Вирок № 73941286, 11.05.2018, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/4037/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова у складі: головуючого судді: Кирилюка А.І., за участю секретаря: Фрейдун А.М., прокурорів: Ільницького Р.В., Прокопович А.Л., обвинуваченого ОСОБА_1, захисників Стефанович Ю.М., Крет О.І., Тицька О.Б., потерпілого: ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017140060002298 від 04.06.2017 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м. Львова, грузин, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, суд,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, 04.06.2017 року, близько 20 год. 18 хв., перебуваючи по вул. С. Петлюри, 2 у м. Львові, на ґрунті раптово виниклого конфлікту із потерпілим ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, тримаючи в руці ніж, маючи умисел на нанесення потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому один удар ножем в поперекову ділянку зліва, заподіявши одне поранення поперекової ділянки зліва з ушкодженням корінця нерву 4-го поперекового хребця, гілки паравертибральної артерії, судин та м'язового шару сигмовидної кишки. Вказане ушкодження було небезпечним для життя на момент заподіяння та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.121 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, та дав суду показання що підтверджують фабулу обвинувачення. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 в умисному заподіянні ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, доведена повністю і його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття, а обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 - відсутні.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є злочином середньої тяжкості, вчинений умисно, особу винного, що раніше судимий, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, нейтральну характеристику, домовленість з потерпілим про відшкодування шкоди, наявність на утриманні престарілої матері, що потребує уходу у зв'язку з хворобою.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.121 КК України, та беручи до уваги, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, суд прийшов до висновку про можливість застосування положень ст. 75 КК України, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання.

При цьому, виходячи з переконання, що припинення протиправної поведінки та недопущення злочинів з боку ОСОБА_1 у майбутньому можливе за ефективного контролю його поведінки, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки передбачені ст.76 КК України.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України. У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлений. Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Згідно ст.377 КПК України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання. Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою слід скасувати, звільнивши його негайно з-під варти в залі судового засідання.

Керуючись ст. 128, 337, 368-371, 373-375, 377 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 /п'ять/ років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 3 /три/ роки.

У відповідності до вимог ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його негайно з-під варти в залі судового засідання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення експертних досліджень в розмірі 6244,58 грн. на користь держави.

Речоі докази: складний ніж чорного кольору; 6 (шість) змивів РБК на 6 окремих марлевих тканин; зрізи нігтьових пластин з обох руК ОСОБА_1; взірці букального епітелію (слини) ОСОБА_1; взіри букального епітелію (слини) ОСОБА_5 - знищити. Одяг ОСОБА_1: шорти темно-синього кольору із надписом «Рuma», футболку червоного кольору із надписом «Exlusive» - повернути ОСОБА_1. Одяг ОСОБА_5: сорочка жовтого кольору; труси чоловічі, з трикотажу сірого кольору, шорти чоловічі, з плащової тканини світло-сірого кольору; пара шкарпеток «Nike» білого кольору; пара спортивних тапок сіро-синього кольору - повернути ОСОБА_5.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя (підпис). З оригіналом згідно.

Суддя: