Рішення № 73941698, 14.05.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1916/18

Провадження № 2-а/639/83/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С. М.,

секретар судового засідання - Макушенко Т. В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу № 638/1916/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції м. Бориспіль лейтенанта поліції Кияниці Олега Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати дії інспектора 1 батальйону 1 роти УПП м. Бориспіль Кияниці О. О. щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності протиправними; скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 347739, винесену 03.04.2018 інспектором 1 батальйону 1 роти УПП м. Бориспіль Кияницею О. О. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, а справу - закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 03.04.2018 відповідачем винесено постанову серії ЕАА № 347739 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 170 грн. Відповідно до змісту постанови позивач,03.04.2018 о 12.25 год., рухаючись в Київській області, Баришівському районі, м. Березань, 27, 76-й км автодороги Київ-Харків, керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz GLS 350, державний номер НОМЕР_1 із забрудненим номерним знаком, що не давало чітко визначити символи номерних знаків з відстані 20 м, чим порушив п. 2.9.в. Правил дорожнього руху.

ОСОБА_2 вважає винесену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Правила дорожнього руху позивач не порушував, а дії відповідача при її винесені вважає протиправними.

Позивач зазначає, що 03.04.2018 він рухався по автодорозі Київ-Харків на своєму автомобілі марки Mercedes-Benz GLS 350, державний номер НОМЕР_1, не порушуючи ніяких правил дорожнього руху. На 76-м км автотраси Київ-Харків ОСОБА_2 раптом наздогнав автомобіль патрульної поліції та безпідставно наказав зупинитися. У зв'язку з чим позивач вважає, що поліцейський грубо порушив його права.

Крім того, на думку позивача, вказана в постанові інформація не відповідає дійсності, оскільки 03.04.2018 ОСОБА_2 рухався на своєму автомобілі по трасі Київ-Харків, за 20 хвилин до місця зупинки його відповідачем, позивач зупинявся в кафе щоб пообідати та переконався, що його номерні знаки не забруднені та їх стан дозволяє чітко визначати символи.

ОСОБА_2 зазначає, що на вимогу ознайомити його з доказами у виді фото або відео фіксації та надати пояснення відповідач не відреагував.

Також, відповідачем, на думку позивача, були грубо порушені процесуальні дії при складанні оскражуваної постанови.

У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду.

Представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні адміністративний позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив задовольнити.

Позивач подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити їх, а також розглядати справу за його відсутності, однак, у присутності представника позивача.

Відповідач по справі, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився про причини своєї неявки суд не сповістив, а тому справа у відповідності до ч. 3 ст. 205 КАС України розглянута за відсутності відповідача. Крім того, представником відповідача Батечко Р. С., яка діє на підставі довіреності, подано до суду відзив на позовну заяву, а також диск з відеоматеріалами, сертифікат дослідження конструкції та додаток до нього. Зі змісту відзиву вбачається, що сторона відповідача вважає твердження позивача, які викладені у позові, хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, оскільки факт правопорушення зафіксовано відео реєстратором та постанова винесена з дотриманням вимог законодавства, що також вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, наданий суду диск з відеоматеріалами, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 347739 від 03.04.2018, складеною інспектором роти № 1 батальйону № 1 УПП у м. Бориспіль лейтенантом поліції Кияницею О. О., до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП притягнуто ОСОБА_2 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

Згідно постанови, ОСОБА_2 03.04.2018 о 12 год. 25 хв. в м. Березань, 76-й км автодороги Київ-Харків, керував транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м, чим порушив п. 2.9.в ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП (а.с. 7).

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 4 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом № 1395 від 07.11.2015 (далі Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі передбаченого частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою ст. 121 КУпАП.

Як передбачено п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

У зв'язку з цим, відповідач мав право на місці вчинення правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 1.1 Правил дорожнього руху України ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.9.в Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що, зокрема, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.

Частиною шостою статті 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст.77 КАС України).

У судовому засіданні, судом досліджено наданий відповідачем диск з відеоматеріалами за участі сторін, з якого вбачається факт порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, а саме п. 2.9.в ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Крім того, щодо клопотання представника позивача про недопустимість доказів, а саме наданого відповідачем диску з відеоматеріалами про факт вчинення правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, що передбачено статтею 75 КАС України.

Підпунктом 3.1 пункту ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції та доступ до відеозапису з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції 03.02.2016 № 100, передбачено, що використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції здійснюється на підставі статті 40 Закону України «Про Національну поліцію».

У відповідності до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.05.2015 № 580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Згідно підпункту 3.3 пункту ІІІ вказаної Інструкції нагрудна відеокамера (відеореєстратор) закріплюється з правого боку на форменому одязі працівника патрульної поліції у позиції, яка забезпечує ефективну та якісну відеозйомку.

Відповідно до підпункту 3.3 пункту ІІІ вказаної Інструкції нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись в режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами.

Як вже судом вище зазначено, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що відповідачем надано належні докази, які свідчать про те, що позивач дійсно скоїв зазначене правопорушення.

Вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, розмір штрафу відповідає санкції вказаної статті.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про підтвердження наявності події та складу правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 245 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

На підставі п. 3 ст. 288 КУпАП може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні матеріали, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2

Керуючись ст. 19 Конституції України, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 6, 7, 9, 11, 44, 73-78, 90, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції м. Бориспіль лейтенанта поліції Кияниці Олега Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: 61064, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2.

Відповідач: інспектор 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції м. Бориспіль лейтенант поліції Кияниця Олег Олександрович, адреса місцезнаходження: 08302, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Сергія Камінського, 4, ЄДРПОУ 40108616.

Повне рішення складено 14.05.2018.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк