Ухвала суду № 73945406, 10.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 635/553/17 Головуючий суддя І інстанції Шинкарчук Я. А.

Провадження № 11-кп/790/571/18 Суддя доповідач Плетньов В.В.

Категорія: Крадіжка

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Плетньова В.В.,

суддів - Савченка І.Б. і ОСОБА_1,

секретар - Пильченко Ю.В.,

за участю: прокурора - Золочевського С.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали кримінального провадження № 635/553/17 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України

за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області Гончаренка А.М. на вирок Харківського районного суду Харківської області від 19 вересня 2017 року,

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Харківського районного суду Харківської області від 19 вересня 2017 року,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працює, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, судимого:

1) 13.02.2008 року за ч.3 ст.185, ч.1 ст.187, ст.304 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнився умовно достроково 23.06.2010 року на невідбутний строк 1 рік 2 місяці 19 днів;

2) 12.11.2010 року за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений 25.07.2015 року за відбуттям строку покарання;

3) 09.11.2016 року за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки;

визнано винними та засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. У відповідності до ст.76 КК України покладено на засудженого обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. У відповідності до ч.4 ст.70 КК України призначено за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш тяжкого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим покаранням призначеним, вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.11.2016 за ч. 3 ст. 185 КК України - покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, звільнено від відбування покарання в виді позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки. У відповідності до ст.76 КК України покладено на засудженого: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Стягнуто на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 4638 від 12.09.2016 року в сумі 527 гривень 76 копійок. У задоволенні цивільного позову потерпілої Д’якової ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди – відмовлено.

З цим вироком не погодився заступник прокурора Харківської області Гончаренко А.М., який подав апеляційну скаргу. Просить вирок скасувати в частині призначеного покарання у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а саме: необґрунтованим застосуванням ст.75 КК України, та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м’якості. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.185 КК України – 4 роки 1 місяць позбавлення волі. Визначити самостійне виконання вироку Червонозаводського районного суду міста Харкова від 09.11.2016 року.

Вислухавши доповідь судді, думки прокурора і обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як було встановлено оскаржуваним вироком суду, 22 серпня 2016 року, приблизно о 02 годин 00 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи в будинку №16 розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Високий, вул. Постишева, 16 у ОСОБА_4, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов до приміщення кухні, де умисно таємно повторно викрав планшет ПК марки «Lenovo Idea Tab A 3300 7`2G 8 Gb (59408686)» вартістю 1536 гривень 00 копійок, який належить Д’яковій ОСОБА_3.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України в об’ємі пред’явленого обвинувачення, суд першої інстанції вважав доведеною, а кримінальне провадження розглянуто за правилами ч.3 ст. 349 КПК України.

Разом з тим, призначаючи покарання обвинуваченому та звільняючи від його відбування з випробуванням, суд першої інстанції не дотримався вимог чч.1 та 2 ст. 65 КК України, згідно яких покарання винній особі має бути призначено у межах, встановлених у санкції статті особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень загальної частини Кримінального кодексу України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, при цьому призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи яка вчинила злочин та попередження нових злочинів.

Хоча суд першої інстанції і послався на врахування ступеню тяжкості злочину та особи обвинуваченого, але фактично недостатньо врахував те, що ОСОБА_2 на момент вчинення злочину мав дві судимості за умисні тяжкі злочини, відбував тривалі терміни позбавлення волі, але належних висновків для себе не зробив і знову вчинив умисний корисливий злочин.

Згідно вимог ч.1 ст.75 КК України Якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Звільняючи від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, суд, всупереч зазначених вимог, взагалі ніяким чином не обґрунтував таке рішення, і не навів мотивів його ухвалення.

Посилання у вироку на відсутність обставин, які обтяжують покарання, не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження. Обвинувачений в тому числі засуджувавсь за злочин, передбачений ст.304 КК України, що не впливає на кваліфікацію його дій за ч.2 ст.185 КК України, знову вчинив умисний злочин, а тому невизнання судом рецидиву злочину обставиною, яка згідно з п.1 ч.1 ст.67 КК України, обтяжує покарання, є необґрунтованим.

Суд першої інстанції, звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, фактично недостатньо врахував приведені вище обставини, а також те, що обвинувачений вчинив умисний корисливий злочин через рік після звільнення з місць позбавлення волі за попереднім вироком, не має стійких соціальних зв’язків, не зайнятий в суспільно корисному виробництві.

Колегія суддів, ураховуючи викладене, уважає, що вирок суду від 19 вересня 2017 року, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.409 КК України, підлягає скасуванню в зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме - застосуванням ст.75 КК України без наведення мотивів для її застосування, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що зазначено в ч.1 ст.412 КК України.

Ухвалити свій вирок колегія суддів не взмозі, оскільки, за відсутності відповідних мотивів у вироку суду першої інстанції неможливо визначити, чи правильно було звільнено від покарання обвинуваченого.

При новому розгляді суд має врахувати викладене, перевірити доводи прокурора та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 411, 414, 419 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області Гончаренка А.М. задовольнити частково.

Вирок Харківського районного суду Харківської області від 19 вересня 2017 року щодо ОСОБА_2 скасувати. Призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя суддя суддя

_______ ___ _____

В.В.ОСОБА_5ОСОБА_6ШАБЕЛЬНІКОВ