумі 3302,52 грн. з яких зайво нараховано даної надбавки за період з 12.04.2015 по 16.04.2015 в сумі 1466,40 грн.

Таким чином, начальник відділення оперативного маскування та ведення в оману оперативного управління штабу командування ПС ЗС України підполковник ОСОБА_6 в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 58, 59, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Військової присяги, з корисливих мотивів, в умовах особливого періоду, шляхом шахрайства, а саме виготовлення та подачі рапорту з недостовірними даними про повернення з відрядження 12.04.2015 та посвідчення про відрядження №743 від 01.04.2015, заволодів надбавкою за виконання особливо важливих завдань в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 12.04.2015 по 16.04.2015 в сумі 1466,40 грн.

Відповідно до вимог ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, з'ясувавши чи правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений свою винуватість у вчиненні даних злочинів визнав повністю, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини кримінального провадження встановлені досудовим розслідуванням, суд, вважає за можливе обмежитись допитом обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчинені злочинів визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що перебуваючи на посаді начальника відділення оперативного маскування та ведення в оману оперативного управління штабу Командування Повітряних Сил Збройних Сил України 15.01.2015, вибув у службове відрядження до штабу АТО (м. Краматорськ Донецької області). 10.04.2015 вибув із штабу АТО та 11.04.2015 прибув до м. Вінниці та направився в розташування військової частини А0201. Однак він приховав факт прибуття з службового відрядження 11.04.2015 та в період з 11.04.2015 по 17.04.2015 виготовив рапорт, до якого вніс недостовірні відомості про повернення з відрядження 17.04.2015, після чого даний рапорт здав до адміністративного відділу адміністративного управління військової частини А0215. Крім того в квітні 2015 року, він подав до адміністративного відділу адміністративного управління військової частини А0215 посвідчення про відрядження № 41 від 14.01.2015, до якого було внесено відомості про його прибуття з відрядження 17.04.2015. В результаті таких дій він на свій картковий рахунок отримав кошти за перебування у відрядженні у період, який був більший ніж фактичне перебування у відрядженні. Також зазначив, що він шкодує про скоєне та повністю відшкодував завдану шкоду.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 366 КК України – внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 410 КК України – заволодіння іншого військового майна шляхом шахрайства, вчинене в умовах особливого періоду.

В судовому засіданні судом були досліджені характеризуючі дані на ОСОБА_2, а саме:

- довідка з КЗ ВОНД «Соціотерепія», відповідно до якої ОСОБА_2 на наркологічному диспансерному обліку в даній установі не перебуває (а.крим.пров. 171).

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків, перебування на утриманні неповнолітньої дитини, є учасником бойових дій.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого під час судового провадження не встановлено.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, що відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості та особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.крим.пров. 166), приймає до уваги його вік, стан здоров’я (а.крим.пров. 165), сімейні обставини, а саме те, що на його утриманні перебуває неповнолітня дітина (а.крим.пров. 167-168), враховує те, що ОСОБА_2 являється учасником бойових дій, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального Кодексу. Обвинувачений винуватість визнав повністю, щиро розкаявся, повністю відшкодував завдані збитки та являється учасником бойових дій.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, а покарання необхідне та достатнє для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому слід призначити із застосуванням положень ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі у виді штрафу та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення НДЕКЦ МВС України у Вінницькій області економічної експертизи № 30 від 22.06.2016 та почеркознавчої експертизи № 381-П від 05.10.2015 – покласти на обвинуваченого, оскільки проведення експертиз було зумовлено розслідуванням вчиненого ним злочину.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 368, 370, 371, 374, 395 КПК України та ст.ст. 65, 69, 70, 366, 410 КК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначити ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України та призначити ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 220 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3740 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі 220 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3740 гривень.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь держави, процесуальні витрати за проведення НДЕКЦ МВС України у Вінницькій області економічної експертизи № 30 від 22.06.2016 та почеркознавчої експертизи № 381-П від 05.10.2015 в сумі 1841 (одна тисяча вісімсот сорок одна) грн. 40 коп.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя-доповідач

Судді