Рішення № 73953296, 10.05.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

10 травня 2018 року м. ЧернігівСправа № 927/273/18 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Цимбал-Нарожної М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/273/18, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Служби безпеки України

вул. Володимирська,33,м. Київ,01601;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Здорово»

вул. Інструментальна,30,м.Чернігігв,14037

про стягнення 133056,00 грн

за участю:

представника позивача: Костирко Є.С.дов. № 22/27-Д від 23.06.2017

представника відповідача: Негоди В.І., дов. № б/н від 23.04.2018

Позивачем - Службою безпеки України подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Здорово» про стягнення 62496,00грн пені та 70560,00грн штрафу за неналежне виконання зобов'язання, а всього 133056,00грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням (порушення строків поставки) відповідачем умов договору про закупівлю за державні кошти продуктів харчування та сушених продуктів № 19/1-29д від 20.04.2017 в частині поставки партій товару №2 та №3.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12.04.2018 відкрито провадження у справі №927/273/18, та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відзив.

У судовому засіданні 03.05.2018 оголошувалась перерва до 10.05.2018.

Відповідач у відзиві на позов від 26.04.2018 та представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та зазначив наступне: умовами спірного договору передбачено поставку товарів відповідачем у 2017 році і в період дії строку договору до 31.12.2017. Поставки партій товарів були виконані у 2017 році в період дії строку договору до 31.12.2017.

Пунктом 7.3. договору було визначено відповідальність відповідача за порушення строків виконання зобов'язання, а саме пеню у розмірі 0,1% вартості товару за кожний день прострочення та штраф у розмірі 7% за прострочення понад 30 днів.

В даному випадку не підлягає застосуванню ст. 549 ЦК України, оскільки за умовами договору відповідач не зобов'язаний виконувати грошове зобов'язання.

Відповідач вважає, що у справі № 927/273/18 підлягає застосуванню норма Конституції України (ст.61), відповідно до змісту якої, «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення». При чому, це стосується всіх без виключення суб'єктів господарювання, а також вказана норма не містить виключення щодо можливості застосування відповідальності за одне й те саме правопорушення у зобов'язаннях, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України.

Відповідач також посилається на те, що оплата партій товару відбувалася протягом 15 банківських днів за фактично отриманий товар, а відтак позивач не поніс збитків.

Крім того, сторони договору тривалий час вели переговори щодо зміни суттєвої умови договору-ціни.

Відповідач вважає, що при розгляді даної справи мають бути враховані відсутність збитків у позивача у зв'язку з виконанням умов договору; надмірність штрафних санкцій; ступінь виконання зобов'язання за договором (зобов'язання виконано); майнові та інші інтереси сторін (а саме те, що поставки другої та третьої партій відбувалися за ціною, економічно не вигідною для відповідача).

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача, відповідаючи на питання представника позивача стосовно внесення змін до договору в частині п.7.3., яким передбачена відповідальність Продавця за порушення строків виконання зобов'язання, зазначив, що пропозиції щодо внесення змін до даного пункту відповідачем не вносились.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення згідно зі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

20.04.2017 між Службою безпеки України (далі-Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика Здорово» (далі-Продавець) укладено договір на закупівлю товарів за державні кошти № 19/1-29д, відповідно до умов якого Продавець зобов'язувався у 2017 році поставити Покупцю продукти харчування та сушені продукти різні ДК 021:2015-1580000-3 (Повсякденні набори сухих продуктів) (надалі-Товар) по ціні та у кількості, відповідно до Специфікації (Додаток 1) та Технічних вимог (Додаток 2), які є невід'ємними частинами даного договору, а Покупець зобов'язувався прийняти цей Товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору партією товару вважається кількість Товару, яка вказана в рахунках-фактурах та накладних Продавцем на підставі письмового замовлення Покупця.

Продавець повинен поставити, передати та відвантажити Покупцю Товар, якість і кількість якого відповідає вимогам, відповідно до Специфікації (Додаток № 1) та Технічних вимог (Додаток 2) та гарантує якість Товару, яка встановлена вимогами до Товару такого типу та наданому зразку (п.2.1. договору).

Відповідно до Розділу 3 договору «Ціна договору» встановлено, що платником за цим договором є Департамент господарського забезпечення СБ України (розпорядник (одержувач) бюджетних) коштів третього рівня.

Ціна цього договору становить 2016000,00 грн, у т.ч. ПДВ 336000,00грн. КЕКВ 2230, загальний фонд (п.88 Річного плану закупівель на 2017 рік). Продавець є платником податку на додану вартість. Ціна товару за одиницю залишається незмінною до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим договором. Запропоновані ціни включають податок на додану вартість (ПДВ), транспортні витрати, пакування, а також інші витрати (на страхування, сплату митних тарифів, податків, зборів тощо). Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін.

Згідно з п.4.1. договору оплата за товар здійснюється лише за фактично отриманий товар протягом 15 банківських днів на підставі належним чином оформлених документів продавця.

Пунктом 5.1. договору сторони передбачили, що строк поставки Товару (20000 комплектів, які постачаються 3 (трьома) партіями) в період від 20.04.2017 року по 15.12.2017 року після отримання письмового замовлення від Замовника (Покупця) на кожну партію, а саме:

- партія № 1 (10000 комплектів) поставка не пізніше 14 календарних днів з дня підписання договору;

- партія № 2, 3 (по 5000 комплектів) поставка здійснюється не пізніше 10 календарних днів після отримання письмового замовлення від Замовника.

Письмове замовлення «Продавцю» про поставку товару надсилається «Покупцем» після реєстрації зазначеного договору в органах Державної казначейської служби України, за допомогою пошти або факсу, з наступним надсиланням поштою. Кількість та інша детальна інформація про товар зазначається Покупцем у письмовому замовленні. В будь-якому разі письмове замовлення вважається отриманим Продавцем протягом 3-х календарних днів з моменту надсилання його поштою.

Відповідно до п.7.3. договору за порушення строків виконання зобов'язання Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання зобов'язання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно з п. 11.1. договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2017 року, але до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором в частині взаєморозрахунків та виконання гарантійних зобов'язань.

Специфікацією до договору передбачено, що Продавець зобов'язувався поставити Покупцю комплекти повсякденних наборів сухих продуктів в кількості 20000 од., по ціні за одиницю (з ПДВ)100,80 грн., на загальну суму 2016000,00 грн (з ПДВ).

Листом від 21.04.2018 за № 19/1-1110 позивач звернувся до відповідача з заявкою на поставку першої партії товару, а саме комплектів повсякденних наборів сухих продуктів у кількості 1000 од. на загальну суму 1008000,00 грн (з ПДВ).

Згідно з видатковою накладною № 497 від 03.05.2018 відповідач поставив позивачу 3264 комплектів повсякденних наборів сухих продуктів на загальну суму 329011,20 грн, згідно з видатковою накладною № 503 від 04.05.2017 відповідач поставив 6652 комплектів повсякденних наборів сухих продуктів на загальну суму 670521,60 грн, згідно з видатковою накладною № 535 від 12.05.2017 відповідач поставив позивачу 84 комплекти повсякденних наборів сухих продуктів на загальну суму 8467,20 грн (з ПДВ).

Як зазначає позивач, листом від 11.09.2017 № 19/1-2756 він звернувся до відповідача з заявкою на поставку другої партії повсякденних наборів сухих продуктів в кількості 5000 од. на загальну суму 504000,00 грн. Листом від 18.09.2017 № 19/1-2842 позивач звернувся до відповідача з заявкою на поставку третьої партії повсякденних наборів сухих продуктів в кількості 5000 од. на загальну суму 504000,00 грн.

У визначені договором строки відповідач другу та третю партії товару не поставив.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою поставити партії товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами № 19/1-2955 від 25.09.2017 та від 03.10.2017 № 19/1-3066.

В свою чергу, відповідач листами № 712 від 04.08.2017, № 761 від 13.09.2017, №762 від 13.09.2017,№938 від 18.11.2017, доводив до відома позивача про збільшення собівартості основних складових продукції, а тому поставка товару за ціною, узгодженою у договорі не є можливою.

Листом № 775 від 25.09.2017 відповідач звернувся до позивача з пропозицією укласти додаткову угоду, якою збільшити ціни за 1 комплект недопоставленої продукції.

Листом № 19/1-3169 від 06.10.2017 позивач надав відповідь, відповідно до якої зазначив, що збільшення ціни за 1 комплект недопоставленої продукції є неможливим, оскільки зазначена зміна призведе до зменшення кількості повсякденних наборів сухих продуктів.

Претензіями № 19/1-3376 від 26.10.2017, № 19/1-3566 від 09.11.2017, № 19/1-3715 від 21.11.2017, № 19/1-3940 від 05.12.2017 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити штрафні санкції за прострочення строків поставки товару.

Видатковою накладною №1410 від 28.11.2017 відповідач поставив позивачу 5000 комплектів повсякденних наборів сухих продуктів на загальну суму 504000 грн, згідно з видатковою накладною № 1428 від 01.12.2017 відповідач поставив позивачу 5000 комплектів повсякденних наборів сухих продуктів на загальну суму 504000 грн.

Оскільки Відповідачем здійснена поставка другої та третьої партії товару з прострочкою, позивачем нараховані штрафні санкції на підставі п. 7.3. договору, відповідно до якого за порушення строків виконання зобов'язання Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання зобов'язання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Так, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 62496 грн пені, у тому числі: 32256 грн за прострочку виконання зобов'язання по поставці партії № 2 за період з 25.09.2017 по 27.11.2017, 30240 грн пені за прострочку виконання зобов'язання по поставці партії № 3 за період з 02.10.2017 по 30.11.2017.

Також позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 70560 грн штрафу із розрахунку 7% від вартості товару за прострочення понад 30 днів, у тому числі за прострочку поставки партії № 2 - 35280 грн, партії № 3 - 35280 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За юридичною природою вказаний Договір є договором поставки.

Як вбачається з умов договору, сторони погодили, що поставка другої і третьої партії товару здійснюється не пізніше 10 календарних днів після отримання письмового замовлення від Замовника (пункт 5.1 договору).

В будь-якому разі письмове замовлення вважається отриманим Продавцем протягом 3-х календарних днів з моменту надсилання його поштою.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, позивачем не надано і в матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачу листів - замовлень від 11.09.2017 за № 19/1-2756 на поставку другої партії повсякденних наборів сухих продуктів в кількості 5000 од. на загальну суму 504000,00 грн і від 18.09.2017 за № 19/1-2842 на поставку третьої партії повсякденних наборів сухих продуктів в кількості 5000 од. на загальну суму 504000,00 грн.

Проте, в листі - відповіді від 25.09.2017 № 775 (аркуш справи 35) відповідач зазначає, що отримав лист- замовлення на поставку 2 партії товару 22.09.2017.

Відтак, суд дійшов висновку, що у відповідача, відповідно до умов договору, виник обов'язок щодо поставки другої партії товару на протязі 10 днів з 23.09.2017, а з 02.10.2017 відбулася прострочка боржника (відповідача).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст.1, 18 Закону України «Про Службу безпеки України», Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення Служби безпеки України здійснюється Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному Верховною Радою України, за рахунок коштів державного бюджету України.

Згідно статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи з викладеного, матеріалами справи підтверджується факт поставки 2 партії товару з прострочкою в період з 02.10.2017 по 27.11.2017, що становить 55 днів, а відтак стягненню підлягає 27 720грн. пені та 35280 грн. штрафу.

В стягненні 4536грн нарахованої пені за прострочку поставки другої партії товару слід відмовити.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази надіслання листа - заявки від 18.09.2017 року на поставку 3 партії товару, відповідач заперечує факт прострочки поставки товарів та зазначає про не отримання зазначеного листа-замовлення, тому у суду відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення 30240 грн пені та 35280 грн штрафу, оскільки відсутні докази, що підтверджують прострочку поставки товару відповідачем в заявлений позивачем період з 02.10.2017 по 30.11.2017, за який і здійснено нарахування неустойки.

Що стосується заперечень відповідача, що санкції є надмірно великими, прострочка боржника не завдала збитків позивачу, одночасне застосування пені та штрафу суперечить статті 61 Конституції України, то суд зазначає наступне:

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України та пунктом 7.3 договору.

Отже, сторони погодили зазначений вид відповідальності і відповідач підписав договір без будь-яких зауважень.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Крім того, звернення з заявами до позивача щодо зміни ціни договору не звільняють відповідача від обов'язку належного виконання умов договору в частині поставки товару у строки, що передбачені договором.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір в сумі 945 грн.

Керуючись ст. 76,77,129,236-239,240,241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Служби безпеки України, вул. Володимирська,33, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034074 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Здорово», вул. Інструментальна, 30, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 37330979 про стягнення 133056грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Здорово», вул. Інструментальна, 30, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 37330979 на користь Служби безпеки України, вул. Володимирська,33, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034074, 27720грн пені та 35280грн штрафу.

3. Відмовити Службі безпеки України (код ЄДРПОУ 00034074) у стягненні 70056грн, з яких 34776 грн пені та 35280 грн штрафу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Здорово», вул. Інструментальна, 30, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 37330979 на користь Служби безпеки України, вул. Володимирська,33, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034074, 945грн судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 11 травня 2018 року

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна