Ухвала суду № 73944919, 11.05.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/7046/18Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 11-сс/789/107/18 Доповідач - Лекан І.Є.Категорія - домашній арешт

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Лекан І.Є.

Суддів - Тиха І. М., Галіян Л. Є.,

за участю:

секретаря Рожук О.О.

прокурора Ковальчук М.О.

підозрюваної ОСОБА_1І

захисника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 24 квітня 2018 року,-

встановила:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3, погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1.

Застосовано до підозрюваної

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої: ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючої, раніше не судимої,

запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська, 7д/6 (за виключенням відвідування останньою медичних закладів за відповідної необхідності) терміном до 23 год. 59 хв. 30 травня 2018 року.

Покладено на підозрювану ОСОБА_1 такі процесуальні обов'язки: не залишати житло за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська, 7д/6, цілодобово (за виключенням відвідування останньою медичних закладів за відповідної необхідності), з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, перебування та/або місця роботи, утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними особами, свідками та потерпілими у межах даного кримінального провадження; здати на зберігання слідчому паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12014210010001343 від 21 травня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України.

Відповідно до повідомлення про підозру від 17 квітня 2018 року органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5, маючи умисел на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах на свою користь, на користь співучасників та третіх осіб, розробила план готування і вчинення злочинів, пов’язаних із заволодінням грошовими коштами громадян шляхом шахрайства.

З цією метою, ОСОБА_5 попередньо організувала стійке об'єднання виконавців для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

В основі злочинного плану, ОСОБА_5 поклала ідею представництва інтересів юридичної особи ТОВ «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» код ЄДРПОУ 38865527, юридична адреса: м.Київ, вул.Кутузова, 18/7, офіс 613, предметом діяльності якого є фінансовий лізинг. Ліцензії для провадження такої господарської діяльності у ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» не було.

Задля надання своїй діяльності нібито законного вигляду та полегшення вчинення злочинів, ОСОБА_5 будучи фізичною особою – підприємцем, уклала з ТОВ «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» партнерську угоду № 4 від 01 листопада 2013 року (договір про надання послуг), отримавши статус «Бізнес-Партнера» товариства, тобто особи, яка провадить свою діяльність по відкриттю, облаштуванню та утриманню ОСОБА_6 продажу, а також по залученню та обслуговуванню Клієнтів програми «Лізинг».

Для досягнення злочинної мети, ОСОБА_5, діючи як керівник та організатор, залучила до організованої злочинної групи на посади менеджерів з надання консультаційних послуг товариства – ОСОБА_7, ОСОБА_8 – у жовтні 2013 року, ОСОБА_1 - у 2014 році, а також інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.

Згідно розробленого та погодженого плану, члени організованої групи у складі ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших невстановлених органом досудового розслідування осіб, під керівництвом першої, через всесвітню мережу «Інтернет», шляхом розміщення реклами про продаж сільськогосподарської техніки та транспортних засобів за ціною нижчою від ринкової, підшуковували осіб, які бажали придбати таку техніку.

При зверненні клієнтів до менеджерів Товариства з метою придбання техніки, останні повідомляли їм заздалегідь неправдиву інформацію про її наявність, та запевняли, що після оплати авансового платежу або повної вартості з ними буде укладено договір купівлі-продажу та техніка буде доставлена в найкоротші терміни на адресу покупця.

Однак, після оплати авансового платежу виконавці злочину, зловживаючи довірою та, повідомляючи клієнту заздалегідь неправдиву інформацію, укладали з останнім договір фінансового лізингу, згідно якого сплачена сума в розмірі 10 % від вартості товару являється лише «комісією за організацію», а не частковою оплатою товару.

Надалі, сплачені потерпілими на розрахункові рахунки ТОВ «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» №26008052722140, відкритий у в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 300711), та №26007480881, відкритий в АТ «Райффайзен банк ОСОБА_9» (МФО 380805) грошові кошти як «комісія за організацію» в розмірі 10%, згідно договору фінансового лізингу, переводились у безготівковій формі на відкриті у банківських установах рахунки ОСОБА_5 як «оплата послуг згідно партнерської угоди № 4 від 01 листопада 2013 року» та ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як «поповнення рахунку картки».

Таким чином, утворена ОСОБА_5 організована група у складі ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невстановлених органом досудового розслідування осіб, учасники якої мали єдність намірів на вчинення злочинів, у жовтні 2013 року набула стійкості та діяла в період з жовтня 2013 року по червень 2016 року, у тісному зв’язку між всіма учасниками, за заздалегідь розробленим та відомим всім учасникам єдиним планом готування, вчинення та приховання злочинів, з чітким розподіленням функцій між її учасниками, спрямованих на реалізацію злочинного плану, заволодівши коштами шляхом обману потерпілих.

Свою злочинну діяльність організована група здійснювала згідно заздалегідь розподілених між її учасниками ролей.

Так, ОСОБА_5, як організатор і керівник відвела собі наступні ролі та функції в складі організованої групи:

- розробила план вчинення злочинної діяльності, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом обману та зловживання довірою громадян;

- підібрала та залучила до участі в організованій групі інших її учасників;

- визначила функції учасників групи, у відповідності до попередньо узгодженого ними плану та контролювала їх виконання;

- навчала, інструктувала та консультувала учасників організованої групи, шляхом проведення бесід, надання порад, тощо;

- забезпечувала фінансування групи та матеріальну технічну базу (комп’ютерну техніку, мобільні телефони, сім-картки);

- підшукувала приміщення для офісу та здійснювала орендну плату;

- здійснювала оплату послуг, щодо охорони офісного приміщення;

- здійснювала оплату послуг провайдерів Інтернету в приміщенні офісу, реклами оголошень про продаж транспортних засобів у всесвітній мережі Інтернет та газетах;

- безпосередньо інструктувала громадян перед оформленням завідомо незаконних договорів фінансового лізингу;

- розподіляла між учасниками злочинної групи кошти, отримані внаслідок незаконної діяльності.

ОСОБА_7, як співвиконавець організованої групи, згідно розподілених ролей:

- виконувала вказівки та доручення ОСОБА_5 пов’язаною із незаконною діяльністю групи;

- підшукувала осіб, бажаючих придбати транспортний засіб за ціною нижче ринкової, шляхом розміщування рекламних оголошень у всесвітній мережі Інтернет та газетах;

- відповідала на телефонні дзвінки та агітували осіб, бажаючих придбати транспортний засіб за ціною нижче ринкової, з метою заволодіння їх коштами шляхом обману та зловживання довірою;

- інструктувала громадян перед оформленням завідомо незаконних договорів фінансового лізингу і супроводжувала їх в банківські установи, з метою оплати клієнтами комісії за організацію такого договору, які у будь-якому разі не поверталися клієнту, свідомо обманюючи їх, що ці кошти є авансовим внеском за транспортний засіб;

- складала та особисто підписувала як представник ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» договори лізингу та додатки до них з метою створення уявного враження про законність діяльності товариства;

- повідомляла неправдиву інформацію щодо наявності техніки та її зберігання на складі фірми, а також те, що техніка буде доставлена клієнту протягом кількох днів, після підписання договору та оплати комісії за організацію договору чи авансового платежу;

- вносила в додатках до договору фінансового лізингу заздалегідь неправдиві відомості про вартість предмету лізингу та комісію за організацію договору, які, насправді, з клієнтом не обумовлювалися та ним не погоджувалися;

- на свою користь та користь співучасників організованої групи і третіх осіб заволодівала чужим майном, а саме коштами обманутих клієнтів, шляхом отримання на особистий банківський рахунок процентів від суми, сплаченої лізингоодержувачем як комісії за організацію договору фінансового лізингу, заздалегідь розуміючи, що договір не буде виконано;

- розподіляли грошові кошти від незаконної діяльності.

ОСОБА_8, як співвиконавець організованої групи, згідно розподілених ролей:

- виконувала вказівки та доручення ОСОБА_5 пов’язаною із незаконною діяльністю групи;

- підшукувала осіб, бажаючих придбати транспортний засіб за ціною нижче ринкової, шляхом розміщування рекламних оголошень у всесвітній мережі Інтернет та газетах;

- відповідала на телефонні дзвінки та агітували осіб, бажаючих придбати транспортний засіб за ціною нижче ринкової, з метою заволодіння їх коштами шляхом обману та зловживання довірою;

- інструктувала громадян перед оформленням завідомо незаконних договорів фінансового лізингу і супроводжувала їх в банківські установи, з метою оплати клієнтами комісії за організацію такого договору, які у будь-якому разі не поверталися клієнту, свідомо обманюючи їх, що ці кошти є авансовим внеском за транспортний засіб;

- складала та особисто підписувала як представник ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» договори лізингу та додатки до них з метою створення уявного враження про законність діяльності товариства;

- повідомляла неправдиву інформацію щодо наявності техніки та її зберігання на складі фірми, а також те, що техніка буде доставлена клієнту протягом кількох днів, після підписання договору та оплати комісії за організацію договору чи авансового платежу;

- вносила в додатках до договору фінансового лізингу заздалегідь неправдиві відомості про вартість предмету лізингу та комісію за організацію договору, які, насправді, з клієнтом не обумовлювалися та ним не погоджувалися;

- на свою користь та користь співучасників організованої групи і третіх осіб заволодівала чужим майном, а саме коштами обманутих клієнтів, шляхом отримання на особистий банківський рахунок процентів від суми, сплаченої лізингоодержувачем як комісії за організацію договору фінансового лізингу, заздалегідь розуміючи, що договір не буде виконано;

- розподіляли грошові кошти від незаконної діяльності.

ОСОБА_1, як співвиконавець організованої групи, згідно розподілених ролей:

- виконувала вказівки та доручення ОСОБА_5 пов’язаною із незаконною діяльністю групи;

- підшукувала осіб, бажаючих придбати транспортний засіб за ціною нижче ринкової, шляхом розміщування рекламних оголошень у всесвітній мережі Інтернет та газетах;

- відповідала на телефонні дзвінки та агітували осіб, бажаючих придбати транспортний засіб за ціною нижче ринкової, з метою заволодіння їх коштами шляхом обману та зловживання довірою;

- інструктувала громадян перед оформленням завідомо незаконних договорів фінансового лізингу і супроводжувала їх в банківські установи, з метою оплати клієнтами комісії за організацію такого договору, які у будь-якому разі не поверталися клієнту, свідомо обманюючи їх, що ці кошти є авансовим внеском за транспортний засіб;

- складала та особисто підписувала як представник ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» договори лізингу та додатки до них з метою створення уявного враження про законність діяльності товариства;

- повідомляла неправдиву інформацію щодо наявності техніки та її зберігання на складі фірми, а також те, що техніка буде доставлена клієнту протягом кількох днів, після підписання договору та оплати комісії за організацію договору чи авансового платежу;

- вносила в додатках до договору фінансового лізингу заздалегідь неправдиві відомості про вартість предмету лізингу та комісію за організацію договору, які, насправді, з клієнтом не обумовлювалися та ним не погоджувалися;

- розподіляла грошові кошти від незаконної діяльності.

Отже, в період з жовтня 2013 року по червень 2016 року члени організованої групи ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та невстановлені у ході досудового слідства особи, діючи з єдиним умислом в досягненні злочинного результату і будучи обізнаними про роль кожного співучасника, з корисливих мотивів,шляхом обману заволоділи грошовими коштами потерпілих в особливо великих розмірах.

Таким чином, органом досудового розслідування встановлено, що здійснюючи злочинну діяльність на території м.Тернопіль, в період часу із 23.10.2013 року до 06.06.2016 року учасники організованої групи під керівництвом організатора ОСОБА_5 у складі ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 шляхом обману та зловживання довірою, на свою користь, співучасників та третіх осіб, заволоділи майном, а саме, грошима потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_9, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66 та ОСОБА_67 на загальну суму 997 757 (дев’ятсот дев’яносто сім тисяч сімсот п’ятдесят сім) грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та вважається шкодою в особливо великих розмірах.

17 квітня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що вона підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15 квітня 2008 року), тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненого в особливо великих розмірах, організованою групою.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 24 квітня 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваній ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Посилається на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України обґрунтованої підозри та належних доказів, вказує, що слідчий суддя мав підстави відмовити у застосуванні запобіжного заходу.

Зазначає, що у підозрюваної ОСОБА_1 на утриманні є неповнолітня дитина, яка хворіє та потребує постійного стороннього догляду.

Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах: адвоката ОСОБА_2, підозрювану ОСОБА_1, які підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити, прокурора, яка вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, дослідивши матеріали та доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга адвоката до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.

Згідно з вимогами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст.178 КПК України.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється особа та обставини, що характеризують особу і можуть свідчити про збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду ухвали встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, при обранні запобіжного заходу щодо підозрюваної, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178 КПК України, об’єктивно врахував обставини справи, дані про особу підозрюваної та дійшов правильного висновку про те, що під час досудового слідства та розгляду справи в суді відносно підозрюваної може бути обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

При цьому, було прийнято до уваги обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у випадку визнання підозрюваної винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна та наявність можливого ризику переховуватись від органів розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, інших підозрюваних, а також, знищити, сховати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин у справі.

Враховуючи дані обставини, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, в тому числі, запобігти спробам переховуватися від органів розслідування і суду, слідчим суддею на підозрювану покладено певні обов’язки та застосовано електронний засіб контролю.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги і те, що ОСОБА_1 раніше не судима, не працює, одружена, має постійне місце проживання, на утриманні в якої є неповнолітня дитина, яка хворіє та потребує постійного стороннього догляду.

Необґрунтованими є посилання захисника на безпідставність застосування до підозрюваної слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та відсутність належних доказів вини підозрюваної, оскільки слідчий суддя, при розгляді клопотання слідчого правомірно, відповідно до ч.4 ст.194 КПК України застосував більш м’який запобіжний захід, а питання належності доказів вирішуватиме суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Тому, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 24 квітня 2018 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала остаточна, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_68