Рішення № 73955526, 10.05.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16913/17

Провадження № 2/161/564/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Гриня О.М.

при секретарі Муригіній А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свій позов обґрунтовує тим, що відповідач звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг в зв’язку з чим підписав Заяву №б/н від 28 березня 2007 року, згідно якої отримала кредит в розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У зв’язку з порушеннями відповідачем зобов’язань за кредитним договором та з врахуванням внесених нею коштів на погашення заборгованості, у ОСОБА_1 станом на 23 жовтня 2017 року виникла заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 28585,75 грн., що складається з: тіло кредиту – 4629,53 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом – 1433,88 грн., заборгованість за пенею – 20684,92 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - (фіксована частина) в сумі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) в сумі 1337,42 грн.

Враховуючи наведене, просить стягнути з ОСОБА_1 – 28585,75 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не з’явився, подав суду заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з’явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Матеріали справи містять письмові заперечення відповідача на позовну заяву.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 березня 2007 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк», власноруч заповнила та підписала заяву про отримання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.12).

З тексту даної заяви вбачається, що ОСОБА_1 висловила свою згоду на те, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Також із тексту заяви вбачається, що ОСОБА_1, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, просить відкрити їй рахунок та надати банківські послуги, зокрема кредитну картку з встановленим кредитним лімітом (а.с.12 зворот).

За умовами кредитування ОСОБА_1 отримала кредитну карту №414960533 з сумою кредитного ліміту – 3000,00 грн. Базова відсоткова ставка – 36 % з розрахунку 360 днів у році. Строк дії кредитного ліміту дорівнює строку дії картки. Порядок погашення заборгованості – щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Анкета-заява, яка підписана особисто відповідачем є договором приєднання та договором надання банківських послуг в розумінні ст. 634 ЦК України, а тому посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що надані банком Умови та Правила надання банківський послуг нею не підписані і не можуть братись до уваги при визначені умов кредитування є безпідставними та таким, що не відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.

Підписання вказаного договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у «ПриватБанку» відповідач погодилася з тим, що анкета-заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить договір між ним та банком про надання банківських послуг. Також відповідач ознайомилася та згідна з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, зобов'язується виконувати Умови та правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті банку.

За змістом пункт 2.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у пам'ятці клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6. Умов та правил надання банківських послуг за користування кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 360 (триста шістдесят) календарних днів у році.

Пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Позивач має право нараховувати відсотки за користування кредитом в розмірі встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ з розрахунку 360 календарних дні на рік, що стверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». Позивач зазначає, що надав відповідачу кредит в розмірі встановленому Договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.1.1.5.6. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у разі невиконання зобов’язань за Договором відповідач, на вимогу Банку повинен виконати зобов’язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити Винагороди Банку.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позивальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Частиною першою статі 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Статтею 549 ЦК України передбачено обов'язок боржника сплатити кредитору неустойку (штраф, пеню) в разі порушення ним зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Проте, відповідач, покладені на неї зобов'язання належним чином не виконувала, зважаючи на що, відповідно до наданого позивачем розрахунку, утворилася заборгованість в розмірі 28585,75 грн., що складається з: тіло кредиту – 4629,53 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом – 1433,88 грн., заборгованість за пенею – 20684,92 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - (фіксована частина) в сумі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) в сумі 1337,42 грн.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку заборгованості щодо нарахування пені та штрафів судом встановлено, що пеня нараховується за несвоєчасне погашення заборгованості за кожний день прострочення, а штраф нараховується при порушенні строків платежів по будь-якому із грошових зобов’язань, передбачених договором більш чим на 30 днів та розмір штрафу становить 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України: від 6 квітня 2016 року в справі № 6-2387цс15, від 11 жовтня 2017 року в справі № 347/1910/15-ц.

З огляду на наведене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача нарахованої пені до задоволення не підлягають.

За таких обставин суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь банку підлягає тіло кредиту, проценти за користування кредитом та штрафи.

Також судом встановлено, що 21 вересня 2015 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2, який зареєстровано Прохідською сільською радою Ратнівського району Волинської області, внаслідок чого змінила дошлюбне прізвище на ОСОБА_2.

Проаналізувавши зібрані та дослідженні в справі докази, суд прийшов до висновку, що з ОСОБА_3 слід стягнути в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 7900,83 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 526, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1) в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість в сумі 7900 (сім тисяч дев’ятсот) гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1) в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по справі, а саме: 1600 (одна тисяча шістсот) гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.

Волинської області