Ухвала суду № 73952808, 02.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/7614/17 Головуючий у 1 інстанції- Баєвої О.І.

Провадження № 11-кп/783/322/18 Доповідач - Калиняк О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Калиняк О.М.

суддів Ревера В.В., Каблака П.І.,

розглянувши у дистанційному судовому провадженні клопотання про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році»

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

з участю секретаря Мазур-Іванько Ж.В.

засудженого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

прокурора Ванчака А.Л.

представника ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)» ОСОБА_3,

за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2018 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 30 жовтня 2015 року ОСОБА_1 засуджений за ч.1, ч.2 ст. 186, ст. 70 КК України на чотири роки позбавлення волі.

В порядку ч.1 ст. 539 КПК України засуджений ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з клопотанням про застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2016 році».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування до засудженого ОСОБА_1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

На ухвалу суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить застосувати щодо нього акт про амністію, змінивши йому покарання у вигляді позбавлення волі на більш м’яке покарання. Ухвалу суду вважає незаконною й в обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: судом не було досліджено питання забезпечення його прав, зокрема, права на свободу; в ухвалі наведені лише суб’єктивні обставини щодо судимостей; не взято до уваги те, що ним відбуто значну частину покарання, відсутні стягнення, покарання відбуває в секторі для інвалідів, пенсіонерів і хворих осіб, має неповнолітню дитину, жінку-чорнобильця та батька-інваліда, яким необхідна його допомога.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, прокурора щодо законності судового рішення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Ухвалу суду слід скасувати й призначити новий розгляд клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» у суді першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч.5, ч.7 ст. 27, ч.4 ст. 107 КПК України під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому КПК України. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов’язковим.

Колегією суддів встановлено, що звукозапис судового засідання від 20 лютого 2018 року, під час якого згідно з журналами судових засідань розглядалося клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році», досліджувалися матеріали справи, з’ясовувалися думки учасників щодо клопотання та проводились судові дебати, проголошено ухвалу після виходу суду з нарадчої кімнати (а.с.8-9), не здійснювався.

Наведене унеможливлює перевірку доводів апелянта. Відповідно до п.7 ч.2 ст. 412 КПК України відсутність технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і безумовною підставою для скасування судового рішення.

Оскільки допущене судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним, ухвала відповідно до ст.ст. 412, 415 КПК України підлягає скасуванню, а матеріали клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» призначенню до нового розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ч.1 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Між тим в ухвалі суду від 20 лютого 2018 року, якою закінчено розгляд справи, вказівка на ухвалення судового рішення іменем України відсутня.

За результатами розгляду клопотання суду першої інстанції, виходячи з неухильного дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо повного, всебічного дослідження обставин справи, необхідно ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задоволити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Призначити в Шевченківському районному суді м. Львова новий розгляд клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році».

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6