Постанова № 73956108, 25.04.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16725/17

Провадження № 2-а/161/4/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Олексюка А.В.,

за участю секретаря - Шолом С.І.,

розглянувши в спрощеному порядку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправним рішення та зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправним рішення та зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що з 18.01.2000 року по 16.04.2016 року проходив службу в органах Державної пенітенціарної служби України в званні старшого прапорщика внутрішньої служби на посаді молодшого інспектора-кінолога відділу режиму і охорони Луцького СІЗО управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області. Перебуваючи на службі він захворів, внаслідок чого проходив стаціонарне обстеження та лікування.

Після встановлення йому 06.04.2017 року групи інвалідності, він звернувся до відповідача з заявою щодо призначення та виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового та начальницького складу.

Однак, рішенням комісії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового та начальницького складу від 26.06.2017 року йому відмовлено у призначені одноразової грошової допомоги, посилаючись на те, що після звільнення зі служби (дата звільнення 16.04.2016 року) до встановлення групи інвалідності (дата встановлення інвалідності 06.04.2017 року) минуло більше ніж шість місяців.

Вважає такі дії відповідача протиправними.

Просить суд визнати протиправним рішення комісії від 26.06.2017 року Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового та начальницького складу та зобов'язати призначити і виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 97 ЗУ «Про національну поліцію».

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, проте подав суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами. Просив суд позов задовольнити. Судові витрати просив залишити за ним.

Представник відповідача Богданович О.М. в судове засідання не з'явилась, проте подала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов визнала та не заперечувала проти його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка сторін не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 18.01.2000 року по 16.04.2016 проходив службу в органах Державної пенітенціарної служби України в званні старшого прапорщика внутрішньої служби на посаді молодшого інспектора-кінолога відділу режиму і охорони Луцького СІЗО управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області.

14.04.2016 року наказом Луцького СІЗО управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області № 24/ОС-16 ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» ( через хворобу ) (а.с.9).

20.09.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового та начальницького складу.

Однак, рішенням комісії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового та начальницького складу від 26.06.2017 року ОСОБА_1відмовлено у призначені одноразової грошової допомоги, посилаючись на те, що після звільнення зі служби (дата звільнення 16.04.2016 року) до встановлення групи інвалідності (дата встановлення інвалідності 06.04.2017 року) минуло більше ніж шість місяців (а.с. 5, 6).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 07.11.2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію».

Порядок призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону України «Про національну поліцію».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №580-VIII) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Згідно з абз. 2, 3 п.15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Вказаними абзацами доповнено п.15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII згідно із Законом № 900-VIII від 23.12.2015, який прийнято з метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей, реалізації конституційних принципів рівності, справедливості, пропорційності й недискримінаційності під час унормування Законом соціального й правового захисту як поліцейських, так і колишніх працівників міліції, у тому числі пенсіонерів, інвалідів, а також членами їх сімей, інших осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, який є чинним (далі - Порядок № 850).

Пунктом 3 Порядку № 850 встановлено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, який залежить від встановленої групи інвалідності.

Виходячи з приписів зазначеної правової норми, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» відповідно до Порядку № 850 який діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» та продовжує діяти на даний час.

Окрім того, згідно з п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Так, згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 06.04.2017, яка пов'язана з проходженням служби в ОВС (а.с. 7, 8).

Таким чином, з 06.04.2017 року у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку інвалідністю, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до п.7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Згідно з п.8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Відповідно до пункту 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Відтак, виходячи з наведених вимог законодавства, для призначення грошової допомоги у разі встановлення інвалідності працівник поліції (колишній працівник міліції) повинен подати до органу внутрішніх справ, у якому він проходив службу, документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, зокрема, заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов, що позивачем було зроблено.

При цьому, на відповідача як орган, у якому проходив службу позивач та з якого був звільнений, покладено обов'язок по проведенню процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги.

Водночас, на виконання вимог закону щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України «Про Національну поліцію», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

В свою чергу, Наказом МВС України №916 від 12 вересня 2016 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1277/29409 від 22 вересня 2016 року, пункт 5 розділу 1 Порядку № 4 доповнено підпунктом 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

При цьому, суд зауважує, що Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 не суперечить положенням Постанови Кабінету Міністрів України №850, однак, враховуючи те, що інвалідність позивача настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, виходячи з приписів п.15 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII, суд вважає, що в даному випадку застосуванню підлягають норми Порядку № 850.

Також суд зауважує, що відповідно до п. 14 Порядку № 850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Такі підстави є вичерпними, розширеному тлумаченню не підлягають та щодо позивача таких не встановлено.

Підсумовуючи вказане, суд приходить до висновку, що Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції як орган, у якому проходив службу позивач, відмовляючи у проведенні останньому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС, діяв не у спосіб та не в порядку, що визначені чинним законодавством, а тому рішення комісії від 26.06.2017 року Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового та начальницького складу щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» є протиправним.

Водночас, щодо позовної вимоги зобов'язати відповідача здійснити нарахування (розрахунок) та виплату позивачу вказаної одноразової грошової допомоги, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За правилами абзацу 1 пункту 2 Розділу IV Порядку № 4 керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Письмове повідомлення про відмову у призначенні позивачу спірної грошової допомоги було направлено ОСОБА_1 листом від 05.10.2017, що узгоджується з наведеними положеннями Порядку №4, мотиви відмови - після звільнення зі служби до встановлення групи інвалідності минуло більше нід шість місяців. Отже, причиною відмови у виплаті одноразової грошової допомоги не була неповнота чи протиріччя у поданих документах.

Таким чином, враховуючи право позивача на призначення і виплату спірної грошової допомоги, з огляду на встановлені обставини справи і положення законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача за встановлених судом обставин є зобов'язання відповідача здійснити нарахування (розрахунок) та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», виходячи із 150-кратного розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб, станом на 01.01.2017 року.

Керуючись ст. ст. 77, 139, 229, 243-246,263, 295, 371 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення комісії від 26.06.2017 року Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового та начальницького складу щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Зобов'язати Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції здійснити нарахування (розрахунок) та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», виходячи із 150-кратного розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб, станом на 01.01.2017 року.

Згідно зі статтями 255, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк