Постанова № 73945918, 14.05.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/671/18Головуючий по 1 інстанції - Романенко В.А. Категорія: 2 Головуючий (суддя - доповідач) в апеляційній інстанції - Вініченко Б.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М., Бондаренка С.І.

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 лютого 2018 року у справі за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_3 про повернення майна, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказував, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1, звернувся до департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою про забезпечення його засобами для пересування.

Згідно із інформацією з Центрального банку даних з проблем інвалідності 02.12.2011 року заявник був безкоштовно забезпечений за рахунок коштів державного бюджету кріслом колісним Майра «Україна» (40) виробництва Львівське КЕПЗПІП вартістю 2 850 грн. на термін експлуатації - 4 роки (до 02.12.2015 року).

До Департаменту 02.02.2015 року від відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси надійшло повідомлення про громадян, які померли, де зазначено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис №184).

16 лютого 2015 року та повторно 30 травня 2015 року Департамент звернувся до близьких та рідних ОСОБА_4 за адресою його проживання з проханням повернути крісло колісне.

Також, 07 квітня 2016 року та повторно 30 травня 2017 року Департаментом було надіслано звернення безпосередньо до ОСОБА_3 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1.

Проте, на сьогодні членами сім'ї ОСОБА_4 крісло колісне до Департаменту так і не було повернуто.

На підставі викладеного Департамент соціальної політики Черкаської міської ради просив суд зобов'язати ОСОБА_3 повернути департаменту соціальної політики Черкаської міської ради крісло колісне Майра «Україна» (40) виробництва Львівське КЕПЗПІП, яким ОСОБА_4 був безкоштовно забезпечений за рахунок коштів державного бюджету.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 лютого 2018 року в позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 проживав спільно з померлим ОСОБА_4, вели з ним спільне господарство та були пов'язані спільним побутом, а отже позивачем не доведено, що відповідач ОСОБА_3 на момент смерті ОСОБА_4 був членом його сім'ї.

Крім того, суд вказав на те, що термін експлуатації крісла колісного закінчився 02.12.2015 року, а тому він не підлягає поверненню.

В апеляційній скарзі Департамент соціальної політики Черкаської міської ради не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та посилаючись на те, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають матеріалам справи, а тому просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

При цьому в апеляційній скарзі апелянт посилається на обставини викладені ним в позовній заяві та крім того, вказує, що Порядком забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №321 від 05.04.2012 (зі змінами), виданий безоплатно технічний або інший засіб реабілітації повертається, крім членів сім'ї померлого інваліда, також іншими особами.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що хоча він є сином померлого ОСОБА_4, проте не являється його спадкоємцем в розумінні вимог цивільного законодавства, так як він являючись священнослужителем на час смерті ОСОБА_4 був тільки зареєстрований за адресою в АДРЕСА_1, проте фактично проживав в Київській області.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що технічний засіб був виданий в користування безпосередньо інваліду ОСОБА_4 і позивачем не надано жодного документу, жодного підтвердження зобов'язання ОСОБА_3 повернути даний технічний засіб.

Також відповідач зазначає, що строк експлуатації технічного засобу крісла колісного Майра «Україна» (40) виробництва Львівське КЕПЗПІП становив 4 роки та закінчився ще 02.12.2015 року.

Вказує, що твердження позивача про те, що відповідач набув дане майно як член сім'ї померлого жодним чином не доведено.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, поширює інформацію про таку продукцію. Технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю є: протезно-ортопедичні вироби, у тому числі ортопедичне взуття; спеціальні засоби для самообслуговування та догляду; засоби для пересування; допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому; меблі та оснащення; спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією; спеціальні засоби для освіти (включаючи літературу для сліпих) і зайняття трудовою діяльністю; спеціальне фізкультурно-спортивне обладнання і спорядження, спортивний інвентар.

Частиною 1 ст. 38 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо), а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда №504 від 25.02.2009 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, як інвалід І (першої) групи загального захворювання потребує засоби пересування (коляски різних типів) - крісла колісні з подвійним ручним керуванням.

29 вересня 2010 року ОСОБА_4 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Соснівської районної у м. Черкаси ради з заявою про взяття на облік, в якій просив забезпечити його кімнатним візком. З тексту вказаної заяви видно, що заявнику роз'яснено, що відповідно до Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, затвердженого постановою КМУ №321 від 05.04.2012 року (зі змінами), через органи соціального захисту населення забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації здійснюється без права їх продажу, дарування і передачі іншим особам протягом строку, на який видаються такі засоби, технічні та інші засоби реабілітації, строк експлуатації яких закінчився, поверненню не підлягають та його було попереджено, що у разі відсутності потреби у засобі реабілітації він та члени його родини, зобов'язані повернути виданий йому безоплатно засіб реабілітації, строк реабілітації якого не закінчився та підлягає поверненню органу соціального захисту населення або сервісному центру, в повному комплекті.

Відповідно до накладної №104 від 02.12.2011 року ОСОБА_4 надано крісло колісне Майра «Україна» (40) виробництва Львівське КЕПЗПІП код 45-40, вартість технічного засобу реабілітації 2 850 грн. Строк експлуатації 4 роки до 02.12.2015 року.

Згідно повідомлення Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Черкаській області, м. Черкаси від 02.02.2015 року за вих. № 214/07-02-05-05-06 про громадян, які померли за січень 2015 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 про що зроблено актовий запис №184.

16 лютого 2015 року та 15 вересня 2015 року для вручення спадкоємцям ОСОБА_4 на адресу АДРЕСА_1 було направлено Департаментом соціальної політики ЧМР листа про повернення крісла колісного Майра «Україна» (40) виробництва Львівське КЕПЗПІП.

07 квітня 2016 року та 30 травня 2017 року листи про повернення крісла колісного Майра «Україна» (40) виробництва Львівське КЕПЗПІП Департаменту соціальної політики ЧМР були адресовані ОСОБА_3 на вищевказану адресу, проте не були ним отримані із зазначенням поштовим відділенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Згідно довідки Паломницького Центру при Відділі зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церкви виданої ОСОБА_3, він дійсно працював у Паломницькому Центрі при Відділі зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церкви на посаді адміністратора з 01 лютого 2012 року по 31 серпня 2015 року.

Відповідно до Акту від 15 грудня 2017 року підписаного сусідами та затвердженого головою правління ОСББ «Хоменко 30» ОСОБА_4 протягом 15 років життя та на момент смерті проживав одиноко.

Згідно Листа приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. від 01.02.2018 року, після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, звернувся син померлого - ОСОБА_3, 05.02.2015 року із заявою про прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Згідно п. 27 Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, переліків таких засобів, затвердженого постановою КМУ № 321 від 05.04.2012, у разі смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи виданий безоплатно технічний або інший засіб реабілітації, строк експлуатації якого не закінчився, повертається органу соціального захисту населення або сервісному центру із забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації та технічного обслуговування таких засобів (далі - сервісний центр) членами сім'ї померлої особи. Перелік технічних та інших засобів реабілітації, що підлягають поверненню, та порядок їх повернення затверджується Мінсоцполітики.

Органи соціального захисту населення та сервісні центри організовують повернення технічних та інших засобів реабілітації, якими були забезпечені одинокі особи з інвалідністю та інші особи, що померли.

У разі відмови членів сім'ї померлих осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб повернути технічні та інші засоби реабілітації їх вилучення здійснюється за рішенням суду.

Колегія суддів, дослідивши норми чинного законодавства, які регулюють вказані правовідносини, докази надані сторонами до суду та доводи апеляційної скарги, доводи відзиву поданого на апеляційну скаргу, приходить до наступних висновків.

Так, матеріалами справи підтверджується, що на час смерті ОСОБА_4 відповідач з ним не проживав та не був пов'язаний спільним побутом. Повідомлень від Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про повернення крісла колісного Майра «Україна» (40) виробництва Львівське КЕПЗПІП після смерті батька він не отримував.

Частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак позивач всупереч свого процесуального обов'язку не надав належних і допустимих доказів про те, що вищевказане крісло колісне Майра «Україна» (40) виробництва Львівське КЕПЗПІП перебуває саме у відповідача, а тому заявлені позивачем вимоги до останнього про їх повернення є не доведеними.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Порядком передбачено повернення виданого безоплатно технічного або іншого засобу реабілітації строк експлуатації якого не закінчився. Тобто вказаним Порядком визначено умову за якої підлягають поверненню засоби реабілітації, а саме строк експлуатації. Однак строк експлуатації крісла колісного Майра «Україна» (40) виробництва Львівське КЕПЗПІП закінчився 02.12.2015 року, що позивачем зазначено у позовній заяві та не спростовано ним у поданій апеляційній скарзі.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 14.05.2018 року.

Судді: