Вирок № 73942881, 10.05.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/566/18

Справа № 643/15616/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2018 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Сиротникова Р.Є.

за участю секретаря - Новакової Т.С.,

прокурора - Зюзь Я.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Макаренко В.М.,

потерпілого - ОСОБА_3,

представник потерпілого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017220000001263 від 04.10.2017 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Баку, Азербайджан, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що 01.09.2017, о 14-00 годині, ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. Івана Камишева в м. Харкові зі сторони вул. Академіка Павлова в напрямку проспекта Льва Ландау, та перед виїздом на проспект Льва Ландау, зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом. У подальшому ОСОБА_1, діючи необережно, не переконавшись в безпеці свого руху, відновив рух, при цьому не надав дорогу пішохіду ОСОБА_3, який перетинав проїзджу частину по нерегульованому пішохідному переходу зправа на ліво відносно його руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 10.1 та 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

-п.10.1 «Перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буду безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»

-п.18.1 «Вордій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи,повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека» та скоїв наїзд на нього.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_3 заявлений цивільний позов на загальну суму 803 800 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України визнав повністю та дав показання, які відповідають обставинам скоєння кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті. Щиро розкаявся у скоєні кримінального правопорушення. Заявлений цивільний позов визнав частково.

Представник потерпілого та потерпілий в судовому засіданні цивільний позов підтрималаи та просили його задовольнити.

За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, наслідки, які настали від його скоєння, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його відношення до скоєного правопорушення та данні про особу обвинуваченого.

Кримінальне правопорушення, що скоїв обвинувачений, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до злочину невеликої тяжкості, від скоєння кримінального правопорушення потерпілому спричинено матеріальну шкоду, яка на час розгляду справи в суді обвинуваченим частково відшкодована.

Обставинами, відповідно до ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, часткове відшкодування матеріальної шкоду.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

ОСОБА_1 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце мешкання, має на вихованні невнолітню дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимий.

На підставі викладеного, з урахуванням відомостей про особу винного, його ставлення до скоєного правопорушення, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції статті, за якою останнього притягнуто до кримінальної відповідальності, у вигляді позбавлення волі, з подальшим звільненням його від відбування покарання із випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, із покладенням на винну особу обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання суд вважає можливими умовах без ізоляції від суспільства.

Крім того, суд вважає можливим задовольнити клопотання захисника обвинуваченого - Макаренко В.М., обвинуваченого ОСОБА_1, та застосувати відносно нього Закон України «Про амністію в 2016 році» та звільнити його від відбування покарання відповідно до п. «В» ст. 1 вказаного Закону, оскільки на день набрання чинності вказаним Законом він мав неповнолітню дитину - ІНФОРМАЦІЯ_5.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_3 суд задовольняє в частково. Зокрема, вимоги в частині стягнення матеріальних збитків з обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, в зв'язку із чим вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого 3800 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків.

Вимоги потерпілого про відшкодування завданої обвинуваченим ОСОБА_1 моральної шкоди суд вважає за необхідне задовольнити частково. При цьому судом беруться до уваги перенесені потерпілим фізичний біль та страждання, необхідність тривалого лікування, необхідність вживати додаткових заходів на забезпечення власних потреб. В зв'язку із викладеним, суд вважає за необхідне в частині відшкодування моральної шкоди позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого 30 000,00 грн.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню підлягають стягненню з винної особи.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370,373, 374 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити покарання у вигляді двох років обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі на два роки.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 3800 (три тисячі вісімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 30 000 (тридцять тисяч гривень) грн.

В іншій частині в задоволенні цивільного позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області ( к/д 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) процесуальні витрати - за проведення судової авто-технічної експертизи №1032/17 від 15.11.2017 року, в сумі 1186,44 грн. (одна тисяча сто вісімдесят шість) гривень 44 копійки.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Прокурору, потерпілому та обвинуваченому копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: Р.Є. Сиротников