Вирок № 73939623, 11.05.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2954/17

пр.№ 1-кп/464/30/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2018 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

секретаря судового засідання Гаврилишин О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження №12017140070001223 від 19.04.2017 з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, із вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов'язаного, інваліда 3-ї групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого, востаннє: 13.12.2013 Франківським районним судом м.Львова за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, покарання відбув, судимість не погашена,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186 КК України,

при участі сторін кримінального провадження:

прокурора Черневого В.Ю.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника Сотника О.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 17 квітня 2017 року близько 18 год. перебуваючи в приміщенні магазину «Алко-Маркет», що по вул. Сихівська, 14 в м.Львові, повторно, наніс один удар в область грудей потерпілій ОСОБА_2, яка є продавцем вказаного магазину та знаходилась в цей час за прилавком, внаслідок чого завдав їй фізичного болю, після чого відкрито викрав з її шиї (зірвав) золотий ланцюжок вагою 5 грам та з викраденим майном втік, покинувши приміщення магазину, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на суму 5000 грн.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 21 квітня 2017 року о 15 год. 47 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Алкоголь-Тютюн», що по вул. Драгана, 12 у м.Львові, повторно, підійшовши до продавця вказаного магазину ОСОБА_3, яка в цей час знаходилася за прилавком, відкрито викрав з її шиї (зірвав) частину золотого ланцюжка та золотий хрестик із розп'яттям «Ісуса Христа», після чого з викраденим втік, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 2500 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинених кримінальних правопорушеннях заперечив, оскільки інкримінованих йому кримінальних правопорушень не вчиняв.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї винуватості в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, його винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186 КК України підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні показала, що працює продавцем в магазині «Алко-Маркет», що по вул. Сихівській, 14 у м.Львові. 17.04.2017 вона перебувала на робочому місці, разом з нею була її напарниця ОСОБА_5 Близько 18 год. в магазин зайшов ОСОБА_1, який за кілька хвилин вийшов. Через деякий час він повернувся, дав гроші, щоб придбати пляшку горілки. Коли вона наблизилась до обвинуваченого, він несподівано наніс їй удар в груди, схватив її за ланцюжок, який був на шиї, зірвав і вибіг з магазину. Наполягає що ОСОБА_1 добре запам'ятала і ствердила, що обвинувачений, який знаходиться в залі судового засідання, це та сама особа, яка зірвала у неї з шиї золотий ланцюжок.

Показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка в судовому засіданні показала, що працює продавцем в магазині «Алкоголь-Тютюн», що по вул. Драгана, 12 у м.Львові. 21.04.2017 вона перебувала на робочому місці. Близько 16 год. в магазин зайшов ОСОБА_1 та попросив сигарети. Вона дала йому сигарети та назвала їх ціну, натомість, ОСОБА_1 сказав, що в нього не вистачає грошей та згодом вийшов з магазину. Через декілька хвилин він повернувся у приміщення магазину, знову попросив сигарети та почав говорити, що його не влаштовує ціна. Під час розмови він різко схопив за її золотий ланцюжок та хрестик, які були на її шиї та зірвав їх, її відштовхнув і вибіг з магазину. Від поштовху вона впала, а коли піднялась, то побачила, що від золотого ланцюжка залишилась лише частина. ОСОБА_1 вона добре запам'ятала, ствердила, що обвинувачений, який знаходиться в залі судового засідання, це та сама особа, яка зірвала у неї з шиї золотий ланцюжок та хрестик; заявила цивільний позов, який просить задовольнити.

Показаннями свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні показала, що працює в магазині «Алко-Маркет», що по вул. Сихівській, 14 у м.Львові і 17.04.2017 перебувала в магазині. Близько 18 год. в магазин зайшов обвинувачений, який спочатку несподівано зірвав ланцюжок з шиї її напарниці ОСОБА_2 і вибіг з магазину. Ствердила, що впізнала ОСОБА_1 як особу, котра відкрито викрала золотий ланцюжок у потерпілої ОСОБА_2

Протоколом прийняття заяви від 19.04.2017 від ОСОБА_2, яка просила прийняти міри щодо відкритого заволодіння її майном невідомою особою, котру зможе розпізнати (а.с.124)

Протоколом прийняття заяви від 21.04.2017 від ОСОБА_3, яка просить прийняти міри до невідомої особи, яка в магазині «Алкоголь-Тютюн» шляхом ривка зірвав у неї золотий ланцюжок з розп'яттям «Ісуса Христа».

Протоколом огляду предметів від 22.04.2017, відповідно до якого оглянуто частину ланцюжка виготовленого із металу жовтого кольору, довжиною 34 см, який є золотим виробом, у формі хвилястого переплету, ланцюжок у пошкодженому стані. Крім того, оглянуто електронний носій, на якому в електронному вигляді міститься відеозапис з камери відеоспостереження в приміщенні магазину «Алкоголь-Тютюн», що по вул. Драгана, 12 у м.Львові, який здійснений 21.04.2017 (а.с.126).

Постановою про визнання речових доказів від 22.04.2017 (а.с.127-128).

Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 22.04.2017 з фототаблицею, згідно з яким потерпіла ОСОБА_2 в ході досудового розслідування впізнала серед інших осіб ОСОБА_1 як особу, яка відкрито заволоділа 17.04.2017 її золотим ланцюжком (а.с.130-132).

Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 22.04.2017 з фототаблицею, згідно з яким потерпіла ОСОБА_3 в ході досудового розслідування впізнала серед інших осіб ОСОБА_1 як особу, яка 21.04.2017 в приміщенні магазину «Алкоголь-Тютюн» відкрито заволоділа її золотим ланцюжком із розп'яттям «Ісуса Христа». (а.с.133-135)

Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 22.04.2017 з фототаблицею, згідно з яким свідок ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_1 як особу, яка 17.04.2017 в приміщенні магазину «Алко-Маркет», що по вул. Сихівській, 14 у м.Львові відкрито заволоділа золотим ланцюжком ОСОБА_2 (а.с.136-138)

Відповідно до оглянутих безпосередньо в судовому засіданні відеозаписів з камери відеоспостереження, встановленої в приміщенні магазину «Алкоголь-Тютюн» по вул.Драгана, 12 у м.Львові вбачається, що ОСОБА_1 21.04.2017 під час перебування в приміщенні магазину пограбував потерпілу ОСОБА_3

Оцінюючи вищевказані безпосередньо досліджені докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого. У вказаних доказових матеріалах детально зафіксовані фактичні дані відносно обставин вчинення обвинуваченим інкримінованих йому у вину кримінальних правопорушень. При оформленні цих доказів не було допущено істотного порушення прав та свобод обвинуваченого та інших осіб, а інформація, яка в них міститься не дає суду правових підстав для висновку сумніватися у її правдивості.

Показання обвинуваченого стосовно його непричетності до інкримінованих злочинів суд не приймає, оскільки вони є непереконливими і нелогічні, суд розцінює таку позицію як намагання завадити встановленню істини по справі, уникнути покарання за умисні злочини. Його позиція з мотивів непричетності спростовується зібраними та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями потерпілих, свідка ОСОБА_5, протоколами пред'явлення особи для впізнання, оглянутим відеозаписом.

Показання потерпілих, свідка ОСОБА_5 дані під присягою, за своїм змістом істинні, отримані в судовому засіданні у відповідності до вимог КПК України, узгоджуються між собою та з письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні і відповідають фактичним обставинам справи, є допустимими доказами згідно з іншими правилами допустимості доказів. Підстав у потерпілих, свідка ОСОБА_5, котрих попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, обмовляти обвинуваченого, судом не встановлено.

Обвинувачений, заперечуючи свою вину на підтвердження невинуватості повідомив, що знаходився в період вчинення інкримінованого правопорушення (17.04.2017) вдома, однак суд не приймає до уваги. Так, з отриманої інформації в результаті тимчасового доступу про вхідні-вихідні з'єднання абонента мобільного зв'язку (НОМЕР_1), вбачається, що під час з'єднання телефон фіксувався базовими станціями, котрі покривають територію пр.Ч.Калини. При цьому, враховано, що вул.Сихівська у м.Львові є прилеглою до проспекту Ч.Калини (де і був скоєний злочин), а переконливих доказів приналежності і користування вказаним номером обвинуваченим суду не надано.

Допитаний свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні вказав, що 21.04.2017 його син знаходився вдома. Змінені показання цього свідка, котрий є батьком обвинуваченого оцінюються судом критично і не беруться до уваги, є голослівними та спростовуються всіма доказами, наданими стороною обвинувачення. Тому показання вказаного свідка суд розцінює як такі, що надаються близькою особою з метою сприяння уникнути сину відповідальності за вчинене.

.Суд вважає доводи сторони захисту в частині неузгодженості у показаннях потерпілої і свідка ОСОБА_5 стосовно кольору одягу не спростовують вину обвинуваченого. Крім того, суд не вбачає порушень з боку органу досудового і судового слідства при зібранні і дослідженні доказів, визнає їх допустимими доказами в порядку, визначеному ч. 2 ст. 97 КПК України.

Отже, суд не вбачає правових підстав для виправдання обвинуваченого; його доводи, як обвинуваченого, є надуманими, розцінюються, як обраний ним спосіб захисту, обумовлений метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене. Докази обвинувачення є переконливими, об'єктивно відображають обставини справи та події; кожен доказ оцінений судом з точки зору належності, допустимості та достовірності.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_2, повторно, та відкрите викрадення чужого майна потерпілої ОСОБА_3, повторно.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які віднесені законодавцем до тяжких, особу винного, його незадовільний стан здоров'я (внаслідок перенесеного крововиливу на грунті розриву аневризми ПМА судин головного мозку та оперативного виключення), є особою з інвалідністю 3-ї групи загального захворювання, перебуває у цивільному шлюбі, не перебуває на обліках у психоневрологічному та наркологічному диспансерах, позитивно характеризується по місцю проживання, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи наведене, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі і про можливість його виправлення без відбування призначеного покарання із звільненням від відбування такого, надавши іспитовий строк тривалістю у два роки, який буде для нього оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів.

Запобіжний захід у вигляді застави до вступу вироку у законну силу залишити без змін.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити (а.с.29-30), стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 2500 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, с у д , -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, протягом якого він не вчинить нового злочину та належно виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України.

Тривалість іспитового строку ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 залишити без змін - застава.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 2500 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Речові докази: частину ланцюжка виготовленого із металу жовтого кольору, довжиною 34 см, який є золотим виробом у формі хвилястого переплету, у пошкодженому стані та переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3 - залишити у власності останньої; оптичний електронний носій (CD-R), який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя О.Ю. Горбань