Рішення № 73945131, 04.05.2018, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/4475/17

(провадження № 2-а/658/12/18 )

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року м.Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді Подіновської Г.В.,

за участю: секретаря Бірючової О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Цинського Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Каховка Херсонської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату середньої заробітної плати,

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24.01.2018 року, просила: визнати дії Любимівського селищного голови Коновалова С.В. протиправними та незаконними щодо відмови у забезпеченні позивача середньомісячною заробітною платою, яку вона отримувала на виборній посаді до її працевлаштування; зобов'язати Любимівську селищну раду здійснити виплату в розмірі середньої заробітної плати, яку позивач одержувала на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету до працевлаштування, але не більше шести місяців; зобов'язати Любимівську селищну раду Каховського району Херсонської області внести зміни до запису в трудовій книжці, а саме днем звільнення вважати 16.11.2017 року та здійснити виплату середньої заробітної плати за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено їй у виплаті середньомісячної заробітної плати яку вона отримувала на виборній посаді секретаря Любимівської селищної ради, оскільки вона були звільнена з даної посади у зв'язку із закінченням строку повноважень, не запропоновано іншої рівноцінної роботи, крім того, несвоєчасно видано трудову книжку.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

12.01.2018 року та 13.03.2018 року від відповідача надійшли відзиви на позовну заяву та заяву про зміну позовних вимог, які представник відповідача у судовому засіданні підтримав та пояснив, що позивач ОСОБА_1 письмово відмовилася від попереднього місця роботи, тому підстави для виплати їй середньої заробітної плати до її працевлаштування відсутні. Також пояснив, що доводи позивача щодо несвоєчасної видачі трудової книжки з вини відповідача є безпідставними, так як саме на позивача, яка займала посаду секретаря селищної ради, було покладено обов'язок ведення кадрових питань у виконавчому апараті селищної ради і вона була зобов'язана видати собі (отримати) трудову книжку. У задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 з 25.01.1998 року перебувала у трудових відносинах з Любимівською сільською радою Каховського району Херсонської області, яку у 2008 році перейменовано у Любимівську селищну раду.

02.02.2008 року ОСОБА_1 переведено на посаду інспектора з військового обліку Любимівської селищної ради. .

Рішенням Любимівської селищної ради від 05.11.2010 року позивач була обрана секретарем селищної ради.

Відповідно до рішення Любимівської селищної ради від 03.11.2015 року позивача повторно обрано секретарем селищної ради (а.с.4-6).

Розпорядженням селищного голови Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області від 15.11.2017 року №100-к ОСОБА_1 15.11.2017 року звільнено з посади секретаря Любимівської селищної ради у зв'язку з закінченням повноважень.

Згідно розпорядження, останнім робочим днем вважати 15.11.2017 року.

З вказаним розпорядженням ОСОБА_1 ознайомлена 16.11.2017 року (а.с.45), що підтверджується її підписом та не оспорюється сторонами.

З заяви ОСОБА_1 від 15.11.2017 року вбачається, що їй відомо про можливість зайняття посади інспектора ВОС, на якій вона працювала до обрання на виборну посаду, від даної пропозиції вона відмовляється (а.с.46).

Згідно довідки Любимівської селищної ради від 17.11.2017року №2318, ОСОБА_1 вихідна допомога на протязі шести місяців виплачуватися не буде у зв'язку з тим, що є письмова відмова від попереднього місця роботи (а.с.9).

20.11.2017 року ОСОБА_1 звернулася до селищного голови з заявою про вирішення питання про забезпечення збереження за нею середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування, передбаченого ст.33 ч.2 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» у зв'язку з неможливістю працевлаштування на рівноцінне місце роботи (а.с.8), але відповіді не отримала.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування» секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Статтею 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено охорону трудових та інших прав депутата місцевої ради. Відповідно до цієї норми, у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства.

З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.

Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов'язки на постійній основі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Статтею 118 Кодексу законів про працю України передбачено гарантії для працівників, обраних на виборні посади, відповідно до якої працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що особа має право на отримання попередньої роботи (посади) або, за згодою працівника, іншої рівноцінної.

Оскільки ОСОБА_1, будучи обізнаною про можливість отримання попередньої роботи, письмово відмовилася від зайняття посади, на якій вона працювала до обрання на виборну посаду, суд вважає, що підстави для стягнення з відповідача середньої заробітної плати, яку позивач одержувала, працюючи на виборній посаді в Любимівській селищній раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету до працевлаштування позивача, але не більше шести місяців, відсутні.

Стосовно внесення змін до запису у трудовій книжці щодо дати звільнення та несвоєчасної видачі трудової книжки суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Згідно п. 4.1.Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України N 58 від 29.07.93 року, у разi звiльнення працiвника всi записи про роботу i нагороди, що внесенi у трудову книжку за час роботи на цьому пiдприємствi, засвiдчуються пiдписом керiвника пiдприємства або спецiально уповноваженою ним особою та печаткою пiдприємства або печаткою вiддiлу кадрiв.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звiльнення в такому разi вважається день видачi трудової книжки. Про новий день звiльнення видається наказ i вноситься запис до трудової книжки працiвника. Ранiше внесений запис про день звiльнення визнається недiйсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цiєї Інструкцiї.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст..117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Трудову книжку ОСОБА_1 отримала 16.11.2017 року, що підтверджується копією аркуша з Книги обліку руху трудових книжок, завіреною належним чином (а.с.47).

На думку суду, відповідачем не доведено відсутності вини Любимівської селищної ради у несвоєчасній видачі трудової книжки позивачці, оскільки голова селищної ради, який є головною посадовою особою відповідної територіальної громади, не був позбавлений можливості своєчасно внести запис про звільнення до трудової книжки ОСОБА_1 та проконтролювати видачу та отримання цього документа.

Отже, днем звільнення ОСОБА_1 слід вважати саме 16.11.2017 року.

У судовому засіданні встановлено, що розрахункові кошти за період з 13.11.2017 року по 15.11.2017 року у сумі 1327,35 грн. позивач ОСОБА_1 отримала своєчасно, що підтверджується матеріалами справи (а.с.42-44) та поясненнями позивача у судовому засіданні.

За таких обставин суд вважає, що стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного з несвоєчасною видачею трудової книжки - за 1 день, 16.11.2017 року.

Згідно довідки про розмір середньденної та середньомісячної заробітної плати від 06.04.2018 року, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 584,86 грн. (а.с.72), тому саме така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 90, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України,

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату середньої заробітної плати - задовольнити частково.

Зобов'язати Любимівську селищну раду Каховського району Херсонської області внести зміни до запису в трудовій книжці ОСОБА_1, а саме днем звільнення вважати 16 листопада 2017 року.

Стягнути з Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 16 листопада 2017 року - 584,86 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Каховський міськрайонний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Суддя: Г. В. Подіновська