Ухвала суду № 73946576, 27.02.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/20730/15-к

Провадження по справі № 1-кс/752/57/18

У Х В А Л А

27.02.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мирошниченко О.В., при секретарі Бурлака Т.М., за участю прокурора київської місцевої прокуратури № 1 Машковського В.Р., захисника Лагоміна А.А. та підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП в м.Києві Гришка Р.Ф., погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №1 м.Києва Машковським В.Р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, подане в порядку глави 18 Кримінального процесуального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП в м. Києва Гришко Р.Ф., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 м. Києва Машковським В.Р., звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Відповідно до п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3, покладається необхідність запобігання подальшим спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити нове кримінальне правопорушення.

Під час розгляду клопотання прокурор Київської місцевої прокуратури №1 Машковський В.Р. підтримав клопотання. Додатково зазначили про те, що ОСОБА_3, 06.10.2014 приблизно о 21.50 годині, керуючи технічно справним автомобілем марки «Mitsubishi Pajero Sport» н.з. НОМЕР_1, будучи неуважним та неправильно зреагувавши на зміну дорожньої обстановки, розпочавши рух з першої смуги руху пр. Червонозоряного в м. Києві, перед регульованим перехрестям з вул. Деміївською, зі сторони вул. Кіровоградської у напрямку площі «Московської», не переконався що це буде безпечним, і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого автомобіль «Mazda 6», н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався в попутному напрямку, здійснив зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Pajero Sport» н.з. НОМЕР_1.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, у ОСОБА_5, згідно висновку експерта №752/Е від 15.05.2015 року, на момент звернення за медичною допомогою 06.10.2014 року, мали місце тілесні ушкодження:

-відкрита травма правого колінного суглобу: багатоуламковий перелом надколінника, забійна рана передньої поверхні колінного суглобу, що призвела до розвитку посттравматичної помірної контрактури (що відповідає 20% постійної втрати працездатності);

- відкрита травма лівого колінного суглобу: багатоуламковий перелом надколінника, забійна рана передньої поверхні колінного суглобу (що відповідає 20% постійної втрати працездатності);

Вищевказані тілесні ушкодження призвели до розвитку посттравматичних помірних контрактур обох колінних суглобів, що сумарно відповідає 40% постійної втрати загальної працездатності, та відповідно п. 2.1.1 «г», 2.1.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6 відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження, що призвело до розладу здоров'я зі стійкою втратою працездатності не менше ніж 1/3.

Таким чином, між подією дорожньо-транспортної пригоди від 06.10.2014 року та отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_5, є прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Згідно висновку експерта №624/ат від 10.12.2014 року встановлено, що в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «Mitsubishi Pajero Sport» н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_3, повинен був керуватися вимогами пунктів: 10.1 Правил дорожнього руху України, в діях якого експертом з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху України. Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідності дій водія автомобіля «Mitsubishi Pajero Sport» н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_3, вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху України.

Порушення водієм ОСОБА_3, вимог п.п. 2.3б), 10.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

Вина ОСОБА_3, повністю підтверджується зібраними в кримінальному проваджені доказами:

- рапортом про виявлене кримінальне правопорушення;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди;

- висновком судово-медичної експертизи;

- висновком автотехнічної експертизи;

- відеозаписом з місця дорожньо-транспортної пригоди;

- допитом потерпілого.

ОСОБА_3 з жовтня 2014 року від органу досудового розслідування переховувався, за викликами не з'являвся, що протягом тривалого часу позбавляло органу досудового розслідування проводити слідчі та процесуальні дії за участю ОСОБА_3

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник Лагоміна А.А. проти задоволення клопотання заперечували. В обґрунтування заперечень зазначили про необґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого останньому кримінального правопорушення. Крім того, захисник Лагоміна А.А. зазначив, що ОСОБА_3 до слідчого жодного разу у передбачений законом спосіб не викликався, від органу досудового розслідування не переховувався, весь цей час проживав за адресою: АДРЕСА_1

Крім того, захисник Лагоміна А.А. просив суд надати час для підготовки клопотання про взяття ОСОБА_3 на поруки.

Заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши думку підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження № 12014100010008882, приходжу до наступних висновків.

07.10.2014 року у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 12014100010008882 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

09.03.2015 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

04.06.2015 року ОСОБА_3 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

17.06.2015 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 ОСОБА_3 з метою його приводу у судове засіданні для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

17.03.2015 року постановою старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві капітана міліції ОСОБА_7 підозрюваного ОСОБА_3 оголошено у розшук у зв'язку із тим, що останній переховувався від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні зупинено у зв'язку із розшуком підозрюваного ОСОБА_3

21.11. 2017 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва повторно надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

25.02.2018 року о 08 год. 00 хв. ОСОБА_3 фактично затримано на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.11.2017 року, про що 27.02.2018 року складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення.

27.02.2018 року підозрюваний ОСОБА_3 отримав копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України.

Ухвалою слідчого судді від 27.02.2018 року ОСОБА_3 в порядку ст.206 КПК України звільнено з-під варти.

При вирішенні даного клопотання слідчий суддя виходить з наступного.

Так, нормами діючого кримінального процесуального закону України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Вимогами статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2.знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення ;

3.незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4.перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5.вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями Кримінального процесуального кодексу України визначено, що про обґрунтованість підозри можуть свідчити оформленні належним чином протоколи слідчих (розшукових) дій, долучені до матеріалів кримінального провадження предмети та документи, які є речовими доказами, висновки експертів тощо.

Так, слідчим на виконання вимог п. 3 ч. 1 ст. 184 КПК України в обґрунтування підозри ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України надано наступні докази: копію протоколу місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.10.204 р.; копію висновку експерта № 752/Е від 15.05.2015 р. копію висновку експерта № 624ат від 10.12.2014 р.

У зв'язку із наведеним слідчим суддею не приймаються до уваги доводи підозрюваного та захисника щодо необґрунтованості підозри за ст. 286 ч. 2 КК України, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Також, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Таким чином, приходжу до висновку, що зазначені у клопотанні прокурора обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.

При цьому, слідчим суддею приймаються до уваги як доведені обставини, якими прокурор обґрунтовує на підставі ст. 177 КПК України наявність ризиків, виходячи з наступного.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що з 17.03.2015 року ОСОБА_3 перебував у розшуку.

Як пояснив підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні, що до слідчого жодного разу не викликався, від органу досудового розслідування не переховувався, весь цей час проживав за адресою: АДРЕСА_2

Матеріалами кримінального провадження стверджується, що останньому були відомі наслідки дорожньо-транчпортноїпригоди від 06.10.2014 р.

Наведені обставини вказують, на думку слідчого судді, про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3, слідчим суддею враховуються дані, що характеризують особу підозрюваного, його стан здоров'я, ступінь його соціальних зв'язків, однак, слідчий суддя вважає, що наведені обставини не можуть свідчити на користь зменшення наведених вище ризиків чи інших способів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

При вирішення питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України в сукупності із вищевказаними обставинами враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 даного кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється; даних про особу підозрюваного, ступінь соціальних зв'язків підозрюваного, які на думку слідчого судді є досить слабкими, та дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченому ст. 177 КПК України.

Враховуючи наведене, оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню та до підозрюваного ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 грн.

Визначаючи розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, його вік, сімейний та майновий стан, розмір заподіяної шкоди, та приходить до висновку про визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімум для працездатних осіб, що складає 140 960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень.

Крім того, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження виникає необхідність одночасного покладання на підозрюваного ОСОБА_3, у разі внесення застави, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, для забезпечення процесуальних вимог слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

З урахуванням викладеного, а також тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, даних про його особу та керуючись вимогами ст. ст.177, 178, 182, 183, 184 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Зимогір’я Слов’яносербського району Луганської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України на строк 60 днів, а саме - до 08 год. 00 хв. 24 квітня 2018 року.

Визначити ОСОБА_3 розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень в національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ; р/р 37318005112089, призначення платежу - застава, (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду).. від …(дата ухвали).. по справі № …., кримінальне провадження № …., внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від …(дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

1. З'являтися до визначеної службової особи з установленою періодичністю;

2. Не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого прокурора або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

4. Здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (за наявності), інші документи, які надають право для виїзду з України.

Строк дії покладених обов'язків рахувати два місяці з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз'яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Взяти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, під варту в залі судового засідання.

Контроль за виконання ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру №1.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя