Рішення № 73950389, 01.03.2018, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13990/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Горбані О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії,-

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсій ОСОБА_1; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 27.04.2017 року № 09.01/27-132/а з врахуванням інших виплат за період 2008-2010 років, на підставі довідки від 27.04.2017 року № 09.01/27-133/а в розмірі 88% від суми заробітку, починаючи з 01 червня 2017 року; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсіїЗавадській Л.Т., як непрацюючому державному службовцю у розмірі 88 % із заробітної плати державного службовця на відповідній посаді, починаючи з 01 червня 2017 року без обмеження її максимального розміру.

Свої вимоги мотивує тим, що вона відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року отримує пенсію в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, яку їй було призначено на підставі довідок, виданих Вищим господарським судом України, про складові заробітної плати,що подавались для призначення пенсії в розмірі 88 % суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Однак, при обчисленні розміру пенсії відповідачем не було враховано суму інших виплат, зокрема матеріальну допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати, грошову винагороду згідно постанови КМУ від 24.02.2003 року № 212 «Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків». Також позивач зазначила, що вона має право на перерахунок пенсії відповідно до Постанови КМУ від 31.05.2000 року № 865, Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, які діяли на момент прийняття Постанови КМУ від 02.09.2015 року № 644. 31.05.2017 року вона звернулася до відповідача з проханням здійснити перерахунок призначеної їй пенсії на підставі вищевказаних довідок. Листом від 02.06.2017 року № 31357\04 відповідач відмовив позивачу у задоволенні її вищевказаних вимог. Позивач вважає, що на сьогоднішній день існують всі законні підстави для перерахунку раніше призначеної їй пенсії.

До початку судового засідання представником позивача - ОСОБА_3 подана заява про розгляд справи за її відсутністю, в якій сторона позивача також просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, направив заперечення на позов та заяву про розгляд справи без його участі. В запереченні на адміністративний позов відповідач зазначив, що відповідно до ст. 90Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, що набрав чинності з 01.05.2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У прикінцевих та перехідних положеннях зазначеного Закону вказано, що Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ втратив чинність, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу ХІ Закону, норма якої діє тільки при призначенні пенсії. На момент звернення позивача за перерахунком пенсії із врахуванням інших виплат немає підстав, так як Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII не передбачено умови та порядок перерахунку пенсії державним службовцям.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що позивач працювала начальником управління - головним бухгалтером Вищого господарського суду України та як державному службовцю позивачу було присвоєно 3 ранг.

На даний час позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року у розрахунку 88% від заробітної плати.

31.05.2017 року позивач звернулася до відповідача з проханням здійснити перерахунок призначеної їй пенсії з врахуванням інших виплат, отриманих протягом 2008-2010 років згідно з довідкою Вищого господарського суду України від 27.04.2017 року № 09.01\27-133\а, а також здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до довідки Вищого господарського суду України від 27.04.2017 року № 09.01\27-132\а, виходячи із заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді.

Листом від 02.06.2017 року № 31357\04 відповідач відмовив позивачу у задоволенні її вищевказаних вимог.

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення та метеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, грошова винагорода згідно з постановою КМУ від 24.02.2003 року № 212 «Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків»входили до системи оплати праці державного службовця.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року передбачено види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсії.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Крім того, ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналізуючи положення статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», слід прийти до висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Аналогічну правову позицію з приводу необхідності включення виплат, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до сум заробітної плати з якої обраховується пенсія висловив Верховний суд України у постановах від 20.02.2012 року по справі № 21-430а11, від 28.05.2013 року по справі № 21-97а13, від 03.06.2014 року по справі № 21-134а14.

Зокрема, у постанові від 03.06.2014 року (справа № 21-134а14), Верховний Суд України звернув увагу, що перевага у таких випадках має надаватись не положенням законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З наявної у матеріалах справи наданої позивачеві за місцем роботи довідки Вищого господарського суду України від 27.04.2017року № року № 09.01\27-133\а про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», на всі виплати за період з вересня 2008 року по серпень 2010 року, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

Таким чином, враховуючи, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час призначення пенсії) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється, виходячи з сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент, виникнення права на перерахунок пенсії. Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час виникнення права на перерахунок пенсії) умови та порядок перерахунку призначених пенсій державних службовців визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсій державного службовця встановлений Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31.05.2000 року.

Згідно п.4 Постанови Кабінету Міністрів № 865 від 31.05.2000 року (в редакції на час виникнення права на перерахунок пенсії) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 року № 432-ІV « Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсій пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» визначається у такому порядку: пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержану заробітну плату на час перерахунку; іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, враховуються в розмірах, установлених КМУ на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.

Відповідно до п.5 Постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року перерахунок пенсії провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах визначених зокрема ЗУ «Про державну службу» не призначаються, раніше призначені не перераховуються з огляду на наступне.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»визначено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне грошове утримання призначається відповідно до Законів України «Про державну службу».

Таким чином зміни, внесені до Закону України «Про державну службу» Законом № 213-VІІІ, стосуються саме призначення пенсій, а не перерахунків таких.

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

У п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» передбачено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Таким чином, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, у тому числі Законом України «Про державну службу», є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» № 76 від 28 грудня 2014, який набув чинності з 01 січня 2015 року, внесені зміни до Закону України «Про державну службу», згідно яких пенсія призначається в розмірі 60% від суми місячної заробітної плати, для якої включаються всі види оплати праці з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, але ці законодавчі зміни стосуються тих державних службовців, які реалізували чи реалізовують своє право на пенсію з 01 січня 2015 року, з огляду на положення ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, порушені права позивача підлягають поновленню, шляхом визнання протиправною відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсій ОСОБА_1; зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 27.04.2017 року № 09.01/27-132/а з врахуванням інших виплат за період 2008-2010 років, на підставі довідки від 27.04.2017 року № 09.01/27-133/а в розмірі 88% від суми заробітку, починаючи з 01 червня 2017 року; зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, як непрацюючому державному службовцю у розмірі 88 % із заробітної плати державного службовця на відповідній посаді, починаючи з 01 червня 2017 року без обмеження її максимального розміру.

На підставі викладеного, ст.ст. 22, 58 Конституції України, Законом України «Про державну службу», керуючись п.10, 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України (2017 рік), ст.ст. 2, 5, 73, 77, 241, 243-247, 250, 255, 295, 297 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсій ОСОБА_1 з 01.06.2017 р.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місце знаходження за адресою: м.Київ, вул.Борисоглібська, 14; код ЄДРПОУ 40476133) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1) на підставі довідки Вищого господарського суду України від 27.04.2017 року № 09.01/27-132/а з врахуванням інших виплат за період 2008-2010 років, на підставі довідки Вищого господарського суду України від 27.04.217 року № 09.01/27-133/а в розмірі 88% від суми заробітку, починаючи з 01 червня 2017 року без обмеження її максимального розміру.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання судового рішення в повному тексті.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. М. Ларіонова