Ухвала суду № 73954406, 15.05.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

15 травня 2018 року Справа № 915/744/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про видачу дубліката наказу в справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Таран Крістіни Сергіївни (АДРЕСА_1)

про: стягнення 34182,03 грн.,

без виклику представників учасників справи,

В С Т А Н О В И В:

В порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991):

22 червня 2015 року Господарським судом Миколаївської області (суддя Бездоля Д.О.) прийнято рішення у справі № 915/744/15 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Таран Крістіни Сергіївни (АДРЕСА_1, номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код 14360570) 17700 (сімнадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. боргу за кредитом, 9541 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок одна) грн. 21 коп. боргу по процентам за користування кредитом, 1789 (одна тисяча сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 84 коп. боргу по комісії за користування кредитом, 5150 (п'ять тисяч сто п'ятдесят) грн. 98 коп. пені та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

13 липня 2015 року, на виконання вищевказаного рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.06.2015, було видано відповідний наказ.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017, яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

08 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою б/н від 03.05.2018 (вх. № 5454/18) про видачу дубліката наказу в справі № 915/744/15.

Відповідно до пп. 9 п. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У той же час, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991, яка була чинна до 15 грудня 2017 року) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про процесуальне оформлення переходу на нові правила судового провадження в даній справі.

Отже, і розгляд заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про видачу дубліката наказу здійснюється за правилами, що діють після набрання чинності новим Господарським процесуальним кодексом України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017).

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За змістом ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як вказувалось судом вище, наказ на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 22 червня 2015 року було видано 13 липня 2015 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України № 1404-VIII від 02.06.2016, яким Закон України "Про виконавче провадження" викладено в новій редакції.

Відповідно до приписів статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Як свідчать надані заявником докази:

- 07.12.2015 постановою державного виконавця органу державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 49579157 з виконання судового наказу № 915/744/15, виданого 13.07.2015 Господарським судом Миколаївської області;

- 23.06.2017 старшим державним виконавцем Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Проте, за інформацією заявника, станом на 03.05.2018 судовий наказ на адресу банку не надходив;

- згідно довідки за вих. № 20180503/1 від 03.05.2018, наказ Господарського суду Миколаївської області від 13.07.2015 по справі № 915/744/15 про стягнення з Таран К.С. іпн НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ "Приватбанк": 34182,03 грн. заборгованості за кредитним договором, 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору позивачем втрачено і до виконання не пред'явлено;

- згідно повідомлення б/н і б/д старшого державного виконавця Первомайського МР ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області Павлова К.В., судовий наказ господарського суду (ОСОБА_3, іпн НОМЕР_1) № 915/744/15 від 13.07.2015 на виконанні не перебуває.

У відповідності до приписів п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Враховуючи положення п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, а також те, що заявником було дотримано вимоги даної процесуальної норми, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача б/н від 03.05.2018 (вх. № 5454/18 від 08.05.2018) про видачу дубліката наказу.

Керуючись п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення", ст. ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" б/н від 03.05.2018 (вх. № 5454/18 від 08.05.2018) про видачу дубліката наказу в справі № 915/744/15 задовольнити.

2. Видати дублікат наказу від 13.07.2017 у справі № 915/744/15 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Таран Крістіни Сергіївни (АДРЕСА_1, номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код 14360570) 17700 (сімнадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. боргу за кредитом, 9541 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок одна) грн. 21 коп. боргу по процентам за користування кредитом, 1789 (одна тисяча сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 84 коп. боргу по комісії за користування кредитом, 5150 (п'ять тисяч сто п'ятдесят) грн. 98 коп. пені та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смородінова