
справа №619/948/18
провадження №2/619/706/18
РІШЕННЯ
іменем України
04 травня 2018 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибок Є.А.за участю:секретаря судового засіданняМолотко А.В.
справа №619/948/18
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_3;
представник позивача - ОСОБА_4;
відповідач - Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області;
розглянув за правилами загального позовного провадження позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
15 березня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Малоданилівської селищної ради, в якому на підставі ст.ст.1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України просила визначити їй додатковий строк, в три місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_3 після смерті ОСОБА_6. У позовній заяві позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік ОСОБА_6. Після смерті чоловіка відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки її чоловік заповіту не складав, згідно зі ст. 1223 ЦК України, вступають в дію норми спадкування за законом. Спадкоємцями першої черги за законом, відповідно до ст. 1261 ЦК України, є діти та другий з подружжя, який пережив спадкодавця: ОСОБА_3 - дружина, діти: ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Відповідно до ч.1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. У зазначені строки позивач не звернулась до нотаріуса з метою оформлення права власності на відкриту спадщину через наступні підстави: вона з чоловіком були одружені з 1980 року та все життя проживали разом. Останні п'ять років, до смерті чоловіка, вони були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2, а фактично проживали у будинку її померлих батьків, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. В зв'язку з тим, що вона та її чоловік постійно хворіли та потребували постійного медичного нагляду у 2016 році, для оформлення необхідних медичних документів, вони вирішили зареєструватися за місцем проживання. Так, 17.05.2016 вона зареєструвалась за адресою: АДРЕСА_3, а чоловік, ОСОБА_6, хоча збирався, але з невідомих їй причин не встиг зареєструватися за місцем проживання. Також позивач звертає увагу, що що у 2010 році вона перенесла інсульт, після якого залишились остаточні явища - обмеження в русі та моторна афазія. За станом здоров'я в неї друга група інвалідності. Після смерті чоловіка, її стан здоров'я значно погіршився, що також стало однією з причин невчасного подання заяви до нотаріуса. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. 07.02.2018 ОСОБА_3, за допомогою дітей, звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Юдіної О.С. з метою заведення спадкової справи після смерті чоловіка, оскільки вважала, що прийняла спадщину оскільки постійно проживала зі спадкодавцем, однак, нотаріус надала роз'яснення № 25/02-14 від 07.02.2018 року, в якому було зазначено, що прийняти заяву не можливо, оскільки позивачем попущено шестимісячних термін для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду. В цей же день її діти на підставі роз'яснень наданих нотаріусом, склали заяви в яких зазначено, що вони не приймали спадщину, на неї не претендують, та не заперечують проти того щоб свідоцтво про право на спадщину було видано іншим спадкоємцям.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подав.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
19 березня 2018 року ухвалою судді позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
27 березня 2018 року представник позивача подала до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
02 квітня 2018 було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 12 квітня 2018 року. Направлено відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов в строк до 10 квітня 2018 року.
12 квітня 2018 було постановлено ухвалу про призначення справи до судового розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 04 травня 2018 року.
У судове засідання представник Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області не з'явився, селищний голова Гололобов О.О. подав до суду заяву, в якій справу просить розглядати у відсутність представника.
У судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явилася, її представник ОСОБА_4 подала до суду заяву, в якій позов підтримала повністю, справу просила розглядати у її відсутність.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу, серія НОМЕР_3, 20 квітня 1980 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, про що зроблено відповідний актовий запис №11, прізвище дружини після реєстрації шлюбу: ОСОБА_3.
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно заяви ОСОБА_7 вона після смерті свого батька ОСОБА_6 спадщину не приймала та на неї не претендує.
Згідно заяви ОСОБА_8 він після смерті свого батька ОСОБА_6 спадщину не приймав та на неї не претендує.
Згідно листа приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального кругу №25/02-14 від 07.02.2018 року, ОСОБА_3 завести спадкову справу після смерті чоловіка ОСОБА_6, не вбачається можливим у зв'язку з пропуском шестимісячного терміну для прийняття спадщини та відсутністю відомостей про реєстрацію місця проживання зі спадкодавцем на день його смерті.
Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №51515545 від 06.04.2018, інформація у Спадковому реєстрі щодо ОСОБА_6 відсутня.
Мотиви суду.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних мотивів.
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 1 ст.1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, той з подружжя, який його пережив.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як на підставу позовних вимог ОСОБА_3 посилається на статтю 1272 ЦК України, якою передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України у абз.3 п.24 своєї постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив судам, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у
матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про
визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6, який є чоловіком позивача. Згідно наданих доказів, спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилась, свідоцтво про право спадщини не видавалось.
В абз.6,7 п.24 вище зазначеної постанови Верховного Суду України вказано, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Як вбачається з довідки огляду МСЕК серії 10 ААА №276271, ОСОБА_3 з 20 вересня 2010 року безстроково є інвалідом ІІ групи.
Відповідно до довідки №654 від 22.02.2018 року, виданої амбулаторією ЗПСМ с. Утківка Центру ПМСД м. Мерефа Харківського району, ОСОБА_3 знаходиться під диспансерним наглядом з діагнозом: наслідки ішемічного інсульту з правобічним спастичним геміпарезом.
Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_3 строк на прийняття спадщини пропустила з поважних причин.
З огляду на викладене, суд визначає позивачу додатковий строк три місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання нею до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Згідно п.15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, пунктами 8, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд -
ухвалив
Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, терміном три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач: Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, місцезнаходження: 62343 Харківська область Дергачівський район смт Мала Данилівка вул. Ювілейна №5, код ЄДРПОУ 04398790.
Повне судове рішення складено 11 травня 2018 року.
Суддя Є. А. Болибок
Судове рішення № 73940679, Дергачівський районний суд Харківської області було прийнято 04.05.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 619/948/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: