Рішення № 73954883, 03.05.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Черкаси справа № 925/142/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В., за участю представників позивача: Бойко В.В., Поліщук А.І.,за довіреностями; від відповідача: Лучинович І.В., за довіреністю, Баліцький І.В., за посадою; від третьої особи - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу за позовом фізичної особи-підприємця Сотніченка Петра Васильовича до відповідача Добрянської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - громадська організація «Рибальство та відпочинок» про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем Сотніченком Петром Васильовичем до господарського суду Черкаської області було подано позов до Добрянської сільської ради, у якому позивач, посилаючись на статтю 33 Закону України «Про оренду землі» просив визнати укладеною додаткову угоду №1 до договору оренди водоймища від 24.06.2007, яке знаходиться на земельній ділянці площею 5,8045 га, що належить до земель комунальної власності в адмінмежах Добрянської сільської ради, Маньківського району, Черкаської області, в редакції запропонованій позивачем. Ухвалою суду від 08.11.2017 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі №925/1410/17. У підготовчому провадженні представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог від 22.01.2018, в якій він просив: визнати протиправними та скасувати рішення Добрянської сільської ради Маньківського району, Черкаської області №16-31/VIІ від 23.02.2017 про відмову у поновленні договору оренди водоймища «Сільський-2»; №18-40/VIІ від 21.04.2017 про відмову в укладенні додаткової угоди про продовження договору оренди водоймища терміном до 01.11.2017, у зв'язку з виловом товарної риби; №19-7/VII від 20.06.2017 про відмову в укладенні додаткової угоди про продовження договору оренди водоймища; №24-20/VII від 24.11.2017, яким за заявою голови громадської організації «Рибальство та відпочинок», ставок «Сільський-2» вирішено переданий як любительський для громадських потреб жителям села; визнати протиправним та скасувати обґрунтування та розпорядження сільського голови с.Добра від 22.08.2017 №53, яким рішення №21-23/VIІ від 18.08.2017 зупинено. Вказані вимоги були прийняті до розгляду.

Ухвалою суду від 14.02.2018 було прийнято рішення про роз'єднання вимог позивача та виділення у самостійне провадження у справу №925/142/18 позовних вимог фізичної особи-підприємця Сотніченка Петра Васильовича до Добрянської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень Добрянської сільської ради, залучивши у якості третьої особи, без самостійних вимог на стороні відповідача, громадську організацію «Рибальство та відпочинок», оскільки рішення з цього спору може вплинути на права та обов'язки цієї організації. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що прийняті відповідачем рішення №16-31/VII від 23.02.2017, №18-40/VII від 21.04.2017, №19-7/VII від 20.06.2017 є протиправним та такими, що підлягають скасуванню як такі, що не прийняті, оскільки на них проголосувало менше депутатів від загального складу ради. Рішення відповідача від 24.11.2017 №24-20/VII вважає протиправним, як таке, що прийняте з неповідомленням про конфлікт інтересів; обґрунтування та розпорядження сільського голови с.Добра №53 від 22.08.2017, вважає протиправним та таким, що суперечить його змісту у зв'язку з прийняттям після завершення строку дії договору від 25.06.2007.

Представник відповідача подав суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечував, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що він вважає недоведеним існування права позивача на поновлення договору оренди ставка на тих самих умовах на той же строк, що позбавляє його правомочностей заявляти вимогу про визнання недійсними спірних рішень сільради, захисту підлягає лише фактично порушене право особи, якщо ж рішення суб'єкта владних повноважень фактично не порушують права позивача (через відсутність самого права) то і правомочностей щодо їх оскарження до суду у позивача не виникає. Також у відзиві представник відповідача зазначив, що прийняті відповідачем рішення відповідають вимогам Конституції та Законів України, зокрема, тільки орган місцевого самоврядування може діяти від імені територіальної громади та може виразити своє волевиявлення у спосіб зазначений Законом України «Про місцеве самоврядування». А оскільки на пленарних засіданнях сільської ради більшість присутніх депутатів проголосували проти поновлення договору оренди, то зазначене свідчить про відсутність волевиявлення місцевої ради на збереження договірних відносин, а також підтверджує те, що позивачу відмовлено у поновленні договору оренди. Стосовно вимог про визнання незаконними розпорядження, то представник відповідача зазначив, що згідно з положеннями ЗУ «Про місцеве самоврядування» прийняття такого виду рішень сільським головою передбачене положеннями цього Закону, а рішення місцевої ради, після його зупинення, набирає чинності лишу у тому випадку, якщо місцева рада підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю з підстав та мотивів викладених у ньому. Представники відповідача проти позову заперечували, дотримувалися позицій, викладених у відзиві на позов. Третя особа письмових пояснень суду не надала, представники третьої особи у судове засідання не з'явилися про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 03.05.2018 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Заслухавши доводи та пояснення представників позивача та відповідача дослідивши наявні в справі матеріали, суд встановив, що 24 червня 2007 року між фізичною особою-підприємцем Сотніченком Петром Васильовичем (орендар - позивач у справі ) та Добрянською сільською радою (орендодавець - відповідач у справі) укладено договір оренди водоймища (далі - договір), терміном на 10 років. З метою поновлення договору оренди, 20.02.2017 позивач направив до Добрянської сільської ради заяву про поновлення діючого договору оренди на той же строк і на тих же умовах. Розглянувши вказану заяву, 23.02.2017 Добрянська сільська рада своїм рішенням №16-31/VII відмовила позивачу в поновленні договору оренди водоймища, у зв'язку з відсутністю додаткової угоди, яку заявник не додав до своєї звернення. При прийнятті вказаного рішення з 12 депутатів сільської ради були присутні 10, а також був присутній позивач. За результатами голосування 5 депутатів проголосували - за, 2 - проти, 2 - утрималися. 31.03.2017 позивач знову звернувся із письмовою заявою до Добрянської сільської ради про продовження дії договору оренди водоймища до 01.11.2017 до заяви позивач додав проект додаткової угоди. 21.04.2017, розглянувши вказану заяву Добрянська сільська рада своїм рішенням №18-40/VII відмовила позивачу в укладенні додаткової угоди до договору оренди водоймища до 01.11.2017. При прийнятті вказаного рішення з 12 депутатів сільської ради прибуло 8. За результатами голосування 4 депутатів проголосували - за, 2 - проти, 2 - утрималися. 17.05.2017 позивач вкотре звертається до відповідача із листом-повідомленням про намір продовження договору оренди водоймища на той самий строк на 10 років з підписанням відповідної додаткової угоди, із проектом додаткової угоди . Добрянська сільська рада рішенням №19-7/VII від 20.06.2017 знову відмовила позивачу в укладенні додаткової угоди про продовження договору оренди водоймища. При прийнятті вказаного рішення з 12 депутатів сільської ради прибуло 9. За результатами голосування 6 депутатів проголосували - за, 2 - проти.

15.08.2017 позивач направив до Добрянської сільської ради черговий лист-повідомлення про намір продовжити строк дії договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, долучивши проект додаткової угоди. Рішенням №21-23/VII від 18.08.2017 Добрянська сільська рада вирішила укласти з позивачем додаткову угоду про продовження договору оренди, вказане рішення не було підписане сільським головою Баліцьким І.В. 22.08.2017 головою сільської ради Баліцьким І.В., посилаючись на статтю 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», було прийнято обґрунтування до рішення сільської ради №21-23/УІІ від 18.08.2017 «Про укладення додаткової угоди між ФОП Сотніченко П.В. та Добрянською сільською радою», яким він зупинив дію зазначеного рішення, обґрунтовуючи своє рішення тим, що оскільки строк дії договору оренди водоймища закінчився 24.06.2017, сільською радою у встановлений Законом строк відмовлено у його поновленні, тому ФОП Сотніченко П.В. може отримати водоймище лише на загальних умовах визначених у главі 21 Земельного кодексу України та у відповідності до ЗУ «Про оренду землі». Сільський голова того ж дня прийняв розпорядження №53, у якому зазначив, що питання «Про укладання додаткової угоди між фізичною особою-підприємцем Сотніченко П.В. та Добрянською сільською радою» необхідно винести на розгляд на наступному сесійному засіданні, завчасно повідомивши депутатів та зобов'язати земельну комісію підготувати висновок про надання дозволу на укладання додаткової угоди між фізичною особою-підприємцем Сотніченком П.В. та Добрянською сільською радою.

24.11.2017 Добрянська сільська рада своїм рішенням №24-20/VII, вирішила передати ставок «Сільський -2», як любительський для громадських потреб жителів с. Добра. Позивач вважає, що його права, як орендаря спірного ставка порушені, оскільки позивач не був запрошений на засідання сесії сільської ради, сільська рада позбавила позивача можливості надати свої заперечення з приводу передачі ставка третій особі. При прийнятті вказаного рішення з 12 депутатів сільської ради прибуло 9. За результатами голосування з питання передачі ставка місцевій громаді 6 депутатів і голова сільради проголосували - за, 1 - проти, 2 - утрималися. Крім того, обґрунтовуючи свої вимоги про визнання недійсними та скасування рішень сільської ради про відмову йому у поновленні договору оренди ставка, позивач та його представники у судовому засіданні посилаються на частину 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» та стверджують, що вищевказані рішення не можуть бути чинними та є такими, що не прийняті оскільки, після обговорення за них проголосувало менше депутатів від загального складу ради. Таким чином, щоб рішення набрало законної сили за нього потрібно, проголосували - за чи - проти не менше 7 депутатів. Позивач вважає, що розпорядження сільського голови та обґрунтування до рішення, суперечить його змісту із тих підстав, що воно прийняте, як і рішення сесії після закінчення строку дії договору, а попередні рішення з питання поновлення договору оренди водоймища є не прийнятими в силу ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не було більшості депутатів від загального складу ради. Крім того, як зазначає позивач із відомостей результатів поіменного голосування депутатів Добрянської сільської ради VII скликання 24 сесії сільської ради від 24.11.2017 за таке рішення проголосували, окрім сільського голови Баліцького І.В. та секретаря Галич Марини Василівни, в тому числі два депутати Шейко Роман Григорович та Молодоженя Вадим Олександрович, які відповідно реєстру громадських об'єднань є засновниками громадської організації «Рибальство та відпочинок», за заявою якої приймалось рішення сесії. На думку позивача два депутати в порушення вимог п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчиняли дії та приймали рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи позивачем оскаржуються рішення органу місцевого самоврядування та його керівника, з огляду на те, що вказані рішення порушують його право, як особи, яка є орендарем земельної ділянки (ставка), що належним чином виконувала умови договору, та яка у визначений договором строк звернулася до орендодавця з заявою для реалізації свого преважного права на поновлення договору оренди ставка на новий строк, яке передбачене у статті 33 Закону України «Про оренду землі». Визнання незаконними, зокрема, рішення органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів особи у суді, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України. Враховуючи, що прийняття спірних рішень сільської ради пов'язані з реалізацією права особи на поновлення договору оренди, суд прийшов до висновку, про існування спору про право, з огляду на встановлені обставини справи, відтак вказаний спір є підсудним господарському суду. Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи між позивачем та відповідачем існували договірні відносини оренди водоймища, який було укладено 24.06.2007 на 10 років. Отже, відносини, які виникли між сторонами за своєю правовою природою є відносинами з оренди. Відносини пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим, Цивільними кодексами України, іншими законами України, зокрема, Законом України «Про оренду землі» та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Враховуючи, що об'єктом оренди є водойма, як комплексний об'єкт навколишнього природного середовища, а не виключно земельна ділянка, то до зазначених відносин також застосовуються положення Водного кодексу України.

Законом України «Про оренду землі» передбачений порядок поновлення договорів оренди, який визначений у статті 33 цього Закону. Так, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, для поновлення договору з підстав визначених у частинах 1-5 статті 33 зазначеного Закону необхідно звернення орендаря з наданням проекту додаткової угоди, узгодження істотних умов договору і за відсутності заперечень, прийняття рішення про поновлення договору оренди. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, орендар вперше звернувся із заявою про поновлення договору 20.02.2017, направивши до Добрянської сільської ради заяву про поновлення діючого договору оренди на той же строк і на тих же умовах. Однак, у зв'язку з відсутністю проекту додаткової угоди, йому було відмовлено. У подальшому розглядаючи наступні звернення орендаря на сесіях сільської ради, зазначені звернення не отримували позитивного результату, у вигляді укладення додаткової угоди. Так, Рішеннями Добрянської сільської ради №18-40/VII, №19-7/VII орендарю відмовляли в продовженні дії договору оренди водоймища та укладенні додаткової угоди, про що йому направлялись письмові відповіді, представники позивача у судовому засіданні не заперечували проти отримання таких повідомлень. І тільки від 18.08.2017 Добрянська сільська рада прийняла рішення №21-23/VII, яким вирішила укласти з позивачем додаткову угоду про продовження договору оренди.

Відповідно до приписів статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Так, згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до компетенції місцевих рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Рішення з цього приводу можуть бути прийняті виключно на пленарних засіданнях відповідної ради. Відповідно до частини 2 статті 59 цього Закону рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. З системного аналізу зазначених правових норм слідує, що сільська рада як колегіальний орган місцевого самоврядування, може виразити своє волевиявлення на продовження договірних відносин між сторонами лише у спосіб, визначений частиною 2 статті 59 Закону. Із протоколів пленарних засідань місцевої ради та відомостей результатів поіменного голосування депутатів рішення ради були прийняті більшою кількістю голосів від присутніх на сесіях депутатів. Проте, як вбачається з протоколів пленарних засідань загальна кількість депутатів Добрянської сільської ради становить 12 чоловік, при цьому за прийняття рішень з питання укладення договору з ФОП Сотніченком П.В., у голосуванні приймали участь тільки 8-9 чоловік, при цьому найбільша кількість, якою було проголосовано «за» чи «проти» було кількість 6 депутатів, що з огляду на положення частини 2 статті 59 вищевказаного Закону не тягне за собою, як результат прийняття рішення, оскільки рішення ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість депутатів від загального складу ради. А враховуючи, що загальна кількість депутатів Добрянської сільської ради становить 12 депутатів, то для прийняття будь-якого рішення необхідно голоси не менше 7 депутатів. З огляду на положення Закону та встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що Добрянською сільською радою рішення про відмову у поновленні договору оренди не прийняте, оскільки при голосуванні за нього не набралося голосів, які б свідчили про набрання більшості голосів від загального складу ради. Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень Добрянської сільської ради №16-31/УІІ від 23.02.2017, №18-40/УІІ від 21.04.2017, №19-7/VII від 20.06.2017 в частині відмови підприємцю Сотніченку П.В. у поновленні договору оренди є безпідставним та не підлягають до задоволення, оскільки самий лише розгляд питання на сесії без прийняття рішення, не вважається таким, що вирішене, а відповідно і прийнятим. Разом з тим, суд не погоджується з доводами представника відповідача щодо того, що відсутність рішення органу місцевого самоврядування може свідчити, про те, що особа, яка звернулася у визначений законом спосіб та не отримала будь-якої відповіді на своє звернення позбавляється свого переважного права на поновлення договірних відносин. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що необхідною умовою виникнення права на поновлення договору умови є умова про належне виконання обов'язків за умовами договору. Як зазначалося представником відповідача у судовому засіданні однією з підстав відмови у прийнятті позитивного рішення було неналежне виконання орендарем умов договору, яке полягало у позбавлені можливості жителів села були користуватися ставком, оскільки орендар забороняв громадянам здійснювати любительський вилов риби, не визначав місця для купання, не дотримувався режиму охорони прибережної захисної смуги, не отримав дозвіл на спеціальне водокористування для риборозведення. Крім того, в матеріалах справи міститься рішення Добрянської сільської ради №24-20/VII від 24.11.2017, яким спірний ставок переданий Громадській організації «Рибальство та відпочинок» для громадських потреб жителів с.Добра. Вказане рішення було прийняте, у зв'язку із зверненням голови громадської організації «Рибальство та відпочинок», яка зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 04.09.2017, як організація, що не має статусу юридичної особи.

У статтях статті 13, 14 Конституції України визначено, що земля, водні ресурси є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Відповідно до приписів статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Виключно власнику належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном. У спірних правовідносинах від імені власника такі правомочності реалізує відповідач як орган місцевого самоврядування. Власник об'єкта не може бути зобов'язаний продовжувати відносини оренди у тому разі, якщо має намір використовувати об'єкт для власних потреб. Рішення Добрянської сільської ради №24-20/VII від 24.11.2017, яким спірний ставок переданий Громадській організації «Рибальство та відпочинок» для громадських потреб жителів с.Добра було прийняте у визначений Законом спосіб. При прийнятті вказаного рішення з 12 депутатів сільської ради прибуло 9. За результатами голосування 6 депутатів і голова проголосували - за, 1 - проти, 1- утримався.

Щодо визнання його протиправним, та таким, що прийняте з неповідомленням про конфлікт інтересів, то суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 3 статті 1 Закону України «Про об'єднання громадян», громадською організацією є громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадські об'єднання утворюються і діють на принципах: добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу їх членів (учасників), прозорості, відкритості та публічності. Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи). Крім того, відповідно до пунктів 1, 7 статті 7 засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років. Повноваження засновника громадського об'єднання закінчуються після державної реєстрації громадського об'єднання в установленому законом порядку. Таким чином, доводи представників позивача щодо наявності конфлікту інтересів у депутатів сільської ради, які виступали засновниками Громадської організації «Рибальство та відпочинок» та які, у тому числі, голосували за передачу ставка у користування громаді села Добра, не знайшли свого підтвердження, відтак вимога про визнання протиправним та скасування рішення Добрянської сільської ради №24-20/VII від 24.11.2017, яким спірний ставок переданий Громадській організації «Рибальство та відпочинок» для громадських потреб жителів с.Добра не підлягає до задоволення.

Стовно позовних вимог про визнання протиправними та скасування обґрунтування і розпорядження сільського голови с. Добра від 22.08.2017 №53, то відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Частинами 7, 8 цієї статті Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження. У разі незгоди сільського, селищного, міського голови (голови районної у місті ради) з рішенням виконавчого комітету ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд відповідної ради. Таким чином, в силу частини 8 статті 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський голова видаючи оскаржуване розпорядження, діяв в межах своїх повноважень. Щодо оскарження обґрунтування, то зазначений документ не є нормативним актом, з огляду на зазначені вище положення, а тому не можу бути оскаржений у судовому порядку. Крім того, враховуючи, що розпорядження сільського голови є окремим актом посадової особи, Добрянська сільська рада не може бути відповідачем у спорі про визнання незаконним розпоряджень голови. Відтак, у задоволенні позовних вимог позивача належить відмовити за недоведеністю вимог та необґрунтованістю.

При поданні позову, позивач не сплачував судовий збір у порядку та розмірах встановлених Законом, оскільки звільнений від його сплати на підставі пункту 9, 10 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня ухвалення судового рішення.

Повне рішення підписане 14.05. 2018

Суддя О.І.Кучеренко