Рішення № 73944168, 08.05.2018, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/484/18

Номер провадження 2/580/273/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.,

при секретарі судового засідання - Івановій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів;

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Лебединського райсуду від 24.09.2009 року з нього стягуються на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі ј частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Він ніде не працює, а також сплачує аліменти на іншу дитину в розмірі ј частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В зв'язку з цим він просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь відповідачки, а саме стягувати на утримання сина ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судове засіданні позивач не з'явився.

Відповідачка в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. Вважає, що для зменшення розміру стягуваних аліментів підстави відсутні.

Вислухавши відповідачку, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце сімейні правовідносини, позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач являться батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання яких згідно рішень судів (а.с. 4, 6) зобов'язаний сплачувати аліменти.

Так, відповідно до рішення Лебединського райсуду від 24.09.2009 року з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі ј частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач вважає, що на даний час є всі підстави для зменшення розміру даних аліментів, оскільки він не має постійної роботи та з огляду на те, що згідно рішення районного суду Н-Сіверського району Чернігівської області від 16.10.2012 року з нього стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 у розмірі ј частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалюючи рішення, суд враховує те, що згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки позивач не довів обставини, на які посилається в своєму позові, а відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На думку суду, обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду України, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, адже факт наявності у позивача іншої дитини, на утримання якої він сплачує аліменти, не може слугувати самостійною підставою для зменшення їх розміру. Суд вважає, що розмір стягуваних аліментів не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України.

Доводи відповідача в частині того, що він ніде не працює і в наслідок цього не може сплачувати аліменти суд взагалі не бере до уваги, оскільки вважає їх необ'єктивними.

Інших доводів та доказів на їх підтвердження, які б слугували підставою для зменшення розміру аліментів, суду надано не було.

На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст. 2-5, 76-81, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 192 СК України;

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чхайло О. В.