Рішення № 73953043, 08.05.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9286/17

н/п 2/640/309/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Ніколаєнко І.В.,

при секретарі - Газіній О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та набувальної давності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, який в ході судового розгляду було уточнено та остаточно просила визнати за нею право власності в порядку прийняття спадщини на житловий будинок у м. Харкові, провулок Муромський, б. 24, за законом.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 14.03.1936 року було укладено шлюб між її батьками, батько – ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1), мати – ОСОБА_8 (прізвище до шлюбу – Новіцька), про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження 14.03.1936 року зроблено відповідний запис № 12 в міському бюро ЗАГС Харківської області, п. Шевченки, та видано свідоцтво про одруження ІІ-ЯК 0999676. 23.12.1936 року народилась ОСОБА_9 (ОСОБА_3 шлюб укладено 04.06.1960 року), яка приходиться рідною сестрою позивачки. 17.12.1948 року народилась ОСОБА_10 (ОСОБА_1, шлюб укладено 11.12.1971 року), про що в книзі записів актів громадянського стану у ЗАГС м. Харкова зроблено відповідний запис № 9007 про народження від 28.12.1948 р. та видано свідоцтво про народження, серія ЯТ № 333670. 24.01.1956 року, відповідно до рішення Сталінського виконкому, надано у безстрокове користування земельний наділ загальною площею 600 кв.м. під будівництво житлового будинку батьку позивачки – ОСОБА_7 (1907 р.н.). 12.05.1956 року складено акт про встановлення меж земельного наділу загальною площею 600 кв.м. 10.03.1960 року складено акт про прийняття до експлуатації домоволодіння в присутності батька позивачки, як забудовника. 10.03.1960 року відповідно до рішення сталінського виконкому житловий будинок прийнято до експлуатації. 25.05.1979 року ОСОБА_7 на підставі договору та права власності на домоволодіння, отримано реєстраційне посвідчення з Харківського міського бюро технічної інвентаризації про надання у безстрокове користування земельного наділу за адресою: м. Харків, пров. Муромський, б. 24. Після смерті батька позивачки – ОСОБА_7 у 1980 році його дружина ОСОБА_8 належним чином спадщину не оформлювала але продовжила проживати у домоволодінні ОСОБА_7, тобто фактично прийняла спадщину від свого чоловіка по закону. 14.06.1995 року померла мати позивачки – ОСОБА_8, про що в книзі реєстрації актів про смерть 16.06.1995 року зроблено відповідний запис № 10642 в Харківському міському відділі реєстрації актів громадянського стану Київського району та видавно свідоцтво про смерть І-ВЛ № 316449. В будинку за адресою: м. Харків, пров. Муромський, б. 24, позивач проживає з народження і до цього часу. Посилається на те, що після смерті батька вона фактично вступила у володіння будинком, оскільки сплачує комунальні послуги по домоволодінню, прийняла речі домашнього вжитку у своє користування. Спадкоємцями від ОСОБА_7 є позивач по справі, другий спадкоємець по справі – ОСОБА_11 померла 01.02.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в обсязі уточнених позовних вимог та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення зазначеного позову заперечував в повному обсязі. В обґрунтування заперечень посилається на те, що право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва. Вказує, що право власності на домоволодіння ніколи не було зареєстровано, в тому числі й за батьками позивачки, отже позивачем по даній справі не було доведено, що домоволодіння за вказаною адресою не є самовільним будівництвом. Вказане домоволодіння ніколи не було зареєстроване за родичами позивача, а тому це домоволодіння не може входити до складу спадщини після смерті батьків позивача.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. В заяві вказав, що в 1985 році одружився з ОСОБА_2 та переїхав проживати в ІНФОРМАЦІЯ_2, де проживає і по цей час. В цьому ж будинку проживає і позивач по справі, яка приходиться рідною сестрою матері його дружини. Заперечень щодо позовних вимог не має.

Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні висловились про те, що з позовом згодні, просили його задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами в обґрунтування позовних вимог, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

З наявного в матеріалах справи свідоцтва про одруження від 14 березня 1936 року, виданого бюро РАГС м. Харків с. Шевченки вбачається, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 укладено шлюб, зроблено актовий запис № 12. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_12 змінила прізвище на "Леонова" (свідоцтво про шлюб серія ІІ-ЯК № 0999676 від 11 жовтня 1980 року).

Як вбачається з свідоцтва про народження від 28.12.1948 р. – 17 грудня 1948 року народилась ОСОБА_10, про що зроблено актовий запис № 9007 (свідоцтво про народження серія ЯТ № 333670 від 28.12.1948 року).

Приписами ч. 1 ст. 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як вбачається з рішення Виконкому сталінської райради депутатів трудящих м. Харкова від 24.01.1956 р. виділено ОСОБА_7 земельну ділянку в безстрокове користування під індивідуальне будівництво будинку по Дзержинському в'їзду, 13-а, загальною площею 600 кв.м.

Відповідно до акту приймання індивідуального домоволодіння від 10.03.1960 року прийнято до експлуатації домоволодіння по вул. Муромській, б. 24 в м. Харкові.

Рішенням Виконкому сталінської райради депутатів трудящих по м. Харків від 10.03.1960 р., відповідно до акту приймання райжилуправління Сталінського району, прийнято новопобудований будинок ОСОБА_7 по пров. Муромському, № 24.

З реєстраційного посвідчення Харківського міського бюро технічної інвентаризації, посвідчено, що житловий будинок, розташований в м. Харкові по пров. Муромському (колишній в'їзд Дзержинського, 13-а), № 24, в цілому зареєстровано за ОСОБА_7 на праві приватної власності на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки, записано в реєстрову книгу під реєстром № 45384.

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Приписами ч. 1 ст. 1221 ЦК України закріплено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

З свідоцтва про смерть від 16.06.1995 року вбачається, що 14 червня 1995 року померла ОСОБА_8, про що Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану зроблено актовий запис № 10642 (свідоцтво про смерть серії І-ВЛ № 316449 від 16 червня 1995 року).

Як вбачається за свідоцтва про смерть від 01.02.2017 року – 01 лютого 2017 року померла ОСОБА_11 про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області зроблено актовий запис № 1709 (свідоцтво про смерть серія І-ВЛ № 578991 від 01 лютого 2017 року).

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, помер 09 вересня 1980 року про що Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції видано свідоцтво про смерть та зроблено актовий запис № 2819 (свідоцтво про смерть (повторно) серія І-ВЛ № 617984 від 23 січня 2018 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Посилання представника відповідача в обґрунтування заперечень на те, що право власності на домоволодіння ніколи не було зареєстровано, спростовується наявними в матеріалах справи копіями рішення Виконкому сталінської райради депутатів трудящих м. Харкова від 24.01.1956 р. та реєстраційного посвідчення Харківського міського бюро технічної інвентаризації від 25.05.1979 р. № 45384. З яких вбачається, що ОСОБА_7 було виділено земельну ділянку в безстрокове користування та зареєстровано за ним право власності на домоволодіння.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1216, 1220-1223, 1258 ЦК України, ст.ст. 12, 45, 79-81, 141, 258-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку прийняття спадщини на житловий будинок у м. Харкові, провулок Муромський, б. 24, за законом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 травня 2018 року.

Суддя І.В. Ніколаєнко