Рішення № 73952564, 26.03.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/16058/17

Провадження № 2/234/414/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року Краматорський міський суд Донецької області в складі:

судді Марченко Л.М.,

за участю секретаря Овчарової Ю.Д.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Єврокар Україна» про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної шкоди.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, заяв чи відзиву не надав.

На підставі ст.ст.280-281 ЦПК України судом постановлена ухвала від 26.03.2018 року про заочний розгляд справи.

У вступній промові позивач ОСОБА_1 позовну заяву підтримав та показав, що 31.08.2017 року він уклав з ТОВ «Єврокар Україна» Договір №3068 фінансового лізингу про купівлю з розстроченням автомобіля Geely Emgrand 7FL, вартістю 289900 грн. Обов’язковою умовою договору була оплата ним вступного внеску в розмірі 29000 грн., який він сплатив того ж дня. На підставі п.12.1 Договору він має право на розірвання договірних відносин, якщо не почав сплачувати лізингові платежі. Пізніше прийнявши таке рішення, він 13.09.2017 року направив на адресу відповідача заяву про розірвання договору з вимогою про повернення 80% сплаченого вступного внеску, що становить 23200 грн. 24.10.2017 року він отримав відповідь, в якій відповідач підтвердив розірвання договору з 14.09.2017 року, однак перерахував лише 8 грн. від потрібної грошової суми. З огляду на те, що відповідач залишок коштів не повертає, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Єврокар Україна» на його користь матеріальну шкоду в розмірі 23192 грн.

Вислухавши позивача, дослідивши доводи позову, надані докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Так, умови та особливості договору лізингу передбачені ст.ст.806-809 ЦК України, зокрема, згідно ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно ст.807 ч.1 ЦК України предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з наданої копії Договору №3068 фінансового лізингу від 31.08.2017 року, укладеного між ТОВ «Єврокар Україна» та ОСОБА_1, предметом фінансового лізингу по даному договору є транспортний засіб Geely Emgrand 7FL, вартістю 289900 грн. (п.1.1, 8.2) (а.с.6-13)

Згідно п.9.6 Договору (а.с.9 на звороті) сторони визначили, що кошти, які сплачуються лізингоодержувачем до моменту отримання предмета лізингу, незалежно від їх призначення, яке вказується у квитанції, зараховується по даному договору у наступному порядку:

- комісія за організацію договору;

- авансовий платіж;

- комісія за організацію передачі предмета лізингу;

- у разі наявності, різниця до вже сплаченого авансового платежу на умовах, викладених у п.9.4 ст.9 даного договору, або різниця до вже сплаченого авансового платежу на умовах, викладених у п.9.5. ст.9 даного договору.

Згідно розділу «Визначення термінів» у Договорі (а.с.6 на звороті) зокрема встановлено, що:

комісія за організацію договору – це першочерговий єдино разовий платіж, який входить до складу обов’язкових платежів, що має бути сплачений лізингоодержувачем на користь лізингодавця за організацію договору, для його оформлення, незалежно від назви призначення платежу у квитанції на сплату. Даний платіж включає в себе організаційні послуги лізингодавця, будь-які витрати, понесені ним, що пов’язані з укладанням договору, в тому числі витрати, що пов’язані з пошуком предмету лізингу лізингоодержувачу. Розмір комісії попередньо погоджений сторонами та відображається у даному Договорі та Додатку 31 до Договору, та становить 10% від вартості предмету лізингу,

авансовий платіж – це обов’язків платіж, що складає частину від вартості предмета лізингу, розмір якого визначено у даному Договорі та Додатку 31 до договору та становить 23%, який сплачується лізингоодержувачем на користь лізингодавця,на умовах Договору, до моменту передачі предмета лізингу. На авансовий платіж не нараховується жодні відсотки.

З огляду на вказане позивачем ОСОБА_1 відповідно до умов даного договору лізингу було сплачено грошові кошти в сумі 29000 грн., що підтверджується копією квитанції від 31.08.2017 року (а.с.15), які відповідно до п.9.6 Договору зараховані відповідачем як – комісія за організацію договору в розмірі 28990 грн. (289900 грн. х 10%) та частина авансового платежу в розмірі 10 грн. (а.с.4-5, )

Відповідно до п.12.1 Договору лізингоодержувач, який не сплатив лізингові платежі, що передбачені в п.1.7. та 4.1, та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний Договір за власним бажанням, про що має повідомити лізингодавця у письмовій формі з чітким волевиявленням щодо розірвання договору шляхом направлення відповідного листа рекомендованою кореспонденцією на адресу лізингодавця та зазначенням ревизитів особистого банківського рахунку для здійснення такого повернення. У строк, встановлений чинним законодавством , лізингодавець розглядає заяву лізингоодержувача та надає письмову відповідь, в якій повідомляє про розірвання Договору та про наслідки його розірвання. В такому випадку поверненню підлягає 80% від сплаченого авансового платежу та /або частини авансових платежів, 20% лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання договору. Комісія за організацію Договору в такому випадку не повертається.

Відповідно до п.12.4 Договору максимальний строк повернення грошових коштів згідно з п.12.1 ст.12 даного Договору становить 30 банківських днів з моменту отримання лізингодавцем заяви лізингоодержувача про розірвання даного Договору із зазначенням власних банківських реквізитів, згідно з якими повинні бути перераховані грошові кошти.

Як вбачається з Договору фінансового лізингу (а.с.6) останній був укладений 31.08.2017 року та діє до повного виконання його умов сторонами. Сплативши один раз платіж в сумі 29000 грн., ОСОБА_1 подав заяву про розірвання договору, яка була отримана відповідачем 14.09.2017 року за вх.№249/1304а. (а.с.5)

Відповідач ТОВ «Єврокар Україна» листом від 17.10.2017 року вих..№2022 погодив факт розірвання Договору фінансового лізингу з 14.09.2017 року та підтвердив повернення позивачу коштів відповідно до п.12.1 Договору в сумі 8 грн. (29000 – 28990=10, 10х80%=8 грн.) (а.с.5)

З огляду на те, що Договір №3068 фінансового лізингу від 31.08.2017 року недійсним не визнавався, таких вимог позивачем ОСОБА_1 не заявлено, а сторони прийняли рішення про розірвання договору на умовах, що були ним передбачені, суд вважає, що позов про стягнення ТОВ «Єврокар Україна» на користь ОСОБА_1 сплачених ним грошових коштів є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки повернення позивачу грошей в сумі 8 грн. відповідає умовам укладеного між сторонами договору, а повернення іншої (більшої) суми не передбачено.

Відповідно до ст.5 ч.1 п.1 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 17, 18, 263, 265, 273, 280, 351, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до державного підприємства «Макіїввугілля» відокремлений підрозділ «Шахта імені ОСОБА_3» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд.

Суддя Л.М.Марченко