Ухвала суду № 73940878, 08.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/5487/17 Головуючий у 1 інстанції: Лєсний С.Є.

Провадження № 11-кп/783/49/18 Доповідач: Головатий В. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Головатого В.Я.,

суддів – Белени А. В., Партики І. В.,

при секретарі – Щербаю В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 11 грудня 2017 року у кримінальному провадженні № 123017140070001884 від 07.06.2017 року, про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України

з участю прокурора Яворського С. М.,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_2,

встановила:

цим вироком обвинувачену ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ч.2 ст.185 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. ст. 1 п. ”в”, 15 Закону України „ Про амністію в 2016 році” від 22.12.2017 року ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання.

ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік із покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_3 М, та ОСОБА_2 визнані винними у тому, що 07 червня 2017 року о 07:00 год., знаходячись на складі підприємства ПрАТ «Концерн Хлібпром», що на вул. Хлібній, 2 в м. Львові, за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрали з даного підприємства сировину (продукти), а саме: мак вагою 6,190 кг вартістю 213 грн., олію соняшникову нерафіновану виморожену об’ємом 14 л вартістю 292,95 грн., шість упаковок сосисок «Європейські Ранчо» загальною вартістю 164,7 грн., маргарин «Сонячний» вагою 8,175 кг вартістю 157,37 грн., сир твердий «Російський Плюс» вагою 0,930 кг вартістю 58,13 грн., завиванець «Український» з маковою начинкою в кількості 4 шт. загальною вартістю 40,8 грн., а всього майна підприємства на загальну суму 926,95 грн.

В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 закрити.

В обґрунтування скарги захисник покликається на те, що у діях обвинуваченої відсутня кваліфікуюча ознака вчинення злочину групою осіб. Зазначає, що у кримінальному провадженні відсутній потерпілий, оскільки такий статус не був наданий жодній особі. Акцентує увагу на тому, що судом першої інстанції невірно встановлене місце вчинення злочину, відсутні докази, що підтверджують вартість викраденого.

Заслухавши доповідача, думку захисника ОСОБА_1 та обвинуваченої ОСОБА_2, які підтримали свою апеляційну скаргу, обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_4, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 та вважають вирок суду законним, обґрунтованим та вмотивованим, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

В процесі апеляційного розгляду захисник ОСОБА_1 заявила клопотання про дослідження доказів, а саме протоколу огляду місця події від 07.06.2017 року, протоколу огляду речей від 07.06.2017 року, постанови про визнання речових доказів від 07.06.2017 року, звукозаписи показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, документи, якими сторона обвинувачення обґрунтовує наявність заподіяної шкоди, які на її думку є недопустимими і спростовують вину обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні злочину. Обгрунтовує свої вимоги тим, що зазначені докази були досліджені судом неповно та на її думку з порушенням.

Прокурор, захисник ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_3 заперечили про задоволення зазначеного клопотання, оскільки такі докази були досліджені у повному об’ємі та без будь-яких порушень процесуального законодавства.

Колегія суддів вважає доводи захисника ОСОБА_1 про неповноту дослідження доказів та з порушеннями кримінального процесуального закону необґрунтованими, надуманими та такими, що будь-якими доказами не підтверджуються, а тому у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Покликання захисника на те, що обвинувачена не вчиняла інкримінованого їй злочину, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спрямовані на уникнення обвинуваченою ОСОБА_2 кримінальної відповідальності, оскільки такі, за встановлених судом першої інстанції обставин, спростовуються зібраними та перевіреними у суді доказами.

Так, допитана в судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачена ОСОБА_3 визнала себе винною в інкримінованому їй злочині повністю та показала, що 7 років працювала на ПрАТ «Концерн Хлібпром» на посаді пакувальника в цеху «Рондо». ОСОБА_2 знає близько 4 років. В день події ОСОБА_2 запропонувала щось викрасти з цеху, так як працює останній день. Вона погодилася, не розуміючи наслідків. Вона викрадала мак з цеху «Рондо» - сама набирала його з мішка, а потім пакувала в кульки. В хлібному цеху особисто набирала олію через кран у відро, а ОСОБА_2 дивилася, щоб ніхто не надійшов. Потім переливали олію в пляшки, які знайшли на заводі. Також з цеху «Рондо» викрали: 6 упаковок сосисок; маргарин, який разом розрізали на кусочки та пакували в кульки; сир, який був вже мелений вона нагортала з ящика і складала в кульок; також викрали 4 завиванці. Після цього домовились із вантажником про вивезення викраденого товару за межі заводу. О 7 год. ранку після завершення зміни, вантажник подзвонив до ОСОБА_2 і сказав, що за територією заводу в бетонних кільцях залишив мішки з викраденим товаром. Коли вони завершили зміну, пішли туди, щоб забрати продукти, де їх помітив охоронець. Вона добровільно написала визнавальні пояснення. Ствердила, що усі дії по викраденню товару погоджувала спільно з ОСОБА_2

Представник потерпілого ОСОБА_5 суду показав, що він працює начальником охорони ПрАТ «Концерн Хлібпром». 07 червня 2017 року на службовий телефон подзвонив старший зміни охорони ОСОБА_6 та повідомив, що дорогою на роботу побачив двох працівниць біля заводу, які витягують з бетонного люка продукти. Він розпорядився, щоб цих осіб завели на територію підприємства, після чого викликали поліцію. Ним було встановлено, що це були ОСОБА_3, яка працювала в цеху «Рондо» та ОСОБА_2, яка працювала в хлібному цеху. До приїзду слідчо-оперативної групи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надали письмові пояснення, де вказали, що викрадали продукти з цеху за допомогою вантажника.

Свідок ОСОБА_6 - старший зміни охорони ПрАТ «Хлібпром» суду показав, що 07 червня 2017 року близько 07.00 год. біля огорожі за територією підприємства побачив двох працівників ПрАТ «Хлібпром», яких знав візуально. Вони перекладали викрадене з мішків в кульки. Після цього, він запропонував їм пройти на територію заводу. ОСОБА_3 написала пояснення, що викрадали товар та іншу сировину, після чого віддавали на експедицію, де інший працівник вивозив цей товар за територію.

Допитані в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що 07 червня 2017 року були понятими при огляді та зважуванні товару, який був вилучений в обвинувачених. Ствердили, що дані в протоколі огляду місця події відповідають дійсності. Підписи в даному протоколі поставленні ними власноручно.

Судом першої інстанції досліджені дані протоколу огляду місця події від 07.06.2017 року, згідно з яким місцем вчинення злочину є ПрАТ «Хлібпром» (а.с.57-58); дані протоколу огляду речей від 07.06.2017 року, котрі постановою від 07.06.2017 року були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с.60,61).

Доводи захисту про недопустимість зазначених доказів є необґрунтованими і такі доводи спростовуються у вироку суду першої інстанції.

Крім того, вина обвинуваченої ОСОБА_2 стверджується даними довідки про вартість викрадених товарно-матеріальних цінностей від 07.06.2017 року, згідно з якою загальна сума збитків становить 926,95 грн. (а.с.64); копією акта перевірки фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей від 07.06.2017 року, згідно з яким виявлена нестача сосисок у кількості 100 шт. (а.с. 66).

Відтак, колегія суддів вважає, що покликаючись на безпосередньо досліджені докази, суд першої інстанції відповідно до ст. 94 КПК України всебічно, повно та неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в сукупності зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку, дійшов до правильного висновку про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм злочину.

Колегія суддів вважає необґрунтованим покликання захисника на те, що вчинення злочину ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб у групі з ОСОБА_3 жодними доказами не підтверджується, оскільки в суді першої інстанції обвинувачена ОСОБА_3 вказала саме на ОСОБА_2, як на особу у групі з якою вчиняла злочин.

Твердження захисника про те, що у кримінальному провадженні відсутній представник потерпілого юридичної особи, оскільки такого не залучали до участі кримінального провадження є безпідставним, оскільки у матеріалах судового провадження наявна заява представника ПрАТ «Концерн Хлібпром» ОСОБА_5 про вчинення крадіжки з території підприємства обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України, права та обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї злочину.

Не заслуговують на увагу покликання захисника на те, що органом досудового розслідування невірно встановлене місце вчинення злочину, оскільки злочин вчинявся на території цеху «Рондо», з огляду на те, що згідно з протоколом огляду місця події від 07.06.2017 року злочин вчинено за місцезнаходженням ПрАТ «Концерн Хлібпром», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Хлібна, 2, на території якого знаходиться в тому числі і цех «Рондо», який самостійної адреси не має, а розмір шкоди підтверджується даними довідки про вартість викрадених товарно-матеріальних цінностей від 07.06.2017 року, дослідженої судом першої інстанції під час судового розгляду, згідно з якою загальна сума збитків становить 926,95 грн. (а.с.64).

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про виклик та допит у якості свідка ОСОБА_9, з яким, відповідно до показань обвинуваченої ОСОБА_3, обвинувачені домовлялись про переміщення викрадених речей за територію ПрАТ «Концерн Хлібпром», оскільки показання зазначеної особи значення для встановлення наявності чи відсутності вини у вчиненні, інкримінованого злочину обвинуваченою ОСОБА_2, за обставин, вказаних у обвинувальному акті немає.

Істотних порушень вимог КПК, які б давали підстави для скасування чи зміни вироку Сихівського районного суду м. Львова від 11 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 колегією суддів не встановлено, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

у задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 відмовити.

Вирок Сихівського районного суду м. Львова від 11 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без змін.

На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12