Ухвала суду № 73951939, 10.05.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17080/18

Провадження № 1-кс/761/11624/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Світлицька В.М., за участю секретаря Савенко О.І., прокурора Романюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 1 Управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Волошка О.С. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018010000000050 від 12.03.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Коваси, Рахівського району, Закарпатської області, українця, громадянина України, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, працюючого на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - дозиметриста 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Солотвино» III категорії Мукачівського прикордонного загону ДПС України, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 1 Управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Волошка О.С., погоджене прокурором відділу прокуратури АРК про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, у кримінальному провадженні №42018010000000050 від 12.03.2018 року.

В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що ОСОБА_2 будучи службовою особою, займаючи посаду старшого інспектора прикордонної служби 2 категорії дозиметриста 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Солотвино" ІІІ категорії Мукачівського прикордонного загону ДПС України, будучи відповідно до вимог вищезазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язаним діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, всупереч присязі військовослужбовця, порушуючи обмеження щодо використання службового становища, встановлені ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, повторно використав надані йому владу та службове становище для вимагання та одержання неправомірної вигоди, тобто вчинив корисливий корупційний злочин у сфері службової діяльності, за наступних обставин. Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки вважали висунуту ОСОБА_2 підозру необґрунтованою, наведені стороною обвинувачення ризики непроцесуальної поведінки останнього відсутніми, оскільки ОСОБА_2 наміру переховуватись від органу досудового розслідування не має.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

В ході розгляду клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018010000000050 від 12.03.2018 за підозрою громадянина України ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

08.05.2018 ОСОБА_2 було затримано та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що матеріали, надані органом досудового розслідування, а саме: рапорт №14/4736 від 12.03.2018; заява №Ю-160 від 07.03.2018; пояснення ОСОБА_3 від 07.03.2018; допит свідка ОСОБА_3, рапорт № 14/4/6973 від 05.04.2018; протокол затримання ОСОБА_2, протокол допиту ОСОБА_2, повідомлення про підозру ОСОБА_2, протоколом обшуку від 08.05.2018 та інші матеріалами провадження у їх сукупності, достатньою мірою підтверджують наявність в діях підозрюваного ОСОБА_2 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Так, характер інкримінованого підозрюваному злочину, який має корисливу спрямованість та вчинений шляхом використання службового становища, також свідчить про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що, не дивлячись на те, що ОСОБА_2 має сім'ю та постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, підозрюваний може вчинити дії з метою переховування.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

З огляду на те, що низка свідків у кримінальному провадженні не встановлені, не виключено, що частина з них можуть бути підлеглими ОСОБА_2 або залежними від нього по службі особами, тобто у певній мірі ці особи мають підкорятися розпорядженням підозрюваного або дослухатися до його рекомендацій, слідчий суддя вважає реально існуючим ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у справі.

У той же час, слідчий суддя вважає недоведеним матеріалами клопотання припущення слідчого, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити кримінальне правопорушення.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Санкція ч.3 ст.368 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_2, передбачає позбавлення волі на строк понад вказаний вище строк.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 1 Управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Волошка О.С. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018010000000050 від 12.03.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, строком до 06 липня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 140 960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р 37318005112089.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:

1.Прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

2. Не відлучатись без дозволу слідчого, прокурору або суду ізЗакарпатської області;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України;

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_2, ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя: Світлицька В.М.