Рішення № 73953299, 07.05.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

07 травня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/67/18 Суддею Господарського суду Чернігівської області Мурашко І.Г., за участю секретаря судового засідання Рослого В.В. розглянуто справу

Позивач за первісним позовом: Фізична особа - підприємець Клєцов Василь Єфимович,

АДРЕСА_1

АДРЕСА_2

Відповідач за первісним позовом: Ваганицька сільська рада, вул. Білогубівка, 1, с. Ваганичі, Городнянський район, Чернігівська область, 15130

предмет спору за первісним позовом: про стягнення заборгованості в сумі 150336,94 грн.

Позивач за зустрічним позовом: Ваганицька сільська рада, вул. Білогубівка, 1, с. Ваганичі, Городнянський район, Чернігівська область, 15130

Відповідач за зустрічним позовом: Фізична особа - підприємець Клєцов Василь Єфимович,

АДРЕСА_1

АДРЕСА_2

предмет спору за зустрічним позовом: про визнання недійсним договору

За участю:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Лапоша Д.Ю. довіреність від 05.08.2016 (нот.), представник

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Слєпченко С.А.- адвокат, довіреність від 12.02.2018 за № 1; ордер серії ЧН № 034701 про надання правової допомоги; договір від 14.02.2018 за № 1/14/02/2018

У судовому засіданні 07.05.2018 року Господарським судом Чернігівської області на підставі ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фізичною особою - підприємцем Клєцовим Василем Єфимовичем подано позов до Ваганицької сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 150336,94 грн., з якої 136258,80 грн. сума основного боргу, 951,95 грн. трьох відсотків річних за період з 30.10.2017 по 22.01.2018; 4267,50 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2017 року по грудень 2017 року та 8858,69 грн. пені за період з 30.10.2017 по 22.01.2018. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 21.08.2017 за № 35 про надання послуг з благоустрою (видалення зелених насаджень).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2018 позовну заяву ФОП Клєцова В.Є. до Ваганицької сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 150336,94 грн., - було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 26.02.2018 (а.с. 19-20).

Ваганицька сільська рада відзивом на позов проти заявленого позову заперечила в повному обсязі. Одночасно Ваганицькою сільською радою було поданий зустрічний позов до Фізичної особи - підприємця Клєцова Василя Єфимовича про визнання недійсним договору від 21.08.2017 за № 35 про надання послуг з благоустрою (видалення зелених насаджень), неналежне виконання умов якого стало підставою первісного позову (а.с.34-41; 44-51).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.02.2018 прийнято зустрічний позов до розгляду та відкрито провадження шляхом об'єднання в одне провадження з первісним позовом, ухвалено перейти до розгляду справи № 927/67/18 за правилами загального позовного провадження; підготовче провадження зі спільного розгляду первісного та зустрічного позовів судом було відкладено на 19.03.2018. Водночас даною ухвалою суду було розглянуто та відхилено клопотання Ваганицької сільської ради про об'єднання в одне провадження судових справ № 927/66/18 та № 927/67/18 (а.с. 27, 109-114).

За клопотанням ФОП Клєцова В.Є., задоволеного судом, ухвалою від 19.03.2018 у Ваганицької сільської ради в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України було витребувано протокол засідання сесії та рішення Ваганицької сільської ради, датованого 26.07.2017; протокол та рішення загальних зборів с. Ваганичі, датованого 04.08.2017; а також рішення Виконавчого комітету Ваганицької сільської ради від 26.07.2017 за № 32 та від 04.08.2017 за № 33 (а.с.127, 130-132). Вказаною ухвалою суду, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 177 ГПК України, було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів до 02 травня 2018 року.

На виконання вимог ухвали суду від 19.03.2018 Ваганицькою сільською радою було надано до матеріалів справи протокол від 25.07.2017 десятої сесії сьомого скликання Ваганицької сільської ради та рішення Ваганицької сільської ради від 25.07.2017 про надання дозволу на видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території сільської ради; а також протокол від 03.08.2017 загальних зборів громадян територіальної громади сіл Ваганичі, Барабанівське, Вершини та рішення від 03.08.2017 про видалення старих, аварійних дерев, кущів та кустарників в с. Ваганичі. При цьому Ваганицька сільська рада заявою від 22.03.2018 за № 132 повідомила про відсутність будь - яких рішень Виконавчого комітету Ваганицької сільської рад, прийнятих у 2017 році з порядковими номерами 32 та 33 (а.с.143-155).

Враховуючи що у підготовчому судовому засіданні 16.04.2018 були вирішені питання, передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України, суд на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України ухвалив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 23.04.2018, про що внесено відповідний запис до протоколу судового засідання 16.04.2018 (а.с.157). Розгляд справи по суті було відкладено на 07.05.2018, з огляду на задоволене судом клопотання Ваганицької сільської ради (а.с.160, 163, 166).

На адресу Господарського суду Чернігівської області 25.04.2018, тобто після того як суд перейшов до розгляду справи по суті, від Ваганицької сільської ради надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи заяв наступних свідків: ОСОБА_4 - члена Виконавчого комітету Ваганицької сільської ради Городнянського району; ОСОБА_5, ОСОБА_6 - депутатів Ваганицької сільської ради. Як зазначила Ваганицька сільська рада, про згоду вище перерахованих осіб надати показання в якості свідків в межах господарської справи № 927/67/18 остання дізналась лише 18.04.2018, у зв'язку з чим відповідне клопотання було заявлено до суду на стадії розгляду справи по суті. Враховуючи наведене вище, Ваганицькою сільською радою також було заявлено клопотання про поновлення строку на подання вищевказаних доказів по справі (а.с.170 - 174).

З огляду на зміст статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами частини 4 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів. У відповідності до частин 2, 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, повинні подати до суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. З огляду на зміст частини 4 даної статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Поважність причин пропуску строків для подання доказів по справі, а саме заяв свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 (депутатів Ваганицької сільської ради) та ОСОБА_4 (члена виконавчого комітету), Ваганицька сільська рада обґрунтовує тим, що вона не знала про бажання її депутатів та члену виконавчого органу надати свідчення про порядок укладення оскаржуваного правочину та про порядок видачі дозвільних документів на вирубку зелених насаджень на території відповідної адміністративної одиниці.

Однак необізнаність позивача за зустрічним позовом про бажання вказаних вище осіб надати свідчення про фактичні обставини справи, - не є поважною причиною пропуску строку, встановленого ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, для подання доказів по справі. Позивач за зустрічним позовом мав достатньо часу для подання до суду необхідних, на його думку доказів на підтвердження фактичних обставин справи, з огляду на те, що підготовче провадження у справі тривало з 01.02.2018 по 16.04.2018, з урахуванням продовженого судом строку.

Відтак судом відхилено клопотання Ваганицької сільської ради про поновлення строків для подання доказів по справі.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 77 вказаного Кодексу, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. У відповідності до ч. 2 статті 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватись обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно положень ЗУ «Про місце самоврядування», зокрема статей 12, 42, сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села, який очолює її виконавчий комітет, підписує рішення ради та її виконавчого комітету, представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з іншими суб'єктами, в тому числі укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, окрім тих, що віднесені до виключної компетенції відповідної ради. При цьому, з огляду на зміст статті 26 вказаного Закону, укладення договорів про надання послуг благоустрою (в тому числі на вирубку зелених насаджень на відповідній території), не віднесено до виключної компетенції ради. З наведеного слідує, що сільський голова, укладаючи від імені Ваганицької сільської ради оскаржуваний договір, діяв в межах своїх повноважень, визначених ЗУ «Про місцеве самоврядування», так як положення вказаного вище нормативно - правового акту не передбачають обов'язкового узгодження сільським головою з відповідною радою або з її виконавчим органом питання про укладення договору про надання послуг з благоустрою, в тому числі щодо кандидатури підрядника; узгодження питання про створення комісії по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню, а також питання щодо видачі дозвільних документів на їх вирубку.

З огляду на наведене вище судом залишено поза увагою заяви свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6 (депутатів Ваганицької сільської ради) та ОСОБА_4 (члена виконавчого комітету).

При цьому, показання перерахованих вище осіб спростовуються наявними у матеріалах справи документами, а саме: протоколом від 25.07.2017 10-ї сесії 7-го скликання ради та її рішенням від 25.07.2017; протоколом від 03.08.2017 загальних зборів територіальної громади сіл Ваганичі, Барабанівське, Вершини та їх рішенням від 03.08.2017, - зі змісту яких вбачається, що на обговорення сесії Ваганицької сільської ради та на обговорення мешканців відповідної територіальної громади виносилось питання про укладення договору про надання послуг з благоустрою по видаленню дерев, кущів на території сільської ради, яке було позитивно вирішено, - хоча обговорення вказаних питань взагалі не передбачено чинним законодавством.

Заява члена виконавчого комітету Ваганицької сільської ради ОСОБА_4 надана на підтвердження того, що на засідання виконавчого комітету не виносилось питання про створення комісії по обстеженню дерев та питання про видачу ордеру на їх вирубку.

З огляду на зміст частини 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, на підставі показань свідків не можуть бути встановлені фактичні обставини справи, які відповідно до законодавства відображаються у відповідних документах.

Так судом з метою встановлення фактичних обставин справи у підготовчому судовому засіданні 26.02.2018 до матеріалів справи було залучено належним чином завірені копії рішення від 26.07.2017 за № 32 виконавчого комітету Ваганицької сільської ради «Про створення комісії по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню»; акту від 04.08.2017 за № 2 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню; ордеру від 04.08.2017 за № 2 на видалення зелених насаджень, - оригінали яких були оглянуті у підготовчому судовому засіданні 19.03.2018, про що внесено відповідний запис до протоколу судового засідання (а.с. 86, 88, 89). В той же час повноваження сільського голови діяти від імені відповідної територіальної громади, ради та її виконавчого органу, в тому числі право на підписання від її імені відповідних рішень, встановлено ЗУ «Про місцеве самоврядування» та посадовою інструкцією сільського голови, затвердженою рішенням 3-ї сесії Ваганицької сільської ради 7-го скликання, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.59-61).

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) у судовому засіданні 07.05.2018 позовні вимоги за первісним позовом підтримав в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у судовому засіданні 07.05.2018 проти задоволення первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав в повному обсязі.

Обґрунтовуючи первісний позов Фізична особа - підприємець Клєцов В.Є. вказав, що між сторонами склались договірні відносини на підставі укладеного ними договору від 21.08.2017 за № 35 про надання послуг з благоустрою (видалення зелених насаджень). Як ствердив позивач за первісним позовом, свої зобов'язання перед Ваганицькою сільською радою він виконав в повному обсязі та надав відповідачу за первісним позовом послуги по благоустрою, до складу яких увійшли роботи по звалювання та розробці аварійно - небезпечних зелених насаджень загальним об'ємом 738,41 куб. м. за ціною 184,53 грн. за куб. м., попередньо погодженою сторонами. Загальна вартість наданих ним послуг (виконаних робіт) склала 136258,80 грн. (738,41 куб.м. х 184,53 грн. за куб.м.). Позивач за первісним позовом ствердив, що Ваганицька сільська рада вказані послуги (виконані роботи) прийняла в повному обсязі без жодних зауважень, про що свідчить акт від 29.09.2017 за № 31 про виконані послуги, однак свої грошові зобов'язання за договором від 21.08.2017 за № 35 перед позивачем за первісним позовом не виконала, вартість отриманих послуг (виконаних робіт) не оплатила. Порушення Ваганицькою сільською радою грошових зобов'язань перед Фізичною особою - підприємцем Клєцовим В.Є. за договором від 21.08.2017 за № 35 стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги (виконані роботи) вартістю 136258,80 грн., а також стягнення штрафних санкцій (пені) в сумі 8858,69 грн., відсотків річних в сумі 951,95 грн. та інфляційних втрат в сумі 4267,50 грн., нараховані за порушення Ваганицькою сільською радою грошових зобов'язань перед позивачем за первісним позовом.

Відповідач за первісним позовом відзивом на позов проти задоволення первісних позовних вимог заперечив в повному обсязі, зазначивши що договір від 21.08.2017 за № 35, був укладений сільським головою Ваганицької сільської ради ОСОБА_7 з перевищенням повноважень, без винесення обговорення даного питання на сесію сільської ради, без вирішення його з Виконавчим комітетом Ваганицької сільської ради. Як наслідок, сільський голова ОСОБА_7 пішов з посади, яку він обіймав, а Городнянським ВП Менського ВП ГУНП в Чернігівській області було зареєстровано кримінальне провадження щодо незаконної вирубки дерев. Також відповідач за первісним позовом зауважив, що Державною екологічною інспекцією у Чернігівської області було складено акт від 03.11.2017 за № 131/06 перевірки дотримання природоохоронного законодавства, яким зафіксовано факт вирубки 267 дерев, в якому зазначено про вирубку дерев без дозвільних документів.

Ваганицька сільська рада у відзиві на позов ствердила, що укладений сторонами правочин не відповідає вимогам підзаконного акту, а саме Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2006 за № 1045, так як послуги по вирубці сухостійних, фаутних та аварійно - небезпечних дерев були надані за відсутності рішення та ордеру Ваганицької сільської ради про їх видалення.

Крім того, відповідач за первісним позовом зауважив, що договір від 21.08.2017 за № 35 був укладений з порушенням норм Бюджетного кодексу України, оскільки кошторисом сільської ради на 2017 рік не було передбачено видатків на оплату послуг з благоустрою по видаленню аварійно - небезпечних зелених насаджень, відтак, на його думку, оплаті такі послуги не підлягають.

Також відповідач вказав про порушення сторонами при укладенні договору від 21.08.2017 за № 35 приписів ЗУ «Про публічні закупівлі». На думку відповідача за первісним позовом, сільським головою Ваганицької сільської ради ОСОБА_7 свідомо з метою уникнення процедури публічної закупівлі, встановленої частиною 1 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі», було умисно укладено з ФОП Клєцовим В.Є. два ідентичні правочини, а саме договір від 21.08.2017 за № 35 та договір від 04.08.2017 за № 30, що мають однаковий предмет - послуги з благоустрою по видаленню зелених насаджень, загальна вартість яких перевищує 200 тис. грн. На думку відповідача, сторони мали б укласти один договір, замість двох, на умовах публічної закупівлі шляхом проведення відкритих торгів, з дотримання вимог ЗУ «Про публічні закупівлі».

Підсумовуючи, Ваганицька сільська рада ствердила, що договір від 21.08.2017 за № 35 не відповідає вимогам закону, не породжує будь - яких бажаних сторонам результатів, незалежно від їх волі та вини у вчиненні незаконного правочину. Відтак, на думку відповідача за первісним позовом, підстави для проведення розрахунку за отримані послуги за договором від 21.08.2017 за № 35 відсутні, а тому в первісному позові має бути відмовлено (а.с.34-41).

З наведених вище підстав, Ваганицькою сільською радою було подано зустрічний позов до Фізичної особи - підприємця Клєцова В.Є. про визнання недійсним договору від 21.08.2017 за № 35 про надання послуг з благоустрою (видалення зелених насаджень), так як його умови не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема ЗУ «Про публічні закупівлі» (а.с.44-51,92-99).

Фізична особа - підприємець Клєцов В.Є. відзивом на зустрічний позов проти його задоволення заперечив в повному обсязі. ФОП Клєцов В.Є. зауважив, що доводи Ваганицької сільської ради про перевищення сільським головою ОСОБА_7 повноважень при укладенні оскаржуваного договору не відповідає дійсності, оскільки згідно норм ЗУ «Про місцеве самоврядування» сільський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської ради та має право укладати від імені територіальної громади, ради будь - які договори, окрім тих що вирішують питання, які віднесені до виключної компетенції ради, їх сільський голова подає на затвердження ради. При цьому стаття 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування», яка визначає питання виключної компетенції сільської ради, не відносить питання щодо укладення договорів з благоустрою до виключної компетенції ради.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом звернув увагу суду, що згідно протоколу від 25.07.2017 10-ї сесії 7-го скликання Ваганицької сільської ради, протоколу від 03.08.2017 загальних зборів громадян територіальної громади сіл Ваганичі, Барабанівське, Вершини, а також рішень від 25.07.2017 та від 03.08.2017 Ваганицької сільської ради, - питання щодо надання дозволу на видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території сільської ради було винесено на обговорення сесії Ваганицької сільської ради, всупереч твердженням останньої, та було позитивно вирішено (а.с.144-155). ФОП Клєцов В.Є. зазначив, що договори від 21.08.2017 за № 35 та від 04.08.2017 за № 30 укладені по різним ділянкам - об'єктам здійснення робіт по благоустрою, один з таких договорів включає в себе проведення робіт із застосуванням автогідропідіймача, щодо кожного із договорів розроблено окрему пооб'єктну калькуляцію, відтак доводи Ваганицької сільської ради про ідентичність вказаних договорів та їх умисне розділення на два правочини з метою ухилення від проведення процедури відкритих торгів для закупівлі таких послуг (робіт), - не відповідають дійсності та є хибним припущенням з боку Ваганицької сільської ради, яка таким чином намагається уникнути виконання грошових зобов'язань перед ФОП Клєцовим В.Є. за отримані та спожиті нею послуги (виконані роботи). Також відповідач за зустрічним позовом зауважив, що голова сільської ради ОСОБА_7 пішов з посади за власним бажанням, а не з підстав відкриття кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, тобто позивач за зустрічним позовом умисно вводить суд в оману, невірно тлумачачи фактичні обставини справи. При цьому зі змісту акту від 03.11.2017 за № 131/06 Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, на який посилається позивач за зустрічним позовом, вбачається що секретар сільської ради не надала до перевірки дозвільні документи на видалення сухостійних, фаутних, аварійно - небезпечних дерев, через що інспектори екологічної служби зробили хибний висновок про порушення природоохоронного законодавства.

Фізична особа - підприємець Клєцов В.Є. ствердив, що послуги з благоустрою по видаленню зелених насаджень (сухостійних, фаутних та аварійно - небезпечних дерев) були ним надані за наявності дозвільних документів, в тому числі рішення виконавчого комітету Ваганицької сільської ради від 26.07.2017 за № 32 «Про створення комісії по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню», акту від 04.08.2017 за № 2 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, а також ордеру від 04.08.2017 за № 2 на видалення зелених насаджень, оригінали яких були оглянуті судом у судовому засіданні 19.03.2018, а належним чином завірені копії залучені до матеріалів справи (а.с. 86, 88, 89, 129).

Також відповідач за зустрічним позовом звернув увагу суду, що з листа - відповіді № 06-04/1996 Державної екологічної інспекції Чернігівської області вбачається, що остання була своєчасно повідомлена про створення комісії по обстеженню та видаленню зелених насаджень на території Ваганицької сільської ради, представник вказаного органу був запрошений до участі у її складі, що додатково підтверджує те, що рішення Виконавчого комітету Ваганицької сільської ради від 26.07.2017 за № 32, не було фіктивним документом, як намагається представити позивач за зустрічним позовом, з метою ухилення від виконання грошових зобов'язань по розрахунку за прийняті роботи (послуги).

Відповідач за зустрічним позовом наголосив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках бюджету сільської ради, не є підставою для звільнення Ваганицької сільської ради від відповідальності за порушення договірних зобов'язань. Як звернув увагу ФОП Клєцов В.Є., він не є учасником бюджетного процесу та ним не допущено жодних порушень бюджетного законодавства, несвоєчасне внесення змін до бюджету сільської ради не є підставою для невиконання нею зобов'язань по оплаті прийнятих послуг. При цьому, як вказав ФОП Клєцов В.Є., на момент укладення оскаржуваного правочину сільська рада повинна була знати про відсутність у неї достатніх коштів для розрахунку з підрядником, однак наведені обставини не стали перешкодою для укладення такого договору та прийняття відповідних послуг.

Також ФОП Клєцов В.Є. вказав, що за загальним правилом невиконання або неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших правових наслідків, передбачених чинним законодавством. При цьому у відповідності до абз. 2 ч. 1 статті 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, що існують на момент відшкодування. З наведеного слідує, що Ваганицька сільська рада в будь - якому випадку має розрахуватися за прийняті та спожиті нею послуги (виконані роботи) (а.с.79-85).

Фізичною особою - підприємцем Клєцовим В.Є. як позивачем за первісним позовом було надано до матеріалів справи відповідь на відзив Ваганицької сільської ради, яка за своїм змістом є ідентичною до його відзиву на зустрічний позов (а.с.75-78).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 21 серпня 2017 року між Ваганицькою сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_7, що діяв на підставі ЗУ «Про місцеве самоврядування», з однієї сторони (відповідач за первісним позовом; замовник за договором) та Фізичною особою - підприємцем Клєцовим Василем Єфимовичем, з іншої сторони (позивач за первісним позовом; підрядник за договором) укладено договір № 35 про надання послуг з благоустрою (видалення зелених насаджень), в порядку та на умовах якого підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати послуги, передбачені в пункті 1.2 договору, а замовник, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплати ці послуги. Підрядник зобов'язався на свій ризик виконати послуги з благоустрою (звалювання та розробка аварійно - небезпечних зелених насаджень загальним об'ємом 819,00 куб. м), за завданням замовника з використанням своїх матеріалів та засобів виробництва в межах села Барабанівське в межах земель Ваганицької сільської ради Городнянського району (п. 1.1 договору від 21.08.2017 за № 35).

Пунктом 1.2 договору від 21.08.2017 за № 35 передбачено, що замовник доручає, а підрядник бере на себе виконання наступних видів послуг: звалювання дерев, обрубування (обрізання) сучків та гілок та їх складування, чокерування і трелювання хлистів, розкряжування хлистів, складування сортиментів.

За приписами пункту 2.1 договору від 21.08.2017 за № 35, загальна ціна цього договору визначається як сума вартості всіх наданих послуг, відповідно до підписаних сторонами актів прийому - здачі наданих послуг за цим договором протягом строку його дії. Вартість виконаних робіт за договором визначається з розрахунку загального об'єму заготовленої деревини по ціні 184,53 грн./куб.м. (додаток № 1 до договору «Калькуляція вартості робіт по видаленню аварійно - небезпечних зелених насаджень в межах с. Барабанівське в межах земель Ваганицької сільської ради Городнянського району) (а.с.11) та складає 151130,07 грн.

Виходячи з умов пункту 2.3 договору від 21.08.2017 за № 35, замовник здійснює оплату за даним договором шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 30 банківських днів з дня підписання сторонами відповідного акту прийому - здачі наданих послуг. Фактична вартість послуг, що підлягає оплаті за відповідним актом прийому - здачі наданих послуг, визначається сторонами в цьому акті. Розрахунки проводяться в безготівковій формі (пункт 2.4 договору від 21.08.2017 за № 35).

Здача робіт підрядником та прийняття їх результатів замовником оформлюється актом прийому - здачі наданих послуг, який підписується повноважними представника сторін протягом трьох робочих днів після фактичного надання послуг. Підписання акту прийому - здачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій до підрядника з його боку (пункти 3.1, 3.2 договору від 21.08.2017 за № 35).

Сторони передбачили, що даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 7.1). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 7.1 цього договору та закінчується в момент виконання всіх зобов'язань обома сторонами (п. 7.2). Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.7.3).

На виконання умов договору від 21.08.2017 за № 35 ФОП Клєцовим В.Є. були надані послуги по благоустрою (виконані роботи по видаленню та розробці аварійно - небезпечних і буреломних дерев в межах с. Барабанівське в межах земель Ваганицької сільської ради Городнянського району) обсягом 738,41 куб. м. за ціною 184,53 грн./куб.м., погодженою сторонами Калькуляцією до договору, загальна вартість яких склала 136258,80 грн. (738,41 куб.м. х 184,53 грн./куб.м.). Вказані послуги (виконані роботи) були прийняті Ваганицькою сільською радою в повному обсязі без жодних зауважень та претензій, про що сторонами складено акт від 29.09.2017 за № 31 про виконані послуги, який підписаний та завірений печатками обох сторін (а.с.12). Факт прийняття послуг (робіт) вартістю 136258,80 грн. згідно акту від 29.09.2017 за № 31 Ваганицькою сільською радою не спростовується.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Так, відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно статті 628 вказаного Кодексу, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укладати договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 530 вказаного Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, Ваганицька сільська рада за отримані послуги (виконані роботи) вартістю 136258,80 грн. у строк, встановлений пунктом 2.3 договору, перед ФОП Клєцовим В.Є. не розрахувалась, що відповідачем за первісним позовом не заперечується.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

За приписами ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.7 договору від 21.08.2017 за № 35 сторони встановили, що у випадку порушення строків перерахування коштів за надані послуги замовник сплачує підряднику неустойку у розмірі 0,2 % за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись умовами пункту 5.7 договору від 21.08.2017 за № 35 та приписами статті 625 Цивільного кодексу України, ФОП Клєцовим В.Є. заявлено до стягнення з Ваганицької сільської ради 8858,69 грн. пені, розрахованої виходячи зі подвійної облікової ставки НБУ, в межах шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, за період з 30.10.2017 по 22.01.2018; 951,95 грн. відсотків річних за аналогічний період та 4267,50 грн. інфляційних втрат за період жовтень - грудень 2017 року.

Виходячи з того, що Ваганицька сільська рада порушила свої грошові зобов'язання перед ФОП Клєцовим В.Є. за договором від 21.08.2017 за № 35, за отримані та спожиті нею послуги по благоустрою (виконані роботи з видалення сухостійних, фаутних, аварійно - небезпечних дерев на території Ваганицької сільської ради) у встановлений договором строк не розрахувалась, суд, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наданий позивачем розрахунок (а.с.13-14), дійшов висновку про задоволення первісного позову в частині основного боргу в повному обсязі в сумі 136258,80 грн., в частині пені, відсотків річних та інфляційних втрат частково в сумах 7346,78 грн., 783,95 грн. та 2588,92 грн. в межах заявленого позивачем періоду, враховуючи наявність помилок в наданому розрахунку. Так позивачем за первісним позовом було невірно визначено граничний строк оплати за надані послуги (виконані роботи) згідно акту від 29.09.2017 за № 31, який згідно пункту 2.3 договору складає 30 банківських днів з дати підписання вказаного акту, тобто оплату прострочено починаючи з 14.11.2017, замість 30.10.2017 зі спливом 30-ти календарних днів, як пораховано позивачем, виходячи з наданого розрахунку.

Дослідивши матеріали зустрічного позову та заслухавши повноважних представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі з наступних причин.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статями 215, 216 ЦК України, статями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої-третьої, п'ятої статі 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 10571 ЦК України та інших спеціальних нормативно - правових актів.

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України, зокрема частин 1, 3, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, у силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину. На підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, дотримання яких є необхідними для чинності правочину. Виходячи зі змісту вказаної норми, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Пунктом 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 за № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» передбачено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Відтак, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову).

Обґрунтовуючи зустрічний позов, Ваганицька сільська рада зазначила, що укладений сторонами правочин, договір від 21.08.2017 за № 35 про надання послуг з благоустрою (видалення зелених насаджень), є недійсним в силу приписів ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України, так як суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема нормам ЗУ «Про публічну закупівлю», а також приписам підзаконного акту - Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2008 за № 1045, з огляду на відсутність дозвільних документів на вирубку дерев.

Порушення вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» відповідач за зустрічним позовом вбачає в умисному укладанні сільським головою Ваганицької сільської ради ОСОБА_7 двох договорів від 04.08.2017 за № 30 та від 21.08.2017 за № 35 (спірний правочин), які, на його думку, є ідентичними, замість одного, з метою ухилення від процедури публічної закупівлі шляхом проведення відкритих торгів на укладення договору щодо послуг по благоустрою (видалення зелених насаджень), загальна вартість яких перевищувала 200 тис. грн.

Як вбачається з матеріалів справи, наведене твердження Ваганицької сільської ради є припущенням з її сторони відносно мотивів сільського голови, якими останній керувався при укладенні двох правочинів замість одного, - що не ґрунтується на жодних доказах. При цьому доводи Ваганицької сільської ради про ідентичність договорів від 04.08.2017 за № 30 та від 21.08.2017 за № 35, - не відповідають дійсності та спростовується матеріалами справи.

Так виходячи зі змісту вказаних вище правочинів, зокрема пункту 1.1, що визначає предмет договірного регулювання, вбачається що зазначені договори укладені по різним ділянкам - об'єктам здійснення робіт по звалюванню та розробці аварійно - небезпечних зелених насаджень (послуг по благоустрою) (оскаржуваний договір стосується лише робіт, що проводились в межах с. Барабанівське Ваганицької сільської ради Городнянського району, навідміну від договору від 04.08.2017 за № 30); також до предмету договору від 21.08.2017 за № 35 не входили роботи з використанням агрогідропідіймача, навідміну від іншого правочину; щодо кожного із вказаних договорів була розроблена окрема пооб'єктна калькуляція; кожний з договорів має різний порядок визначення ціни (за договором № 35 - вартість виконаних робіт (наданих послуг) визначалась залежно від об'єму заготовленої деревини, навідміну від договору № 30 - виходячи з умов якого, вартість виконаних робіт (наданих послуг) визначалась залежно від відпрацьованого часу бригади агрогідропідіймача) (пункт 2.2 вказаних договорів); кожний з договорів мав різний обсяг робіт (послуг), що мали бути виконані (надані) та ін. Відтак твердження про ідентичність договорів від 04.08.2017 за № 30 та від 21.08.2017 за № 35 - є хибним.

За приписами абзаців 2, 3 частини 1 статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» (у редакції діючій на момент укладення оскаржуваного правочину), цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; а також замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Замовником у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі», є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків (п. 9 ст. 1 вказаного Закону).

З наведеного слідує, що обов'язковим для замовника (органу місцевого самоврядування) є проведення процедури публічної закупівлі, якщо предметом закупівлі є послуги вартістю від 200 тис. грн. або роботи - від 1,5 млн. грн.

Судом встановлено, що вартість предмету договору від 21.08.2017 за № 35 становить 151130,07 грн. (пункт 2.2 договору) (фактично - 136258,80 грн. згідно акту від 29.09.2017 за № 31), що не перевищує граничну вартість предмету закупівлі, з огляду на зміст статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі». Відтак застосування процедури закупівлі, обумовленої нормами ЗУ «Про публічні закупівлі», не було обов'язковим для сторін при укладені договору від 21.08.2017 за № 35. Доводи позивача за зустрічним позовом про умисний поділ предмета закупівлі на два договори від 04.08.2017 за № 30 та від 21.08.2017 за № 35 з метою ухилення від проведення процедури публічної закупівлі, є лише припущенням, що не ґрунтується на належних доказах та спростовується матеріалами справи, - а тому залишені судом поза увагою.

Частиною 3 ст. 28 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2006 за № 1045 (надалі - Порядок), що визначає процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населеного пункту, на порушення умов якого посилається відповідач за зустрічним позовом, встановлено, що видалення зелених насаджень здійснюється, зокрема у разі знесення аварійних, сухостійних та фаутних дерев, а також самостійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більше як 5 сантиметрів (абз. 2 пункту 2 Порядку).

Пунктом 3 Порядку встановлено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється, зокрема за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (компетентного органу) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку). Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що видалення аварійних, сухостійних та фаутних дерев на об'єкті благоустрою (в тому числі території загального користування) здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Виходячи зі змісту пункту 4 Порядку, компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень. Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників. Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном. Голова комісії готує в п'ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці. Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення. При цьому, з огляду на зміст пункту 6 Порядку, сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев.

Позивач за зустрічним позовом зазначає про порушення сторонами наведеного вище Порядку, враховуючи що видалення зелених насаджень згідно оскаржуваного правочину було проведено за відсутності дозвільних документів. На підтвердження наведених вище доводів, Ваганицькою сільською радою до зустрічного позову додано належним чином завірену копію акту від 03.11.2017 за № 131/06 Державної екологічної інспекції про перевірку дотримання природоохоронного законодавства (а.с.58), а також копію розпорядження Городнянської районної державної адміністрації за № 595 «Щодо проведення робіт по видаленню аварійно - небезпечних дерев в адміністративних межах Ваганицької сільської ради», датованого 11.10.2017, тобто після укладення сторонами оскаржуваного правочину та підписання акту про виконані послуги до нього (а.с.57).

Доводи відповідача за зустрічним позовом про порушення сторонами вимог наведеного вище Порядку спростовується матеріалами справи виходячи з наступного.

Як вбачається з протоколу від 25.07.2017 10-ї сесії 7-го скликання Ваганицької сільської ради, в роботі якої брали участь 11 депутатів, а також протоколу від 03.08.2017 загальних зборів громадян територіальної громади сіл Ваганичі, Барабанівське, Вершини, загальна кількість учасників яких склала 36 осіб, - на обговорення депутатів сільської ради та жителів відповідної адміністративної одиниці було винесено питання про надання дозволу на заключення договору на видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території сільської ради (протоколи від 25.07.2017 та від 03.08.2017). За результатами голосування по вказаним вище питанням було одноголосно прийняті позитивні рішення (а.с.144-155). Згідно рішення від 25.07.2017 Ваганицької сільської ради (10 сесії 7 скликання) сільському голові ОСОБА_7 було надано дозвіл заключити договір на видалення дерев, кущів на території сільської ради (а.с.149 -150).

Згідно рішення виконавчого комітету Ваганицької сільської ради від 26.07.2017 за № 32, оригінал якого був оглянутий судом в судовому засіданні 19.03.2018, було створено комісію по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню, окремо до її складу було включено представника Державної екологічної інспекції в Чернігівській області (а.с.86).

Так з листа - відповіді від 04.08.2017 за № 06-04/1996 Державної екологічної інспекції в Чернігівській області вбачається, що на виконання рішення виконавчого комітету Ваганицької сільської ради за № 32, з урахуванням вимог пункту 4 Порядку, до складу створеної комісії було запрошено представника Державної екологічної інспекції Чернігівської області (а.с.87). На виконання рішення Виконавчого комітету Ваганицької сільської ради від 26.07.2017 за № 32 членами створеної комісії було проведеного обстеження, за результатами якого складено акт від 04.08.2017 за № 2. Зі змісту вказаного акту вбачається, що комісією було оглянуто зелені насадження в межах села Барабанівське вздовж проїздів та ліній електропередач, та встановлено, що зелені насадження підлягають видаленню, у зв'язку з тим, що є сухостійними, мають ураження стовбурною гниллю, досягли вікової межі та загрожують безпечній життєдіяльності населення. В подальшому згідно акту обстеження від 04.08.2017 за № 2 головою Ваганицької сільської ради було видано ордер від 04.08.2017 за № 2 на видалення зелених насаджень (дерев) у кількості 426 шт. різних порід в межах с. Барабанівське Ваганицької сільської ради Городнянського району Чернігівської області, оригінал якого оглянуто судом у судовому засіданні 19.03.2018 (а.с.89, 129).

З наведеного слідує, що твердження відповідача за зустрічним позовом про відсутність дозвільних документів на видалення зелених насаджень (аварійно - небезпечних, сухостійних, фаутних дерев), - не відповідає дійсності.

Доводи Ваганицької сільської ради про фіктивність вказаних документів належними, допустимими, достовірними доказами в розумінні статей 76-79 ГПК України, - не підтверджені.

Заяви свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 - депутатів Ваганицької сільської ради, а також ОСОБА_4 - члена виконавчого органу сільської ради про порушення порядку укладення сільським головою оспорюваного правочину та видачі ним дозвільних документів на вирубку дерев, - не прийняті судом до уваги, з огляду на пропуск строку для подання доказів по справі, а також з урахуванням вимог ч. 2 ст. 87 ГПК України, згідно якої наведені обставини не можуть бути встановлені на підставі заяв свідків. Судом зазначені обставини справи встановлені на підставі належних письмових доказів, а саме: рішення від 26.07.2017 за № 32 виконавчого комітету Ваганицької сільської ради «Про створення комісії по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню»; акту від 04.08.2017 за № 2 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню; ордеру від 04.08.2017 за № 2 на видалення зелених насаджень, оригінали яких були оглянуті судом в судовому засіданні 19.03.2018 (а.с. 86, 88, 89, 144-155), з урахуванням положень ЗУ «Про місцеве самоврядування» та посадової інструкції голови Ваганицької сільської ради.

Судом встановлено, що копія розпорядження від 11.10.2017 за № 595 Городнянської районної державної адміністрації «Щодо проведення робіт по видаленню аварійно - небезпечних дерев в адміністративних межах Ваганицької сільської ради» стосується видалення зелених насаджень, що знаходяться за межами населеного пункту в адміністративних межах Ваганицької сільської ради; в той же час предметом договору від 21.08.2017 за № 35 є надання послуг з благоустрою (проведення робіт) по видаленню зелених насаджень в межах населеного пункту (с. Барабанівське). Видалення зелених насаджень згідно вказаного вище розпорядження мало бути проведено на підставі акту обстеження від 13.09.2017 року поза межами населеного пункту в межах адміністративних меж Ваганицької сільської ради, тобто даний документ не має жодного відношення до послуг (робіт), наданих ФОП Клєцовим В.Є. в межах с. Барабанівське, Городнянського району на підставі оскаржуваного правочину.

Акт від 03.11.2017 за № 131/06 Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про перевірку дотримання природоохоронного законодавства, на який посилається Ваганицька сільська рада, складений за документами наданими самою Ваганицькою сільською радою. Відтак висновок у вказаному акті про відсутність дозвільних документів на видалення зелених насаджень (акту обстеження, рішення виконкому, ордеру), - судом оцінено критично. Крім того, з огляду на правову позицію ВСУ, наведену у постановах від 10.09.2013 по справі № 21-237а13 та від 07.07.2015 по справі № 21-334а15, акт перевірки не є ні нормативно - правовим актом, ні правовим актом індивідуальної дії, оскільки сам по собі він не породжує прав та обов'язків осіб, щодо яких він складений, а може бути лише одним із доказів порушення суб'єктом чинного законодавства. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення норм природоохоронного законодавства; інформація, що викладена в даному акті, відображає суб'єктивну думку певної посадової особи; при цьому, за умови притягнення порушника до відповідальності (наприклад, стягнення штрафу), факт його протиправної поведінки, зафіксований у вказаному документі, потребує окремому доведенню в судовому порядку.

Згідно рішення від 23.10.2017 Ваганицької сільської ради «Про дострокове припинення повноважень сільського голови», ОСОБА_7 за власним бажанням достроково зняв зі себе повноваження голови Ваганицької сільської ради, всупереч твердження позивача за зустрічним позовом, який зазначав що ОСОБА_7 було знято з посади голови сільської ради, у зв'язку з відкриттям кримінального провадження щодо незаконної вирубки дерев в межах адміністративної території Ваганицької сільської ради та вчиненням ним злочину, передбаченого ст. 364 КК України (а.с.62). Як встановлено судом, вирок про притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності відсутній.

Доводи відповідача за зустрічним позовом про перевищення сільським головою Ваганицької сільської ради ОСОБА_7 повноважень при укладенні оскаржуваного правочину, зокрема без винесення питання про його укладення на обговорення сесії сільської ради, без його вирішення виконавчим комітетом сільської ради, - є такими, що не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

За приписами статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч.1). Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, і зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч.3).

Пунктом 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 за № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» передбачено, що у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо такі обмеження передбачені законом.

Статтею 12 ЗУ «Про місцеве самоврядування», частиною 1, встановлено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях (ч. 3 вказаної статті). У відповідності до пунктів 3, 14, 16 частини 4 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування» сільський голова підписує рішення ради та її виконавчого комітету; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради. Аналогічна за своїм змістом посадова інструкція сільського голови Ваганицької сільської ради, що затверджена рішенням від 23.12.2015 3-ї сесії Ваганицької сільської ради 7-го скликання, належним чином завірена копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.59-61).

Перелік питань віднесених до виключної компетенції ради, наведений у статті 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування», при цьому укладення договору, предметом якого є надання послуг з благоустрою (видалення зелених насаджень) в межах адміністративно - територіальної одиниці відповідної ради, - не належить до питань виключної компетенції ради, всупереч твердженням позивача за зустрічним позовом.

Таким чином, сільський голова Ваганицької сільської ради ОСОБА_7, укладаючи оскаржуваний договір від імені Ваганицької сільської ради, діяв в межах своїх повноважень на підставі ЗУ «Про місцеве самоврядування». Сільський голова Ваганицької сільської ради ОСОБА_7, який очолював виконавчий комітет відповідної ради, правомірно від імені виконавчого комітету сільської ради прийняв рішення від 26.07.2018 за № 32 про створення комісії по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню, та видав ордер від 04.08.2017 за № 2 на видалення зелених насаджень на території Ваганицької сільської ради згідно акту обстеження від 04.08.2017 за № 2.

Більш того, як вбачається з протоколу від 25.07.2017 10-ї сесії 7-го скликання Ваганицької сільської ради, всупереч твердженням відповідача за первісним позовом, на обговорення сесії сільської ради було винесено питання про надання дозволу на видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території сільської ради, що було позитивно вирішено депутатами сільської ради за результатами проведеного голосування (одноголосно «за» - 11 голосів) (а.с.144-149). Виходячи із змісту рішення від 25.07.2017 (10-ї сесії 7-го скликання) Ваганицької сільської ради, сільському голові ОСОБА_7 було надано дозвіл на заключення договору на видалення дерев, кущів на території сільської ради.

Наведене вище спростовує доводи Ваганицької сільської ради про перевищення сільським головою Ваганицької сільської ради ОСОБА_7 повноважень при укладенні оскаржуваного правочину.

Доводи Ваганицької сільської ради про відсутність у сільської ради кошторисних призначень на 2017 рік на оплату послуг по благоустрою (видаленню аварійно - небезпечних, сухостійних, фаутних дерев в межах адміністративної території відповідної сільської ради ) (а.с.63-70), не є підставою для визнання договору від 21.08.2017 за № 35 недійсним та не звільняє замовника, Ваганицьку сільську раду, від зобов'язань по оплаті прийнятих нею послуг (робіт), наданих (виконаних) підрядником згідно оскаржуваного правочину.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року, - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом не було доведено належними, достатніми та допустимими доказами факт невідповідності договору від 21.08.2017 за № 35 вимогам чинного законодавства, в тому числі нормам ЗУ «Про публічні закупівлі», підзаконного акту Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2006 за № 1045, та з огляду на те, що сільський голова Ваганицької сільської ради, укладаючи договір від 21.08.2017 за № 35, діяв в межах повноважень на підставі ЗУ «Про місцеве самоврядування», суд, виходячи з презумпції правомірності правочину, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що згідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язанні з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі, все що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користування майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як було встановлено судом, послуги (роботи) за оскаржуваним правочином були отримані та спожиті позивачем за зустрічним позовом.

Судом при винесенні рішення в межах даної справи також було враховано позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 01.06.2006 у справі «Федоренко проти України» та від 24.06.2003 у справі «Stretch v. United Kingdom» стосовно правомірності дій суб'єкта владних повноважень та правомірності захисту прав відповідача з огляду на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який застосував прецедентний підхід, що «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладені договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна особи, яка жодних порушень не вчинила».

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії»). Ризик будь - якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються («Пінкова та Пінк проти Чеської республіки» та у справах «Ґаші проти Хорватії»).

У відповідності до пункту 2 частини 5 статі 238 Господарського процесуального кодексу України, у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

За приписами частини 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 3 вказаної статті передбачено що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу. Згідно частин 1 та 2 ст. 126 вказаного вище Кодексу, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. З огляду на зміст частини 1 статі 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сторін розподіляються судом між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ваганицькою сільською радою заявлено до відшкодування за рахунок Фізичної особи - підприємця 16000,00 грн. судових витрат на оплату правової допомоги в межах справи № 927/67/18 згідно договору від 14.02.2018 за № 1/14/02/2018 та акту від 21.02.2018 наданих послуг до нього. Ваганицька сільська рада зазначила, що на підставі платіжних доручень від 01.03.2018 за №№ 46, 47 нею на виконання умов зазначеного вище договору було сплачено Адвокатському бюро «Сергія Слєпченко» 16000,00 грн., з яких 5000,00 грн. за написання зустрічного позову; 3000,00 грн. за написання відзиву на позовну заяву та 8000,00 грн. за представництво інтересів Ваганицької сільської ради у суді І інстанції.

Частинами 3 та 4 вказаної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).

Відповідно до частини 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат по оплаті послуг за надання правової допомоги, Ваганицькою сільською радою до матеріалів справи подано договір від 14.02.2018 року за № 1/14/02/2018 про надання правової допомоги, що укладений між Адвокатським бюро «Сергія Слєпченко» та Ваганицькою сільською радою (а.с.106), копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серія ЧН № 000106, виданого Слєпченко С.А. на підставі рішення Ради адвокатів Чернігівської області від 07.03.2017 за № 44 (а.с.56), акт від 21.02.2018 наданих послуг на суму 8000,00 грн. (з яких 3000,00 грн. за написання відзиву на первісний позов та 5000,00 грн. за написання зустрічної позовної заяви), складений у відповідності до пункту 4.2 вказаного договору (а.с.107), а також копії платіжних доручень від 01.03.2018 за № № 46, 47 на загальну суму 16000,00 грн.(а.с.161).

Суд, з огляду на часткове задоволення первісного позову, дослідивши документи подані Ваганицькою сільською радою на підтвердження пронесених нею витрат на правову допомогу по первісному позову, розмір яких згідно поданих документів становить 7000,00 грн. (з яких 3000,00 грн. - за складання відзиву на первісний позов та 4000,00 грн. за участь адвоката в судових засіданнях 26.02.2018, 16.04.2018 та 07.05.2018), встановив, що за рахунок Фізичної особи - підприємця Клєцова В.Є. Ваганицькій сільській раді пропорційно до розміру задоволених вимог по первісному позову, має бути відшкодовано 156,10 грн. судових витрат на правову допомогу. В той же час, за рахунок Ваганицької сільської ради Фізичній особі - підприємцю Клєцову В.Є. пропорційно до розміру задоволених вимог по первісному позову має бути відшкодовано судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2204,77 грн. Відтак, суд вважає за доцільне на підставі приписів ч. 11 ст. 129 ГПК України, здійснити наступний розподіл судових витрат між сторонами по первісному позову - за рахунок Ваганицької сільської ради ФОП Клєцову В.Є. має бути відшкодовано судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2048,67 грн. ( 2204,77 грн. - 156,10 грн.); одночасно звільнити ФОП Клєцова В.Є. від обов'язку відшкодування судових витрат Ваганицькій сільській раді в сумі 156,10 грн. на оплату правової допомоги в межах первісного позову, з огляду на компенсацію вказаної суми за рахунок судових витрат по сплаті судового збору, що мають бути йому відшкодовані іншою стороною.

З огляду на відмову в задоволенні зустрічного позову, суд, керуючись частинами 1 та 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, вирішив судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 9000,00 грн. покласти на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 178, 180, 184, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Ваганицької сільської ради (15130, Чернігівська область, Городнянський район, с. Ваганичі, вул. Білогубівка, буд. 1, код ЄДРПОУ 04413064, з будь - якого рахунку виявленого під час примусового виконання судового рішення) на користь Фізичної особи - підприємця Клєцова Василя Єфимовича (АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 353586)- 136258,80 грн. основного боргу, 7346,78 грн. пені, 783,95 грн. відсотків річних, 2588,92 грн. інфляційних втрат та 2048,67 грн. судового збору.

3.В іншій частині первісного позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. В задоволення зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення складено 14.05.2018

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.Г. Мурашко

Веб - адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/