Рішення № 73957295, 25.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 р. Справа№805/4361/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., за участю секретаря судового засідання Кульматицького Я.В., представників: позивача - Єлізарової К.Д. (довіреність від 11.12.2017 року № ББУ/ШКД91/ББ/17), відповідача - не з'явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-53-17 У від 07.10.2016 року на суму 8 965 404,86 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року приватне акціонерне товариство «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» (надалі - ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу», позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-53-17 У від 07.10.2016 року на суму 8 965 404,86 грн. (в подальшому - Спірна вимога), що сформована Офісом великих платників податків ДФС (далі за текстом - Офіс ВПП ДФС, відповідач).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рамках розгляду іншої адміністративної справи № 805/3539/17-а позивач дізнався, що відносно нього Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, яка наказом Офісу ВПП ДФС від 25.10.2016 року №838 реорганізована у Дніпропетровське управління Офісу ВПП ДФС, прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-53-17 У від 07.10.2016 в сумі 8 965 404,86 грн. Позивач вважає зазначену вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки підприємство перебувало на території здійснення антитерористичної операції, що перешкоджає здійсненню господарської діяльності, наявність обставин непереборної сили підтверджена сертифікатами Торгово-промислової палати, а отже позивач звільнявся від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а також від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року по 01 січня 2016 року. Разом з тим, у зв'язку з виключенням пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. №1669-VІІ пунктом 28 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911-VІІІ, яким і доповнено п. 9.3 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, у позивача з 01.01.2016 року виник обов'язок виконувати зобов'язання як платника єдиного внеску, який позивач виконує в повній мірі. Також, позивач зазначає, що в 2015 році був звільнений від сплати єдиного внеску (факт встановлений нормою Закону та судом), проте відповідач, не зважаючи на те, направляв грошові кошти, сплачені за поточними грошовими зобов'язаннями протягом 2016-2017 років на погашення неіснуючого боргу у 2015 році. Отже, в інтегрованій картці позивача автоматично щомісяця відображається заборгованість (недоїмка) з єдиного внеску, не зважаючи на те, що позивач з початку 2016 року виконує свої зобов'язання щодо сплати єдиного внеску.

Виходячи з наведеного, ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» вважає Спірну вимогу протиправною та просить її скасувати у удовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявний відзив на позов, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивач, не виконуючи вимоги статті 6 Закону № 2464, а саме зобов'язання зі своєчасної сплати єдиного внеску, мав заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим сформовано та надіслано підприємству вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-53-17 від 07.10.2016 року на загальну суму 24 746 461,19 грн. Підприємство протягом встановленого законом терміну не оскаржило та/або не сплатило в повному обсязі заборгованість, що зазначалась у вимозі №Ю-53-17 від 07.10.2016 року, тому відповідачем сформовано вимогу №Ю-53-17-У від 07.10.2016 року, в якій зазначена сума заборгованості 8 965 404,86 грн., що залишилася до сплати за вимогою №Ю-53-17 від 07.10.2016. Спірна вимога була надіслана для виконання до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Донецької області та у зв'язку з повним погашенням заборгованості на адресу відділу було надіслано повідомлення про сплату боргу, тому, станом на час звернення до суду Спірна вимога вважається відкликаною на підставі абзацу другому п. 6 Розділу VІ Інструкції №449 (самостійно погашається платником).

У зв'язку з наведеним, представник відповідача вважає аргументи та висновки, викладені у позові, помилковими та такими, що не підлягають задоволенню (т. 2, а.с. 10-13).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2017 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання на 31.01.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2018 року судом були витребувані докази по справі та призначено судове засідання на 28.02.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2018 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 28.03.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.04.2018 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» (ЄДРПОУ 05508186) зареєстроване як юридична особа 02.10.1996 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 263 120 0000 000016; в стані припинення не перебуває (а.с. 12-14).

До вересня 2016 року позивач перебував на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, розташованою за адресою: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд.59.

З вересня 2016 року позивача переведено на обслуговування до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України з метою реалізації постанови КМ України від 30.03.2016 року № 247 «Деякі питання територіальних органів ДФС», відповідно до п. 10.23. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 та на виконання розпорядження офісу великих платників податків ДФС від 08.09.2016 року № 47-р «Щодо переведення платників податків».

07 жовтня 2016 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС сформовано вимогу № Ю-53-17 У про сплату боргу (недоїмки) в сумі 8 965 404,86 грн. (т. 1 а.с. 6).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1 та п. 12 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 10, пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На виконання вищевказаних норм закону Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС сформовано спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року №1669-VII, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» п. 9-3 (у наступному пункт 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2018 року у справі № К/9901/2959/18 805/2492/15-а. Висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк та м. Маріуполь Донецької області.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.

Разом з тим, 2 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Відповідно до пунктів 1, 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Згідно з додатком до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, м. Маріуполь, а також м. Добропілля віднесено до населених пунктів, де здійснювалася антитерористична операція, та у якому зареєстрований позивач.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а саме звіти підприємства, платіжні доручення щодо сплати позивачем єдиного внеску за спірний період, роздруківку облікової картки, рішення судів за наслідками розгляду позовів ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» про оскарження рішень відповідача за попередні періоди, суд дійшов висновку, що спірна сума недоїмки, застосована до позивача за невиконання обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у період до жовтня 2016 року.

Тобто, у період невиконання обов'язків платника єдиного внеску позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.

Статтею 10 Закону України № 1669-VII встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем надано у якості доказів настання форс-мажорних обставин сертифікати Торгово-промислової палати України від 05 вересня 2014 року № 2886/05-4 та № 2890/05-4 про настання обставин непереборної сили на підприємстві позивача з 14 квітня 2014 року без зазначення строку закінчення (т. 1, а.с. 33, 34).

Разом з цим, сертифікати ТПП позивачем отримані за час дії Регламенту Торгово - промислової палати України від 15 липня 2014 року за № 40 (3), а не від 18 грудня 2014 року № 44 (5), який чинний на теперішній час, що підтверджує відповідність наданих підприємством сертифікатів вимогам Регламенту ТПП України в частині періоду часу, з яким пов'язуються юридичні наслідки, що обмежуються датою початку і датою закінчення.

Також відповідно до заяви від 17 жовтня 2014 року б/н, ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» зверталося із заявою до відповідного органу доходів і зборів щодо звільнення його від виконання обов'язків зі сплати єдиного внеску (т. 1, а.с. 31).

Окрім того, суд відзначає, що звільнення платника єдиного внеску, зазначеного в абзаці 1 пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, законодавець не обумовлював додатковими умовами у вигляді отримання сертифікату Торгово-промислової палати України.

Отже, сам факт перебування позивача на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція і є підставою для звільнення його від відповідальності за невиконання обов'язків щодо сплати єдиного внеску у відповідності до Закону № 2464 в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Враховуючи вищезазначені норми права та встановлені обставини справи, суд вважає, що положення, передбачені п. 9-4 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків, визначених статтею 6 цього Закону, поширюються на позивача як платника єдиного внеску, а тому вимога до ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» сплатити борг (недоїмку) є безпідставною.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 134 481,07 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС № Ю-53-17 У від 07.10.2016 року на суму 8 965 404,86 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків ДФС (ЄДРПОУ 39440996; місцезнаходження: 04119, м.Київ, Дегтярівська, 11 г) на користь приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» (ЄДРПОУ 05508186, місцезнаходження - 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1) понесені судові витрати з судового збору у розмірі 134 481,07 грн.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 25 квітня 2018 року. Повне судове рішення складене 5 травня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.