Ухвала суду № 73946033, 03.05.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/298/18 Справа № 710/179/17 Категорія: ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

потерпілої ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7, його захисника – адвоката ОСОБА_8, прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_10 на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2017 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, інваліда III групи,

засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України на 9 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі.

Остаточне покарання ОСОБА_7 призначено за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 9 років позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_7 зараховано у термін відбуття покарання строк його перебування під вартою з 20.12.2016 по 21.06.2017, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 660 грн. 30 коп.

В порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що він, 20.12.2016 року близько 12.40 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 області, на грунті раптово виниклих неприязних відносин зі своєю співмешканкою ОСОБА_11, які виникли між ними з приводу відсутності грошових коштів, які належали ОСОБА_7, діючи умисно протиправно та цілеспрямовано, реалізуючи свій умисел направлений на умисне протиправне заподіяння смерті (вбивство) ОСОБА_11, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, тримаючи металеву кочергу в правій руці наніс близько п’яти ударів в ділянку спини та один удар ножем в ділянку грудної клітки зліва. Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір направлений на умисне протиправне заподіяння смерті (вбивство) ОСОБА_11, тримаючи металеву кочергу в правій руці наніс останній близько п’яти ударів в ділянку спини справа і три удари по голові, а також близько п’яти ударів правою ногою в ділянку ребер справа, після чого взяв дерев’яну шухляду та кинув по голові потерпілої, коли остання знаходилася в горизонтальному положенні на підлозі, в положенні на животі.

Своїми умисними насильницькими діями ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді: сліпого проникаючого поранення передньої поверхні грудної клітки зліва із ушкодженням лівої легені,навколосерцевої сумки та стінки легеневого стовбуру, крововиливу у ліву грудну порожнину (1700 мл), крововиливу у навколосерцеву сумку та м’які тканини по ходу раньового каналу, які згідно висновку судово-медичної експертизи №05-6-02/358 від 20.02.2017 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та від яких настала смерть ОСОБА_11, а також тілесні ушкодження у вигляді рани в лівій тім’яній області голови із крововиливом на внутрішній поверхні голови в її проекції, суцільного синця перенісся із садном на своїй поверхні, синця прямолінійної форми числом два правої щоки, які зливаються із розташованим біля них синцем неправильно-овальної форми, рани на задній поверхні верхньої третини правого передпліччя, численних синців лівих плеча, передпліччя та кисті, синців правих передпліччя та правого ліктьового суглобу, садна лівого передпліччя, синця лівого колінного суглобу із садном на своїй поверхні, синця лівого колінного суглобу із садном на своїй поверхні,саден правого колінного суглобу та гомілки, синця лівої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №05-6-02/358 від 20.02.2017 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Він же, у невстановлену слідством дату та час, перебуваючи на території смітника в с. Лебедин Шполянського району Черкаської області без мети збуту для власного споживання, незаконно придбав, вирвавши зелену речовину рослинного походження та переніс її до себе додому на вул. Колгоспну, 54, с. Лебедин Шполянського району Черкаської області, де подрібнив її, висушив та залишив в приміщенні свого будинку незаконно зберігати для власних потреб без мети збуту та зберігав до 15 год. 20.12.2016, до виявлення та вилучення даної речовини працівниками поліції під час огляду місця події. Згідно висновку експерта №2/29 від 30.01.2017 вилучена речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено-канабіс, загальною масою наркотичного засобу в перерахунку на висушену речовину 451,70 гр.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції через неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Стверджує, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які співмешкали разом з потерпілою могли бути причетними до заподіяння їй тілесних ушкоджень, а він ніяких протиправних дій щодо ОСОБА_11 не вчиняв, лише кинув шухлядкою тумбочки, звідки зникли належні йому грошові кошти, в її сторону через те, що в будинку був безлад, після чого ліг відпочивати.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 давали суперечливі показання щодо обставин кримінального правопорушення, а зазначений ними механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, суперечить висновку судово-медичноїх експертизи № 05-6-01/042 від 22.02.2017. Крім того, зазначає, що куртка ОСОБА_14 зі слідами крові була виявлена та вилучена на місці події, що свідчить про його причетність до інкримінованого йому діяння.

ОСОБА_15, вказує, що не міг заподіяти тілесні ушкодження потерпілій ногами, як це вбачається з показань свідків, оскільки являється інвалідом III групи і на правій нозі у нього встановлено протез.

Акцентує увагу на тому, що наданими суду доказами зібраними в ході досудового розслідування не доводиться його вина у вчиненні вбивства, а пред’явлене йому обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях, тому усі наявні сумніви мають тлумачитися на його користь.

В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_8, поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, порушується питання про скасування вироку суду першої інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Сторона захисту просить виправдати обвинуваченого ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.

Зокрема, апелянт зазначає про відсутність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки у висновку експерта № 2/29 від 30.01.2017, який покладено в основу обвинувального вироку, зазначено, що «речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо».

Крім того, посилаючись на правову позицію ВССУ викладену в справі № 646/10855/15-к від 28.09.2017, вказує, що при кваліфікації дій особи за ст. 115 КК України має бути встановлено прямий умисел на позбавлення життя потерпілого, разом з цим, матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що ОСОБА_7 мав намір вбити ОСОБА_11

Зокрема, обвинувачений давав послідовні, правдиві показання, які не змінював з моменту затримання, про те, що після спільного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 20.12.2016 ліг спати, а коли його розбудили, побачив потерпілу мертвою, викликав працівників поліції та карету швидкої допомоги. Крім того, зазначав, що не мав наміру вбити потерпілу і не вбивав її, в тому числі, і наміру спричинити їй тілесні ушкодження, що потягли за собою настання смерті. Стверджував, що не збирав речовину рослинного походження, яка була виявлена в ході огляду місця події, оскільки погано ходить, її збирала ОСОБА_11, раніше судима вироком Шполянського районного суду Черкаської області за ч. 1 ст. 309 та ч. 2 ст. 310 КК України.

Звертає увагу, що згідно висновку судово-медичного експерта на тілі ОСОБА_11 наявні ушкодження, які виникли від дії травмую чого предмета, що мав ознаки колюче-ріжучого, можливо типу ножа, разом з цим, незважаючи на зазначене припущення, в обвинуваченні цей факт поданий як установлений з повною достовірністю.

Сторона захисту не погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання недопустимими показання свідка захисту ОСОБА_16, як такі, що не відкривалися стороні обвинувачення, оскільки про факт вбивства ОСОБА_11 останній стало відомо влітку 2017, а стороні захисту – в жовтні 2017 року, під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції.

Акцентує увагу на неправдивості показань свідка ОСОБА_13, стверджуючи, що остання боялась свого співмешканця ОСОБА_14, який часто її бив та зазначала, що потерпілу вбив саме ОСОБА_12

Крім того, піддає сумніву показання свідка ОСОБА_14 про обставини провадження, оскільки вони спростовуються висновками судових експертиз. При цьому, просить прийняти до уваги ту обставину, що свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_12 в значній кількості вживали спиртні напої 19 та 20.12.2016, отже дати об’єктивні та правдиві показання щодо причин настання смерті потерпілої ОСОБА_11, не мали можливості.

Прокурор у кримінальному провадженні порушує питання про скасування вироку місцевого суду через невідповідність призначеного ОСОБА_7 покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок м’якості, просить ухвалити новий вирок, яким визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді 11 років позбавлення волі.

Апелянт, не оспорюючи встановлених судом обставин вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, кваліфікації його дій та доведеності винуватості, посилаючись на вимоги ст.ст. 50,65 та роз’яснення, що містяться в постанові Пленуму ВСУ від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», зазначає, що при призначенні обвинуваченому покарання не враховано, що ОСОБА_7 вчинив особливо тяжкий злочин проти життя людини, вину у вчиненому не визнав та не розкаявся, а також тяжкі наслідки завдані злочином, що полягають в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_11

Крім того, сторона обвинувачення просить врахувати, що ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за умисні злочини і, хоча судимість на даний час погашена, однак її наявність вказує на небажання останнього стати на шлях виправлення і про його суспільну небезпечність.

На апеляційну скаргу прокурора захисником ОСОБА_8 подано заперечення, які зводяться до необґрунтованості апеляційних вимог та наявність підстав для задоволення апеляційних скарг сторони захисту.

В доповненнях до апеляційної скарги прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_10 порушує питання про скасування вироку місцевого суду через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного ОСОБА_7 покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок м’якості та просить ухвалити новий вирок, яким визнати обвинуваченого винуватим та засудити за: ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі; ч. 1 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі, призначивши остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді 11 років позбавлення волі.

Окрім наведених вище доводів, прокурор зазначає про неврахування судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання тих обставин, що найбільш тяжкий інкримінований злочин він вчинив в стані алкогольного сп’яніння, що достовірно підтверджено матеріалами кримінального провадження, а також того, що він за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, зловживає спиртними напоями та перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу наркотичної залежності.

Крім того, в ході апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, прокурор просить повторно дослідити характеризуючі дані на обвинуваченого.

Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8, в режимі відеоконференції зі Шполянським районним судом Черкаської області, про задоволення апеляційних скарг сторони захисту та відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог прокурора, міркування прокурора в підтримку апеляційних вимог прокурора в кримінальному провадженні та безпідставність інших апеляційних вимог, потерпілу ОСОБА_9, яка підтримала апеляційні скарги сторони захисту та просила їх задовольнити, оскільки, на її думку, обвинувачений ОСОБА_7 не міг вчинити злочину щодо її сестри, повторно дослідивши характеризуючі дані на обвинуваченого, заслухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_7, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони до задоволення не належать, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по даному кримінальному провадженню вказані вимоги закону були належним чином дотримані.

Так, висновки районного суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи, що ґрунтуються на всебічному, повному та об’єктивному їх дослідженні, яким суд дав обґрунтовану і правильну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України.

В суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів, не визнав та зазначив, що проживав із потерпілою ОСОБА_11 у власному будинку по вул. Колгоспна, 54 в с.Лебедин Шполянського району Черкаської області. Ввечері 19.12.2016 ОСОБА_11 пішла в гості до ОСОБА_13 та ОСОБА_14, а близько 22.00 год. повернулася додому разом з останніми, після чого вони разом вживали горілку. ОСОБА_13 та ОСОБА_12 залишились ночувати у них вдома. Вранці 20.12.2016 його розбудила ОСОБА_11 та сказала, що хоче похмелитись, на що він їй відповів, щоб вона пішла і купила горілки. Через пів години потерпіла повернулась з пляшкою горілки ємкістю 1 л, яку вони спільно розпили, після чого він ліг спати на ліжку, а ОСОБА_12 - на підлозі. Близько 10.00 год. його знов розбудила ОСОБА_11 і запитала, де гроші, на що він відповів, що не знає. В цей час він побачив безлад у будинку, все було розкидане, шухляда розбита, ОСОБА_11 стояла біля дверей, а ОСОБА_12 біля неї. Потім він знову ліг спати. Почувши крізь сон крик, він прокинувся і побачив ОСОБА_14, який сидів у кріслі, ОСОБА_13 та ОСОБА_11, яка лежала на підлозі на спині в крові у ОСОБА_14 в ногах, ногами до дверей. Потім, ОСОБА_12 перевернув потерпілу на бік. Побачивши таке, він викликав поліцію. ОСОБА_11 він не наносив ніяких ударів, не бив її а ні металевою кочергою, ні ножем, ні шухлядою. Коли прокинувся, то лише запитав у ОСОБА_14 та ОСОБА_13 навіщо вони поламали меблі, але вони нічого не відповіли, тому він кинув шухлядою в сторону, але не по ОСОБА_11 і знову пішов спати. На його думку, тілесні ушкодження ОСОБА_11В нанесли ОСОБА_12 і ОСОБА_13 Коли 20.12.2016 працівники поліції возили їх до лікарні на освідування, він бачив на куртці ОСОБА_14 плями бурого кольору. Шкодує, що спав і не вберіг ОСОБА_11 від смерті.

ОСОБА_15, йому відомо про виявлення наркотичної речовини рослинного походження-канабіс, але він не знає, що дана речовина зберігалась в будинку і хто її приніс. На його думку, канабіс принесла до будинку ОСОБА_11, так як вона була засуджена за зберігання наркотичних засобів, а він особисто наркотичні засоби не збирав. Він вживав канабіс для лікування нирок, який варив у молоці.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_7 своєї вини у пред’явленому йому обвинуваченні, його винуватість підтверджується безпосередньо дослідженими судом першої інстанції в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами.

Зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_9, даними місцевому суду, про те, що ОСОБА_11 є її рідною сестрою. Вона з 14 років зловживала алкогольними напоями і коли випивала, то була агресивна та конфліктна. На протязі 5-6 років ОСОБА_11 проживала разом із ОСОБА_7 у його будинку в с. Лебедин Шполянського району Черкаської області, який забороняв їй вживати алкогольні напої. ОСОБА_7 міг вдарити потерпілу ОСОБА_11 Якщо остання щось неправильно робила, обвинувачений виганяв її з будинку, але вона потім просилася до нього і поверталася.

Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_13 показала, що вона проживала разом із ОСОБА_14 в с. Лебедин Шполянського району Черкаської області по вул. Зелена, 30. ОСОБА_12 помер 21.04.2017. З приводу подій, що мали місце зазначила, що близько 10 год. 19.12.2016 до них додому прийшла ОСОБА_11, яка проживала разом із ОСОБА_7 за адресою вул. Колгоспна, 54 в с.Лебедин. Вони втрьох до 14 год. вживали спиртні напої, а саме горілку. Після чого, всі разом пішли до ОСОБА_7 додому, де продовжили вживати вже з обвинуваченим алкогольні напої, зокрема випили 1,5 л горілки та, в подальшому, залишилися ночувати в кімнаті, в будинку останнього. Коли вранці вона прокинулась і пішла на кухню, то побачила, що ОСОБА_7 бив ОСОБА_11 металевою кочергою по спині, а також в різні частини тіла. Вона намагалася заступитися за ОСОБА_11, після чого остання вибігла за нею і впала біля крісла, а ОСОБА_7 вийшов за нею і продовжив бити металевою кочергою близько п’яти разів. В цей час ОСОБА_12 спав на кріслі. Коли ОСОБА_11 впала біля крісла, то розказала, що взяла у ОСОБА_7 гроші в сумі 300 грн., за які він її бив. В той час, коли потерпіла лежала біля крісла ОСОБА_7 стукнул її близько п’яти разів по голові шухлядою від тумбочки, а також бив ногами по тулубу. Коли ОСОБА_7 припинив наносити потерпілій тілесні ушкодження, вона побачила кров. Вона намагалася привести ОСОБА_11 до свідомості, однак остання вже була мертвою. Дані події почалися близько 10 год. ранку 20.12.2016 і продовжувалися на протязі однієї години. В подальшому, ОСОБА_7 пішов на кухню, вимив металеву кочергу, а потім дав їй 20 грн. і сказав, щоб вона купила ще горілки. Коли вона зрозуміла, що ОСОБА_11 мертва, вона сказала ОСОБА_14, щоб він викликав швидку медичну допомогу і поліцію, однак ОСОБА_7 сам викликав поліцію, а до тіла ОСОБА_11 не підходив. Чоловіча куртка, яка належала ОСОБА_14 була на підлозі під ногами ОСОБА_11, оскільки тоді, коли вони прийшли в гості, останній її зняв і кинув біля крісла. ОСОБА_15, показала, що ОСОБА_7 із ОСОБА_11 часто сварилися, він її бив і вона бачила на її тілі синці. Їй відомо, що ОСОБА_7, іноді разом з ОСОБА_11, вживав наркотичні засоби, зокрема канабіс.

Свідок обвинувачення ОСОБА_12, згідно лікарського свідоцтва про смерть № 116 від 22.04.2017, помер 21.04.2017.

Крім того, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими та перевіреними судом першої інстанції доказами, зокрема даними:

- рапорту старшого інспектора-чергового Шполянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_17, згідно якого 20.12.2016 о 12 год. 50 хв. по лінії 102 надійшла інформація про те, що до чергового МНС звернувся ОСОБА_7 з повідомленням про смерть дружини;

- протоколу огляду місця події від 20.12.2016 з фототаблицями до нього, в ході якого оглянуто домоволодіння № 54, розташоване по вул. Колгоспній в с. Лебедин Шполянського району Черкаської області, де виявлено труп ОСОБА_11 та вилучено: металеву кочергу; дерев’яну передню частину, дно та бокову частину шухляди; волосся з п’яти ділянок тіла трупа; дактилокарти трупа; зрізи нігтів з обох рук трупа; три ножі; поліетиленовий пакет та сито з подрібненою речовиною рослинного походження зі специфічним запахом, а також з каструлі – речовину рослинного походження зі специфічним запахом;

- рапорту слідчого СВ Шполянського ВП СВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_18 від 13.02.2017 про те, що в ході розслідування кримінального провадження №12016250300000748 від 20.12.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.115 ч.1 КК України було встановлено, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.309 КК України;

- висновку судово-медичної експертизи від 20.02.2017 року № 05-06-02/358 про те, що смерть ОСОБА_11 настала від сліпого проникаючого поранення грудної клітки із ушкодженням лівої легені, навколосерцевої сумки та стінки легеневого стовбуру, яке супроводжувалося сильною кровотечею та отяготилося гострою крововтратою із малокровністю внутрішніх органів. При судово-медичному дослідженні трупа виявлені наступні ушкодження: сліпе проникаюче поранення передньої поверхні грудної клітки зліва із ушкодженням лівої легені, навколосерцевої сумки та стінки легеневого стовбуру, крововилив у ліву грудну порожнину (1700 мл), крововилив у навколосерцеву сумку та м’які тканини по ходу раньового каналу. Дані ушкодження виникли від дії травмуючого предмета, що мав ознаки колюче-ріжучого, можливо типу ножа, є прижиттєвими, по давнині спричинення можуть відповідати проміжку часу, що міг рахуватися десятками хвилин до моменту смерті і мають ознаку тяжкого тілесного ушкодження. Смерть ОСОБА_11 перебуває у прямому причинному зв’язку із даними ушкодженнями; рана в лівій тім’яній області голови із крововиливом на внутрішній поверхні голови в її проекції, суцільний синець перенісся із садном на своїй поверхні, синці прямолінійної форми числом два правої щоки, які зливаються із розташованим біля них синцем неправильно-овальної форми, рана на задній поверхні верхньої третини правого передпліччя, численні синці лівих плеча, передпліччя та кисті, синці правих передпліччя та правого ліктьового суглобу, садно лівого передпліччя, синець правого стегна із садном на своїй поверхні, синець лівого колінного суглобу із садном на своїй поверхні, садни правих колінного суглобу та гомілки, синець лівої гомілки.Дані ушкодження виникли від неодноразової дії тупого твердого предмета, є прижиттєвими, по давнині спричинення можуть відповідати проміжку часу до одної доби перед моментом смерті та мають ознаку, примінюючи їх до живих людей, легкого тілесного ушкодження. Ступінь прояву трупних явищ дозволяє думати про те, що із моменту смерті до момету дослідження трупа в моргу пройшло більше 24 годин. В крові виявлено етиловий спирт, концентрація якого, промінюючи до живих людей, відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп’яніння;

- висновку результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння від 20.12.2016, згідно якого ОСОБА_7 перебуває в стані алкогольного сп’яніння;

- постанови про визнання, приєднання речових доказів та передачу їх на зберігання від 04.01.2017, згідно якої визнано та приєднано в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження: дактилокарту трупа, зрізи нігтів трупа, волосся з п’яти ділянок голови, металеву кочергу (яка була оглянута в судом першої інстанції), три кухонні ножі (які були оглянуті судом першої інстанції), уламки шухляди (які були оглянуті судом першої інстанції), сито з подрібненою речовиною рослинного походження (яка була оглянута судом першої інстанції), штани та теніску темно-синього кольору (які були оглянуті судом першої інстанції);

- висновку судово-медичної експертизи уламків меблевої шухляди № 05-5-06/07 від 20.01.2017, згідно якої група крові потерпілої ОСОБА_11 В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Група крові підозрюваного ОСОБА_7 В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. При судово-медичній екпертизі плям та помарок бурого кольору на передній стінці шухляди виявлено кров людини, що належить особі жіночої генетичної статі. При серологічному дослідженні даної крові виявлено антиген В ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати, групу крові та стать осіб, що проходять у справі, можна прийти до висновку, що антиген В, виявлений в слідах крові на передній стінці шухляди (об.4) може походити від жінки (жінок) з групою крові В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Походження крові від потерпілої ОСОБА_11 не виключається, домішка крові підозрюваного ОСОБА_7 не виключається;

- висновку судово-медичної експертизи металевої кочерги з руків’ям № 05-5-06/04 згідно якої група крові потерпілої ОСОБА_11 В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Група крові підозрюваного ОСОБА_7 В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. При судово-медичній експертизі помарок бурого кольору на руків’ї кочерги та металевій частині кочерги (об.1,2) виявлено кров людини, статеву приналежність якої встановити неможливо із-за відсутності клітинних елементів крові. При серологічному дослідженні даної крові виявлено антиген В ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати, групу крові осіб, що проходять у справі, можна прийти висновку, що антиген В, виявлений в слідах крові на кочерзі (об.1,2) може походити від особи (осіб) з групою крові В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Походження крові від потерпілої ОСОБА_11 та підозрюваного ОСОБА_7 не виключається;

- висновку судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту зі зрізів нігтів з рук потерпілої ОСОБА_11 № 05-5-06/03 від 24.01.2017, згідно якої, група крові потерпілої ОСОБА_11 В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Група крові підозрюваного ОСОБА_7 В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. При судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зі зрізів нігтів з рук потерпілої ОСОБА_11 (об.1,2) виявлено кров людини, статеву приналежність якої встановити неможливо із-за відсутності клітинних елементів крові,епітеліальні клітини не виявлено.При серологічному дослідженні даної крові виявлено антиген В ізосерологічної системи ОСОБА_15 чином, враховуючи отримані результати, групу крові осіб, що проходять у справі, можна прийти до висновку, що антиген В, виявлений в слідах крові піднігтьового вмісту зі зрізів нігтів з рук потерпілої ОСОБА_11 може походити від особи (осіб) з групою крові В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Походження крові від потерпілої ОСОБА_11 та підозрюваного ОСОБА_7 не виключається;

- висновку судово-медичної експертизи спортивних штанів та футболки №05-5-06/06 від 24.01.2017, згідно якої група крові потерпілої ОСОБА_11 В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Група крові підозрюваного ОСОБА_7 В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. При судово-медичній експертизі плям та помарок бурого кольору на футболці (об.1,3) та чоловічих спортивних штанях (об.4-8,11) виявлено кров людини, статеву приналежність якої встановити не можливо із-за не виявлення елементів крові та деструктивних змін лейкоцитів. При серологічному дослідженні даної крові виявлено антиген В ізосерологічної системи АВО. При судово-медичній експертизі матеріалу з футболки (об.2) та чоловічих спортивних штанів (об.8,10) крові не виявлено. Таким чином, враховуючи отримані результати, групу крові осіб, що проходять у справі, можна прийти до висновку, що антиген В, виявлений в слідах крові на футболці (об.1,3) та чоловічих спортивних штанях (об.4-8,11) може походити від особи (осіб) з групою крові В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Походження крові від потерпілої ОСОБА_11 та підозрюваного ОСОБА_7 не виключається;

- висновку судової експертизи наркотичних засобів, їх аналогів і прекурсорів №2/29 від 30.01.2017, згідно якого речовина рослинного походження зеленого кольору, надана на дослідження: в пакеті №0152995, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено-канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 49.65 гр.; в пакеті №2064426, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено-канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 399,26 гр.; в пакеті №2276171, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено-канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 2,79 гр. ОСОБА_19 маса наркотичного засобу, наданого на дослідження, складає 451,70 гр.;

- протоколу проведення слідчого експерименту від 21.12.2016, згідно якого ОСОБА_7 детально розказав та показав на місці механізм нанесення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, зокрема, як влучив шухлядою в голову останній, а через деякий час побачив, що вона лежить на підлозі і не подає ознак життя, у зв’язку з чим попробував пульс на руці, якого не було, і викликав поліцію;

- протоколу проведення слідчого експерименту від 02.02.2017 зі стенограмою до нього, згідно якого свідок ОСОБА_13 детально розповіла та показала на місці механізм нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_11 20.12.2016 та повідомила про вживання підозрюваним наркотичних засобів;

- висновку судово-медичної експертизи № 05-6-01/043 від 22.02.2017, згідно якої тілесні ушкодження, які виявлені на тілі трупа ОСОБА_11, не могли виникнути за тим механізмом спричинення який ОСОБА_13 повідомила під час проведення за її участю слідчого експерименту 02.02.2017. Не виключено,що серед тілесних ушкоджень, які виявлені на тілі трупа ОСОБА_11, за тим механізмом спричинення який ОСОБА_13 повідомила під час проведення за її участю слідчого експерименту 02.02.2017, могли виникнути деякі тілесні ушкодження, зокрема або рана в лівій тім’яній області голови із крововиливом на внутрішній поверхні голови в її проекції, або суцільний синець перенісся із садном на своїй поверхні, або синці прямолінійної форми числом два правої щоки, які зливаються із розташованим біля них синцем неправильно-овальної форми;

- протоколу проведення слідчого експерименту від 02.02.2017 з стенограмою до протоколу слідчого експерименту, відеозапис якого переглянуто в судовому засіданні, згідно якого свідок ОСОБА_12 детально розповів та показав на місці, яким чином ОСОБА_7 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_11 20.12.2016 та повідомив про вживання підозрюваним наркотичних засобів;

- висновку судово-медичної експертизи №05-6-01/042 від 22.02.2017, згідно якої тілесні ушкодження, виявлені на тілі трупа ОСОБА_11, не могли виникнути за тим механізмом спричинення, який ОСОБА_12 повідомив під час проведення за його участю слідчого експерименту 02.02.2017. Серед тілесних ушкоджень, які виявлені на тілі трупа ОСОБА_11, за тим механізмом спричинення, який ОСОБА_12 повідомив під час проведення за його участю слідчого експерименту 02.02.2017, могли виникнути деякі тілесні ушкодження, зокрема рана в лівій тім’яній області голови із крововиливом на внутрішній поверхні голови в її проекції, суцільний синець перенісся із садном на своїй поверхні, синці прямолінійної форми числом два правої щоки, які зливаються із розташованим біля них синцем неправильно-овальної форми;

ОСОБА_15, судом першої інстанції в судовому засіданні оглянуто речовий доказ – куртку чоловічу чорного кольору зі слідами крові.

Згідно висновку судово-психітричної експертизи №7 від 11.01.2017, на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій та на теперішній час, ОСОБА_7 ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки не виявляв і не виявляє. Наявність у ОСОБА_7 на вказані періоди часу розладів психіки і поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин (канабіноїди, алкоголь, опіоїди) із синдромом залежності та психопатизацією особистості нестійкого типу, зважаючи на непсихотичний рівень розладів, помірну вираженість та компенсованість емоційно-вольових порушень, збереженість інтелекту, пам’яті, критичних і прогностичних функцій-не позбавляло та не позбавляє на теперішній час його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що вищенаведеними доказами в їх сукупності та обставинами, що ними підтверджуються, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України та ч. 1 ст. 309 КК України, за фактичних обставин, встановлених судом, є доведеною поза розумним сумнівом.

Колегія суддів вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту та за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, оскільки цілеспрямованість та характер його дій, а саме нанесення ним численних ударів в життєво важливий орган голову та ножем у грудну клітину свідчить про направленість його умислу саме на протиправне заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_11

Звертає увагу на те, що в апеляційних скаргах обвинувачений та захисник висловлюють доводи, які відповідають лінії захисту, обраній в суді першої інстанції, що були судом першої інстанції обговорені, ретельно перевірені та ґрунтовно відкинуті як неспроможні.

Зокрема, посилання сторони захисту на непричетність ОСОБА_7 до заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_11 та до вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, як це грунтовно встановив суд першої інстанції, є способом захисту, спрямованим на уникнення відповідальності за скоєні злочини, та спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою.

Так, судом першої інстанції інстанції встановлено, що знайшло своє об’єктивне підтвердження і в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_7В 20.12.2016 близько 12.40 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись по місцю свого проживання, на грунті раптово виниклих неприязних відносин з приводу відсутності грошових коштів, діючи умисно протиправно та цілеспрямовано, реалізуючи свій умисел направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер протиправних дій, наніс їй металевою кочергою близько п’яти ударів в ділянку спини та один удар ножем в ділянку грудної клітки зліва, після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, металевою кочергою наніс останній близько п’яти ударів в ділянку спини справа, три удари по голові, а також близько п’яти ударів правою ногою в ділянку ребер справа, після чого дерев’яною шухлядою по голові потерпілої, внаслідок чого від сліпого проникаючого поранення передньої поверхні грудної клітки зліва із ушкодженням лівої легені, навколосерцевої сумки та стінки легеневого стовбуру, що призвели до крововилів у ліву грудну порожнину, навколосерцеву сумку та м’які тканини по ходу раньового каналу, настала смерть ОСОБА_11

Даних про те, що в помешканні ОСОБА_7, окрім останнього, потерпілої ОСОБА_11 та свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 перебували інші особи, в провадженні не здобуто.

Твердження сторони захисту про причетність свідків обвинувачення ОСОБА_14 та ОСОБА_13 до заподіяння потерпілій ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, в тому числі, внаслідок якиїх вона загинула, то вони не підтверджені будь-якими об’єктивними даними, спростовуються матеріалами кримінального провадження та являються способом перекласти провину за вчинене на осіб, які померли.

Разом з цим, як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, версія подій, на яку посилається обвинувачений, в повному обсязі спростовується показаннями: потерпілої ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_7 бив ОСОБА_11; безпосередніх очевидців вчиненого злочину – свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13, які зводяться до того, що 20.12.2016 між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 виникла сварка з-приводу відсутності належних останньому грошових коштів і саме обвинувачений бив потерпілу ОСОБА_11, внаслідок чого вона померла; висновками судово-медичних експертиз від 20.02.2017 № 05-06-02/358, 05-5-06/07 від 20.01.2017, 05-5-06/04, 05-5-06/03 від 24.01.2017, 05-5-06/06 від 24.01.2017 та іншими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження.

Що стосується посилання захисника на те, що судом при встановленні фактичних обставин провадження допущено використання припущень щодо знаряддя, яким заподіяно потерпілій тяжке тілесне ушкодження, від якого настала її смерть, то вони є недоречними і спростовуються висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 № 05-6-02/358 від 21.12.2016, про те, що виявлене при дослідженні трупа тілесне ушкодження у виді сліпого проникаючого поранення передньої поверхні грудної клітки зліва із ушкодженням лівої легені, навколосерцевої сумки та стінки легеневого стовбуру, крововиливів у ліву грудну порожнину, навколосерцеву сумку та м’які тканини по ходу раньового каналу, виникли від дії травмую чого предмета, що мав ознаки колюче-ріжочого, можливо типу ножа. Цим же висновком зазначено, що при медико-криміналістичній експертизі шкіряного клаптя з ділянки грудей зліва встановлено, що таке ушкодження є колото-різаним і виникло від дії знаряддя, що володіє властивостями плаского колюче-ріжучого і має гостру ріжучу кромку (лезо) та обух шириною близько 2-2,5 см з помірно вираженими ребрами. Ширина травмую чого знаряддя в межах погруженої частини, без врахування скоротливої здатності шкіри, може складати близько 23-25 мм.

Не знайшли свого об’єктивного підтвердження і посилання обвинуваченого на те, що наявність слідів крові на куртці ОСОБА_14, вилученій на місці події, свідчить про його причетність до інкримінованого йому злочину щодо потерпілої, оскільки вони спростовується показаннями свідка ОСОБА_13, даними суду першої інстанції про те, що коли вона разом з ОСОБА_14 прийшли в гості до ОСОБА_7 19.12.2016, ОСОБА_12 зняв куртку і кинув на підлогу біля крісла, а в подальшому, вона знаходилась під ногами ОСОБА_11

Доводи обвинуваченого про те, що тілесні ушкодження потерпілій ногами він нанести не міг, оскільки являється інвалідом III групи і на правій нозі у нього встановлено протез, не є такими, що заслуговують на увагу, так як стороною захисту не надано суду будь-яких даних, які б спростували дану обставину.

Колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції про визнання показань свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_16 недопустимими доказами, які не можуть бути використані при ухваленні судового рішення, оскільки вони не відкривалися стороні обвинувачення як докази в ході виконання вимог ст. 290 КПК України.

Твердження захисника про те, що про показання свідка захисту ОСОБА_16 стороні захисту стало відомо в жовтні 2017, в ході розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, будь-яким об’єктивними доказами не підтверджуються.

Доводи апелянтів на неправдивість показань свідка ОСОБА_21, яка, на їх думку боялась ОСОБА_14, колегією суддів визнаються нічим не підтвердженими припущеннями.

Що стосується посилань захисника щодо не підтвердження висновками експертизи показань свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, в частині механізму нанесення ОСОБА_7 потерпілій тілесних ушкоджень, то колегія суддів виходить з наступного.

Дійсно, дані свідки, як встановлено в ході досудового розслідування, на момент вбивства ОСОБА_11 перебували в стані алкогольного сп’яніння, як і обвинувачений ОСОБА_7 В ході проведення слідчого експерименту зі свідками ОСОБА_21 та ОСОБА_12, проведеного 02.02.2017, вони розповідали про обставини події та механізм нанесення обвинуваченим ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_11 тілесних ушкоджень. При цьому, вони не бачили, щоб обвинувачений ОСОБА_7 бив потерпілу ножем. Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що як вбачається з висновків судово-медичної експертизи № 05-6-01/043, 05-6-01/042 від 22.02.2017, хоч виявлені на тілі трупа ОСОБА_11 тілесні ушкодження не могли виникнути за тим механізмом спричинення, який свідки повідомили під час проведення за їх участю слідчого експерименту, однак не виключено, що серед виявлених тілесних ушкоджень, за механізмом спричинення яких свідки повідомили під час проведення за їх участю слідчого експерименту, могли виникнути деякі тілесні ушкодження, зокрема зокрема рана в лівій тім’яній області голови із крововиливом на внутрішній поверхні голови в її проекції, суцільний синець перенісся із садном на своїй поверхні, синці прямолінійної форми числом два правої щоки, які зливаються із розташованим біля них синцем неправильно-овальної форми.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи сторони захисту про відсутність в діях обвинуваченого ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки зазначене, спростовується доказами наданими стороною обвинувачення.

Зокрема, як слідує з протоколу огляду місця події від 20.12.2016 з фототаблицями до нього, по місцю проживання ОСОБА_7 за адресою: вул. Колгоспна, 54, с. Лебедин Шполянського району Черкаської області, виявлено та вилучено поліетиленовий пакет та сито з подрібненою сухою речовиною рослинного походження зі специфічним запахом, а з каструлі – речовину рослинного походження зі специфічним запахом.

Відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, їх аналогів і прекурсорів №2/29 від 30.01.2017, речовина рослинного походження зеленого кольору, вилучена по місцю проживання ОСОБА_7 та надана на дослідження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено-канабіс, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 451,70 гр.

При цьому, сам обвинувачений ОСОБА_7 в суді першої інстанції зазначав про те, що він вживав канабіс для лікування нирок, який варив у молоці. Факт вживання ОСОБА_7 наркотичної речовини – канабіс підтвердили також і свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_12

Крім того, в своїх поясненнях, наданих суду апеляційної інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 зазначав про те, що він особисто знав про наявність наркотичних засобів у нього вдома і вживав їх для лікування.

Дододи сторони захисту про те, що у висновку експерта № 2/29 від 30.01.2017, який покладено в основу обвинувального вироку, не зазначено, назву речовини рослинного походження зеленого кольору, яка надавалась на дослідження, спростовується наведеним вище висновком, з якого чітко прослідковується, що речовина рослинного походження зеленого кольору, надана на дослідження в пакетах №№ 0152995, 2064426, 2276171 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс.

Що стосується призначеного судом першої інстанції ОСОБА_7 покарання, то колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Конституційний суд України у Рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину. Категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права – є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

На думку колегії суддів покарання обвинуваченого ОСОБА_7 ґрунтується на положеннях ст.ст. 50, 65 КК України та правових позиціях викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та призначене з урахуванням ступіня тяжкості вчинених ним злочинів, які класифікується як особливо тяжкий і злочин невеликої тяжкості, даних про особу винуватого, який раніше не судимий, по місцю проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом наркотична залежність, являється інвалідом III групи, при невстановленні обставин, що пом’якшують покарання останнього і за наявності обставини, що його обтяжує – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, та обгрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання останнього при призначенні покарання в межах санкцій статтей за кожен злочин окремо та остаточного покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на тривалий строк.

Колегією суддів не беруться до уваги твердження прокурора про невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_7 внаслідок м’якості, оскільки обставини наведені апелянтом в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, в повній мірі були враховані судом при ухваленні вироку і не слугують підставами, з урахуванням встановлених в провадженні обставин в їх сукупності, для призначення останньому більш суворого покарання.

При цьому, посилання прокурора на неврахування судом достатньою мірою факту попереднього притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, за яким судимість погашена згідно ст. 89 КК України, не ґрунтуються на дійсному змісті закону про кримінальну відповідальність, оскільки врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у тому числі і при характеристиці особи обвинуваченого, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.

Не належать до задоволення, як такі що не знайшли свого об’єктивного підтвердження і апеляційні вимоги сторони обвинувачення щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність.

З огляду на викладене, підстав для погіршення становища обвинуваченого ОСОБА_7, в тому числі з підстав наведених в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів не вбачає і визнає призначене обвинуваченому покарання за кожен злочин окремо та остаточне покарання за сукупністю злочинів таким, що відповідає загальним засадам призначення покарання і його меті, є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що вирок районного суду щодо ОСОБА_7 є законним і обґрунтованим, а підстави, передбачені ст. 409 КПК України, для його скасування чи зміни – відсутні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, п.1 ч.1 ст. 407, ст.ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати –

у х в а л и л а :

Вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2017 року щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК України, залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7, його захисника – адвоката ОСОБА_8, прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_10 з доповненнями до неї, - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців в порядку, передбаченому ст. 426 КПК України, а засудженим ОСОБА_7 - в той самий строк з дня вручення її копії.

Головуючий :

Судді :