Рішення № 73953663, 10.05.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2018м. ДніпроСправа № 904/898/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І.В.

за участю секретаря судового засідання Пономарьова Є.О.

У справі

за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50079, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191023)

до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237)

про стягнення 54319,25грн. штрафу за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу у період з 11.11.2017 по 18.11.2017

Представники:

від позивача ОСОБА_1 довіреність №81/11966 від 26.12.2017

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі відокремленого підрозділу регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 54319,25грн. штрафу за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу у період з 11.11.2017 по 18.11.2017.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення перевезень залізничних вагонів (порожніх власних напіввагонів) відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на залізничних накладних.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2018 справу №904/898/18 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

Ухвалою від 12.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі; сторін повідомлено, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.04.2018.

Суд розгляд справи по суті відкладав з 03.04.2018 до 19.04.2018.

Судове засідання, яке призначено на 19.04.2018 не відбулося, у зв'язку з лікарняним судді Петренка І.В.

Листом сторін повідомлено, що судове засідання відбудеться 10.05.2018, про що в подальшому винесено ухвалу.

10.05.2018 позивач надав відзив.

10.05.2018 відповідач звернувся з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника.

Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи судом.

В судовому засіданні, яке відбулося 10.05.2018, представник позивача підтримав обрану правову позицію; господарський суд взяв до уваги заяву відповідача про розгляд справи за відсутності представника.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

В судовому засіданні, яке відбулося 10.05.2018 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у листопаді 2017 року відповідачем до станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці здійснено перевезення вагонів залізничних, що перевозяться на своїх вісях, не поіменованих в алфавіті (порожні власні полувагони під навантаження), одержувачем яких є позивач.

Як вбачається із копій залізничних накладних наданих до позовної заяви, порожні власні вагони були доставлені на адресу позивача із простроченням.

Позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, які передбачені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів у період з 11.11.2017 по 18.11.2017, який складає 54319,25грн.

Позивач заперечення відповідача вважає необґрунтованими. Заявляє, що підстави для зменшення розміру штрафних санкцій відсутні.

Відповідач скористався наданим йому правом на судовий захист, надав відзив на позов та повідомив наступне.

Приймання вантажів та часткове перевезення відбувалися зі станцій Донецької залізниці.

Відповідно до інформації про вагонні операції на вагони, що перевозилися за зазначеними накладними затримка та прострочення в доставці відбулися саме на цих станціях.

Зазначене сталося у зв'язку зі зміною в курсуванні вантажних поїздів внаслідок проведення на окремих ділянках Донецької і Луганської областей антитерористичної операції.

По деяким накладним позивачем невірно зроблено розрахунок штрафу, без урахування часу на ремонт вагонів, а саме:

По накладній №45469418 вагон №65569048 по станції Запоріжжя-Ліве відчеплено в ремонт, що посвідчується повідомленням форми ВУ-23М від 04.11.2017 №9336 та випущено з ремонту, що посвідчується повідомленням форми ВУ-36-М від 08.11.2017 №3962.

Таким чином, термін доставки продовжено на 5 діб знаходження вагону в ремонті в у зв'язку з цим прострочення в доставці відсутнє.

По накладній №45469426 вагон №60809282 по станції Запоріжжя-Ліве відчеплено в ремонт, що посвідчується повідомленням форми ВУ-23М від 04.11.2017 №9337 та випущено з ремонту, що посвідчується повідомленням форми ВУ-36-М від 08.11.2017 №3962.

Таким чином, термін доставки продовжено на 5 діб знаходження вагону в ремонті в у зв'язку з цим прострочення в доставці відсутнє.

По накладній №45478104 вагон №52278322 по станції Запоріжжя-Ліве відчеплено в ремонт, що посвідчується повідомленням форми ВУ-23М від 06.11.2017 №9361 та випущено з ремонту, що посвідчується повідомленням форми ВУ-36-М від 08.11.2017 №3961.

Таким чином, термін доставки продовжено на 3 доби знаходження вагону в ремонті в у зв'язку з цим прострочення в доставці відсутнє.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що штраф у сумі 698,76грн. задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідач посилаючись на статтю 233 Господарського процесуального кодексу України, статтю 551 Цивільного кодексу України просить суд зменшити розмір штрафу на 50%.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів господарський суд дійшов наступних висновків.

У листопаді 2017 року Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (далі - Відповідач) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”) до станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці здійснено перевезення вантажу та вагонів залізничних, що перевозяться на своїх вісях, не поіменованих в алфавіті (порожні власні полувагони під навантаження), одержувачем яких є Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач).

Вказані перевезення оформлені наступними залізничними накладними: №45396892, №45396959, №45397056, №45397023, №45397031, №45429271, №45429321, №45478914, №45478963, №45478948, №45478898, №45478971, №45478997, №40468019, №41174061, №41180035, №41180019, №41180027, №41177783, №45396991, №45396918, №45396983, №45396934, №45397015, №45396967, №45396926, №45429313, №45429289, №45429438, №45429487, №45429453, №45429255, №45429446, №45429479, №45429305, №45429412, №45429461, №45429263, №45429511, №45479029, №45478930, №45478880, №45478955, №45478989, №41307968, №41142217, №41287426, №32493496, №41180001, №45451382, №45505781, №45505815, №45505690, №45505724, №45505898, №45505856, №45505617, №45478104, №45469418, №45469426, №45396975, №45396900, №45397007, №45396942, №45588519, №45588527, №45490828, №45490794, №45490836, №45490778, №45490810, №41435694, №45596566, №45596632, №45596582, №45596657, №45596673, №45596616, №45596558, №45596608, №45596574, №45596590, №41453010, №41269804, №41269846, №41275504, №41275462, №41275454, №41275496, №41275488, №41275512, №41275520, №41275470, №41195793, №41195819, №41195785, №41195835, №4119544, №41195751, №41195736, №41195801, №41196957, №41196940, №32581282, №45642444, №41058934, №41058967, №41058942, №41058959, №45682606, №45685500, №45683059, №45683141, №45682929, №45682986, №45682630, №45683265, №45682994, №45685096, №45682697, №45685591, №45685401, №45682655, №45683216, №45683554, №45682879, №52733177, №52733185, №52733193, №52733151, №52733169, №52767662, №45649084, №45649191, №45649241, №45649217, №45649068, №45649266, №45649332, №45649050, №45649282, №45649365, №45649043, №45649274, №45685708.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за №765/19503, а також статті 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно зі статтею 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до пункту 4.1. Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 29.01.2015 №17 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за №168/26613, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства.

Пунктом 4.2. цих Правил встановлено, що при перебуванні власних вантажних вагонів на коліях загального користування їх технічне обслуговування проводиться так само, як і для вагонів інвентарного парку залізниць.

Для організації безперебійної експлуатації власних вантажних вагонів на коліях загального користування власник (орендар, оператор) вагонів може укласти договір із залізницею (вагоноремонтним підприємством) про гарантоване усунення несправностей, що виникають під час руху, з відчепленням від поїзда.

Згідно з пунктом 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. наведених Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200, 150 км відповідно.

Пунктом 2.1. вказаних Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).

Як вбачається з матеріалів справи за залізничними накладними №45469418, №45469426, №45478104 вагони були відчеплені у зв'язку із виявленням технічної несправності для усунення цих несправностей, про що складено повідомлення форми ВУ-23М. Після усунення несправностей складено повідомлення форми ВУ-36М. Отже, з урахуванням положення пункту 2.9 Правил розрахунків термінів доставки вантажів щодо збільшення терміну доставки на термін затримки несвоєчасна доставка відбулася за накладною №45469418 на 5 діб; за накладною №45469426 на 5 діб; за накладною №45478104 на 3 доби. Отже, за даними накладними, з урахуванням статті 116 Статуту залізниць України, штраф не сплачується.

Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

У Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 “Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів” зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штрафу застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо простроченні доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

За вимогами пункту 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантаж вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, підтверджується, що вантаж доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, у зв'язку із чим, сума штрафу за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу у період з 11.11.2017 по 18.11.2017 складає 53620,49грн.

З урахуванням викладених обставин, суд вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафу у розмірі 53620,49грн.

Щодо зменшення розміру штрафу.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Матеріали справи не містять доказів, що позивач поніс збитки внаслідок затримки доставки вантажу.

Однак, відповідачем не надано належних доказів в підтвердження свого клопотання та не доведено винятковості випадку, який би був підставою для зменшення штрафних санкцій на 50%.

На підставі викладеного у задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 50% слід відмовити.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1739,27грн., з урахуванням того, що 98,71% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50079, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191023) до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) про стягнення 54319,25грн. (п'ятдесят чотири тисячі триста дев'ятнадцять грн. 25 коп.) штрафу за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу у період з 11.11.2017 по 18.11.2017 задовольнити частково.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50079, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191023) 53620,49грн. (п'ятдесят три тисячі шістсот двадцять грн. 49 коп.) основної заборгованості; 1739,27грн. (одна тисяча сімсот тридцять дев'ять грн. 27 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.05.2018

Суддя ОСОБА_2