Ухвала суду № 73947394, 10.05.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/7653/18

н/п 1-кс/766/5223/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2018 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого слідчого судді – Радченко Г.А.,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

прокурора – Савватеєва М.В.,

слідчого – Кашинського Ю.Г.,

підозрюваного – ОСОБА_2,

захисника – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Головного управління СБ України в АР Крим (з дислокацією в м. Херсон) ОСОБА_4, погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, прокурором військової прокуратури Херсонського гарнізону ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 34, кв. 17, державного виконавця Корабельного районного відділу ДВС м. Херсон Головного територіального управління юстиції в Херсонській області,

в с т а н о в и в :

Слідчий звернувся до суду з клопотанням в якому просив: застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

В порядку ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 170 (сто сімдесят) розмірів прожиткового мінімуму, що складає триста тисяч гривень.

При визначенні ОСОБА_2 розміру застави або при обранні йому більш м’якого запобіжного заходу в порядку п. 1, 2, 3, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов’язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду; прибувати до слідчого щопонеділка о 10 годині 00 хвилин; не відлучатись із м. Херсон, де він фактично проживає; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до органів Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що слідчим відділом ГУ СБУ в АР Крим (з дислокацією в м. Херсон) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018230270000026 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

27.04.2018 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В ході досудового слідства встановлено, що 29.08.2017 ОСОБА_2 наказом начальника Головного територіального управління юстиції (далі - ГТУЮ) у Херсонській області № 1261/1 призначено на посаду державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсон ГТУЮ у Херсонській обл.

Згідно посадової інструкції державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області, затвердженої наказом начальника ГТУЮ у Херсонській обл. від 06.12.2016, ОСОБА_2 як державний виконавець є державним службовцем, посада якого відноситься до категорії «В» посад державної служби. Як державний виконавець Юдін В.В. зобов’язаний здійснювати своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень у порядку, встановленому законом; здійснювати свою діяльність сумлінно і професійно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність; дотримуватись Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; дотримуватись принципів державної служби та правил етичної поведінки державного службовця; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій відділу; додержуватись вимог законодавства у сфері запобіганні корупції; розглядати пропозиції, заяви, скарги громадян, надавати роз’яснення та рекомендації з питань, що належать до компетенції відділу. Крім того, як державний виконавець Юдін В.В. мав право одержувати в установленому порядку від державних органів, підприємств, установ і організацій, посадових осіб інформацію, інші документи та матеріали, необхідні для виконання своїх завдань та обов’язків; користуватись відповідними інформаційними базами державних органів. За посадою ОСОБА_2 був підпорядкований начальнику відділу (ОСОБА_6Ю.) та його заступнику.

Таким чином, з 29.09.2017 і дотепер ОСОБА_2 постійно виконує функції представника влади та постійно обіймає посаду в органі державної влади, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто є службовою особою в розумінні Примітки 1 до ст. 364 КК України.

Відповідно до наказу в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_7 № 1336/1 від 07.09.2017 року ОСОБА_6 призначено на посаду начальника Корабельного районного відділу ДВС у м. Херсон Головного територіального управління юстиції в Херсонській області, тобто на посаду керівника структурного підрозділу територіального органу державної влади, що відповідно до абз. 2 п. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» є посадою державної служби категорії «Б». Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 є службовою особою, що займає відповідальне становище.

Відповідно до посадової інструкції начальника Корабельного районного відділу ДВС у м. Херсон Головного територіального управління юстиції в Херсонській області, затвердженої начальником Головного територіального управління юстиції в Херсонській області ОСОБА_8В, ОСОБА_6 як начальник відділу зобов’язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; здійснювати контроль за дотриманням актів законодавства з питань боротьби з корупцією та забезпечувати їх неухильне виконання у Відділі; забезпечувати в межах повноважень проведення заходів щодо запобігання корупції та здійснення аналізу стану дотримання антикорупційного законодавства; виконувати рішення і здійснювати інші дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»; здійснювати контроль за дотриманням строків внесення виконавчих документів відповідальною особою до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, своєчасністю та повнотою внесення до Автоматизованої системи виконавчих проваджень відомостей про вчиненні виконавчі дії, та інші дії, що передбачені вказаною інструкцією. Також, ОСОБА_6, як начальник Корабельного районного відділу ДВС у м. Херсон Головного територіального управління юстиції в Херсонській області, зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Крім того, згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_6 має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 22, ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_6 є суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення та зобов’язаний як посадова особа, що займає відповідальне становище, державної виконавчої служби дотримуватись визначених правил запобігання проявам корупції.

Таким чином, з 11.09.2017 і дотепер ОСОБА_6 постійно виконує функції представника влади та постійно обіймає посаду в органі державної влади, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто є службовою особою в розумінні Примітки 1 до ст. 364 КК України.

За невстановлених в ході досудового слідства обставин, але не пізніше 30.01.2018, ОСОБА_6 та ОСОБА_2, діючи умисно та з корисливих мотивів, розробили злочинну схему вимагання та одержання неправомірної вигоди від осіб, стосовно яких здійснюються виконавчі провадження.

Так, статтею 9 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) передбачено функціонування Єдиного реєстру боржників, відомості до якого стосовно боржника вносяться одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому, згідно ч. 3 ст. 9 вказаного Закону, наявність відомостей стосовно особи-боржника у вказаному реєстрі є підставою для відмови у вчинення в її інтересах реєстраційних дій стосовно належного їй майна.

При цьому, згідно ч. 7 ст. 9 Закону, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Разом з цим, ст. 37 вказаного Закону передбачений інститут повернення виконавчого документа стягувачу, який фактично означає припинення виконання дій у відповідному виконавчому провадженні без виключення особи, стосовно якої ведеться дане провадження, з Єдиного реєстру боржників.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону передбачена можливість повернення виконавчого документу стягувачу через те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Будучи обізнаними із вказаними положеннями чинного законодавства, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 домовились, що останній, використовуючи надану йому владу та службове становище державного виконавця, при здійсненні ним виконавчих проваджень не буде проводити передбачений ст. 36 вказаного Закону розшук майна боржника та буде приймати необґрунтовані рішення про повернення виконавчого документа стягувачу через нібито відсутність у боржника майна, на яке може бути накладене стягнення, навіть за умови реальної наявності такого майна.

Вказані дії будуть призводити до фактичного припинення виконавчих дій у провадженні, унеможливлюватимуть подальше виключення особи з реєстру боржників навіть за умови виконання боржником всіх своїх зобов’язань та створюватимуть боржнику перепони у розпорядженні своїм майном при проведенні будь-яких реєстраційних дій.

У випадку звернення боржника до ОСОБА_2 чи ОСОБА_6 про виключення його з реєстру боржників, вказані особи мали повідомляти про неможливість вчинення ними таких дій у зв’язку з поверненням виконавчого документу стягувачу та пропонувати вирішити дане питання лише за умови передачі боржником неправомірної вигоди вказаним особам, а також фактичного виконання відповідного зобов’язання по виконавчому документу.

У випадку згоди боржника щодо передачі неправомірної вигоди, ОСОБА_6, користуючись своїми повноваженнями як начальника відділу, передбаченими ч. 3 ст. 74 Закону, мав скасувати відповідну постанову ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягувачу, відновити виконавче провадження та в подальшому надати останньому вказівку закінчити його у зв’язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

30.01.2018, ОСОБА_2, реалізуючи описаний вище злочинний умисел, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, в рамках наявного у нього на виконанні виконавчого провадження № 54917536 про стягнення з ОСОБА_9 штрафу за порушення правил дорожнього руху у сумі 510 гривень, без проведення фактичного розшуку майна даного боржника виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. При цьому фактично сам виконавчий документ (постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДР номер 154097) ОСОБА_2 стягувачу в особі Управлінню патрульної поліції в м. Херсон не повернув та залишив в матеріалах провадження. Вказаними діями ОСОБА_2 фактично унеможливив виключення ОСОБА_9 з Єдиного реєстру боржників, куди вона була включена при відкритті щодо неї виконавчого провадження.

Разом з цим, боржник ОСОБА_9, на момент вчинення вказаних дій ОСОБА_2, мала у своєму володінні на праві приватної власності автомобіль марки «Nissan Juke», що унеможливлювало законне повернення виконавчого документа стягувачу з наведених вище підстав.

Далі, приблизно в березні 2018 року, більш точна дата в ході досудового слідства не встановлена, ОСОБА_9 вирішила продати вказаний визе автомобіль, але не змогла оформити відповідну реєстраційну дію через наявність відомостей про неї як про боржника у Єдиному реєстрі боржників.

29.03.2018, для усунення вказаних перешкод в реалізації права власності на належне їй майно ОСОБА_9 звернулась до ОСОБА_2, як державного виконавця, який веде виконавче провадження, на підставі якого відомості про неї, як про боржника, були внесені в Єдиний реєстр боржників. Зокрема, ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_2, що вона повністю сплатила штраф і вимагає вилучити відомості про неї, як про боржника, з Єдиного реєстру боржників.

У відповідь на це ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати описаний вище злочинний умисел, направлений на вимагання та отримання неправомірної вигоди від боржників у виконавчих провадженнях, діючи за попередньою змовою та з відома свого керівника ОСОБА_6, повідомив, що вказані вимоги ОСОБА_9 виконає лише за умови передачі йому неправомірної вигоди у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США. При цьому, ОСОБА_2 усвідомлював, що вказана вимога ОСОБА_9 є правомірною та повинна бути виконана ОСОБА_6 шляхом скасування вказаної вище постанови

Розуміючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 порушують її законні права, ОСОБА_9 05 квітня 2018 року звернулась до правоохоронних органів.

Так, 24.04.2018, приблизно о 16 годині, знаходячись біля будівлі Корабельного РДВС у м. Херсон розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Стрітенська, буд 7, ОСОБА_9 повторно зустрілась з ОСОБА_2 щодо виключення відомостей про неї із Єдиного реєстру боржників у зв’язку із виконанням відповідного грошового зобов’язання (сплатою адміністративного штрафу), однак останній повторно висловив вимогу про необхідність надання начальнику Корабельного РДВС у м. Херсон ОСОБА_6 неправомірної вигоди за виконання дій пов’язаних з виключенням відомостей щодо ОСОБА_9 з Єдиного реєстру боржників, що діє на підставі ст.ст. 8, 9 Закону України «Про виконавче провадження», але вже у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США.

В ході подальшої розмови ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати описаний вище умисел, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, повідомив, що вказану неправомірну вигоду слід передати ОСОБА_6 25.04.2018.

25.04.2018 року, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_9, прибула до Корабельного РДВС у м. Херсон розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Стрітенська, буд 7, виконуючи вказану вище вимогу ОСОБА_2, перебуваючи на особистому прийомі у ОСОБА_6, як начальника Корабельного районного відділу ДВС у м. Херсон ГТУЮ в Херсонській області, звернулась із проханням про виключення відомостей про неї із Єдиного реєстру боржників.

При цьому, ОСОБА_9 пояснила ОСОБА_6, що при продажі належного їй на праві власності автомобіля «Nissan Juke» вона дізналась про те, що перебуває у вказаному реєстрі через несплату штрафу за порушення правил дорожнього руху та через це не може продати вказаний автомобіль. У зв’язку із цим вона сплатила вказаний штраф та принесла відповідну квитанцію про сплату.

Крім того, ОСОБА_9 повідомила, що з даним питанням зверталась до ОСОБА_2, який за вчинення вказаної дії вимагав надати неправомірну вигоду у розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США ОСОБА_6

Вислухавши вказане звернення ОСОБА_9, ОСОБА_6 повідомив їй, що безпосереднє вилучення її з вказаного реєстру неможливе через те, що виконавчий документ по відповідному виконавчому провадженню щодо примусовому стягненню з неї відповідного штрафу повернутий стягувану (Управління патрульної поліції м. Херсон НП України) через не встановлення майна у власності ОСОБА_9 У зв’язку із цим для виконання її прохання ОСОБА_6 необхідно буде скасувати відповідну постанову ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягувачу, відновити провадження та закрити його у зв’язку із фактичним виконанням.

При цьому, ОСОБА_6 на момент зазначеної розмови достовірно усвідомлював, що у власності ОСОБА_9 наявний вказаний вище автомобіль, що свідчило про те, що ОСОБА_2 не було вжито передбачених ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» заходів щодо встановлення майна боржника, у зв’язку з чим винесена ним Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу була незаконною та підлягала скасуванню ОСОБА_6, як керівником. В порядку ст. 74 Закону виконавче провадження підлягає відновленню та закриттю у зв’язку з виконанням, що б автоматично призвело до виключення ОСОБА_9 з відповідного реєстру.

В подальшому, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9, що він готовий скасувати постанову ОСОБА_2, як незаконну, відновити виконавче провадження та закрити його у зв’язку із виконанням, що призведе до автоматичного виключення громадянки ОСОБА_9 з Єдиного реєстру боржників, лише за умови передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США, раніше обумовленою ОСОБА_2

Завершуючи виконання злочинного наміру ОСОБА_2 та ОСОБА_10, 25.04.2018 року, приблизно о 14 год. 30 хв., в кабінеті № 5 Корабельного РДВС у м. Херсон розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Стрітенська, буд 7, ОСОБА_6, у визначений ОСОБА_10 спосіб, ОСОБА_2В через ОСОБА_10 одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_9 в сумі 1000 доларів США за вчинення дій в інтересах того хто надає неправомірну вигоду,а саме виключення відомостей щодо ОСОБА_9 із Єдиного реєстру боржників.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи службовою особою, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 звернувся до ОСОБА_9 з вимогою про надання неправомірної вигоди ОСОБА_10, яку ОСОБА_2 в подальшому отримав через ОСОБА_6Ю, за вчинення дій з використанням наданого йому службового становища, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Таким чином, за вищеописаних обставин ОСОБА_2 підозрюється в вимаганні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Викладені обставини та повідомлена ОСОБА_2 підозра підтверджується сукупністю доказів, отриманих в ході даного провадження, у тому числі: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.04.2018; протоколом попередньої ідентифікації та вручення засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 25.04.18; протоколом огляду місця події від 25.04.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.04.2018; протоколами допитів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12; протоколом огляду від 26.04.2018; виконавчими провадженнями за №№ 53014690, 54917536; декларацією про майно і доходи громадянина ОСОБА_2 за 2017 рік; відповіддю на запит з Головного територіального управління юстиції в Херсонській області.

Відомі дані про особу підозрюваного та характеру вчиненого ним злочину, підозра у вчиненні якого обґрунтована вагомими доказами, вказують на існування ризиків, які дають підстави вважати, що в разі не обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний буде мати можливість ухилитися від органів досудового слідства та суду, знищити або сховати речі та документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень та місцезнаходження яких по теперішній час не встановлено, перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб.

Так, ОСОБА_2 займає посаду в системі виконавчої служби ГТУЮ в Херсонській області та, використовуючи свої владні повноваження, може впливати на своїх колег, з тим, щоб вони не співпрацювали з органами досудового розслідування та сприяли його ухиленню від кримінальної відповідальності.

Крім того, займана посада та соціальний статус підозрюваного обумовлюють його широке коло зв’язків, з використанням яких він може впливати на учасників провадження, а також переховуватись від досудового розслідування та/або суду.

Таким чином, викладене свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 2 ст. 177 КПК України.

Викладені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що запобігти переліченим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м’які запобіжні заходи не зможуть запобігти обґрунтованим вище ризикам.

Приймаючи до уваги, що злочин, у вчиненні якого підозрюється особа, стосовно якої внесено дане клопотання, не є насильницьким, чинний КПК передбачає при обранні запобіжного заходу обов’язкове встановлення розміру застави. Разом з тим, серйозність та обґрунтованість вказаних вище ризиків, свідчить про те, що розмір застави, передбачений ч. 5 ст. 182 КПК України для даної категорії злочинів, не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, у зв’язку з чим необхідне визначення застави у розмірі 170 (сто сімдесят) розмірів прожиткового мінімуму, що складає триста тисяч гривень.

Викладені обставини також свідчать про необхідність покладання на підозрюваного, у випадку визначення йому застави або обрання більш м’якого запобіжного заходу, додаткових обов’язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні просили клопотання задовольнити.

Підозрюваний не визнав свою причетність до злочину в якому підозрюється. Пояснив, що проживає разом з цивільною дружиною, пасинком та своєю матір’ю за місцем реєстрації в квартирі, що належить йому на праві спільної сумісної власності. Іншого цінного рухомого та нерухомого майна в нього немає, заробітна плата складає близько 4000 грн. на місяць.

Захисник просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді особистої поруки або більш м’якого запобіжного заходу. Надала письмові заперечення.

На судовому засіданні особам, які поручалися за ОСОБА_2 були роз’яснені їх права та обов’язки, а також передбачену законом відповідальність.

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: …… до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Слідчим суддею встановлено, що 27.04.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.04.2018; протоколом попередньої ідентифікації та вручення засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 25.04.18; протоколом огляду місця події від 25.04.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.04.2018; протоколами допитів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12; протоколом огляду від 26.04.2018; виконавчими провадженнями за №№ 53014690, 54917536; декларацією про майно і доходи громадянина ОСОБА_2 за 2017 рік; відповіддю на запит з Головного територіального управління юстиції в Херсонській області.

Доводи захисника щодо необґрунтованості підозри та відсутності ризиків слідчий суддя вважаєнепереконливими, так як зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

З досліджених судом матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного корупційного злочину і беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожуватиме йому у разі визнання винним, слідчий суддя приходить до висновку про існування ризиків незаконного впливу на учасників кримінального провадження, переховування від органів досудового розслідування та суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Для запобігання вказаним ризикам слідчий суддя приходить до висновку, що необхідно застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, його матеріальний стан (а саме відсутність у нього цінного рухомого майна, заощаджень, незначний розмір заробітної плати та наявність лише на праві власності в порядку приватизації 1/3 частини квартири в якій він зареєстрований та проживає), обставини кримінального провадження (розмір неправомірної вигоди згідно підозри – 1000 грн.), наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що для забезпечення виконання процесуальних обов’язків підозрюваним застава має бути визначена в розмірі 140960 грн. (тобто 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

У разі внесення застави зобов’язати ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою слідчого чи прокурора та покласти на підозрюваного наступні обов’язки, передбачених ст. 194 КПК України: не відлучатись із м. Херсон, де він проживає; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до органів Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України (за наявності); носити електронний засіб контролю.

Клопотання захисника щодо застосування до ОСОБА_2 особистої поруки чи іншого, більш м’якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу не підлягає задоволенню. При цьому слідчий суддя виходить з такого.

Згідно ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на довіру письмового зобов’язання, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, відповідно до ст. 194 цього Кодексу і зобов’язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи суду на першу вимогу.

Захисником надано до суду письмові зобов’язання трьох осіб, які поручаються за ОСОБА_2 Ці особи, одна з яких є матір’ю підозрюваного, були опитані слідчим суддею і пояснили, що працюють разом з матір’ю ОСОБА_2 і знають останнього з дитинства. Проте, репутація цих осіб не є загальновідомою, щоб давало суду підстави вважати, що вони заслуговують на довіру, але ні захисником, ні ними не були надані документи або інші докази, які б підтверджували, що ці особи раніше не притягувалися до кримінальної, адміністративної відповідальності, мають постійне місце роботи, позитивно характеризуються.

Інші, більш м’які запобіжні заходи, не здатні запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-205, 207, 208, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою».

Встановити строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу до 26.06.2018 року (включно).

Визначити заставу у розмірі 140960 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов’язати ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою слідчого чи прокурора та покласти на підозрюваного наступні обов’язки, передбачених ст. 194 КПК України: не відлучатись із м. Херсон, де він фактично проживає; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до органів Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України (за наявності); носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26.06.2018 року.

Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Херсонського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Херсонській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Херсонського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави, ОСОБА_2 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

СуддяОСОБА_13