Рішення № 73943336, 10.05.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/807/18

Провадження № 2/635/1363/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року селище Покотилівка Харківського району

Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді О.М. Пілюгіної

за участю секретаря Зуєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 21 лютого 2011 року в розмірі 37188,98 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав заяву від 21 лютого 2011 року, відповідно до якої отримав кредит у розмірі 20000,00 гривень у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява від 21 лютого 2011 року разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між позивачем та відповідачем договір про надання банківських послуг б/н від 21 лютого 2011 року. Згідно умов договору б/н від 21 лютого 2011 року відповідач зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту; при непогашенні суми кредиту до 25 числа місяця, що слідує за місяцем в якому були здійснені трати за користування кредитом відповідач зобов’язався сплатити проценти, що визначені в Тарифах, які діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті; у разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом - сплатити проценти в подвійному розмірі від визначених в Тарифах, що діють на дату нарахування; при непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100,00 гривень відповідач також зобов’язався сплатити пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, а за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов’язань передбачених договором, більше ніж на 30 днів - сплатити штраф у розмірі 500,00 гривень + 5% від суми позову. Позивач повністю виконав свої зобов’язання за договором кредиту б/н від 21 лютого 2011 року та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, відповідач кредит отримав, але свої зобов’язання щодо повернення коштів не виконав, в результаті чого, станом на 11 вересня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 37188,98 гривень, що змусило позивача звернутися до суду з позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 лютого 2018 року відкрито провадження по справі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, подав суду клопотання, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу без його участі.

Відповідач в судовому засіданні проти вимог позивача не заперечував, вказав, що дійсно має заборгованість за кредитним договором б/н, який укладено 21 лютого 2011 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк». Також просив врахувати, що він є інвалідом другої групи та за своїм майновим станом не має можливості одразу повернути всю суму заборгованості за вищевказаним договором кредиту.

Будь-яких заяв та клопотань сторонами не надано.

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши докази по справі встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до анкети - заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 21 лютого 2011 року, відповідач надав згоду на те, що вказана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між позивачем та відповідачем договір про надання банківських послуг.

Відповідно до умов договору про надання банківських послуг б/н від 21 лютого 2011 року, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 20000,00 гривень у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а відповідач зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, сплачуючи позивачу, щомісячно мінімально 7% від заборгованості, але не менше 50,00 гривень та не більше залишку заборгованості, а також оплачувати перевитрати платіжного ліміту, комісії на умовах, передбачених договором.

За несвоєчасне погашення заборгованості відповідач зобов’язався сплатити проценти в подвійному розмірі від визначених в Тарифах, що діють на дату нарахування; при непогашенні суми простроченого кредиту – сплатити пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, а за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов’язань передбачених договором, більше ніж на 30 днів - сплатити штраф у розмірі

500,00 гривень + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.

Позивач повністю виконав свої зобов’язання за договором кредиту б/н від 21 лютого 2011 року та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, відповідач кредит отримав, але свої зобов’язання щодо повернення грошових коштів не виконав, в результаті чого станом на 11 вересня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 37188,98 гривень з яких:

-заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 21681,76 гривень;

-заборгованість за пенею 13260,13 гривень;

-штраф (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень;

-штраф (процентна складова) у розмірі 1747,09 гривень, яка підтверджена розрахунком заборгованості за кредитним договором б/н від 21 лютого 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення його від відповідальності за порушення зобов’язання за договором про надання банківських послуг б/н від 21 лютого 2011 року, відповідно до ст. 617 ЦК України, при цьому ОСОБА_1 позов визнав та проти задоволення вимог позивача не заперечував.

Враховуючи, що відповідач свої зобов’язання у строки та на умовах, встановлених кредитним договором б/н від 21 лютого 2011 року не виконав, суд вважає що сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку, при цьому стягненню підлягає сума боргу за відсотками за користування кредитом та нарахованої пені у загальному розмірі 34941,89 гривень.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача за несвоєчасність виконання зобов’язань за кредитним договором б/н від 21 лютого 2011 року суми штрафів, суд приходить до наступного.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Суд, аналізуючи норми діючого законодавства, що регулюють договірні відносини між сторонами та визначають правові наслідки порушення зобов’язання у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, приходить до висновку, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором б/н від 21 лютого 2011 року свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тому відмовляє позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача суми штрафу за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов’язань передбачених договором б/н від 21 лютого 2011 року в загальному розмірі 2247,09 гривень, при цьому також враховує, що за порушення умов вищевказаного кредитного договору суд, стягнув з відповідача суму заборгованості за пенею в загальному розмірі 13260,13 гривень.

Таким чином, суд частково задовольняє вимоги позивача, та стягує з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором про надання банківських послуг б/н від 21 лютого 2011 року в загальному розмірі 34941,89 гривень (34941,89 гривень = 21681,76 гривень (сума заборгованості за процентами за користування кредитом) + 13260,13 гривень (заборгованість за пенею).

Відповідно до платіжного доручення № ВОК37В157С від 17 листопада 2017 року при пред’явленні позову до суду позивачем понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме – судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 549, ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” суму заборгованості за договором про надання банківських послуг б/н від 21 лютого 2011 року в розмірі 34941 (тридцять чотири тисячі дев’ятсот сорок одна) гривня 89 копійок.

В задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь суми штрафів за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов’язань передбачених договором про надання банківських послуг б/н від 21 лютого 2011 року в загальному розмірі 2247,09 гривень, а саме: штраф (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень; штраф (процентна складова) у розмірі 1747,09 гривень – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” суму судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк”, (юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1-Д; поштова адреса: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ: 14360570, рах. №29092829003111, МФО № 305299).

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії МТ № 083982, виданий Люботинським МВ ГУ МВС України в Харківській області, 22 квітня 2010 року, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, селище Санжари, АДРЕСА_1.

Повне судове рішення складено 10 травня 2018 року.

Суддя О.М. Пілюгіна