Рішення № 73957461, 14.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 р. Справа№805/947/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи № 805/947/18-а за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради (Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, б. 40) про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 23.08.2017 року Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради повідомило позивача про відмову у призначенні адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам у зв'язку з п.7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01 жовтня 2014 року № 505 (далі - Порядок № 505), а також у зв'язку з наданням неповної інформації щодо одержання адресної допомоги. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки перестали існувати обставини, на підставі яких було припинено виплату, а саме з 03 квітня 2017 року і по даний час він працевлаштований, а тому має право на призначення адресної допомоги. Тому позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому в призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання; скасувати рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання № 05-60/1-34 від 23 серпня 2017 року та зобов'язати відповідача призначити та виплатити щомісячну адресну грошову допомогу відповідно до поданої позивачем заяви.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до Порядку № 505, позивачу була призначена щомісячна адресна допомога у період з 28.10.2014 року по 27.12.2014 року та у період з 28.12.2014 року по 27.02.2015 року. Відповідно до п. 7 Порядку № 505 виплату грошової допомоги припинено у зв'язку з не працевлаштуванням працездатних членів сім'ї. При повторному зверненні позивача 12.07.2017 року, а саме після працевлаштування ОСОБА_1 з 03.04.2017 року, управлінням було прийнято рішення про відмову в призначенні грошової допомоги. Відмова у призначенні виплат позивачу обґрунтована тим, що виплату допомоги припинено на підставі п.7 Порядку № 505 у зв'язку із не працевлаштуванням, тому, при зверненні позивача у строк понад один місяць після припинення виплати, позивач втратив право на призначення адресної допомоги, навіть за умов подальшого працевлаштування. Відповідач вважає, що вказане рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, та відкрито провадження по справі № 805/947/18-а. Розгляд даної адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 14 березня 2018 року розгляд адміністративної справи № 805/947/18-а за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, визначено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 11:30 год. 25 квітня 2018 року.

Ухвалою суду від 26.03.2018 року продовжено строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду.

Ухвалою суду від 25 квітня 2018 року витребувано в Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради особову справу ОСОБА_1, яка сформована Управлінням соціального захисту населення Слов'янської міської ради, за результатами звернення позивача та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10-00 год. 14 травня 2018 року.

Ухвалою суду від 14.05.2018 року закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16-17).

Згідно з довідкою від 28.10.2014 року № 1429001820 позивач є особою, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (а.с.6).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами позивач ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 (як уповноважений представник сім'ї) у період з 28.10.2014 року по 27.12.2014 року отримували щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 884, 00 грн. на сім'ю та у період з 28.12.2014 року по 27.02.2015 року отримували адресну допомогу зі зменшенням на 50 % у розмірі 442, 00 грн. на сім'ю у зв'язку з не працевлаштуванням. Проте, виплату вказаної допомоги позивачу припинено у зв'язку з подальшим не працевлаштуванням.

Вказані обставини визнаються учасниками справи, і у суду немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) є підставою для звільнення від доказування.

З 03.04.2017 року позивач працює слюсарем-сантехніком бази відпочинку «Смерека» (ФОП ОСОБА_3 ) за строковим договором, укладеним на один рік. Вказане підтверджено копією трудової книжки БТ-1 № 3716197 (а.с.7-9), а також довідкою № 1 від 02.02.2018 року, виданою ФОП ОСОБА_3 (а.с.10).

12.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до органу соціального захисту населення УСЗН Слов'янської міської ради із заявою про призначення йому щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.38-39).

Відповідно до протоколу № 11-32/33 51 від 22.08.2017 року комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам розглянуто матеріали ОСОБА_1 та прийнято рішення: призначити (відновити) соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам (а.с.36).

Проте, повідомленням відповідача № 05-60/1-34 від 23.08.2017 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на підставі з п. 7 Порядку № 505, а також у зв'язку з наданням неповної інформації щодо одержання адресної допомоги (а.с.11).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Положеннями ст. 7 Закону № 1706-VII визначено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Перереєстрація безробітних, яких у подальшому було зареєстровано як внутрішньо переміщені особи, здійснюється державною службою зайнятості за місцем перебування фактичного проживання особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ст. 10 Закону № 1706-VII встановлено, що Кабінет Міністрів України, зокрема, координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, (далі - грошова допомога) визначений Порядком № 505 (пункт 1).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Абзацами 1, 5 пункту 3 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах, зокрема, для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 505, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку, які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов'язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Аналіз вищезазначених норм свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається лише на наступний строк, тобто чергові шість місяців.

Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи на отримання грошової допомоги.

Слід звернути увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Враховуючи, що позивач з 03.04.2017 року працевлаштувався, а 12.07.2017 року звернувся до відповідача з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, тому, виходячи з вищевикладеного аналізу норм Порядку № 505, суд приходить до висновку про безпідставність відмови відповідача в призначенні позивачу адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі (яка викладена у повідомленні № 05-60/1-34 від 23.08.2017 року), оскільки останній є працевлаштованою внутрішньо переміщеною особою та згідно вимог чинного законодавства має право на отримання вказаної допомоги, що обумовлює наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704, 80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.956945596.1 від 06.02.2018 року (а.с.3).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради (код ЄДРПОУ 25954290, 84116, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, б. 40) про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання.

Скасувати рішення Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради № 05-60/1-34 від 23.08.2017 року про відмову у призначенні щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, ОСОБА_1.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу відповідно до заяви ОСОБА_1 від 12.07.2017 року.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Повний текст рішення складено 14 травня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.