Ухвала суду № 73955893, 11.05.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8567/17

Провадження № 1-в/161/130/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 11 травня 2018 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковальчука В.О.

при секретарі Камінському Ю.В.

за участю: прокурора Наумука О.М.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку клопотання засудженого ОСОБА_1 про відстрочку виконання ухвали Апеляційного суду Волинської області від 25 січня 2018 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про відстрочку виконання ухвали Апеляційного суду Волинської області від 25 січня 2018 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.309 КК України.

Засуджений ОСОБА_1 подане клопотання мотивує тим, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2017 року його було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 25 січня 2018 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області змінено в частині призначення покарання та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

Також, засуджений зазначив, що на даний час на розгляді Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.307 КК України, у вказаному провадженні відносно нього обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Окрім того, засуджений зазначив, що злочин у вчиненні якого він обвинувачується відноситься до категорії особливо тяжких, провадження розглядається колегіально, графік судових засідань складений по червень 2018 року, на даний час не допитано свідків, обвинуваченого, не досліджені письмові докази, тому його перебування в установі виконання покарання буде перешкоджати розгляду вищевказаного провадження.

На підставі ст.ст.535-537 КПК України, засуджений ОСОБА_1 просив суд відстрочити виконання ухвали Апеляційного суду Волинської області від 25 січня 2018 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.309 КК України.

Засуджений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив суд його задоволити.

Прокурор Наумук О.М. у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання засудженого з підстав його безпідставності.

Суд, заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_1, з'ясувавши думку прокурора Наумука О.М., вивчивши матеріали клопотання приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 місяців.

Згідно ухвали Апеляційного суду Волинської області від 25 січня 2018 року встановлено, що вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінено та призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді 2 років обмеження волі.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Відповідно до ч.1 ст. 535 КПК України, судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України.

Стаття 537 КПК України передбачає, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК, має право вирішувати такі питання: про відстрочку виконання вироку; про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; про заміну невідбутної частини покарання більш м'яким; про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; про звільнення від покарання за хворобою; про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; про заміну покарання відповідно до частини пятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; про застосування покарання за наявності кількох вироків; про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді; про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001"статті 74 Кримінального кодексу України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Ст. 536 КПК України зазначає, що виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі може бути відстрочено у разі:

1) тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання;

2) вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за злочин, що не є особливо тяжким;

3) якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім'ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім'ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили. Відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.

Згідно з ч. ч.1, 2 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Суд встановив, що заява ОСОБА_1 не містить доказів неможливості виконання вироку за підстав, визначених у КПК України, тому з огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання.

Керуючись ст.536, 539 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про відстрочку виконання ухвали Апеляційного суду Волинської області від 25 січня 2018 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.309 КК України - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення, через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.О. Ковальчук