Ухвала суду № 73939066, 14.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1928/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відвід судді Сеника Р.П. у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головний інспектор будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту ДАБІ у Львівській області Мончак Олександра Богданівна про визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 січня 2018 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала апеляційну скаргу.

Вказана апеляційна скарга, що надійшла до адміністративного суду, передана складу колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду - Сеник Р.П., Попко Я.С., Хобор Р.Б., визначеному в порядку, встановленому ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку з перебуванням судді Хобор Р.Б. у відпустці проведено автоматичну зміну складу колегії у порядку, встановленому ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України, визначивши склад колегії: Сеник Р.П., Попко Я.С., Іщук Л.П.

07 травня 2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України подано заяву про відвід судді Сенику Р.П. з мотивів наявності сумнівів у неупередженості судді.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року визнано необґрунтованою заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відвід судді Сеника Р.П. у адміністративній справі № 450/2134/17.

Згідно з ч.8 ст.40 КАС України вирішення питання про відвід здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглядаючи заяву про відвід, колегія суддів виходить з наступного.

Підстави для відводу судді визначені ст. 36, 37 КАС України.

Ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.

Зокрема, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України".

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Аналізуючи доводи заявленої заяви, колегія суддів дійшла висновку, що апелянт, подаючи заяву про відвід колегії суддів, не навів обґрунтованості сумнівів в упередженості та об'єктивності судді, а обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не виявлено.

Таким чином, колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України, які б перешкоджали судді Сенику Р.П. брати участь у розгляді цієї справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.36, 37, 38, 39, 40, 325, 328 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Державної архітектурно-будівельної інспекцієї України про відвід судді Сеника Р.П. у адміністративній справі №450/2134/17 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя О. І. Мікула Судді: А. Р. Курилець М. П. Кушнерик